Відповіді 2-й семестр

1.Створення тестових завдань засобами текстового процесору Microsoft Word.Вставка вкладки Разработчикі робота з групою Элементы управления.Приклади

Відповідь

Приклади тестів. Програма створення та демонстрації навчальних тестів MyTestX забезпечує на комп'ютері створення, редагування, використання та автоматичне відкриття навчальних тестів. Програма безкоштовна, проста і зручна у використанні, має постійну підтримку від виробника. Програма MyTestX працює з дев’ятьма типами завдань: одиночний вибір, множинний вибір, встановлення порядку проходження, встановлення відповідності, вказівка істинності чи хибності тверджень, ручне введення числа (чисел), ручне введення тексту, вибір місця на зображенні, пере¬становка букв. Завдання типу так/ні легко можна отримати, використовуючи тип з одиночним вибором. У тесті можна використовувати будь-яку кількість будь-яких об’эктів, можна тільки один, можна і все відразу.

Відкрити Microsoft Word. • Викликати на екран панель «Елементи управління», виконавши команди Вид – Панель інструментів – Елементи управління. • Викликати на екран панель «Форми», виконавши команди Вид – Панель інструментів – Форми. • Розглянути поля, що вставляють у форму Прапорець, Поле зі списком або Текстове поле. Учням не дозволяється самостійно встановити або змінювати ці поля. Для їх вставки слід використовувати кнопки Прапорець, Текстове поле і Поле зі списком. Щоб змінити дані поля, необхідно використовувати кнопку Параметри поля форми на панелі інструментів. • Дослідження застосування кнопок Прапорець та програмування кнопки Кнопка на прикладі виконання тесту з української мови. • Створення тесту на комп’ютері за допомогою панелі Форми.

Вкалдка Разработчик містить інструменти для роботи з макросами, шаблонами і XML-файлами.

Робота з файлами або управління файлами складається з кількох типових операцій: 1. створення папки; 2. перейменування файлу або папки; 3. копіювання файлу або папки; 4. переміщення файлу або папки; 5. видалення файлу або папки.

Всі операції з файлами виконуються за загальним алгоритмом.

1. Насамперед, виберіть папку, що містить папки або файли, з якими ви плануєте виконати яку-небудь дію. 2. Об'єкти, що підлягають обробці, необхідно виділити. Примітка Деякі з операцій обробки файлів і папок можна виконати відразу для декількох об'єктів. 3. Потім виберіть необхідну операцію обробки. 4. Відповідні команди перебувають у меню Файл і Правка . Команди тих меню, які найчастіше використовуються, присутні і у контекстних меню папок і файлів. 5. Далі розглянемо окремі шаги цього загального алгоритму. Примітка Всі операції з папками й файлами (крім перейменування) можуть виконуватися відразу над групою папок й/або файлів. Для цього вони повинні бути попередньо виділені.

3.Табличний процесор Microsoft Excel.Середовище табличного процесора та основні його елементи.Загальні відомості і можливості.Електронні таблиці та їх призначення.

Відповідь

Табличний процесор MS Excel (електронні таблиці) - одне з найбільш часто використовуваних додатків пакета MS Office, найпотужніший інструмент в умілих руках, що значно спрощує рутинну повсякденну роботу. Основне призначення MS Excel - рішення практично будь-яких завдань розрахункового характеру, вхідні дані яких можна представити у вигляді таблиць. Застосування електронних таблиць спрощує роботу з даними та дозволяє отримувати результати без програмування розрахунків. У поєднанні ж з мовою програмування Visual Basic for Application (VBA), табличний процесор MS Excel набуває універсальний характер і дозволяє вирішити взагалі будь-яке завдання, незалежно від її характеру. Особливість електронних таблиць полягає у можливості застосування формул для опису зв'язку між значеннями різних осередків. Розрахунок по заданих формулах виконується автоматично. Зміна вмісту будь-якої комірки призводить до перерахунку значень всіх осередків, які з нею пов'язані формульними відносинами і, тим самим, до оновлення всієї таблиці відповідно до зміненими даними. Основні можливості електронних таблиць: 1проведення однотипних складних розрахунків над великими наборами даних; 2автоматизація підсумкових обчислень; 3вирішення завдань шляхом підбору значень параметрів; 4обробка (статистичний аналіз) результатів експериментів; 5проведення пошуку оптимальних значень параметрів (рішення оптимізаційних задач); 6підготовка табличних документів; 7побудова діаграм (в тому числі і зведених) за наявними даними; 8створення та аналіз баз даних (списків).

