Зміст

1 Назва курсу
- 1.1 Мета та завдання навчального курсу
- 1.2 Автор курсу
2 Учасники
3 Графік навчання
- 3.1 Варіант Структура
- 3.2 Варіант Календар
4 Зміст курсу
5 Ресурси
- 5.1 Рекомендована література
  - 5.1.1 Базова
  - 5.1.2 Допоміжна
- 5.2 Інформаційні ресурси
6 Назва курсу
- 6.1 Мета та завдання навчального курсу
- 6.2 Автор (автори) курсу
7 Учасники
8 Графік навчання
- 8.1 Варіант Структура
- 8.2 Варіант Календар
9 Зміст курсу
10 Ресурси
- 10.1 Рекомендована література
  - 10.1.1 Базова
  - 10.1.2 Допоміжна
- 10.2 Інформаційні ресурси

Назва курсу

Галузь знань: Освіта/Педагогіка

Напрям підготовки: 014.03.02 Середня освіта (Історія)

Освітньо-кваліфікаційний рівень:бакалаврат

Факультет історії та права (денна форма навчання)

Мета та завдання навчального курсу

Мета курсу

Показати становлення західноєвропейської та східнослов’янської (Руського князівства, Московської держави, Російської імперії) цивілізацій, їх «історію», що простежуються на рівні повсякденного;
Історія народів Європи дозволяє виділити періоди історичного розвитку, що нами досліджується: Середні віки, Відродження та Новий час. Кожна епоха створює особливий тип повсякденності, що володіє специфічними стереотипами свідомості і поведінки, що має певні матеріально-речові структури;
Сформувати уявлення про культуру повсякденності окремих країн (регіонів) Європи в епоху Середньовіччя та Нового часу, а також Русі, Московії, Російської імперії як про своєрідне явище, важливу складову частини російської культури..

Завдання курсу Важливим завданням курсу є ознайомлення майбутніх вчителів історії з найголовнішими джерелами зарубіжної, слов’янської, насамперед української та російської історіографії, з основними принципами та методикою їх аналізу і використання у науковій, навчальній та виховній роботі.

Розкрити сутнісні риси культури повсякденності як важливої сфери життєдіяльності людини;
Показати динаміку і своєрідність культури повсякденності народів Європи в різні періоди історії.
Сформувати здатність аналізувати культурні процеси повсякденності.
З’ясувати мотивацію дій індивідів і наблизитися до їх розуміння через «діалог» з джерелом, постановку питань, що стали можливими завдяки сучасним науковим знанням.

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен

знати:

мету, завдання, ключові поняття курсу;
основні історичні періоди культури повсякденності країн Європи; їхні типологічні особливості;
функції культури повсякденності в різних аспектах у контексті історії в цілому і окремих країн.

засвоїти:

теоретичні аспекти культури повсякденності, наукову термінологію;
отримати знання про західноєвропейську і російську повсякденності;
отримати навички самостійного аналізу теоретичних і практичних проблем повсякденної культури, мати здатність до абстрактного мислення, аналізу, синтезу;

уміти:

вільно оперувати науковою термінологією по курсу;
застосовувати знання у своїй професійній діяльності;
володіти категоріальним апаратом і методами, використовуваними при вивченні культури повсякденності народів Європи;
удосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень.

Робоча програма курсу

Автор курсу

Марченко Олег Миколайович

Учасники

Група ІП16Б, факультет історії та права викладач Марченко Олег Миколайович, Отримати консультацію

