Стаття до проекту "Моє рідне село" Лавріненко А.В.\Моя рідна Лозуватка
Невеличке село Лозуватка лежить на обох берегах прекрасної річки Інгул за 18 км від районного центру. Дуже багато людей приїжджають щоб відпочити біля річки, позбирати грибів у лісі. До речі, площа лісу становить більш ніж 100 га. Скелі простягаються майже по всьому березі Інгулу. Населення складає 730 чол. Сільраді підпорядковані населені пункти Волошки та Дружба.
Дата | Подія |
---|---|
1764 р | Заснування села. |
1918 р | Встановлення сільської ради. |
1919 р | Наліт білогвардійських банд. |
1929 р | Створюється перше колективне господарство «8 Березня». |
1930-1958 рр | Діяльність першого МТС. |
1937 | Дала струм сільська електростанція. |
1955 | Побудували головний центральний міст. |
1956 р | Споруджений пам`ятник воїнам Другої світової війни. |
1965 | Побудували простору школу на на 13 класних кімнат із великим спортзалом і з багатьма кабінетами. |
1975 | Побудували будинок культури. |
1970-80-ті рр. | Був посаджений сосновий ліс, площею біш ніж 100 га. |
===Детальніше=== [1] ===Розташування=== [2] В селі відкрито 4 магазини. В Загальноосвітній школі працює 16 вчителів, навчається 83 учні. В селі є будинок культури на 300 місць, та сільська бібліотека з фондом понад 11 тисяч книг. Лікарська амбулаторія реорганізована в амбулаторію сімейної медицини, де працює підготовлений сімейний лікар Ренкас Вікторія Семенівна. Село Лозуватка має дивну історію, яка починається з тих часів, коли безмежний таврійський степ пролягав з півдня на північ, зі сходу на захід, де росли поодинокі дерева: акація, ясен, а більше на північ – дубові зарослі. А з трав’янистих тут багато було ковили, яка росла майже в ріст людини. Серед тварин тут водилися: дикі кози, лисиці, зайці, куріпки, фазани, дикі голуби, перепели та багато іншої живності. Славиться село Лозуватка й тим, що в свої роки в стінах старої школи навчалися український письменник Віктор Близнець, та Герой Радянського Союзу Берестовенко Михайло Порфирович. В селі Приют (нині с. Лозуватка) народився Герой Соціалістичної Праці Вернигора Володимир Порфирович.