Основними елементами робочого вікна є: 1Рядок заголовка (у ній вказується ім'я програми) з кнопками керування вікном програми і вікном документа (Згорнути, після розгортання або Розгорнути на весь екран, Закрити); 2Рядок основного меню (кожен пункт меню являє собою набір команд, об'єднаних загальною функціональною спрямованістю) плюс вікно для пошуку довідкової інформації. 3Панелі інструментів (Стандартна, Форматування та ін.) 4Рядок формул, що містить в якості елементів полі Ім'я і кнопку Вставка функції (fx), призначена для введення і редагування значень або формул у клітинках. У полі Ім'я відображається адреса поточної комірки. 5Робоча область (активний робочий лист). 6Смуги прокручування (вертикальна і горизонтальна). 7Набір ярликів (ярлички листів) для переміщення між робочими аркушами. 8Рядок стану.

4.Форми курсору табличного процесору Microsoft Excel, основні типи й призначення.

Відповідь

1. Табличний курсор - рамка навколо комірки з маленьким чорним квадратиком в правому нижньому куті. (Маркер заповнення) 2. Текстовий курсор у вигляді вертикальної риски який автоматично з*являється в правому нижньому куті. 3. курсор миші: а)для виділення комірки або кількох комірок. такий курсор приймає у робочій області вікна. б)для заповнення комірок простим перетягуванням. при цьому вміст коміркиможе бути скопійований у кожну комірку блока або діапазон буде заповнено значенням, які утворюють арифметичну прогресію. Такий вигляд курсор приймає при встановленні його на маркері заповнення. в)для переміщення і копіювання блока. Для того щоб скопіювати блок комірок, слід під час перетягування утримувати кнопку Ctrl на выдмыну выд перетягування, Такий вигляд курсор приймаэ при встановленны його на рамцы табличного курсору.

5.Введення і редагування даних у табличному процесорі Microsoft Excel.Подання даних в електронних таблицях. Введення текстових, числових та інших типів даних

Відповідь

Введення і редагування даних Алгоритм введення довільних даних:  встановити табличний курсор у необхідну комірку;  набрати з клавіатури потрібні дані;  натиснути клавішу Enter для того щоб зафіксувати дані, при цьому табличний курсор переходить у комірку, що розташовується під активною. Примітка. Можна натиснути клавішу Tab для того щоб зафіксувати введені дані, при цьому табличний курсор переходить у комірку, що розташовується справа від активної. Можна також натиснути довільну клавішу управління курсором для того, щоб зафіксувати дані, при цьому табличний курсор переходить у відповідну комірку або переставити курсор за допомогою миші. Текстові дані, що не поміщаються в одній комірці візуально виходять за її межі (якщо праворуч комірка вільна), але в дійсності дані знаходяться в тій комірці, в яку були введені. Для збільшення ширини стовпця, що відповідатиме максимальній довжині значень, необхідно двічі клацнути на межі відповідного стовпця (курсор миші набуде вигляду ) або перетягнути межу стовпця до потрібних розмірів Примітка. При введенні десяткових чисел ціла частина від дробової відокремлюється десятковою комою, а не крапкою. Виведення послідовно символів  в комірці означає, що дані не поміщаються в комірці. Для їх відображення потрібно діяти аналогічно до текстових даних. Для редагування вмісту комірки необхідно встановити табличний курсор у комірку і двічі на ній клацнути або натиснути клавішу F2. Також редагування вмісту комірки можна здійснити, встановивши курсор у рядку формул, здійснити певні зміни та натиснути клавішу Enter. Для пошуку і заміни блоків тексту можна скористатись послугою вкладки Главная=>Найти и выделить=> Найти (Заменить). Відкриється вікно Найти и заменить (рис. 1.6) із закладками Найти і Заменить. У поле Найти необхідно ввести текст для пошуку, а у список Заменить на – текст для заміни.