Графік навчання

Варіант Структура

Змістовий модуль 1 Повсякденне життя європейського Середньовіччя та Нового часу

ТЕМА 1. Теоретичні аспекти культури повсякденності

Осмислення і твердження повсякденному житті як цінності в гуманітарних науках. Повсякденність – центральна проблема гуманітарного знання початку XXІ століття. Становлення проблематики повсякденності. Предмет, цілі і завдання курсу. Джерела, методи вивчення та аналізу культури повсякденності. Перетворення повсякденності в предмет інтересу вітчизняних, російських і зарубіжних дослідників. Перші історики – дослідники російського і європейського побуту другої половини XIX ст. (А.В. Терещенко, І.Є. Забєлін, М.І. Костомаров, С.В. Єшевський, С.В. Максимов, І.С. Шмельов та ін.). Переважання фактографічно-описового підходу в вивченні повсякденності. Теоретичні основи історії повсякденності у поглядах Е. Гуссерля і А. Шютца та їх послідовників – Т. Лукмана, П. Бергера, Г. Гарфінкеля, А. Сікуреля, І. Гофмана та ін. Дослідження емоційних проявів масової свідомості, ментальності середньовічної європейської культури. Концепція Й. Хейзінга. Формування культурологічно орієнтованої історичної науки. Школа «Анналів». Ле Февр, М. Блок, Ле Гофф, Ф. Бродель. Історія повсякденності у дослідженнях німецьких, італійських та американських авторів. «Мікроісторія» як основа інтерпретації проблем культури. Погляди німців Х. Медика, А. Людтке, італійських істориків К. Гінзбург, Д. Леві. Структуралістські концепції Т. Парсонса, К. Леві-Стросса. Культурно-антропологічні дослідження міських форм Р. Редфілда. Семіотика повсякденності другої половини 80-х – 90-ті роки ХХ ст. де Соссюр, Р. Якобсон, М. Бахтін, Р. Барт, Ю. Лотман, Г. Кнабе. Стилі життя і стилі поведінки різних соціальних верств М. Дінгес. Лінгвістичний поворот у повсякденності М.Фуко, Ж. Деррід. Історія повсякденності у розробках О.Удода. Етнографічні та антропологічні дослідження 60 – 80-х років ХХ ст. в СРСР Т.А. Бернштама, А.Л. Топоркова, С.В. Лурье, Т.Б. Щепаньскої, П.Г. Богатирьова, І.С. Кона та ін. Структурно-лінгвістичні пошуки Ю.М. Лотмана, В.В. Іванова, В.Н. Топорова, Т.В. Цивьян, В.Н. Успенського. Історичні та культурологічні розвідки Б.А. Романова, М.М. Бахтіна, Л.М. Брагіна, Г.С. Кнабе, В.Л. Яніна, Л.П. Карсавіна, О.Д. Люблінської та ін. Праці Н.Н. Козлової в руслі історичної антропології. Інститут загальної історії РАН, як центр із вивчення історії повсякденності та історії ментальностей. Альманах «Одіссей», щорічник «Казус. Індивідуальне й унікальне в історії». Повсякденність народів середньовічної Європи та Нового часу у дослідженнях сучасних російських фахівців: Л.М. Баткіна, Ю.Л. Безсмертного, А.Я. Гуревича, А.Л. Ястребіцької, М.І. Козьякової, Н.Л. Пушкарьової. Основні поняття курсу. Трактування сутності категорії «повсякденність», її структура та співвідношення з поняттям «побут». Методи роботи «історика повсякденності». Підходи щодо структури повсякденності. Комплексний підхід до вивчення побуту (Б.І. Краснобаєв). Антропологічний підхід (М.В. Короткова, і М.І. Козьякова). Діяльнісний та емоційний компоненти повсякденності (Б.В. Марков). Погляди щодо структури повсякденності Н.Л. Пушкарьової, В.Д. Лелеко, Е.В. Баннікової, П.Н. Кондрашова, К.М. Любутіна, Н.Н. Козлової. Головні компоненти повсякденності. Макро- і мікросередовища проживання особистості. Соціальна ієрархія. Матеріально-предметне середовище, що оточує людину (їжа, одяг, житло). Спосіб життя. Становище жінки в суспільстві, матримоніальна поведінка в різних соціальних групах, норми сексуальної моралі, ставлення до дітей. Любов, смерть. Система цінностей певної соціальної спільності. Порівняльні характеристики повсякденної культури західного, східного та російського типу.

