Повсякденне життя народів Європи в епоху Середньовіччя та Нового часу

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Назва курсу

Галузь знань: Освіта/Педагогіка

Напрям підготовки: 014.03.02 Середня освіта (Історія)

Освітньо-кваліфікаційний рівень:бакалаврат

Факультет історії та права (денна форма навчання)

Мета та завдання навчального курсу

Мета курсу

  • Показати становлення західноєвропейської та східнослов’янської (Руського князівства, Московської держави, Російської імперії) цивілізацій, їх «історію», що простежуються на рівні повсякденного;
  • Історія народів Європи дозволяє виділити періоди історичного розвитку, що нами досліджується: Середні віки, Відродження та Новий час. Кожна епоха створює особливий тип повсякденності, що володіє специфічними стереотипами свідомості і поведінки, що має певні матеріально-речові структури;
  • Сформувати уявлення про культуру повсякденності окремих країн (регіонів) Європи в епоху Середньовіччя та Нового часу, а також Русі, Московії, Російської імперії як про своєрідне явище, важливу складову частини російської культури..

Завдання курсу Важливим завданням курсу є ознайомлення майбутніх вчителів історії з найголовнішими джерелами зарубіжної, слов’янської, насамперед української та російської історіографії, з основними принципами та методикою їх аналізу і використання у науковій, навчальній та виховній роботі.

  • Розкрити сутнісні риси культури повсякденності як важливої сфери життєдіяльності людини;
  • Показати динаміку і своєрідність культури повсякденності народів Європи в різні періоди історії.
  • Сформувати здатність аналізувати культурні процеси повсякденності.
  • З’ясувати мотивацію дій індивідів і наблизитися до їх розуміння через «діалог» з джерелом, постановку питань, що стали можливими завдяки сучасним науковим знанням.

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен

знати:

  • мету, завдання, ключові поняття курсу;
  • основні історичні періоди культури повсякденності країн Європи; їхні типологічні особливості;
  • функції культури повсякденності в різних аспектах у контексті історії в цілому і окремих країн.

засвоїти:

  • теоретичні аспекти культури повсякденності, наукову термінологію;
  • отримати знання про західноєвропейську і російську повсякденності;
  • отримати навички самостійного аналізу теоретичних і практичних проблем повсякденної культури, мати здатність до абстрактного мислення, аналізу, синтезу;

уміти:

  • вільно оперувати науковою термінологією по курсу;
  • застосовувати знання у своїй професійній діяльності;
  • володіти категоріальним апаратом і методами, використовуваними при вивченні культури повсякденності народів Європи;
  • удосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень.

Робоча програма курсу

Автор курсу

Марченко Олег Миколайович


Учасники

Група ІП16Б, факультет історії та права викладач Марченко Олег Миколайович, Отримати консультацію