6.Форматування даних у табличному процесорі Microsoft Excel

Відповідь

Форматування даних Форматування даних проводиться над даними, що знаходяться у виділених комірках. Використовуючи інструменти вкладки Главная або вікна Межа між стовпцями В і С Формат ячеек (кнопка , комбінація клавіш Ctrl+Shift+F або команда контекстного меню) можна обрати відповідні параметри форматування. На вкладці Число вікна Формат ячеек можна вибрати формат (числовий, грошовий, дата тощо) та встановити інші параметри. У нижній або правій області вікна відображається опис формату (рис. 1.7, а). Команди вкладки Выравнивание вікна Формат ячеек дозволяють вибрати варіанти вирівнювання даних (по вертикалі, по горизонталі), вказати довільне значення градусної міри кута повороту даних у комірці та інше Вибір шрифта та встановлення його параметрів можна здійснити скориставшись вкладкою Шрифт вікна Формат ячеек. На вкладці Граница вікна Формат ячеек можна вибрати тип і колір лінії, якою потрібно обрамити діапазон вибраних комірок; їх колір і фон можна змінити за допомогою команд вкладки Вид. На вкладці Защита можна вибрати параметри захисту: заборону зміни, переміщення і знищення вибраних комірок (Защищаемая ячейка), сховати відображення формул у рядку формул (Скрыть формулы). Слід зазначити, що ці параметри діють за умови встановленого захисту аркуша (кнопка Защитить лист групи Изменения вкладки Рецензирование або кнопка Защитить лист списку Формат групи Ячейки вкладки Главная). Для захисту аркуша необхідно встановити потрібні параметри та пароль для зняття захисту

7.Введення формул і функцій.Обчислення в середовищі табличного процесора. Робота з формулами та функціями. Приклади

Відповідь

Введення формул і функцій Інструкція щодо введення формул 1. Встановити курсор у місце, де повинен знаходитися результат. 2. Ввести символ =. 3. Набрати вираз. 4. Натиснути клавішу Enter Інструкція щодо введення функцій 1. Встановити курсор у місце, де повинен знаходитися результат. 2. Натиснути кнопку (Вставить функцию), яка знаходиться зліва від рядка формул або кнопку Вставить функцию групи Библиотека функций вкладки Формулы. 3. Відкриється вікно Мастер функций – шаг 1 из 2, в якому можна вибрати: назву категорії, назву функції та натиснути кнопку ОК. В цьому ж вікні можна здійснити пошук функції, ввівши її назву у відповідне поле (рис. 1.9, а). 4. Відкриється вікно Аргументы функции, в якому необхідно виділити або ввести аргументи та натиснути кнопку ОК

8.Використання абсолютних, мішаних(змішаних)та відносних адрес в середовищі табличного процесора. Застосування їх при роботі з формулами та функціями. Приклади

Відповідь

Відносні і абсолютні адреси 1)Відносні адреси – це адреси, у яких при копіюванні у стовпчик змінюється ім’я рядка комірки, а при копіюванні у рядок – ім’я стовпця комірки. Прикладами відносних адрес комірок є наступні: A1, F6, D9 та ін. 2)Абсолютні адреси – це адреси, у яких при копіюванні у стовпчик ім’я рядка комірки не змінюється і при копіюванні у рядок ім’я стовпця комірки не змінюється. Прикладами абсолютних адрес комірок є такі: $A$1, $F$6, $D$9 та ін. 3)Мішаними адресами називають такі, у яких при копіюванні не змінюється та частина адреси, що знаходиться після знаку $. Наприклад, мішаними є адреси: $A1, $F6, $D9 (не змінюється адреса стовпця комірки), A$1, F$6, D$9 (не змінюється адреса рядка комірки).

12.Редагування графіків і діаграм у табличному процесорі Microsoft Excel

Відповідь

Редагування діаграм Мастер діаграм надає можливість простим шляхом отримати лише тільки основний варіант потрібної діаграми. Використовуючи засоби редагування, можна покращити зовнішній вигляд діаграми та доопрацювати її у порівнянні з тим, що було отримано за допомогою Мастера діаграмм. Основний спосіб активізації засобів редагування полягає в тому, що клацають правою кнопкою мишки на потрібній області діаграми, викликають відповідне контекстне меню і вибирають в ньому пункт, який стосується формату даної області. Після цього на екрані виникає відповідне вікно форматування. Можливості вікон форматування в основному співпадають. Тут представлені можливості зі створення різноманітних рамок, вибору шрифтів, їх розмірів, накреслення та спецефектів, вибору основного кольору та кольору фону, вибору виду вирівнювання та напрямку орієнтації тощо. Редагування графіків За допомогою конструктора можна змінити тип графіка, використовуючи формат можна змінити контур, заливку та ефект фігур,стиль, контур та заливку для текста.

