Вільям Гамільтон
Вільям Роман Гамільтон
Біографія
Народився в Дубліні 4 серпня 1806 року й уже в дитинстві проявив незвичайне обдарування. У 7 років він знав єврейську мову; у 12 — під керівництвом свого дядька, хорошого лінгвіста, знав уже 12 мов і серед них перську, арабську та малайську. У 12 років він добре рахував подумки; коли в той час показували в Дубліні американського хлопчика, Кольбурна, що швидко розв'язував різні арифметичні задачі, то Гамільтон не поступався останньому. За 2 роки перед цим він випадково отримав латинський переклад «Елементів геометрії» Евкліда і вивчив цей твір; у 13 років Гамільтон прочитав «Arithmetica Universalis» Ньютона; у 16 років — велику частину «Principia», в 17 років — почав вивчення «Mécanique Céleste» Лапласа.
Вступивши в Trinity College у Дубліні, він показав такі блискучі здібності, що у 22 роки був призначений професором астрономії в Дублінському університеті. У 1835 році, будучи секретарем Britisch Association, що зібралася того року в Дубліні, Гамільтон отримав титул баронета від віце-короля Ірландії. У 1837 обраний президентом Королівської ірландської академії і членом-кореспондентом Петербурзької академії наук. Його твори носять знак геніальності, і можна сказати, що в них він випередив своїх сучасників. Помер 2 вересня 1865 року.
Науковий внесок
Перша з його чудових робіт, озаглавлена спочатку «Caustics», була представлена в 1823 році докторові Брінклею, його попередникові по кафедрі, потім, після великих доповнень і роз'яснень, надрукована в 1828 році в «Transactions of the Royal Irish Academy» під заголовком «Theory of Systems of Rays». Після в тих же записках з'явилися три доповнення до цієї статті, в третьому з яких було теоретично доведено, що кристали з двома оптичними осями, в яких спостерігається подвійне променезаломлення, повинні проявляти конічне променезаломлення в напрямах осей. Значні мемуари «On а general method in Dynamics», поміщені в «Philosophical Transactions» у 1834 і 1835 роках, містять у собі найважливіші відкриття з механіки та теорії інтегрування систем диференціальні рівняння|диференціальних рівнянь, розвинені потім математиком Якобі. У цих мемуарах Гамільтон привів систему диференціальних рівнянь (другого порядку) рухомої матеріальної системи до подвоєного числа диференціальних рівнянь першого порядку, представлених у канонічному вигляді; він відкрив новий метод отримання розв'язків цих рівнянь, що полягає в тому, що потрібно знайти повний інтеграл деякого диференціального рівняння з частинними похідними першого порядку і тоді шукані розв'язки складуться за певними загальними формулами без жодного інтегрування. Ці ж мемуари вказали можливість отримання диференціальних рівнянь руху, виходячи з нового принципу, названого принципом Гамільтона. Гамільтону ж належить введення в механіку особливого наочного прийому зображення змін величин і напрямів швидкості точки, що здійснює який-небудь прямо— або криволінійний рух.
Також Гамільтон поклав початок ученню про кватерніони.
