Зміст

1 Назва курсу
- 1.1 Мета та завдання навчального курсу
- 1.2 Автор курсу
2 Учасники
3 Графік навчання
- 3.1 Варіант Структура
- 3.2 Варіант Календар
4 Зміст курсу
5 Ресурси
- 5.1 Рекомендована література
  - 5.1.1 Базова
  - 5.1.2 Допоміжна
- 5.2 Інформаційні ресурси

Назва курсу

Історія слов’янських народів до кінця XVIII ст.

Галузь знань: Освіта/Педагогіка

Напрям підготовки: 014.03.02 Середня освіта (Історія)

Освітньо-кваліфікаційний рівень:бакалаврат

Факультет історії та права (денна форма навчання)

Мета та завдання навчального курсу

Мета курсу

розкриття процесу виникнення і нагромадження історичних знань;
формування і розвиток історичної науки у слов’янських народів Центрально-Східної та Південно-Східної Європи;
глибоке вивчення праць істориків різних поколінь, їх суспільно-політичних поглядів та історичних концепцій, оцінок ними різних періодів, проблем процесів, подій і фактів історичного минулого України, Росії, Білорусі, Польщі, Чехії, Словаччини, Болгарії, Сербії, Хорватії, Словенії, Чорногорії, Боснії та Герцеговини, Македонії.

Завдання курсу

Є ознайомлення майбутніх вчителів історії з найголовнішими джерелами слов’янської, насамперед української та російської історіографії, з основними принципами та методикою їх аналізу і використання у науковій, навчальній та виховній роботі.
В якості основи для розгляду історичного процесу у слов’янських народів Центрально-Східної і Південно-Східної Європи вибрана політична історія. Історія економічна, соціальна й культурна складають три інші домінуючі аспекти в курсі.
Курс розроблений і викладається на основі принципів послідовного історизму і наукової об’єктивності. При його вивчені використовується також історико-хронологічний та інші методи викладу і аналізу.

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен

знати:

особливості соціально-економічного та політичного розвитку слов’янських народів;
головні етапи у формуванні ранньодержавних утворень у східних, західних і південних слов’ян;
суть процесу феодалізації та структуру слов’янського феодального суспільства;
соцільно-економічний та політичний розвиток південних слов’ян під Османським ярмом, західних слов’ян під управлінням Габсбурзької імперії, східних слов’ян в рамках Московії, Російської імперії;

вміти:

використовувати різні види історичних джерел та критично до них ставитися;
узагальнювати і робити висновки на підставі визначення причинно-наслідкових зв’язків;
виділяти культурно-хронологічні та історичні етапи у розвитку слов’янських народів;
усвідомлювати проблему єдності світової історичної думки і науки, взаємозв’язку і взаємовпливу національних історіографій;
критично оцінювати здобутки історичної науки в Україні та інших слов’янських країнах і втрати, аналізувати причини останніх, виявляти малодосліджені, замовчувані, або спотворені раніше проблеми, події і факти минулого;
самостійно аналізувати наукові праці і концепції істориків різних поколінь, напрямків і шкіл, їх суспільно-політичні погляди та історичні концепції, оцінки ними окремих періодів, проблем, процесів, подій і фактів історичного минулого слов’янських народів і країн, використовуючи історико-хронологічний, порівняльний, синхронний, ретроспективний та інші сучасні методи пізнання;
захищати сучасну історичну науку від проникнення в неї під виглядом «новітніх теорій», «нового бачення» тощо науково-неспроможних або застарілих ідей і поглядів;

Робоча програма курсу

Автор курсу

Марченко Олег Миколайович

Учасники

Група ІП16Б, факультет історії та права викладач Марченко Олег Миколайович, Отримати консультацію

Графік навчання

Варіант Структура

Змістовий модуль 1 ПІВДЕННІ СЛОВ’ЯНИ У СЕРЕДНІ ВІКИ

ТЕМА 1. Вступ до курсу «Історія слов’янських народів» Предмет курсу. Роль навчальної дисципліни «Історія слов’янських народів» у підготовці фахівця-історика. Хронологічні межі курсу: перша частина охоплює період середньовіччя (до кінця XV ст.); друга – період нової історії слов’янських народів до кінця XVIII ст. Географічні межі курсу охоплює територію Європи. Методологічна основа викладання історії слов’янських народів – принципи цивілізаційний, послідовного історизму, наукової об’єктивності, історико-хронологічний, аналізу, комплексний та інші. Зв’язок курсу з іншими історичними дисциплінами. Джерела курсу: історичні, археологічні, етнографічні, лінгвістичні, інших суміжних дисциплін. Структура курсу.