13.Формат області побудови, області діаграми, осей координат графіків і діаграм у табличному процесорі Microsoft Excel

Відповідь

Розрізняють два великих об’єкти діаграм: область діаграми область її побудови. Перша – це простір, обмежений зовнішньою рамкою діаграми, а друга - простір між осями координат Х, Y. Будь – яка область активізуються подвійним клацанням лівою клавішею миші на будь - якій її точці. Під час активізації області діаграми на екрані з’являється вікно форматування “Формат області діаграм” з трьома його вкладками “Вид”, “Шрифт” і “Свойства”. (Також Форма області діаграми можна активізувати з контекстного меню ). Вкладка “Вид” дає змогу встановити колір, товщину та тип лінії рамки областей діаграм, а також колір та спосіб її заливання. Заливання області додає їй привабливого зовнішнього вигляду. Вкладка “Шрифт” забезпечує вибір типу шрифту, його розміру, зображення, кольору, способу підкреслення і т. п. Вкладка “Свойства” забезпечує прив’язку об’єкта до фону області діаграми і захист її комірок. Під час активізації області побудови діаграми на екран викликається вікно “Формат области построения”, який має тільки одну вкладку “Вид”. Великі можливості редагування областей діаграм надає користувачеві контекстне меню та інструментальна панель “Диаграмма”.

16.Робота з колонтитулами, аркушами табличного процесору Microsoft Excel. Використання умовного форматування даних електронних таблиць

Відповідь

У програмі Microsoft Excel можна додати колонтитули вгорі або внизу друкованого аркуша. Наприклад, можна створити колонтитул, який містить номери сторінок, дату й час та ім’я файлу. Можна скористатися стандартними колонтитулами або створювати власні. Колонтитули не відображаються на аркуші у звичайному поданні – вони відображаються тільки в поданні макета сторінки та на друкованих сторінках. Вставляти колонтитули на аркуші Excel можна в поданні макета сторінки, де вони відображаються, або можна скористатися діалоговим вікном Параметри сторінки, якщо потрібно додати колонтитули до кількох аркушів одночасно. На аркушах інших типів, наприклад на аркушах діаграм, вставляти колонтитули можна лише в діалоговому вікні Параметри сторінки. Умовне форматування – це спосіб максимально спростити роботу з електронними таблицями microsoft Excel. Такий метод обробки інформації дозволяє заощадити багато часу і полегшити усі обчислення.Умовне форматування допомагає знайти відповіді на подібні запитання, даючи змогу легко виділяти потрібні вам клітинки або діапазони клітинок, привертаючи увагу до нестандартних значень і візуалізуючи дані за допомогою гістограм, колірних шкал і наборів піктограм. Умовний формат змінює вигляд діапазону клітинки на основі умов (критеріїв). Якщо умова виконується, діапазон клітинок форматується на основі цієї умови; в іншому разі форматування на основі вказаної умови не відбувається. Можна сортувати й фільтрувати дані за форматом, зокрема за кольором клітинок і шрифту, як для клітинок, відформатованих вручну, так і для клітинок з умовним форматуванням.

Є такі основні способи умовного форматування: •Максимальні та мінімальні значення. Ви можете задати виділення різними кольорами найбільших та найменших значень у таблиці. Цією можливістю зручно користуватися у великих таблицях. •Лінійки даних (гістограми). Цей спосіб форматування застосовується тоді, коли порівнюються різні значення. Типовим прикладом таких значень можуть бути ціни. •Кольорові шкали. Кольорові шкали часто застосовують для виявлення приналежності даних до певного діапазону значень. Тобто окремі значення виділяються певним кольором, якщо вони потрапляють до певного діапазону значень. •Піктограми. Підсумкові значення зручно виділяти за допомогою певних піктограм, наприклад стрілок або інших символів, що свідчать про зростання, спад або стагнацію. На основі цих піктограм можна також фільтрувати дані.

