Моя місцинка

ТРЕПІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 30 км на південний захід від районного центру. Залізнична станція Одесько-Кишинівської залізниці. Населення — 722 чоловіка. Сільраді підпорядковані також населені пункти Донино-Кам’янка, Копані, Мотронівка, Нова Трепівка, Спасо-Мажарівка, Топило. У Трепівці міститься центральна садиба колгоспу «Маяк», за яким закріплено 7705,8 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 6796,4 га орної землі. Господарство спеціалізується на тваринництві молочного напряму і хліборобстві. Переважає вирощування озимої пшениці, кукурудзи, цукрового буряка, соняшнику. За трудові успіхи 19 чоловік нагороджені орденами й медалями. Працюють хлібоприймальний пункт Знам’янської реалбази хлібопродуктів, відділення «Сільгосптехніки» із спеціалізованими майстернями для ремонту дизельних двигунів та зернових комбайнів, бурякоприймальний пункт Саблино-Знам’янського цукрозаводу. У середній школі 27 вчителів навчають 280 дітей. Є консультпункт заочної школи, будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня, дитячі ясла на 25 місць, 9 магазинів. У 5 партійних організаціях Трепівки налічується 129 комуністів, у двох комсомольських — 110 членів ВЛКСМ. У 1868 році тут була збудована залізнична станція Трепівка, а в 1916 році виникло поселення. Радянську владу у Трепівці встановлено в лютому 1918 року. 1929 року в селі створено одну з перших на Україні машино-тракторну станцію і колгосп «Агроном». У роки Великої Вітчизняної війни 70 жителів пішли на фронт, 41 з них загинув, 66 нагороджені орденами і медалями. У с. Донино-Кам’янці народився доктор технічних наук, професор Г. О. Петров.

Трепівка на мапі Google ХХІ століття. [1]