ТЕМА 2. Повсякденність європейського Середньовіччя

Соціальна структура середньовічного суспільства. Система феодальної ієрархії. Васальний договір. Права та обов’язки сеньйора і васала. Інститут лицарства: спосіб життя, система цінностей, поведінка. Повсякденне життя селян. Поселення, житла, селянський двір, селянська громада. Повсякденне життя городян. Міська громада, комуна. Середньовічне ремесло та торгівля, цехова організація. Міські низи. Сеньйоральні порядки. Середньовічне правосуддя. Роль церкви, віри і духовенства (біле і чорне). Структура церкви. Католицький культ. Система цінностей християнства. Риси середньовічної моралі. Роль церкви на всіх етапах шлюбу. Патріархальність сім’ї. Роль жінки у середньовічному суспільстві. Середньовічна проституція. Культ Прекрасної Дами. Культ Діви Марії. Система виховання дітей та молоді. Ментальність людини середньовіччя: тріада смерті (голод, хвороби, війни), традиціоналізм, колективізм, регламентація поведінки, метафоризм, символізм, алегоричність, магія чисел, ставлення до людського тіла й душі, двоїста оцінка трудової (виробничої) діяльності. Розуміння простору, часу. Циклічність, лінійність часу. Форми соціального часу: селянський, сеньйоральний і церковний. Середньовічна медицина. Матеріальні структури середньовічної повсякденності. Економічний розвиток в епоху Середньовіччя: сільське господарство, нові технічні пристрої, механізми, винаходи, комунікації, транспорт, готичний стиль в архітектурі. Риси середньовічного міста, проблема водопостачання та підтримання чистоти. Замкнутість середньовічного житла. Помешкання феодала, бюргера, селян. Інтер’єр житла, меблювання. Харчування середньовічної людини, застілля, етикетні норми. Закритість, просторість, незграбність середньовічного одягу. Елементи чоловічого та жіночого костюму. Готичний та франко-бургундський стилі.

ТЕМА 3. Повсякденність епохи Відродження

Стилізація в епоху Відродження. Гуманістична ідейна основа, ренесансна культура. Повсякденний побут Італії, його гуманістична спрямованість. Стилізація побуту на північ від Італії, лицарська ідея, лицарські ордени, ставлення до війни. Роль шлюбу для різних соціальних станів. Переважання церковної форми шлюбу. Весільні обряди. Сімейно-шлюбні відносини, звичай «пробних ночей». Патріархальність родинних стосунків. Подружня невірність. Становище жінки залежно від стану. Куртуазність. Ментальність людини епохи Відродження: тема смерті, макабр, мистецтво вмирати, брутальність. Матеріальні структури повсякденності епохи Відродження. Міське середовище, житло, інтер’єри, меблі. Чоловічий та жіночий костюм Італії, Іспанії, Франції, Англії, Німеччини. Ренесансний стиль одягу та стиль маньєризму, що втілився в іспанському костюмі.

ТЕМА 4. Повсякденність в епоху бароко та рококо (XVII - XVIІІ ст.)

Культурно-побутова особливість абсолютизму. Придворний етикет Франції, Англії, Іспанії. Роль армії. Дух публічності, пікантності. Дворянство в епоху абсолютизму. Норми і цінності буржуазного світу. Життя низів суспільства. Риси галантного століття, стилістика бароко та рококо. Шлюб та сім’я різних станів у XVII – XVIІІ ст. Система виховання. Матеріальні структури повсякденності у XVII – XVIІІ ст. Харчування і застілля. Місто, житло. Риси барокового стилю та рококо в інтер’єрі, меблях. Чоловічий та жіночий костюм у часи бароко та рококо.

ТЕМА 5. Європейська повсякденність у ХІХ ст.