17.Аналіз даних у середовищі табличного процесора за допомогою зведеної таблиці.Приклади

Відповідь

Зведена таблиця — це інтерактивна таблиця, у якій наведені підсумкові значення, одержані за спеціальними формулами з великих масивів даних. Для їх побудови використовують Майстер зведених таблиць і діаграм. Зведена таблиця не просто групує й узагальнює дані, але і дає можливість провести глибокий аналіз наявної інформації. Створюючи зведену таблицю, користувач задає імена полів, що розміщаються в її рядках і стовпцях. Допускається також завдання поля сторінки, що дозволяє працювати зі зведеною таблицею, як зі стопкою аркушів. Зведені таблиці зручні при аналізі даних з кількох причин: - дозволяють створювати узагальнюючі таблиці, що надають можливість групування однотипних даних, підведення підсумків, підведення статичних характеристик записів; - легко перетворюються; - дозволяють виконувати автоматичний добір інформації; - на основі зведених таблиць будуються діаграми, що динамічно перебудовуються разом зі зміною зведеної таблиці. Наприклад, є інформація про продажі мобільних телефонів в мережі магазинів мобільного зв'язку. Всього в мережі є три магазини, які щодня повідомляють нам, які моделі телефонів вони продали, в якій кількості та за якою ціною. За допомогою простого діалогового вікна ми створюємо нашу першу зведену таблицю. У цій таблиці ми групуємо дані по стовпцях Дата і Точка продажу, та зазначаємо, що потрібно підсумовувати дані зі стовпців Обсяг продажів, шт. і Сума виручки.

19.Проектна діяльність у початковій школі. Поняття проекту, навчального проекту. Мета проектного навчання. Дії учителя, батьків і учня при організації проектного методу

Відповідь

Проект – мета, яку дитина зрозуміла, прийняла, реалізувала у процесі діяльності. Навчальний проект – це сукупність завдання учням, проблеми, яку потрібно вирішити, способів її вирішення, форм організації взаємодії учнів з учителем і один з одним, самої діяльності і, нарешті, аналізу результату і співставлення його з попередньою гіпотезою. Мета проектного навчання: 1.Сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту. 2.Надихати на розвиток комунікативності та уміння співпрацювати. 3.Забезпечити механізм розвитку критичного мислення дитини, уміння шукати шляхи вирішення проблеми. 4.Розвивати в учнів дослідницькі уміння (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення. Дії учителя при організації проектного методу: •допомагає учням визначити мету діяльності; •рекомендує джерела отримання інформації; •розкриває можливі форми діяльності; •сприяє прогнозуванню результатів проекту, що виконується; •створює умови для активності школяра; •є партнером; •допомагає учню оцінити отриманий результат. Дії учня можна охарактеризувати так: •визначає мету своєї діяльності; •відкриває нові знання; •експериментує; •обирає шляхи вирішення проблем, які виникають в ході роботи над проектом; •несе відповідальність за свою діяльність. Для успішних занять проектною діяльністю необхідна наявність певних умов: •бажання самої дитини, •сприятливе середовище, •грамотний доброзичливий викладач – консультант.

20.Особливості навчальних проектів молодших школярів .Теми дитячих проектних робіт .Оцінювання виконаних проектів .Презентація (захист) проекту

Відповідь

Саме у молодшому шкільному віці закладається цілий ряд ціннісних установок, особистісних якостей та ставлень. Якщо ця обставина не враховується, якщо це вік сприймається як «прохідний» для методу проектів, то порушується послідовність між етапами розвитку навчально – пізнавальної діяльності учнів і значній частині школярів так і не вдається пізніше досягти бажаних результатів у проектній діяльності.

Теми дитячих проектних робіт краще обирати зі змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей, тому що для проекту потрібна особистісно – значуща і соціально – значуща проблема, яка знайома молодшим школярам і має для них самих значення. Проблема проекту або дослідження, яка забезпечує мотивацію включення школярів у самостійну роботу, повинна бути в галузі пізнавальних інтересів учнів і знаходитися в зоні їх найближчого розвитку. Тривалість виконання проекту доцільно обмежити одним уроком (можливо, спареними уроками) або одним – двома тижнями у режимі класно – позакласних занять. Крім того, важливо ставити разом з учнями і навчальні цілі для оволодіння прийомами проектування як загально навчальними уміннями.

Особливої уваги у початковій школі потребує завершальний етап проектної діяльності – презентація (захист) проекту. Для цього треба допомогти учням провести самоаналіз проекту, потім допомогти оцінити процес проектування за допомогою запитань. Також діти потребуватимуть допомоги при підготовці проекту до презентації. Захист проекту – завершальний етап його виконання, коли учні звітують про проведену нами роботу. Як правило, захист проектів здійснюється у формі виставки тих виробів, які вони створили. Крім того, іноді доцільно просити дітей підготувати невеликі виступи з розповіддю про свій проект.