Графік навчання

Варіант Структура

Змістовий модуль 1 Повсякденне життя європейського Середньовіччя та Нового часу

ТЕМА 1. Теоретичні аспекти культури повсякденності

Осмислення і твердження повсякденному житті як цінності в гуманітарних науках. Повсякденність – центральна проблема гуманітарного знання початку XXІ століття. Становлення проблематики повсякденності. Предмет, цілі і завдання курсу. Джерела, методи вивчення та аналізу культури повсякденності. Перетворення повсякденності в предмет інтересу вітчизняних, російських і зарубіжних дослідників. Перші історики – дослідники російського і європейського побуту другої половини XIX ст. (А.В. Терещенко, І.Є. Забєлін, М.І. Костомаров, С.В. Єшевський, С.В. Максимов, І.С. Шмельов та ін.). Переважання фактографічно-описового підходу в вивченні повсякденності. Теоретичні основи історії повсякденності у поглядах Е. Гуссерля і А. Шютца та їх послідовників – Т. Лукмана, П. Бергера, Г. Гарфінкеля, А. Сікуреля, І. Гофмана та ін. Дослідження емоційних проявів масової свідомості, ментальності середньовічної європейської культури. Концепція Й. Хейзінга. Формування культурологічно орієнтованої історичної науки. Школа «Анналів». Ле Февр, М. Блок, Ле Гофф, Ф. Бродель. Історія повсякденності у дослідженнях німецьких, італійських та американських авторів. «Мікроісторія» як основа інтерпретації проблем культури. Погляди німців Х. Медика, А. Людтке, італійських істориків К. Гінзбург, Д. Леві. Структуралістські концепції Т. Парсонса, К. Леві-Стросса. Культурно-антропологічні дослідження міських форм Р. Редфілда. Семіотика повсякденності другої половини 80-х – 90-ті роки ХХ ст. де Соссюр, Р. Якобсон, М. Бахтін, Р. Барт, Ю. Лотман, Г. Кнабе. Стилі життя і стилі поведінки різних соціальних верств М. Дінгес. Лінгвістичний поворот у повсякденності М.Фуко, Ж. Деррід. Історія повсякденності у розробках О.Удода. Етнографічні та антропологічні дослідження 60 – 80-х років ХХ ст. в СРСР Т.А. Бернштама, А.Л. Топоркова, С.В. Лурье, Т.Б. Щепаньскої, П.Г. Богатирьова, І.С. Кона та ін. Структурно-лінгвістичні пошуки Ю.М. Лотмана, В.В. Іванова, В.Н. Топорова, Т.В. Цивьян, В.Н. Успенського. Історичні та культурологічні розвідки Б.А. Романова, М.М. Бахтіна, Л.М. Брагіна, Г.С. Кнабе, В.Л. Яніна, Л.П. Карсавіна, О.Д. Люблінської та ін. Праці Н.Н. Козлової в руслі історичної антропології. Інститут загальної історії РАН, як центр із вивчення історії повсякденності та історії ментальностей. Альманах «Одіссей», щорічник «Казус. Індивідуальне й унікальне в історії». Повсякденність народів середньовічної Європи та Нового часу у дослідженнях сучасних російських фахівців: Л.М. Баткіна, Ю.Л. Безсмертного, А.Я. Гуревича, А.Л. Ястребіцької, М.І. Козьякової, Н.Л. Пушкарьової. Основні поняття курсу. Трактування сутності категорії «повсякденність», її структура та співвідношення з поняттям «побут». Методи роботи «історика повсякденності». Підходи щодо структури повсякденності. Комплексний підхід до вивчення побуту (Б.І. Краснобаєв). Антропологічний підхід (М.В. Короткова, і М.І. Козьякова). Діяльнісний та емоційний компоненти повсякденності (Б.В. Марков). Погляди щодо структури повсякденності Н.Л. Пушкарьової, В.Д. Лелеко, Е.В. Баннікової, П.Н. Кондрашова, К.М. Любутіна, Н.Н. Козлової. Головні компоненти повсякденності. Макро- і мікросередовища проживання особистості. Соціальна ієрархія. Матеріально-предметне середовище, що оточує людину (їжа, одяг, житло). Спосіб життя. Становище жінки в суспільстві, матримоніальна поведінка в різних соціальних групах, норми сексуальної моралі, ставлення до дітей. Любов, смерть. Система цінностей певної соціальної спільності. Порівняльні характеристики повсякденної культури західного, східного та російського типу.

ТЕМА 2. Повсякденність європейського Середньовіччя

Соціальна структура середньовічного суспільства. Система феодальної ієрархії. Васальний договір. Права та обов’язки сеньйора і васала. Інститут лицарства: спосіб життя, система цінностей, поведінка. Повсякденне життя селян. Поселення, житла, селянський двір, селянська громада. Повсякденне життя городян. Міська громада, комуна. Середньовічне ремесло та торгівля, цехова організація. Міські низи. Сеньйоральні порядки. Середньовічне правосуддя. Роль церкви, віри і духовенства (біле і чорне). Структура церкви. Католицький культ. Система цінностей християнства. Риси середньовічної моралі. Роль церкви на всіх етапах шлюбу. Патріархальність сім’ї. Роль жінки у середньовічному суспільстві. Середньовічна проституція. Культ Прекрасної Дами. Культ Діви Марії. Система виховання дітей та молоді. Ментальність людини середньовіччя: тріада смерті (голод, хвороби, війни), традиціоналізм, колективізм, регламентація поведінки, метафоризм, символізм, алегоричність, магія чисел, ставлення до людського тіла й душі, двоїста оцінка трудової (виробничої) діяльності. Розуміння простору, часу. Циклічність, лінійність часу. Форми соціального часу: селянський, сеньйоральний і церковний. Середньовічна медицина. Матеріальні структури середньовічної повсякденності. Економічний розвиток в епоху Середньовіччя: сільське господарство, нові технічні пристрої, механізми, винаходи, комунікації, транспорт, готичний стиль в архітектурі. Риси середньовічного міста, проблема водопостачання та підтримання чистоти. Замкнутість середньовічного житла. Помешкання феодала, бюргера, селян. Інтер’єр житла, меблювання. Харчування середньовічної людини, застілля, етикетні норми. Закритість, просторість, незграбність середньовічного одягу. Елементи чоловічого та жіночого костюму. Готичний та франко-бургундський стилі.