Цінності та норми буржуазного світу. Риси вікторіанської епохи, ставлення до жінки та шлюбу. Етика та естетика джентльмена. Особливості дендизму: костюм, манера поведінки, стиль життя. Матеріальні структури повсякденності у ХІХ ст. Індустріалізація, транспорт, зв’язок, технічні новації. Побутові риси європейців в епоху класицизму, ампіру, бідермайєра, еклектики та модерну: інтер’єр житла, предмети побуту, меблі. Чоловічий та жіночий костюм у часи класицизму, ампіру, еклектики та модерну.

Змістовий модуль 2 Повсякденне життя Русі, Московії, Російської імперії

ТЕМА 6. Повсякденність Русі у V – ХІV ст.

Повсякденне життя язичницької Русі: інститути влади, побут, розклад дня, звичаї, ментальність, сімейно-шлюбні відносини, релігійні уявлення, похоронний обряд, свята та розваги. Устрій, правосуддя, ментальні риси та матеріальні структури повсякденності Русі в ІХ – ХІІІ ст. Повсякденне життя Русі в період татарської навали (середина XIII – середина XV ст.). Падіння моральності, правосуддя. Одяг русичів у XIII – XІV ст. Сімейно-шлюбні відносини на Русі. Форми укладання шлюбів, приводи до розлучень. Статус жінки на Русі. Вплив християнської церкви на сімейні відносини. Язичницьке і християнське ставлення до сексу.

ТЕМА 7. Повсякденне життя Московії у XV – XVIІ ст.

Московська держава очима іноземців. Торгівля, ціни. Особливості придворного життя государів Івана ІІІ, Івана ІV, Федора Івановича, Михайла Романова, Олексія Михайловича та правосуддя Московської держави. Матеріальні структури середньовічної повсякденності Московії. Поселення (місто, посад, слободи, сільські двори), житла, інтер’єр, хатнє начиння. Костюм епохи Московської держави: простолюду, знаті, чоловічий, жіночий. Національна кухня московського люду. Ментальність, звичаї, обряди московітів. Іноземці та їх вплив на повсякденну культуру росіян. Приватне життя і повсякденний побут населення Московії у XV – XVII ст. Особливості масової та індивідуальної свідомості. Родинні стосунки та сімейно-шлюбні відносини Московії. Роль жінки в сім’ї допетровського часу: заняття, самітництво. Шлюб та весільні традиції московітів. Виховання дітей.

ТЕМА 8. Повсякденне життя росіян у XVIII ст.

Особливості соціального складу та правосуддя Росії епохи Петра І. Характеристика дворян, духовенства, міщан, селян. Матеріальні структури повсякденності Російської імперії XVIІI ст. Чоловіче та жіноче вбрання. Національна кухня та специфіка застілля росіян. Зміни в світовідчутті і системі цінностей станів російського суспільства. Приватне життя російського люду: манери, етикет, розваги. Придворний побут царських осіб та столичної знаті. Провінційне життя росіян: умови буття, розпорядок дня. Сімейно-шлюбні відносини та методи виховання в Російській державі у XVIІI ст.

ТЕМА 9. Повсякденне життя Російської імперії у ХІХ – на початку ХХ ст.

Придворне життя царського дому Романових. Матеріальні структури повсякденності Російської імперії у ХІХ – на початку ХХ ст. Міська забудова, житла, інтер’єр осель. Чоловіче та жіноче вбрання. Стиль і мода. Специфіка харчування росіян. Сімейно-шлюбні відносини та світогляд населення Російської імперії у ХІХ – на початку ХХ ст. Емансипація жінок вищих станів. Патріархальні відносини селянської сім’ї. Особливості одруження, розлучення, дитинства у селянському середовищі. Повсякденне життя російських міст. Засоби повідомлення і зв’язок. Відпочинок і розваги. Ментальність купців, селян. Марновірства та релігійні уявлення простолюду.

Змістовий модуль 4 СХІДНІ СЛОВ’ЯНИ У XVI – XVIII ст.