Дуже важливе питання – оцінювання виконаних проектів, яке має носити стимулюючий характер. Школярів, які досягли особливих результатів у виконанні проекту, можна відзначити дипломами або пам’ятними подарунками, при цьому у початковій школі має бути заохоченим кожен учень, який взяв участь у виконанні проекту. На варто перетворювати презентацію у змагання проектів із присудженням місць. Краще виділити декілька номінацій і зробити так, щоб кожен проект «переміг» у якійсь номінації.

21.План проведення проекту. Побудова роботи над проектом

Відповідь

План проведення проекту І етап  Визначення теми.  Постановка завдання.  Обговорення.  Формулювання проблемних питань.  Формування груп, висунення гіпотез вирішення проблем.  Обговорення плану роботи учнів.  Обговорення можливих джерел інформації, питань захисту авторських прав. ІІ етап  Вибір творчої назви проекту.  Самостійна робота учнів з обговорення завдання кожного в групі. ІІІ етап  Самостійна робота груп по виконанню завдань. IV етап  Підготовка учнями звіту про виконану роботу. V етап  Захист отриманих результатів та дослідів.

Побудова роботи над проектом 1. Проблема, на вирішення якої спрямовано проект.

    1) Чому цей проект потрібен?
    2) Яку проблему він буде вирішувати?
    3) Як школярі будуть залучені до участі у роботі?

2. Загальна мета проекту, завдання.

   1) Мета – це те, що бажаєте отримати в результаті.
   2) Завдання – це конкретна частина мети, яку треба буде реалізувати, це дії, за допомогою яких буде досягнуто мету проекту.

3. Плановані результати проекту.

   1) Чітко опишіть, що буде отримано.
   2) Кому це буде корисно?
   3) Якою буде ваша вигода від участі у цьому проекті?

4. Діяльність в рамках проекту.

    1) Що треба робити, щоб досягти описаних результатів і вирішити проблему?
    2) Які конкретні дії треба виконати для вирішення проблеми?
    3) Які ресурси будуть використані?
    4) Що буде відбуватися в рамках даного проекту?

5. Висновки при виконанні проекту.

    1) Від чого може залежати результат проекту?
    2) Як результати даного проекту можуть бути використані іншими?

22.Паспорт проектної роботи. Можливі результати проектної діяльності. Види проектів для роботи з учнями початкових класів

Відповідь

Паспорт проектної роботи:

1) Назва проекту. 2) Керівник проекту. 3) Навчальні дисципліни, близькі до теми проекту. 4) Склад проектної групи (прізвища учнів, клас). 5) Тип проекту. 6) Замовник проекту. 7) Мета проекту (практична та педагогічна мета). 8) Завдання проекту. 9) Необхідне обладнання. 10) Анотація. 11) Передбачувані продукти проекту. 12) Етапи роботи над проектом.

Можливі результати проектної діяльності: • проект – спостереження • проект – оповідання • фантастична історія • музичне оповідання • виготовлення листівок, іграшок, сувенірів • екологічний проект • сервісний проект • мальований фільм • слайд – фільм • реклама • буклет • проект – книга • мультимедійна презентація • гербарій • альбом • журнал, в тому числі й електронний • колаж • колекція • макет • модель • книжка – розкладка • музична підбірка • наочні посібники • плакат • план • реферат • серія ілюстрацій • казка • довідник • стінгазета • сценарій свята • навчальний посібник • фотоальбом • креслення • екскурсія • карта

Види проектів для роботи з учнями початкових класів

1. Ранні проекти. Ранні проекти – це зазвичай колекціонування різноманітних ілюстрацій та слів до них, які можуть використовуватися на уроках як словник, як матеріал для розвитку мовлення і збагачення кругозору учнів. Ці проекти доступні для першокласників у більш простому вигляді та з деякими ускладненнями в інших класах початкової школи.

2. Проект – спостереження.

- Щоденник спостережень. Проекти про пор року.

3. Проект – розповідь.

- Результат дитячої творчості і фантазії.
- Результат вивчення ряду тем шкільних предметів.
- Фантастична розповідь на задану (вигадану) тему.
- Патріотичні, історичні, географічні, природознавчі оповідання.
- Музичне оповідання.
- Розповідь – картина.
- Проект – розповідь за сюжетом фільму.

4. Конструктивний (матеріальний, предметний) проект.

- Виготовлення матеріальних предметів.
- Виготовлення листівок, закладок, іграшок, сувенірів, настольних ігор.

