Історія.Кримські гори

Матеріал з Вікі ЦДУ
Версія від 11:50, 26 листопада 2017; 240464 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

У тектонічному відношенні Кримські гори — це велика складка, південне крило якої занурюється в море. Підняття й складчасті рухи відбувалися там уже в мезозойську еру, але основні горотворчі процеси припадають на кайнозойську. Тоді ж південна частина Гірського Криму опустилася в Чорноморську западину по лінії розлому. Так утворився крутий схил — Південний берег Криму.


Крім поздовжніх розломів, з'являлися й поперечні, проявлявся магматизм. В одних випадках діяли вулкани, свідченням чого є скам'янілий згаслий вулкан — масив Карадаг. В інших випадках магма застигала в тріщинах земної кори, не прорвавшись на поверхню. З часом зовнішні сили (вивітрювання, морські хвилі, опади) зруйнували породи, що покривали масиви магми, тому нині вони виступають на денну поверхню у вигляді окремих гір — Кастель, Аюдаг. Тектонічні процеси в Кримських горах не припиняються й досі, про що свідчать землетруси.


Кримські гори — це здебільшого складчасто-брилові гори. Вони складені осадовими породами (пісковиками, глинистими сланцями, вапняками), а в окремих місцях — породами вулканічного походження.