ТЕМА 33. Московська держава у XVI ст. Політична боротьба 30 – 40-х років ХVI ст. Внутрішня політика уряду Івана ІV в 1547 – 1556 рр. Судебник 1550 р. «Обрана рада». Стоглавий собор. Реформи середини ХVI ст.: «земська та військова», «Уложення про службу» 1556 р. Загострення внутрішньополітичного становища на початку 60-х рр. Опричнина та її соціально-політична суть. Деспотизм та самовладдя Івана Грозного. Основні напрямки зовнішньої політики. Завоювання Казанського та Астраханського ханства. Лівонська війна та її наслідки. Політика Росії щодо Криму, українських та білоруських земель у складі Речі Посполитої. Початок підкорення Сибіру.

ТЕМА 34. Московська держава на зламі XVI – XVIІ ст. Смутний час Наслідки правління Івана ІV. Ускладнення внутрішньополітичного та міжнародного становища наприкінці ХVI ст. Правління Бориса Годунова. Боярська опозиція. Соціально-економічна криза в кінці ХVІ ст. Лжедмитрій І. Соціальна напруга: повстання Хлопка, повстання під проводом Івана Болотникова. Внутрішня та зовнішня політика В.Шуйського. Політична криза. Лжедмитрій ІІ та Тушинський табір. Польсько-литовська та шведська агресія. Оборона Смоленська. Державний переворот. «Семибоярщина». Окупація Москви. Визвольна боротьба російського народу. Перше ополчення. Організація другого ополчення. К.Мінін і Д.Пожарський. Звільнення Москви. Відновлення державної влади. Земський собор 1613 року. Початок правління Романових. Патріарх Філарет. Ліквідація наслідків Смути.

ТЕМА 35. Московія після Смути (перша половина XVIІ ст.) Московська держава на початку ХVІІ ст. Населення, етнічний склад. Сільське господарство. Етапи закріпачення селянства. Ремесло і мануфактура. Торгівля: початок формування всеросійського ринку. Соціальна організація суспільства. Бояри і дворяни. Служилі люди «по набору». Приватновласницькі та чорносошні селяни. Міщани: купці, ремісники, посадські люди. Духовенство. «Вільні» люди. Структура і діяльність Боярської думи, Земського собору, приказів. Особливість розвитку місцевого управління у ХVІІ ст. Соборне Уложення – кодекс феодального права. Процес його підготовки й прийняття, правова характеристика. Процес юридичного оформлення кріпосного права в державі. Зміни в статусі вотчини і помістя, «білі» та «чорні» слободи в містах. Кримінальне, цивільне, сімейне, процесуальне право за Соборним Уложенням. Значення документу для подальшого розвитку Російської держави.

ТЕМА 36. Московська держава другої половини XVIІ ст. Правління Олексія Михайловича. Еволюція станово-представницької монархії в напрямку абсолютизму. Формування централізованої системи управління. Церковний розкол і справа Никона. Сутність поглядів старовірів. Загострення соціальних суперечностей. Міські повстання в середині XVII ст. «Мідний бунт» 1662 р. Повстання під проводом С. Разіна. Реформи Федора Олексійовича. Перші спроби модернізації Росії. Військова реформа В. Голіцина. Правління Софії.

ТЕМА 37. Зовнішня політика Росії XVII ст. Напрямки зовнішньополітичної діяльності російських правителів у XVII ст. Включення Української території в орбіту московських зовнішньополітичних пріоритетів. Смоленська війна 1632 – 1634 рр. Визвольна війна українського народу та позиція Росії. Переяславські угоди. Російсько-польська 1654 – 1667 та російсько-шведська 1656 – 1667 рр. війни. Російсько-турецька війна 1677 – 1681 рр. Бахчисарайський мир. Кримські походи.