ТЕМА 3. Повсякденність епохи Відродження

Стилізація в епоху Відродження. Гуманістична ідейна основа, ренесансна культура. Повсякденний побут Італії, його гуманістична спрямованість. Стилізація побуту на північ від Італії, лицарська ідея, лицарські ордени, ставлення до війни. Роль шлюбу для різних соціальних станів. Переважання церковної форми шлюбу. Весільні обряди. Сімейно-шлюбні відносини, звичай «пробних ночей». Патріархальність родинних стосунків. Подружня невірність. Становище жінки залежно від стану. Куртуазність. Ментальність людини епохи Відродження: тема смерті, макабр, мистецтво вмирати, брутальність. Матеріальні структури повсякденності епохи Відродження. Міське середовище, житло, інтер’єри, меблі. Чоловічий та жіночий костюм Італії, Іспанії, Франції, Англії, Німеччини. Ренесансний стиль одягу та стиль маньєризму, що втілився в іспанському костюмі.

ТЕМА 4. Повсякденність в епоху бароко та рококо (XVII - XVIІІ ст.)

Культурно-побутова особливість абсолютизму. Придворний етикет Франції, Англії, Іспанії. Роль армії. Дух публічності, пікантності. Дворянство в епоху абсолютизму. Норми і цінності буржуазного світу. Життя низів суспільства. Риси галантного століття, стилістика бароко та рококо. Шлюб та сім’я різних станів у XVII – XVIІІ ст. Система виховання. Матеріальні структури повсякденності у XVII – XVIІІ ст. Харчування і застілля. Місто, житло. Риси барокового стилю та рококо в інтер’єрі, меблях. Чоловічий та жіночий костюм у часи бароко та рококо.


ТЕМА 5. Європейська повсякденність у ХІХ ст.

Цінності та норми буржуазного світу. Риси вікторіанської епохи, ставлення до жінки та шлюбу. Етика та естетика джентльмена. Особливості дендизму: костюм, манера поведінки, стиль життя. Матеріальні структури повсякденності у ХІХ ст. Індустріалізація, транспорт, зв’язок, технічні новації. Побутові риси європейців в епоху класицизму, ампіру, бідермайєра, еклектики та модерну: інтер’єр житла, предмети побуту, меблі. Чоловічий та жіночий костюм у часи класицизму, ампіру, еклектики та модерну.

Змістовий модуль 2 Повсякденне життя Русі, Московії, Російської імперії

ТЕМА 6. Повсякденність Русі у V – ХІV ст.

Повсякденне життя язичницької Русі: інститути влади, побут, розклад дня, звичаї, ментальність, сімейно-шлюбні відносини, релігійні уявлення, похоронний обряд, свята та розваги. Устрій, правосуддя, ментальні риси та матеріальні структури повсякденності Русі в ІХ – ХІІІ ст. Повсякденне життя Русі в період татарської навали (середина XIII – середина XV ст.). Падіння моральності, правосуддя. Одяг русичів у XIII – XІV ст. Сімейно-шлюбні відносини на Русі. Форми укладання шлюбів, приводи до розлучень. Статус жінки на Русі. Вплив християнської церкви на сімейні відносини. Язичницьке і християнське ставлення до сексу.

ТЕМА 7. Повсякденне життя Московії у XV – XVIІ ст.

