Обговорення користувача:204063
Майбутня подорож до міста,де завжди не вистачає часу.
Нью-Йо́рк (англ. New York City New York д·і або The City of New York, дослівно: «Новий Йорк») — найбільше місто у США[2], розташоване на Атлантичному узбережжі біля гирла річки Гудзон. Населення міста становить 8,4 млн мешканців, міської агломерації — 19 млн. Нью-Йорк — один із найбільших у світі торговельно-фінансових центрів (Нью-Йоркська фондова біржа, транснаціональні корпорації); великий промисловий центр (одяг, поліграфія, транспортні засоби, продукти харчування) США та Північної Америки; конгломератом портів Нью-Йорк сполучений системою каналів з Великими Озерами; великий транспортний вузол (авіатранспорт); численні вищі школи (Колумбійський університет); Метрополітен Опера; великі парки (Сентрал-парк); головна частина міста — Мангеттен; музеї, мистецькі галереї; пам'ятки архітектури XVII та XIX століть; численні хмарочоси, переважно на Мангеттені; багато пам'ятників (зокрема Т. Шевченкові в Арров-парку); Статуя Свободи. У Нью-Йорку розташовано штаб-квартиру ООН. За результатами опитування, що провів журнал Forbes серед фахівців 2010 року, Нью-Йорк потрапив до дванадцятки найкрасивіших міст світу[3]. Історія[ред. • ред. код] Докладніше: Історія Нью-Йорка Італійський мореплавець Джованні да Верраццано (1485–1528) досяг затоки Нью-Йорк 1524 року, Генрі Гудзон досліджував його 1609 року. Місто засноване як торговельна факторія 1614 року голландцями. 1624 року голландці заснували поселення Мангеттен, від 1626 року — фортеця Новий Амстердам, центр голландської колонії Нові Нідерланди. 1664 року її захопили англійці, які не зустріли опору з боку губернатора Стаувесанта, після чого місто було перейменовано в Нью-Йорк (англ. Новий Йорк), на честь ініціатора захоплення - герцога Йоркського. Під час війни за незалежність у 1776—1784 англійські війська окупували Нью-Йорк. У період 1785—1789 років він був першою столицею США. Від кінця XVIII століття — важливий порт і осередок торгівлі, промисловості, фінансів, політичного та культурного життя країни. П'ять округів об'єднали 1898 року, і місто зайняло сьогоднішню територію. Сучасність[ред. • ред. код] 1980-ті роки були періодом помірного зростання, що змінився великим бумом 1990-х років. Пом'якшення расової напруженості, значне падіння рівня злочинності, зростання імміграції оновили місто, і населення Нью-Йорка вперше в його історії перевищило 8 мільйонів осіб. Наприкінці 1990-х місто отримало багато переваг від успіхів індустрії фінансового сервісу в період буму «доткомів». Це стало одним з чинників зростання цін на нерухомість у місті. Терористичні акти 11 вересня 2001 року торкнулися і столиці США міста Вашингтона, але Нью-Йорк постраждав найбільше внаслідок атак на Всесвітній торговий центр і щільний їдкий дим, який продовжував підніматися від його руїн впродовж декількох місяців після падіння «Веж-Близнюків» та пожежі. Попри це, розчищення епіцентру вибуху завершили швидше, ніж планувалося, і з тих пір місто висунуло нові плани для зруйнованої території. Всесвітній торговий центр 1, який планують побудувати на місці Всесвітнього торгового центру, також відомий як Вежа Свободи, повинен стати одним з найвищих хмарочосів у світі (1 776 футів або 532,8 м) до запланованого завершення будівництва 2012 року. Нью-Йорк — найважливіший економічний центр Сполучених Штатів і всього світу. Нью-Йорк, разом з Лондоном і Токіо, називають одним з трьох основних центрів світової економіки[5]. Валовий регіональний продукт міського регіону Нью-Йорка 2007 року становив $1 210 200 млн, що підняло його на перше місце серед мегаполісів