Особливості Linux

Особливості Linux

Звідки береться Linux. Переважна більшість відкритого ПЗ пишеться спільнотою — у вільний час, або паралельно з роботою, якщо вона пов’язана із написанням програм. Тому воно не належить ніякій корпорації, що тішить параноїків та просто любителів свободи. З одного боку, програми, написані в якості хобі, можуть бути гірші за комерційні, але в деяких випадках вони використовуються для бізнесу великих корпорацій, тобто або кращі, або просто не гірші за комерційні рішення. Зазначу, що великі корпорації роблять внески у розвиток Linux, навіть Microsoft.

Стабільність. За часів Windows 98, що падала від найменшого пчиху, Linux видавався камінною стіною, стабільною і непробивною для вірусів. Але в Microsoft все ж не останні дурні працюють, продавати програмне забезпечення для бізнесу хочуть, тому зараз ця різниця практично непомітна: сучасні Windows можуть працювати довго і щасливо, особливо якщо про це потурбується компетентна людина і відбере адмінправа у тих, кому їх давати не можна. В той же час існують дистрибутиви Linux, зокрема й Ubuntu, що випускають нові версії строго за графіком (двічі за рік) і включають до них найсвіжіше програмне забезпечення, що не пройшло тривалого тестування. З третього боку є дистрибутиви, орієнтовані на корпоративне використання, приміром RedHat та його похідна CentOS, куди включають тільки добре перевірені (але вже не самі свіжі) компоненти — ось вони залишаються оплотом стабільності та надійності. Мораль проста — обирай, або найсвіжіший софт, або стабільність та надійність. Інтерфейс користувача. Linux не має стандартного зовнішнього вигляду. Ви можете обирати із великої кількості графічних оболонок (Desktop environment). Є легкі та більш тяжчі, такі як LXDE. XFCE та Enlightment, є важкі та неповороткі Gnome 3 та KDE, що взагалі важче за Windows 10, проте має величезну кількість налаштувань та фіч, яка Windows і не снилася, або приснилася лише в останніх версіях. Через це ви можете користуватися сучасними дистрибутивами Linux на дуже слабких комп’ютерах — навіть на Pentium III із 512МБ оперативної пам’яті.

Можна користуватися KDE через те, що її можна налаштувати на свій смак. Віджети, величезна кількість тем оформлення (в тому числі й мімікрія під Windows та Mac OS), налаштування панелей та меню, вікна авторизації та привітання, всього.

Приміром, можна обирати вигляд головного меню, того, що у Windows зветься Пуск. Корисно для тих, хто прагне повернути класичне оформлення. Окрема варто сказати за встановлення. У популярних дистрибутивів воно наразі швидше і зручніше за Windows, пропонує більше опцій. Приміром, можна здійснювати встановлення через Інтернет, так званий Net Install і вибирати відразу всі програми із репозиторію, що вам потрібні, після чого йти пити каву, доки система зробить для вас добре. Програмне забезпечення. Попри те, що у Linux можна знайти аналоги до багатьох програм із Windows, є випадки, коли їх немає взагалі, або є дуже неповноцінні. Приміром, ABBYY FineReader — ну є під Linux розпізнавалка Tesseract, який консольний, є якась оболонка для нього щоб було зручно користуватися, але поки все воно лишається на примітивному рівні. Сутужно із графікою. GIMPом можна замінити Photoshop для домашнього застосування (я користуюся), але приміром він не підтримує CMYK, що важливо для поліграфії плюс деякі функції в нього реалізовані гірше. В 3D-моделюванні, кажуть, не так сутужно, бо там є blender і ним можна малювати круті мультики. LibreOffice в принципі може замінити Microsoft Office, проте як людина, яка користується і тим, і другим скажу, що платний офіс все ж зручніший в низці випадків. Специфічний інженерний софт, або програми керування різними промисловими штуками під Linux можуть бути відсутніми взагалі. Частково це компенсується наявністю Wine — спеціального прошарку, що дозволяє на Linux запускати програми з-під Windows, але часто такий підхід потребує трясти великого бубна. Виникають проблеми у фотографії, при виході свіжих фотокамер — RAW-файли з них можна обробляти лише у “рідному” конвертері або за допомогою продуктів від Adobe. Хоча, знімки із нових камер Fujifilm X-T2 та Canon EOS 80D в мене на комп’ютері нормально відкрив RAW Therapee останньої версії. Ігри. З виходом Windows 8 глава компанії Valve Гейб Ньюел заявив, що Windows це провал і час розвивати ґеймінґ під Linux. Компанія анонсувала випуск SteamBox — ігрової приставки, що являє собою PC в компактному корпусі, на якому встановлений Debian Linux із Steam, що можна легко зробити самостійно на будь якому іншому комп’ютері. І справді, ігор на Linux стало значно більше — до Steam там було три косинки та два сапера, ні й деякі цяцьки з примітивною графікою (хоча, ні Unreal Tournament був і ще пару великих ігор). Зараз там є такі проекти як Euro Truck Simulator 2 та American Truck Simulator, Dota 2, War Thunder, Civilization, Deus Ex, Deponia, всі ігри від Valve (CS:Go, зокрема), X-Plane, багато відомих інді-проектів. Повний перелік тут. Що цікаво, з’являлися навіть спірачені ігри для Linux, що свідчить про появу інтересу до ґеймінґу на цій платформі. Хоча, ігор, що не йдуть на Linux поки більше, але це співвідношення постійно змінюється.