ТЕМА 2. Походження слов’ян Походження слов’ян в історіографії. Проблема слов’янської прабатьківщини. Нестор Літописець і «балканська» («дунайська») теорія походження слов’ян. Географ Баварський і концепція «місцевого» походження слов’ян. П.І.Шафарик, Л.Нідерле. «Вісло-одерська» теорія (Ю.Костшевський, Т.Лер-Сплавінський). «Вісло-Дніпровська» теорія (Ю.Ростафінський, М.Фасмер), «Одро-Дніпровська» концепція (А.Д.Удальцов, А.І.Тереножкін, П.Н.Третьяков, Б.О.Рибаков). Писемні джерела про слов’ян. Пліній Старший, Помпоніум Мела, Тацит, Птолемей, Певтінгерові таблиці, Йордан, візантійські автори (Йордан, Прокопій, Феофілакт, Маврикій).Лінгвістика щодо походження слов’ян (В.М.Топоров, О.М.Трубачов, І.Удольф, Ф.П.Філіним). Археологічні джерела щодо походження слов’ян. Теорія автохтонізму Б.О.Рибакова. Слов’яни зарубинецької, пшеворської, зарубинецької та пізньозарубинецької археологічних культур. Проблема етнічної структури черняхівської культури та місце в ній слов’янських племен. Слов’янські племена київської археологічної культури. Матеріальна культура слов’янських старожитностей V – VII ст.н.е. Пеньківська, колочинська та празька археологічні культури. Господарство, побут та духовна культура слов’ян. Землеробство та скотарство. Промисли. Ремесло та торгівля. Житло, посуд, одяг. Слов'янське язичництво.

ТЕМА 3. Болгарія у середні віки Утворення Болгарської держави і народності. Слов’яни і Візантія в VI – VII ст. Слов’яни і протоболгари. Початок державотворення. Внутрішня і зовнішня політика болгарських ханів. Прийняття християнства в Болгарії. Церковна організація. Болгарія за часи князя Бориса І. Виникнення богомільського руху. Болгарія наприкінці IX – на початку XI ст. Правління Симеона. Боротьба із Візантією 972 – 1018 рр. Загибель Першого Болгарського царства і встановлення візантійського панування. Західноболгарське царство. Болгарська держава ХІ – ХІІІ ст. Друге Болгарське царство. Соціально-економічний розвиток Болгарії XII – XIV ст. Повстання Івайло. Правління царів Івана Асеня II та Івана Олександра. Османське завоювання і втрата державної незалежності Болгарії в 1396 р.

ТЕМА 4. Сербія у середні віки Утворення ранньофеодальних держав в Сербії. Перші спроби політичної централізації. Сербія під владою Візантії. Протистояння Зети і Рашки за гегемонію на сербських землях. Виникнення та історія держави Неманичей на сербських землях. Розквіт сербської держави за правління Стефана Душана. «Законник» Стефана Душана. Османська експансія на Балканах. Розпад сербського царства. Битва 1389 р. на Косовом полі. Сербська деспотовіна XV ст. Завоювання османами Сербії.

ТЕМА 5. Хорватські землі, Боснія, Чорногорія та Дубровник у середні віки Хорватія в VII – на початку XII ст. Прийняття християнства. Виникнення незалежної держави Трпимировичей. Соціально-економічна структура хорватського суспільства в VII – на початку XII ст. Входження хорватських земель до складу держави Габсбургів. Словенські землі в VII - XIV ст. Боснія у середні віки. Боснія у складі сербської держави. Соціально-економічний розвиток. Боснійська бановина. Розквіт боснійської середньовічної держави за правління Твртко. Османська експансія на боснійські землі та входження Боснії до складу імперії. Перші державні утворення на території Чорногорії. Особливості суспільних відносин та господарський розвиток Дуклі. Суперництво Дуклі та Рашки за загальносербське лідерство. Чорногорія у складі Сербського королівства. Чорногорія між Османською імперією та Венецією. Завоювання турками Чорногорії. Роль слов’янського та романських елементів в історії Дубровника. Перетворення Дубровника на провідний центр Далмації. Специфіка господарського розвитку. Дубровник під зверхністю Венеції. Розквіт Дубровника під патронатом Венеції. Дубровник у складі Хорвато-Угорської корони.

ТЕМА 6. Південнослов’янські народи під владою Османської імперії Становище слов’ян під османським ярмом. Поділ Балкан на бейлербейства, еялети, санджаки, пашилики. Основні категорії османських чиновників. Військово-ленна (сіпахійська) система землекористування: тимари, зеамети, хаси. Становище селян-християн («райя»). Система податків, які сплачували слов’яни-християни: йошур, харадж, джизья, іспендже, девшурме. Яничарське військо. Соціально-економічне та політико-адміністративне становище південних слов’ян Балкан під османським ярмом. Національно-визвольний рух південних слов’ян. Гайдуцький, ускокський рух.

ТЕМА 7. Культура південнослов’янських народів доби середньовіччя Особливості язичницької культури південних слов’ян. Роль Кирила і Мефодія та їх учнів у поширенні християнства на Балканах. Культурна орієнтація на католицький Рим або ж православний Константинополь. Розвиток слов’янської писемності та літератури. Культова та фортечна архітектура. Болгарський живопис. Сербські писемність, архітектура та живопис. Роль монастирів у культурних процесах Сербії. Особливості розвитку хорватської культури. Культура середньовічної Боснії. Культура Дубровника у середні віки. Вплив Ренесансу. Дубровницько-далматинське літературне Відродження. Релігійно-патріотичні твори. Вплив Візантії на культуру південних слов’ян. Культурні центри південних слов’ян. Літературні пам’ятки південних слов’ян.