Московська держава очима іноземців. Торгівля, ціни. Особливості придворного життя государів Івана ІІІ, Івана ІV, Федора Івановича, Михайла Романова, Олексія Михайловича та правосуддя Московської держави. Матеріальні структури середньовічної повсякденності Московії. Поселення (місто, посад, слободи, сільські двори), житла, інтер’єр, хатнє начиння. Костюм епохи Московської держави: простолюду, знаті, чоловічий, жіночий. Національна кухня московського люду. Ментальність, звичаї, обряди московітів. Іноземці та їх вплив на повсякденну культуру росіян. Приватне життя і повсякденний побут населення Московії у XV – XVII ст. Особливості масової та індивідуальної свідомості. Родинні стосунки та сімейно-шлюбні відносини Московії. Роль жінки в сім’ї допетровського часу: заняття, самітництво. Шлюб та весільні традиції московітів. Виховання дітей.


ТЕМА 8. Повсякденне життя росіян у XVIII ст.

Особливості соціального складу та правосуддя Росії епохи Петра І. Характеристика дворян, духовенства, міщан, селян. Матеріальні структури повсякденності Російської імперії XVIІI ст. Чоловіче та жіноче вбрання. Національна кухня та специфіка застілля росіян. Зміни в світовідчутті і системі цінностей станів російського суспільства. Приватне життя російського люду: манери, етикет, розваги. Придворний побут царських осіб та столичної знаті. Провінційне життя росіян: умови буття, розпорядок дня. Сімейно-шлюбні відносини та методи виховання в Російській державі у XVIІI ст.


ТЕМА 9. Повсякденне життя Російської імперії у ХІХ – на початку ХХ ст.

Придворне життя царського дому Романових. Матеріальні структури повсякденності Російської імперії у ХІХ – на початку ХХ ст. Міська забудова, житла, інтер’єр осель. Чоловіче та жіноче вбрання. Стиль і мода. Специфіка харчування росіян. Сімейно-шлюбні відносини та світогляд населення Російської імперії у ХІХ – на початку ХХ ст. Емансипація жінок вищих станів. Патріархальні відносини селянської сім’ї. Особливості одруження, розлучення, дитинства у селянському середовищі. Повсякденне життя російських міст. Засоби повідомлення і зв’язок. Відпочинок і розваги. Ментальність купців, селян. Марновірства та релігійні уявлення простолюду.

Варіант Календар

Тиждень 1

Навчальні теми для вивчення на 1-му тижні.

Тиждень 2

Навчальні теми для вивчення на 2-му тижні.

Тиждень 3

Навчальні теми для вивчення на 3-му тижні.

Тиждень 4

Навчальні теми для вивчення на 4-му тижні.


Зміст курсу

Змістовий модуль І. Повсякденне життя європейського Середньовіччя та Нового часу

Тема 1. Теоретичні аспекти культури повсякденності

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Тема 2. Повсякденність європейського Середньовіччя

Теоретичний матеріал

Лекція №2

Практичні завдання

Практична №1

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота

Самостійна робота №2

Тема 3. Повсякденність епохи Відродження

Теоретичний матеріал

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №3

Тема 4. Повсякденність в епоху бароко та рококо (XVII – XVIІІ ст.)

Теоретичний матеріал

Лекція №4

Практичні завдання

Практична №3

Самостійна робота

Самостійна робота №4

Тема 5. Європейська повсякденність у ХІХ ст.

Теоретичний матеріал

Лекція №5

Практичні завдання

Практична №4

Самостійна робота

Самостійна робота №5

Самостійна робота

Самостійна робота №6

Самостійна робота

Самостійна робота №7

Змістовий модуль 2. Повсякденне життя Русі, Московії, Російської імперії

Тема 6. Повсякденність Русі у V – ХІV ст.

Теоретичний матеріал

Лекція №6

Практичні завдання

Практична №5

Самостійна робота

Самостійна робота №8

Тема 7. Повсякденне життя Московії у XV – XVIІ ст.

Теоретичний матеріал

Лекція №7

Практичні завдання

Практична №6

Самостійна робота

Самостійна робота №9

Тема 8. Повсякденне життя росіян у XVIII ст.

Теоретичний матеріал

Лекція №8

Практичні завдання

Практична №7

Самостійна робота

Самостійна робота №9

Тема 9. Повсякденне життя Російської імперії у ХІХ – на початку ХХ ст.

Теоретичний матеріал

Лекція №9

Практичні завдання

Практична №8

Самостійна робота

Самостійна робота №10

Самостійна робота

Самостійна робота №11

Самостійна робота

Самостійна робота №12

Самостійна робота

Самостійна робота №13

Змістовий модуль 4. Східні слов’яни у XVI – XVIII ст.

