Стаття до проекту "Моє рідне місто" Бабенко 2017
Черка́си — місто, обласний та районний центр в Україні, промисловий центр Центрального економічного району, значний культурний та освітній осередок. Місто відоме з XIII століття і за час свого існування відіграло певну роль в історії всієї України. Черкаси були осередком формування Козаччини, мешканці міста брали безпосередню участь в Хмельниччині та Коліївщині. Зростання міста, після отримання статусу обласного центру, призвело до перетворення його у великий промисловий центр та головний культурний осередок цілого регіону.
Черкаси розташовані на правому березі Кременчуцького водосховища, створеного у середній течії Дніпра. Адміністративно місто поділяється на 2 міських райони — Придніпровський та Соснівський, до останнього також належить селище Оршанець. Населення міста — 281 549 осіб (2017).
Походження назви
Походження топоніму «Черкаси» та його істинна етимологія лишається нерозв'язаною і дотепер загадкою. Назва міста напряму пов'язана з екзоетнонімом черкаси — так називали всіх українців сусідні народи, зокрема росіяни та кримські татари, про що вперше повідомив 1245 року італійський посол Джованні Да Плано Карпіні.
Більшість дослідників сходяться на тому і шукають коріння назви черкаси в тюркських мовах. На сьогодні існують такі основні версії: найпростіша й активно підтримувана істориками (зокрема Василем Татищевим та Олександром Рігельманом) версія, про те, що назва напряму походить від одного з етнонімів адигських народів; доволі оригінальна версія тлумачення етноніму черкаси, яку можливо підлаштувати під теорії заснування міста Черкаси в домонгольський період, — від осетинського зооетноніма черкасоги — «орли», що потім дало початок таким окремим етнонімам, як «черкаси» та «касоги»; також від тюркізмів виходить і Олександр Знойко, стверджуючи, що назва «черкаси» походить від чири киши або чири кисі, що означає «люди сили» або «люди армії». Це тлумачення повністю доводить ідеї тюрксько-слов'янського єднання в боротьбі проти половців у домонгольський період. ще одна версія тлумачення топоніму Черкаси походить від праслов'янського слова čьrkati (черкати межу), позаяк місто було розташоване на межі Змієвих валів; зовсім новою версією стала та, у якій стверджується, що походження назви слід шукати у європейському корінні, а саме, що назва утворилася ще в давнину у карпатському регіоні від коренів двох стародавніх мов — іллірійської («чрха» — чорна ріка) і фракійської («кас» — чистий, прозорий), і XIV століття була перенесена на нове наддніпрянське місто.
Географія Розташування
Черкаси розташовані на високому правому березі головної річкової артерії України — Дніпра, зокрема, створеного в його середній течії Кременчуцького водосховища, через яке збудовано чи не найбільший міст-дамбу в Україні. Рельєф історичної частини міста сформували Замкова гора, на якій розташовувався Черкаський замок, та численні яри в Соснівці. Але більша частина міста розташована на рівнині. Інтенсивна урбанізація спотворила історичний природний ландшафт дніпровських пагорбів у Черкасах. Особливо руйнівними виявилися дії радянських містобудівників.
Так, на початку 1960-х років, із знищенням Свято-Троїцького храму та городища й подальшим зведенням меморіального комплексу «Пагорб Слави»
Площа міста Черкаси на 2010 рік становить 69 км². Місто простяглось на 17 км уздовж берега Кременчуцького водосховища, притому завширшки Черкаси лише 8 км.
З північного заходу та з півночі місто оточує лісовий масив — Черкаський бір, що є найбільшим (28,5 тисячі га) у державі сосновим лісом природного походження, який зберігся на південній природній межі сосни звичайної.
Клімат
Клімат Черкас обумовлений розташуванням на березі Кременчуцького водосховища. Загалом клімат міста є помірно континентальним з м'якою зимою і теплим літом. На особливості мікроклімату впливає розташування Черкас поблизу великої водойми.
