Обговорення користувача:Недобідюк Анжеліка
Досліджуючи норми та цінності, які існують у суспільстві в контексті молодіжної субкультури, необхідно звернути увагу на поняття «субкультура». Звертаючись до тлумачного словника української мови, приставка «суб» розуміється як вторинність, другорядність у порівнянні з тим, що створюється основною культурою [1, 1408]. Складність поняття молодіжної субкультури підкреслює, що її не слід розглядати як єдине й цілісне утворення, адже, з одного боку, вона формується на існуючих культурних та традиційних цінностях і постає передатною ланкою між поколіннями, а з іншого - є інноваційним утворенням в якому народжуються інші світоглядні орієнтири та цінності.
Зараз молодь (вік від 15 до 25 років) має широкий спектр поглядів, інтересів, цілей. І, як наслідок цього, в сучасному суспільстві можна спостерігати існування величезної кількості будь-якого роду течій, напрямків, поглядів щодо релігійних, музичних так і соціальних підвалин (прикладом є «нові українці» та «мажори»). Порівнюючи молодь Заходу й молодь пострадянського періоду, не можна не відзначити їх принципову відмінність відносно поглядів до дійсності, що, безсумнівно, обумовлено як економічними, так і політичними факторами. І якщо молодь Заходу здебільшого чітко визначає свої прагнення, виглядаючи упевненою в можливістях реалізації свого творчого потенціалу, то, що відносно України, то тривала економічна криза, нестабільність існування позбавляє нашу молодь бажання проявляти повною мірою свої творчі можливості.
Історичний аналіз цінностей і норм, які існували в радянський час, розкриває їх динаміку й трансформацію. Так, 50-60-і роки значне місце ціннісних орієнтирів було пов'язане з патріотизмом та з служінням Батьківщині й Комуністичній Партії Радянського Союзу. 70-і роки в СРСР молоді нав'язувалася ідеологія зрівнювання. Це виявлялося не тільки у формуванні однакового світогляду, але й відбивалося на стилі одягу, поводженні тощо. Однак заборона на знайомство із закордонною молодіжною субкультурою поступово розпалювала інтерес і прагнення молоді до розширення обрію наявних пізнань й поволі формувала невдоволення існуючої дійсністю. Проте однієї зі значущих рис того покоління молодих людей була віддана любов до Батьківщини, гордість за її досягнення (безумовно, виховання патріотизму було невід'ємною частиною ідеології того часу).
Сучасний український соціум виникає в результаті соціального дефолту. В 90-і роки минулого сторіччя відбулося «знецінювання життєвих цінностей». У перше десятиліття незалежного існування нашого суспільства спостерігається не тільки криза економіки, політики, але й криза сформованих раніше норм і цінностей. Як це не сумно, але з цього часу можна спостерігати домінування матеріальних цінностей над духовними. Не залишилося незмінним і відношення до Батьківщини. Протиріччя й труднощі переформування світоглядних орієнтирів породжують виникнення й поширення усіляких ексцентричних молодіжних суспільств. Не секрет, що сучасна молодіжна субкультура не ставить своєю метою формування ідеальної особистості зі зразковою поведінкою, а навпаки пропагандує вживання алкоголю, наркотичних засобів, вільної й «продажної» любові. Все це поступово веде до деградації суспільства, адже молодь є майбутнє країни.
Усе ж, говорячи про сучасну молодь, спостерігається як мінімум загальне дотримання кримінального кодексу та юридичних прав. Імперативність моралі, яка проявляється у формі поваги до старших, також не втратила своєї актуальності, що свідчать про глибину й непорушність традицій. Було б несправедливо не відзначити, що сучасне передове молоде покоління характеризується своєю наполегливістю, швидким засвоєнням нових технологій, здатністю конкурувати, швидко реагувати на зміни, які відбуваються в суспільстві. На ряду з цим, невпевненість, яка властива молоді «радянського періоду» і часів «перебудови» змінилася, як що можна так мовити молодіжним сленгом, - «пофігізмом» по відношенню до «дня майбутнього», але це, на наш погляд, є скоріше захист молоді, її пристосування до об'єктивних обставин, здатність тверезо оцінити обстановку й не боятися бути не «схожими на всіх». За даними опитування громадськими організаціями "Альянс нового покоління", "Громадський комітет національної безпеки України" та "Фонд ефективної взаємодії" майже 60% української молоді віддає перевагу свободі особистості перед принципом соціальної рівності (що істотно її різнить із цінностями людей літнього й середнього віку). 32% - респондентів прагнуть досягти успіхів у бізнесі, 14% - на державній службі й науковій праці, 13% - у цивільно-політичній діяльності, 11% - у культурі та мистецтві, шоу-бізнесі, по 8% - у спорті або іншій діяльності [2].
Отже, на наш погляд, молодіжна субкультура впливає на формування в молоді активної життєвої позиції, сприяє осягнути спектр можливостей до прояву своїх життєвих позицій, допомагає здійснити самовираження особистості молодих людей і висловити протест проти існуючих недоліків, недоробок. Слід зазначити, що прагнення висловитися зв'язано, насамперед, не стільки з метою одержання яких-небудь прав або поступок, а скоріше з метою їхнього оголошення й виявлення. Однак здається, що молодіжна субкультура повинна не тільки виступати фундаментом революційних та інноваційних процесів, вона не повинна відштовхувати й нехтувати традиціями й моральними підвалинами, завдяки яким людина стає людиною й залишається єю протягом всього свого життя. Файл:2010 231647 981427811.jpeg