ТЕМА 38. Росія в першій чверті XVIIІ ст. Політична боротьба в Росії в 80-90-х рр. ХVІІ ст. Початок царювання Петра І. Стрілецькі повстання 1682-1698 рр. Передумови петровських перетворень. Державно-адміністративні реформи: міська реформа; створення Сенату і колегій; перша і друга обласні реформи; станова та церковна реформи. Абсолютна монархія в Росії в першій чверті XVIII ст. Історичне значення реформ Петра І. Історіографія проблеми. Північна війна: військово-дипломатичні передумови війни; військово-політичні події в Прибалтиці та Польщі; /1700-1708 р./; вторгнення армії Карла ХІІ в Росію і в Україну. Полтавська битва. Гангут і Гренгам. Ніштадський мир. Східна політика Петра І. Російсько-турецька війна 1711 р. Каспійський похід російської армії 1722 – 1723 рр.

ТЕМА 39. Дворянська імперія в Росії в 20 – 50-х роках ХVІІІ ст. Соціально-політична суть та особливості двірцевих переворотів 20 – 40-х рр. Катерина І. Петро ІІ. «Верховна таємна рада». Боротьба за владу дворянських угрупувань після 19 січня 1730 р. Анна Іванівна. Режим «біронівщини». Двірцевий переворот 25 листопада 1741 р. Правління Єлизавети Петрівни. Внутрішня та зовнішня політика Петра ІІІ Федоровича в сучасній історіографії.

ТЕМА 40. Російська імперія у другій половині XVIII ст. Правління Катерини ІІ Прихід до влади Катерини ІІ в результаті перевороту 1762 р. Теоретичне обгрунтування завдань правління через «Наказ». Робота Уложенної комісії 1766 – 1767 рр. Секуляризація церковних земель. Адміністративні реформи (реформи Сенату). «Освічений абсолютизм» в Росії та його особливості за Катерини ІІ. Причини селянської війни (1773 – 1775 рр. ) Початок селянської війни. Облога Оренбурга. Похід О.Пугачова по Уральських заводах. Розмах селянської війни в Поволжі. Причини поразки та історичне значення селянської війни. Губернська реформа 1775 р. Соціальна політика Катерини ІІ. Аграрне питання. Закріпачення селян. Погіршення їхнього становища. Жалувані грамоти дворянству і містам 1785 р. Історичне значення правління Катерини ІІ. Історіографія проблеми.

ТЕМА 41. Зовнішня політика Російської імперії останньої третини ХVІІІ ст. Проблема Півдня у зовнішній політиці. Російсько-турецькі війни 1768 – 1774 і 1787 – 1791 років. Росія та європейські проблеми. Поділи Речі Посполитої. Загарбання Росією Правобережної України, Білорусії, Литви і Курляндії. Колоніальна політика царизму та її регіональні особливості. Російська імперія і французька буржуазна революція 1789 р.

ТЕМА 42. Правління Павла І Формування поглядів Павла І. Причини його перетворень. Військові та економічні реформи імператора. Реформа центральних і місцевих органів влади. Зовнішня політика Павла І. Змова і переворот 11 березня 1801 року. Оцінка діяльності Павла І в історіографії.

ТЕМА 43. Культура Росії в XVI – XVIII ст. Російська культура у XVI ст. Роль церкви. Рішення Стоглавого Собору 1551 року. Суспільно-політична думка. Ідея «Москва – Третій Рим». Літописання. Никонівський літопис. Початок книгодрукування. І. Федоров. Розвиток архітектури. Живопис. Діонісій. Особливості розвитку культури XVII ст. Протистояння світської та церковної культури. Розвиток освіти. Слов’яно-греко-латинська академія. Розвиток географічних знань. Експедиції С.Дежньова, Є.Хабарова, В.Атласова. Література. «Новий літописець». «Синопсис». Театральне мистецтво. Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва. Нова російська культура XVIII ст. Виникнення світської школи. Вищі навчальні заклади нового типу. Розвиток науки і техніки. Природничі науки. М.Ломоносов. Становлення російської історіографії. В.Татищев. Кунсткамера. Суспільно-політична думка. Ф.Прокопович, О.Радищев. Російська література. М.Ломоносов, Д.Фонвізін. І.Крилов, Г.Державін. Зміни в побуті різних верств населення. Архітектура та образотворче мистецтво