Середньорічна температура повітря в місті становить +7,7 °C, мінімальна вона у січні (-5,9 °C), максимальна — у липні (+19,8 °C). Найнижча пересічна температура повітря в січні (-16,6 °C) зафіксована в 1963 році, найвища (+1,6 °C) — в 2007. Такі ж піки для липня становлять відповідно — найнижчий +17,6 °C (1978 і 1979 роки), а найвищий +25,8 °C (1936). Абсолютний мінімум температури повітря в Черкасах було зафіксовано в січні 1935 року і він склав −35,3 °C, тоді як абсолютний максимум +37,4 °C — 30 липня 1936 року та +38 °C — 7 липня 2012 року.
У середньому за рік у Черкасах випадає 517 мм атмосферних опадів, найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні. Мінімальна річна кількість опадів — 303 мм — спостерігалась у 1975 році, а максимальна — 948 мм — у 1952 році. Максимальну ж кількість опадів — 121 мм — протягом однієї доби було зафіксовано 3 серпня 1959 року. Пересічна кількість днів з опадами в місті — 135 (найбільша їх кількість припадає на грудень), крім того взимку в Черкасах зазвичай випадає сніг, однак значної висоти снігового покриву не буває майже нікол.
Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 76 %, мінімальна вона у травні (64 %), максимальна ж — у грудні (87 %). У Черкасах переважають вітри, що дмуть з північного заходу. Пересічна швидкість вітру в січні становить 4,5 м/с, у липні — 3,1 м/с.
Екологічний стан
Стан навколишнього середовища у місті загалом характеризується як стабільний. Комплексний індекс забрудненості на 2008 рік склав 7,56, що приблизно дорівнює середньому забрудненню у містах України. Зниження індексу забруднення обумовлене зменшенням концентрацій аміаку та оксиду азоту в атмосфері. Найбільш забрудненими залишаються мікрорайони Дніпровський та Центр. Стан першого обумовлений близьким розташуванням до ВАТ «Азоту», а Центр більш завантажений автотранспортом. Подальше зменшення вмісту шкідливих газів в повітрі завдячує зупинці хімічного підприємства «Хімволокно» та зменшенні потужності інших заводів.
Результати спостережень води в Кременчуцькому водосховищі показують, що концентрації азоту нітритного, БСК5, хрому шести-валентного та фенолу перевищують свою граничну допустиму концентрацію. Решта контрольованих речовин знаходяться в межах допустимих норм. У 2008 році, в порівнянні з попередніми, зменшились концентрації фосфатів і фосфору загального в 3,2-3,8 раза, АСПАР в 1,6 раза, магнію в 1,4 раза, азоту амонійного і хлоридів в 1,3 раза, завислих речовин в 1,2 раза, але збільшились концентрації хрому шести-валентного, калію, гідрокарбонатів, БСК5 в 1,2-1,4 раза, натрію в 1,5 раза, азоту нітратного — удвічі.
Основними причинами забруднення поверхневих вод Черкас є скид неочищених та не досить очищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об'єкти та через систему міської каналізації, надходження до водних об'єктів забруднювальних речовин у процесі поверхневого стоку води з забудованих територій та сільгоспугідь, ерозія ґрунтів на водозабірній площі. Якісний стан підземних вод унаслідок господарської діяльності також постійно погіршується. Це пов'язано з існуванням фільтрувальних накопичувачів стічних вод, а також з широким використанням мінеральних добрив та пестицидів. З 1992 року місто для очищення стічних вод використовує очисні споруди ВАТ «Азоту»
Черкаси - осередок формування козацтваПочинаючи з 1360-их, в історії Черкас розпочинається новий період, пов'язаний із входженням міста до Русько-литовського князівства. Відтоді Черкаси, в складі автономного на той час від литовських урядників удільного Київського князівства, стають важливим форпостом південних кордонів. Так, у 1384 році Черкаси згадуються як укріплене місто