США[6]. Нью-Йорк — найважливіший фінансовий центр країни та світу, фінансові організації, розташовані в місті, на кінець 2008 року контролювали до 40% світових фінансів[7][8]. Нью-Йорк обрали місцем розташування своїх штаб-квартир такі фінансові організації, як Citigroup, J.P. Morgan Chase & Co., American International Group, Goldman Sachs Group, Morgan Stanley, Merrill Lynch тощо. Крім цього в місті розташовані штаб-квартири багатьох великих нефінансових корпорацій, серед яких Verizon Communications, Pfizer, Alcoa, News Corp., Colgate-Palmolive та інші. У місті розташовані такі біржі: Нью-Йоркська фондова біржа, NASDAQ, Американська фондова біржа, Нью-Йоркська товарна біржа і Нью-Йоркськ Рада Торгівлі[en]. Нью-Йоркська фінансова галузь зосереджена на Волл-стріт в нижньому Мангеттені. Важлива роль у міській економіці зберігається і за традиційним виробництвом, хоча частка зайнятих у цьому секторі зменшується. Основні галузі промисловості, розвинені в місті: машинобудування, хімічна промисловість, виробництво текстилю, продуктів харчування. Швидко розвиваються новітні галузі: біотехнології, розробка програмного забезпечення, інтернет-бізнес[9]. Серйозна роль належить будівництву та девелопменту: Нью-Йорк відомий як місто з однією з найвищих цін на нерухомість у світі[10][11]. Спочатку Нью-Йорк був центром американської кінематографії, але потім поступився цією роллю Голлівуду, однак і тепер у Нью-Йорку продовжують створювати деякі фільми і телепередачі. Нью-Йорк — столиця моди США, тут розташовані штаб-квартири багатьох модельєрів. У Нью-Йорку знаходиться безліч видавництв, і тут часто вперше друкуються нові книжки. Значний розвиток отримала туристична індустрія. Нью-Йорк — місто порівняно молоде, його планування не обтяжене багатовіковими нашаруваннями історичних та архітектурних епох. Перші два століття його історії залишили свій слід лише на південному краї Мангеттена, приблизно на площі, що відповідає нинішньому Фінансовому округу (близько 1км²). В середині 17 століття територія Нового Амстердама була ще менше: північна межа міста проходила по дерев'яній стіні (вздовж нинішньої Уолл-стріт) і обмежувала територію приблизно в 22 га. Напрями вулиць пролягали вздовж узбережжя Гудзону й Іст-Рівер. Подальша забудова міста складалася спочатку нерегулярною. Містобудівного плану в сучасному розумінні не існувало. Район Гринвіч-Віллидж почав забудовуватися в західно-східному напрямку. 1811 року двопалатний законодавчий орган штату Нью-Йорк прийняв «Комісійний» план забудови та продажу землі на території штату від сучасної 14-ї стріт до північного краю Мангеттена. План передбачав суворо ортогональну орієнтацію вулиць по всій незабудованій території острова. Таким чином, місто не отримувало одного яскраво вираженого центру. Хоча план піддавався критиці за монотонність, подальший розвиток містобудування підтвердив його правильність: автомобільний рух по рівномірно розподілених вулицях значно менш схильний до дорожніх заторів, ніж у старих європейських містах радіально-кільцевої структури. Вулиці, паралельні Гудзону, отримали назву «авеню» (від першої до дванадцятої зі сходу на захід і додатково від A до D в районі Іст-Віллидж — «алфавітний район»), поперечні нумерувалися цифрами і називалися «стріт». Все місто виявилося розбитим на квартали площею близько 2 га. Планувалося створити 16 поздовжніх авеню і 155 поперечних вулиць. У 1853 році між 5-й і 8-й авеню (від 59-ї до 110-ї вулиці) було виділено місце для Центрального парку. Деякі вулиці отримали згодом власні імена (Парк-авеню, Вест-енд та інші). Інші вулиці прокладені додатково (Медісон-авеню, Лексінгтон-авеню). Виняток