Тема 1. Московська держава у XVI ст.

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Практичні завдання

Практична №1

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота

Самостійна робота №2

Тема 2. Росія в першій чверті ХVІІІ ст.

Теоретичний матеріал

Лекція №2

Практичні завдання

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №3

Самостійна робота

Самостійна робота №4

Тема 3. Російська імперія у другій половині XVIII ст. Правління Катерини ІІ

Теоретичний матеріал

Лекція №3

Самостійна робота

Самостійна робота №5

Самостійна робота

Самостійна робота №6


Ресурси

Рекомендована література

Базова

  1. Анисимов Е.В. Государственные преобразования и самодержавие Петра Великого в первой четверти XVIII в. – СПб., 1997.
  2. Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. – К., 1991.
  3. Боханов А.Н., Горинов М.М. История России с древнейших времен до конца XVII века. – Книга 1-2. – М.,2001.
  4. Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. – К., 2000.
  5. Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной России. – М.: Высшая школа, 1968.
  6. Єлавіч Б. Історія Балкан. – Т. 1. XVIII і ХІХ століття. – К., 2003.
  7. Зашкільняк Л.О., Крикун М.Г. Історія Польщі. Від найдавніших часів до наших днів. – Львів, 2002.
  8. Зимин А.А. Образование Великорусского государства. – М., 1998.
  9. Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба. 1300 – 1600. / Пер. з англ. – К., 1998.
  10. История России. С древнейших времен до конца XVII века. Учебное пособие. – М., 2001.
  11. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін.– К., 2001.
  12. Ключевский В.О. Сочинения в 9-ти томах. – Т.ІІІ – IV. – М., 1988.
  13. Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.
  14. Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Частина перша. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів: Навчальний посібник. Друге видання, перероблене і доповнене – Кіровоград, ПОЛІМЕД-Сервіс. – 2014.
  15. Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Частина друга. Історія південних і західних слов’ян іфд епохи середньовіччя до кінця XVIII ст. – Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів: Навчальний посібник. – Кіровоград, ПОЛІМЕД-Сервіс. – 2014.
  16. Нефедов С.А. История России. Факторный анализ. – Т.1. – М.,2010; Т.2. – М.,2011.
  17. Поляков А.Н. Киевская Русь как цивилизация. – Оренбург, 2010.
  18. Российская империя: от истоков до начала ХІХ века. Очерки социально-политической и экономической истории /ИРИ РАН. – М.,2011.
  19. Толочко П.П. Древняя Русь: Очерки социально-политической истории. – К., 1997.