5. Екскурсійний проект. Екскурсії, походи, експедиції, поїздки, подорожі, в тому числі й заочні.

23.Пам’ятка для батьків, чиї діти включаються у проектну роботу в школі .Пам’ятки для учителя при організації проектного методу. Правила презентації для учня

Відповідь

Участь у проектній діяльності – складна праця і для учня, і для батьків. Проект передбачає самостійну діяльність учня, однак завдання батьків – знати суть цієї проектної діяльності, її етапів, вимог до процесу та результату виконання, щоб бути готовими у разі потреби допомогти своїй дитині. Виконання проекту передбачає декілька послідовних етапів: • вибір теми проекту; • висунення попередніх ідей; • вибір найкращої ідеї; • планування проектної діяльності; • оцінка та самооцінка проекту; • презентація проекту.

В ході роботи над проектом батьки можуть виступати одначасно у декількох ролях. Вони: • консультують; • слідкують за виконанням плану; • вирішують оперативні питання; • допомагають з попередньою оцінкою проекту; • беруть участь у підготовці презентації; • забезпечують найбільш оптимальний режим роботи та відпочинку.

Пам’ятка для учителя 1. Робота над дослідженням методу проектів повинна бути цілеспрямованою та систематичною. 2. Робота повинна бути особистісно значущою для школяра. Необхідно допомагати учням бачити можливість реалізації своїх можливостей, спосіб саморозвитку і самовдосконалення. 3. Учитель повинен створити середовище, атмосферу для проектної діяльності, підтримувати інтерес до цієї діяльності, ситуацію успіху. 4. Створити психологічний комфорт: а) діти не повинні боятися допустити помилку; б) не притискати бажання, а підтримувати і направляти; в) доти можливість розкритися, повірити у себе кожному учневі. 5. Учитель повинен бути прикладом для дітей. Він повинен показувати своє прагнення до всього нового, бажання пізнавати світ. 6. Необхідне врахування вікових особливостей та педагогічних умов при проектній діяльності. Проект має бути цікавим, посильним, корисним. 7. В початковій школі повинен переважати індивідуальний проект, коли дитина проходить усі етапи самостійно.

Правила презентації для учня:

1. Знайди зручне положення тіла і місце для рук. 2. Спокійно дивися на слухачів. 3. Назви тему. 4. Зацікав слухачів виступом. 5. Говори вільно. Слідкуй за жестами та мімікою. 6. Підкреслюй важливі думки у своїй роботі, змінюючи тон голосу. Тон створює музику виступу. 7. Роби паузи, щоб слухачі могли усвідомити те, що почули. 8. Логічно закінчи свій виступ.

24.Основні терміни (поняття) проектної діяльності(актуальність,гіпотеза,проект, захист проекту,питання проекту,проблема,структура проекту)

Відповідь

Актуальність – показник дослідницького етапу проекту. Визначається декількома факторами: необхідністю доповнення теоретичних побудов, які мають відношення до явища, що вивчається; потребою в нових даних; потребою практики. Обгрунтувати актуальність – означає пояснити, чому дану проблему потрібно вивчати на даний час.

Гіпотеза – обов’язковий елемент у структурі дослідницького проекту; припущення, при якому на основі ряду фактів робиться висновок про існування об’єкту, зв’язку або причини явища, причому цей висновок не можна вважати повністю доведеним.

Захист проекту – найбільш тривала і глибока форма презентації проекту, яка включає в себе етап запитання – відповіді та дискусійний етап.

Питання проекту – питання, на які потрібно відповісти учасникам проектної групи, щоб достатньою мірою усвідомити і розкрити тему проекту.

Проблема – соціально значиме протиріччя, вирішення якого є прагматичною метою проекту. Проблемою може бути, наприклад, протиріччя між потребою і можливістю її задоволення, нестача інформації про що – небудь або протирічний характер цієї інформації, відсутність єдиної думки про подію, явище.

Проект – метод навчання, оснований на постановці соціально значимої мети і її практичному досягненні.

Структура проекту – послідовність етепів навчального проекту. Обов’язково включає в себе постановку соціально значимої проблеми, планування діяльності, пошук необхідної інформації, виготовлення з опорою на неї продукта, презентацію продукта, аналіз і оцінку проведеного проекту.