становить Бродвей: він перетинає практично все місто навскіс і продовжується в Гарлем і Бронкс. Згідно з легендою, лінія однієї з найзнаменитіших вулиць світу повторює стежку, по якій індіанці гнали худобу на водопій[13]. Райони[ред. • ред. код] Нью-Йорк складається з п'яти районів. Кожен з них також є округом. До них відносяться: Мангеттен (ок New York County, on Manhattan Island) Основу сучасної архітектури Нью-Йорка становлять хмарочоси — будинки висотою понад 150 м. Хоча перші хмарочоси з'явилися в Чикаго, а зараз поширені в усьому світі, архітектурний вигляд Нью-Йорка по праву асоціюється як надвисотне будівництво. В місті збудовано понад 5 000 висотних будівель, з них 50 мають висоту понад 200 м. За кількістю таких будівель Нью-Йорк поступається лише Гонконгу. Розвитку висотного будівництва сприяла замкнутість території (центр міста стоїть на острові), висока ціна землі, а також наявність міцних скельних порід, що виходять практично на поверхню (наприклад, в Центральному парку). Переважна більшість хмарочосів у Нью-Йорку зосереджена в Мангеттені, хоча свої висотки є й в інших районах. Через необхідність природного освітлення хмарочоси не зведені «плечем до плеча», а чергуються з менш високими будинками. Незважаючи на вимушену схожість, висотні будівлі Нью-Йорка досить різноманітні. Більшість хмарочосів мають власні імена. Так, одна з перших офісних висотних будівель на Бродвеї, що отримала ім'я «Боулінг Грін» (англ. Bowling Green), побудували для судноплавних компаній 1898 року англійські архітектори брати Вільям Джеймс і Джордж Ешдаун Одслі. 17-поверхова будівля виконана в лаконічному стилі грецького відродження з використанням класичних ордерів. Першим справжнім хмарочосом Нью-Йорка вважається незбережений донині New York World Building, побудований 1890 року. Його висота становила 106 метрів[15]. Хоча це була не перша в місті висотка, але World Building став першою будівлею, яка перевершила по висоті 85-метрову Церкву Трійці[16]. World Building залишалася найвищою будівлею до 1899 року, а 1955 року зруйнована для того, щоб звільнити місце під будівництво нового в'їзду на Бруклінський міст[16] 1907 року практично на березі річки Гудзон архітектор Кас Гілберт (1859–1934) побудував будинок висотою 99 м, призначений також для судноплавних компаній. Чітке членування верхньої частини фасаду колонами і пірамідальне завершення даху надає будівлі деяку схожість з Вестмінстерським Біг-Беном. В наш час[Коли?] будівля носить назву West Street Building. Офісна будівля Woolworth Building висотою 241 м, зведена 1913 року тим самим Кассом Гілбертом, задумано в неоготичному стилі. Як і більшість будівель у місті, вона має потужний сталевий каркас. Будинок облицьований глазурованими керамічними плитками (так звана, «архітектурна теракота»), що імітують різьблення по каменю. Хмарочос увінчаний дахом з мідним покриттям, що став від часу зеленуватим. Одна з найкрасивіших будівель міста — 319-метрова Chrysler Building, зведена 1930 року архітектором Вільямом ван Еленом для штаб-квартири однойменної автомобільної компанії. Вона стала першою в світі будівлею, яка перевершила висоту 1 000 футів. Проект, виконаний у постмодерністському стилі Арт-деко, запам'ятовується вершиною з величезними дугами сталевого кольору, що символізують колеса автомобіля. Таку саму висоту, що й Chrysler Building має Trump Building на Уолл-стріт, якою володіє американський магнат Дональд Трамп. Найвища будівля Нью-Йорка — 104-поверховий хмарочос ВТЦ висотою 417 м (541,3 м зі шпилем). Ця будівля зведена в Мангеттені в 2013 році, першою за висотою в США і четвертою за висотою у світі.
