Вікі-стаття учениці Попович А.
Зміст
Назва проекту
Глобальне потепління - міф чи реальність
Автори проекту
Попович Альона - учениця 10 класу
Тема дослідження
Скільки коштує для людства зміна клімату?
Проблема дослідження
Наскільки дорогою є боротьба зі змінами клімату? Чи вигідно боротися проти глобального потепління? Економісти шукають відповіді - проте, можливо, самі запитання поставлені неправильно. На сьогодні переважна більшість вчених вважає, що причиною глобального потепління є діяльність людини. Також треба розуміти, що потепління — це загальна усереднена тенденція: зміна температур відбувається нерівномірно в залежності від сезону та місцевості. Більше того, інколи в деякі сезони клімат навіть стає холоднішим. Наприклад, в Україні температури у зимовий період зросли значно більше, ніж в літній.
Гіпотеза дослідження
Коли спалюється викопне паливо, таке як вугілля, нафта та природний газ, виділяється парниковий газ, який впливає на глобального потепління. Економісти стверджують, що кожна тонна викидів СО2 повинна бути достатньо дорогою. Коли ціни зростають, попит зменшується, а пошуки альтернативних джерел енергії пришвидшуються.
Мета дослідження
З'ясувати як наслідки глобального потепління впливають на економіку країн; визначити чи глобальному потеплінню становлять "лише близько одного відсотка від глобального річного обсягу виробництва", або іншими словами, боротьба зі змінами клімату окуповується.
Результати дослідження
Наскільки дорогою є боротьба зі змінами клімату? Чи вигідно боротися проти глобального потепління? Економісти шукають відповіді - проте, можливо, самі запитання поставлені неправильно.
Економіка не є точною наукою. Проте політики все одно сподіваються, що економісти зможуть назвати ціну змін клімату. Наскільки великою є можлива шкода, яку здатне завдати глобальне потепління? І скільки коштуватиме протидія цьому або бодай мінімізація наслідків?
700-сторінкова доповідь економіста Ніколаса Штерна, зроблена на замовлення британського уряду 2006 року, була найґрунтовнішою спробою знайти відповіді на ці питання. Якщо ми нічого не робитимемо, ідеться у звіті Штерна, кліматичні зміни призведуть до втрати п'яти відсотків від обсягу глобального економічного виробництва на рік. За більш песимістичними прогнозами втрати можуть сягнути навіть "20 відсотків і більше".
Моделювання світу
Для розрахунку можливих економічних витрат економісти розробляють складні моделі. Вони ґрунтуються на безлічі припущень про події, деякі з яких відбудуться лише через кілька століть. Будь-яка з даних моделей може бути піддана критиці через те, що вона занадто оптимістична або занадто песимістична. Як змінюватиметься населення планети? Наскільки ще підніметься рівень моря? Скільки коштуватиме захист узбережжя? Як виглядатиме баланс витрат-прибутків, коли зростання температур зробить неможливим вирощування окремих культур у певних регіонах, проте уможливить їхнє культивування в інших? Як можна оцінювати сьогоднішні збитки від подій, які відбудуться лише через 300 років?
Уільям Нордхаус, економіст Єльського університету, вважає, що створення таких моделей - це мистецтво. "Подивіться тільки на ці товстелезні книги, які оприлюднює Кліматична рада ООН, на всі ці неосяжні матеріали: тут таблиці, там графічні зображення, і до цього всього ще й заяви. Мистецтво моделювання - це теж мистецтво - уміння знайти спосіб взяти одне, додати до іншого і зробити щось зрозумілим та репрезентативним".
Нордхаус сам займався розробкою моделей, які широко використовувалися для оцінки наслідків змін клімату. А з 1975 року він вважається автором цілі обмежити підвищення температури поверхні Землі у межах двох-трьох градусів за Цельсієм.
Наскільки дорогим має бути СО2?
Коли мова заходить про підрахунки можливих збитків від підвищення температури, економісти, як правило, зосереджуються на ціні вуглекислого газу. Коли спалюється викопне паливо, таке як вугілля, нафта та природний газ, виділяється парниковий газ, який впливає на глобального потепління. Економісти стверджують, що кожна тонна викидів СО2 повинна бути достатньо дорогою. Коли ціни зростають, попит зменшується, а пошуки альтернативних джерел енергії пришвидшуються.
Висновки
Корисні ресурси
Сторінка проекту Назва проекту
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
