Стиснення зі втратами зазвичай застосовується для зменшення обсягу звукової, фото- й відеоінформації і, як показує практика, для такого роду інформації це набагато вигідніше, але чим більша втрата даних при стисненні, тим помітніші в стиснених даних стають артефакти. Стиснення із втратами має надзвичайно широке застосування. Окрім комп'ютерних програм, стиснення з втратами використовується в потоковому аудіо в DVD, цифровому телебаченні і радіо та потоковому медіа в інтернеті. Перевага методів стиснення із втратами над методами стисення без втрат полягає в тому, що перші істотно перевершують по ступені стиснення, продовжуючи задовольняти поставленим вимогам. Методи стиснення із втратами часто використовуються для стиснення звуку або зображень. У таких випадках розпакований файл може дуже сильно відрізнятися від оригіналу на рівні порівняння «біт у біт», але практично не відрізняється для людського вуха або ока в більшості практичних застосувань. Багато методів фокусуються на особливостях будови органів чуття людини. Психоакустична модель визначає те, наскільки сильно звук може бути стиснений без погіршення сприйманої якості звуку. Помітні для людського вуха або ока недоліки, що виникли через стиснення із втратами, відомі як артефакти стиснення, у комп’ютерній графіці розглядаються як різновид цифрового шуму. Для стиснення візуальних даних (зображень і відео) широко використовується дискретне косинусне перетворення (ДКП), зокрема в стандарті стискання статичної графіки JPEG, використовуваному у відеоконференціях стан-дарті H.263, цифрових відеостандартах MPEG. Найвідоміші артефакти стиснення аудіо — це pre-echo та birdies-ефект.
