Гнучка методологія розробки Agile (DSDM)

Матеріал з Вікі ЦДУ
Версія від 11:04, 26 лютого 2019; 3967077 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

DSDM

Метод розробки динамічних систем (Dynamic Systems Development Method, DSDM)

Огляд DSDM

DSDM — це методика розробки програмного забезпечення, що базується на концепції швидкої розробки додатків (Rapid Application Development, RAD). У 2007 році DSDM став основним підходом до управління проектом і розробки додатків. DSDM — ітеративний і інкрементний підхід, який надає особливого значення тривалій участі в процесі користувача/споживача.

Мета методу — здати готовий проект вчасно і вкластися в бюджет, але в той же час регулюючи зміни вимог до проекту під час його розробки. DSDM входить в сімейство гнучкої (Agile) методології розробки програмного забезпечення, а також розробок, що не входять у сферу інформаційних технологій.

Техніки та принципи

Фреймворк являє собою набір принципів, зумовлених типів ролей і наступних технік:

  1. таймбокс,
  2. принцип визначенння пріорітетів «MoSCoW»,
  3. семінари,
  4. побудування прототипів.

Методика таймбоксов є основною технікою DSDM, що використовується для того, щоб виконати проект в строк, укластися в бюджет і зберегти якість. Таймбокс є ітерацію, в рамках яких проект ділиться на логічні ділянки, рознесені в часі. Таймбокси не діляться на під події, а функціонал не критичний, в наслідок чого він може бути частково виключений з метою економії часу, в порядку, визначеному методом розстановки пріоритетів «MoSCoW». Метод розстановки пріоритетів «MoSCoW» визначає 4 рівня пріоритетів:

  1. должно быть (must have),
  2. следует чтобы было (should have),
  3. нужно (could have),
  4. можно (want have).

Принципи методології

У DSDM приділяється особлива увага участі в процесі розробки користувача (споживача), що закріплено в принципах, які є невід'ємною частиною фреймворка:

  • Активне залучення користувачів в процес розробки;
  • Команда розробників може приймати рішення;
  • Часта поставка результатів;
  • Критерієм прийнятності результатів є їх відповідність бізнесу;
  • Ітеративна і Інкрементальний розробка;
  • Будь-які дії можуть бути скасовані;
  • Стабільність високорівневих вимог;
  • Тестування виконується постійно і безперервно;
  • Взаємодія і кооперація.