Проект з ОІ та ІКТ і Зоології: "Губки" - № 16 ПГФ, 2018
Зміст
1.Губки
Губки
Губки - тип примітивних водних (переважно морських) багатоклітинних тварин, які ведуть прикріплений спосіб життя. Поширені по всій земній кулі від прибережної зони і до майже максимальних глибин океану. Нараховують близько 8000 видів.Вважається, що перші представники цього типу з'явилися ще в протерозойську еру. На сьогодні відомо понад З тисячі видів губок. Їхні розміри бувають від 5 см до 3 м. Губки поширені в прісних і солоних водах усіх кліматичних зон, представлені як поодинокими, так і колоніальними формами. Незважаючи на таку різноманітність, усі губки мають спільні риси: 1)клітини тіла диференційовані та мають тенденцію до утворення тканин; 2)тіло складається з двох шарів клітин — ектодерми й ентодерми, між якими міститься драглиста речовина — мезоглея; 3)майже завжди є внутрішній скелет (вапняковий чи кремнієвий), утворений спікулами, і який виконує опорну функцію. Розмножуються статевим і безстатевим шляхом (зокрема із утворенням дрімотних бруньок — гемул). Мають високу здатність до регенерації. Багато губок, а також мікроорганізми, що їх населяють, виробляють біологічно активні речовини, використовувані в медицині.
Будова.Основание тела губок прочно прикрепляется к субстрату, благодаря чему они неподвижны. В связи с этим в их теле прослеживается апикобазальная полярность: от нижней (базальной) части тела, прикреплённой к субстрату, до верхней (апикальной). Форма тіла губок надзвичайно різноманітна. Вони можуть мати вигляд коркових, подушковидних, плёнковідних, кулькоподібних обростань і наростів на субстраті. Серед них відомі кулясті, циліндричні, келихоподібних, воронкоподібні, трубчасті, стебельчатие, гіллясті, вееровідние і інші форми.Поверхня тіла губок зазвичай є нерівній: голчастою або навіть щетинистою, і лише в рідкісних випадках вона може бути відносно гладкою і рівною. Одні види губок мають м'яке і еластичне тіло, інші - більш жорстке або тверде.
Ідея проекту
Наукове дослідження типу Губки.
