Встановлення телефонного з'єднання в IP-мережі
Розглянемо процедуру встановлення з'єднання через мережу IP при виклику з передоплатою або з оплатою після розмови. Для організації такого з'єднання абонент А набирає місцевий телефонний номер шлюзу свого постачальника послуг IP-телефонії. Абоненту А передається другий сигнал відповіді станції і пропонується ввести телефонний номер абонента, що викликається, номер рахунку та пароль, якщо виклик проводиться не з домашнього, зафіксованого свого продавця телефонів. Далі встановлюється з'єднання зі стороною абонента, що викликається В. На рис. 2.9 наведені компоненти IP-телефонії, які зазвичай використовуються в такому з'єднанні.
Рис. 2.9. Компоненти IP-телефонії"
Одним з цих компонентів є шлюз Н.323, який служить засобом взаємодії між ТФОП і IP-мережею. Перетворення адресної інформації Е.164 в IP-адресу та маршрутизацію виклику здійснює воротар Н.323. Для конкретного сценарію можуть знадобитися і інші компоненти. Може знадобитися, наприклад, процедура звернення до постачальника послуг врегулювання (settlement provider) для того, щоб забезпечити телефонні з'єднання з абонентами в тих місцях, де у даного постачальника послуг IP-телефонії немає фізичної присутності. Постачальник послуг врегулювання зазвичай працює з декількома постачальниками послуг IP-телефонії і стежить за тим, якому з них, в якому регіоні і за якою вартістю доцільно передоручити з'єднання.
Спільним протоколом для послуг врегулювання є відкритий протокол врегулювання (Open Settlement Protocol). Цей протокол дозволяє інфраструктурі динамічної маршрутизації і нарахування плати вибирати оптимальний маршрут для телефонного з'єднання в залежності від часу доби, місця розташування викликає і викликаний абонентів і багатьох інших факторів.
На рис. 2.10, 2.11 та 2.12 більш докладно представлена процедура встановлення з'єднання для дзвінків з передоплатою або з оплатою після розмови, яка є, у певному сенсі, уточненням спрощеної процедури на рис.1.8 попередньої глави. Рис. 2.10 відображає наступні стадії встановлення з'єднання.
1. Абонент А набирає місцевий номер доступу до шлюзу.
2. Шлюз запитує у спеціального сервера дані про виклик абонента (за інформацією АВН або за ідентифікаційним номером). Сервер може бути поєднаний з воротарем.
3. Сервер переглядає інформацію АОН для того, щоб переконатися, що абонентові А дозволено користуватися цією послугою, і потім передає до шлюзу повідомлення аутентифікації користувача.
Рис. 2.10. Встановлення з'єднання: Частина 1"