Драйвери. Якщо у вас популярне поширене залізо, то, скоріш за все, ви взагалі за них не думатимете, особливо із Ubuntu, Mageia та OpenSUSE, що вміють працювати із пропрієтарними фірмовими драйверами. Інакше у вас можуть виникнути проблеми при роботі з Linux. Просто опишу свої кілька випадків. Старий принтер Canon PIXMA IP1800. Драйвери на сайті виробника є, проте до нових версій Linux не підходять через залежності від старих версій бібліотек, треба тільки ставити старий Linux. Більш свіжий Canon LBP 3010 (зараз він уже старий, але тоді був новий). Драйвери є, проте завести їх не вдалося ніяк, ні скриптом, ні вручну за інструкцією. Дуже свіжий (виставковий зразок) ноутбук Acer Predator 17. Запустилася лише остання версія Fedora Linux, без звуку та WiFi. Інші не запустилися, бо не знайшли контролера флешки. Пошуки показали, що драйвери для Linux вже існують в природі, проте вони іще не включені в жоден дистрибутив. Сенсорні трансформери типу Acer Switch. Готуйтеся трясти великого бубна, щоб запрацював сенсорний екран. Все інше під Linux працює без проблем, зокрема мій Dell Inspiron 5520, де Windows ніколи не було — із заводу стояла Ubuntu, я замінив на Debian. Для Nvidia, AMD та Intel драйвери є (ці компанії приймають участь в розробці ядра Linux). Флешки, веб-камери, фотокамери та інша дрібна периферія в більшості розпізнається добре. Був випадок із ноутбуком Acer Aspire V Nitro, коли тачпад під Linux працював значно краще, аніж під Windows.

Консоль. Вона може знадобитися кожному: Встановлення програм, що не входять до репозиторію. Ручне вирішення проблем із залежностями, якщо менеджер пакунків не впорався. Дуже зрідка таке буває. Встановлення драйверів, яких немає в репозиторії та вирішення проблем із ними. Якщо ви надумали пов’язати своє життя із Wine щоб запускати програми від Windows. Після невдалого оновлення драйверів на відеокарту (або ядра) — система не перейде автоматично у режим VGA, а викине вам консоль. Консоль також може бути зручнішою, ніж графічний інтерфейс, для: Віддаленого адміністрування: трансляція зображення графічного інтерфейсу забирає більше трафіку. Автоматизації рутинних процесів (іноді я це роблю). Пошуку файлів за різними критеріями — швидше увести пару ключів, ніж мишкою тицяти параметри в графічному інтерфейсі. Діагностики комп’ютерних мереж, пошуку розташування веб-сайту та його власників (за ІР “вичисляти”, коротше), пошуку причини проблем із сайтом. Насправді, це не повний перелік випадків, а те, що я можу швидко пригадати, але поняття вам має дати. Врешті, варто зазначити, що консоль нікуди не ділася у Windows, більше того, Microsoft іще років десять тому ввела PowerShell для розширення її можливостей, а зараз співпрацює із Canonical для сумісності Windows із Linux. Врешті, консоль не страшніша, ніж реєстр Windows, чи нетрі папки System32. Репозиторії. Дуже зручні тим, що ви можете просто поставити галочки проти всіх потрібних вам програм і піти пити каву, поки комп’ютер їх встановить. У Windows, починаючи з вісімки, з’явився магазин, але він поки не наздоганяє за своїм асортиментом — тому вам доводиться вручну завантажувати і встановлювати кожну програму, а потім їх оновлювати. Більше того, менеджери пакунків дозволяють підключати сторонні репозиторії разом із основними, що розширює кількість доступного в системі програмного забезпечення. Найбільший репозиторій є у Debian, проте цей дистрибутив не дуже дружній для новачків.

Під Windows такий фокус не пройде, так як комерційному Microsoft доведеться вести перемовити за ліцензування із великою кількістю розробників програмного забезпечення, що в світі GNU робити не потрібно. Linux як конструктор. Ви можете міняти в своїй системі все. Найпростіше — це локалізація програм, в цьому можуть брати участь навіть гуманітарії. Linux заговорив українською раніше і краще за Windows. Для тих, хто готовий вивчати документацію і має багато вільного часу, є інші можливості — приміром, налаштування домашнього медіасервера або збирання дуже швидкої системи для власного ноутбука — це можливо зробити, викинувши підтримку всіх технологій та заліза, що є у стандартному ядрі, але немає у вас. Колись давно я пробував збирати Gentoo Linux (дистрибутив “збери сам”), він і справді досить проворно літав на моєму комп’ютері. Google зібрала на базі його ChromeOS, яка на слабенькому залізі (від Celeron — Core i3, 2-4 ГБ пам’яті) крутиться швидше за Windows на дорогих ігрових комп’ютерах. Віруси. Іноді з’являються новини про віруси на Linux — здебільшого вони розраховані на локальні вразливості, коротше кажучи на недостатню мудрість прокладки між монітором та стільцем. Із явної вигоди — Mail.Ru не робить свій шлак для Linux. Інтернет. Для роботи з Інтернетом Linux, як на мене, зручніший. По перше, браузери всі ті само — Firefox, Chrome, Opera. Є торент-клієнти, чат-клієнти. Але основна зручність полягає в легкому керуванню мережами — дротовими, стільниковими та бездротовими, що реалізовано у вигляді зручних аплетів.

Інформацію було взято з джерела