Допоміжна

  1. Алексеев Ю.Г. Под знаменем Москвы: Борьба за единство Руси (царствование Ивана III). – М., 1992.
  2. Аль Д. Иван Грозный: известный и неизвестный. От легенд к фактам. – СПб.,2005.
  3. Богданов А.П. Несостоявшийся император Федор Алексеевич. – М.,2009.
  4. Волков В.А. Войны и войска Московского государства. – М.,2004.
  5. Горский А.А. Москва и Орда. – М.,2003.
  6. Государственные учреждения России XVI – XVIII вв. / Под ред. Н.Б. Голиков. - М, 1991.
  7. Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т. І – ІІІ. – К., 1991 – 1993.
  8. Гумилев Л.Н. От Руси к России. – М., 1992.
  9. Гуса В. История Чехословакии. – М., 1981.
  10. Державин Н.С. История Болгарии. – Т. 2. – Болгария времен Первого и Второго Болгарского царств (679 – 1393). – М. – Л., 1946.
  11. Державин Н.С. История Болгарии. – Т. 3. – Болгарский народ под турецким владычеством. – М. – Л., 1955.
  12. Достян И.С. Борьба сербского народа против турецкого ига (ХV – начало ХIХ вв.). – М., 1968.
  13. Еременко М. Дворцовые перевороты. – М., 2007.
  14. Зимин А.А. Опричнина Ивана Грозного. – М., 1996.
  15. Историография истории южных и западных славян. – М., 1987.
  16. История России. С древнейших времен до начала XXI в. /под ред. А.Н. Сахарова. – М.:, 2007.
  17. История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.
  18. Каменский А.Б. От Петра І до Павла І: Реформы России XVIII. Опыт целостного анализа. – М.,2001.
  19. Карамзин Н.М. История государства Российского. – М.,1989. – Кн. 1 – 2.
  20. Краткая история Болгарии. С древнейших времен до наших дней. – М., 1987.
  21. Краткая история Польши. – М., 1993.
  22. Краткая история Чехословакии: С древнейших времен до наших дней. – М., 1988.
  23. Кривошеев Ю.В. Русь и монголы. Исследования по истории Северо-Восточной Руси ХІІ – ХІV вв. – СПб., 2003.
  24. Любавский М.К. Лекции по древней русской истории до конца ХVI в. – М., 1916.
  25. Мацек Й. Гуситское революционное движение.: Пер. с чеш. – М., 1954.
  26. Мизун Ю.В. Ханы и князя. Золотая Орда и русские княжества. – М.,2005.
  27. Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XVIІ в. / Отв. ред. Г.Г. Литаврин. – М.,1998. – Ч. 1.
  28. Песков А.М. Павел І. – М., 2000.
  29. Півторак Г.П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов’янських зі “спільної колиски”. – К., 2001.
  30. Писарькова Л.Ф. Государственное управление России с конца XVII до конца XVIII века. Эволюция бюрократической системы. – М., 2007.
  31. Похлебкин В.В. Татары и Русь: 360 лет отношений Руси с татарскими государствами в XIII – XVI вв. (1238 – 1598). – М., 2000.
  32. Пронина Н.М. Иван Грозный: «мучитель» или мученик? . – М.,2005.
  33. Раннефеодальные государства на Балканах, VI – XII вв. / Отв. ред. Г.Г. Литаврин. – М., 1985.
  34. Ричка В.М. Феодальна роздробленість на Русі // Історія народів Росії. Від найдавніших часів до сер. XVIII ст. – К., 1992.
  35. Российское законодательство Х – ХХ веков. – М.,1985.
  36. Скрынников Р.Г. Лихолетье. Москва в XVI – XVIII вв. – М.,1998.
  37. Толочко П.П. Київська Русь. – К., 1996.
  38. Ульяновский В.И. Смутное время. – М.,2006.
  39. Филиппов М.А. Патриарх Никон. – М.,2000.
  40. Цветков С.Э. Русская история. – Кн.1, 2. – М., 2004.
  41. Шульгин В.С., Л.В. Кошман, М.Р. Зезина Культура России IX – XX вв. – М,1996.

Інформаційні ресурси

  1. Європейська історія – http://library.byu.edu/~rdh/
  2. Історія зарубіжних держав – http://www.mavicanet
  3. Історія зарубіжних держав – http://www.hronos.km.ru
  4. Канал історії – http://www.historychannel.com
  5. Історія війн – http://www.militera.lib.ru
  6. Ресурси з історії – http://kuhttp.cc.ukans.edu/history/
  7. Мережа “Історія” – http://www.thehistorynet.com.

---

Назва курсу

......


Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:

Мета та завдання навчального курсу

Мета ..............

Завдання .....................

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен

знати: ....................

вміти: ...................


Робоча програма курсу

Автор (автори) курсу

Посилання на сторінки авторів


Учасники

Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Андронатій Павло Іванович, Отримати консультацію

Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Андронатій Павло Іванович, Отримати консультацію


Графік навчання

Варіант Структура

Змістовий модуль 1

Навчальні теми змістового модуля 1.

Змістовий модуль 2

Навчальні теми змістового модуля 2.

Змістовий модуль 3

Навчальні теми змістового модуля 3.

Змістовий модуль 4

Навчальні теми змістового модуля 4.

Варіант Календар

Тиждень 1

Навчальні теми для вивчення на 1-му тижні.

Тиждень 2

Навчальні теми для вивчення на 2-му тижні.

Тиждень 3

Навчальні теми для вивчення на 3-му тижні.

Тиждень 4

Навчальні теми для вивчення на 4-му тижні.


Зміст курсу

Змістовий модуль І. Назва модулю

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Лекція №2

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота №2


Змістовий модуль ІІ. Назва модулю

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Лекція №2

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота №2

Змістовий модуль ІІІ. Назва модулю

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Лекція №2

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота №2


Ресурси

Рекомендована література

Базова


Допоміжна

Інформаційні ресурси

---