25.Бази даних та їх типи. Системи управління базами даних(СУБД).Призначення та основні функції СУБД

Відповідь

База даних (БД) – це набір взаємозалежних даних, що відображають інформацію про певну предметну область. Виділяють чотири основних типи організації даних: ієрархічний, мережевий, реляційний та об’єктно-реляційний.

Системи управління базами даних (СУБД) – це спеціальні програми,призначені для створення, редагування і пошуку інформації у базі даних. Будемо працювати з реляційними базами даних. З такою організацією даних ми вже зустрічалися при роботі з Microsoft Excel. У більшості випадків розробка комп’ютерної бази даних виконується за допогою готовоїСУБД.На сьогоднішній день на ринку існує багато різних СУБД: Microsoft Access, LibreOffice Base, dBASE, dBASE 3 plus, FoxPro, DataEase. Розглянемо середовище розробки СУБД на прикладі програми Microsoft Access. База даних Microsoft Access – спеціальний файл, який має розширення .accdb(версії 2007 і вище) або .mdb (97–2003). У цьому файлі зберігаються об’єкти бази даних: таблиці (можливо зі своїми зв’язками), запити, форми, звіти та інші елементи. Стовпці таблиць називають полями, в одному стовпці містяться однотипні дані. Рядки таблиці називають записами (кортежами), в одному рядку можуть бути різнотипні дані, їх називають атрибутами.

Функції СУБД:

1. визначення даних - СУБД повинна допускати визначення даних (зовнішні схеми, концептуальну схему, внутрішню схему, а так само пов'язані відображення). У вихідній формі і перетворювати ці визначення в форму відповідних об'єктів. Інакше кажучи, СУБД повинна включати в себе компоненти мовного процесора для різних мов визначення даних. СУБД повинна так само розуміти синтаксис мови визначення даних.

2. Обробка даних - СУБД повинна вміти обробляти запити користувача на вибірку, відредагувати або видалити їх даних в БД або на додавання нових даних в БД. Іншими словами, СУБД повинна включати в себе компонент процесора мови обробки даних.

3. Безпека і цілісність даних. СУБД повинна контролювати призначені для користувача запити і припиняти спроби порушення правил безпеки і цілісності, певні адміністратором БД. Поняття «Цілісність даних» буде розглянуто при вивченні питання створення зв'язків між таблицями в СУБД ACCESS.

4. Відновлення даних і дублювання. СУБД повинна здійснювати необхідний контроль над відновленням даних і дублюванням.

5. Словник даних. СУБД повинна забезпечити функцію словника даних. Сам словник являє собою визначення інших об'єктів системи ( «дані над даними»).

6. Продуктивність. СУБД повинна виконувати всі зазначені вище функції з максимально можливою ефективністю.

26.Огляд реляційної моделі даних. Модель "сутність–зв’язок". Сутність предметної області. Основні елементи графічного подання моделі "сутність–зв’язок"

Відповідь

Реляційна модель бази даних – це база, яка складається із взаємопов’язаних таблиць.

Сутність – це об’єкт предметної області, що є множиною елементів.

Модель сутність-зв'язок є результатом систематичного процесу, який описує та визначає деяку предметну область. Вона не визначає сам процес, а лише візуалізує його. Дані представлені у вигляді компонентів (сутностей), які пов'язані між собою певними зв'язками, які виражають залежності і вимоги між ними, такі як: одна будівля може бути розділена на нуль або більше квартир, але одна квартира може бути розташована лише в одній будівлі. Ступінь зв’язку визначає, яка кількість екземплярів однієї сутності може бути пов’язана з екземплярами іншої сутності, що належать до цього зв’язку.

Відношення подається у вигляді таблиці, що складається з рядків і стовпців. Кожний стовпець відношення називають полем, а кожний рядок – записом. Назви полів – атрибути. На відміну від звичайної таблиці основна властивість відношення полягає в тому, що в ньому не повинно бути однакових записів.

Основні елементи графічного подання моделі "сутність–зв’язок":

Прямокутник - Сутність предметної області

Овал - Властивість екземплярів сутності

Ромб - Зв’язок

Суцільна лінія - Лінія обов’язкового зв’язку

Штрихова лінія - Лінія необов’язкового зв’язку

27.Відображення моделі «сутність-зв’язок» на базу даних. Властивості полів, типи даних. Створення структури реляційної бази даних.Приклади

Відповідь

Створення структури бази даних з використанням однієї із систем управління базами даних або однієї з мов програмування.

У ході створення структури бази даних потрібно визначити: 1. Кількість таб лиць бази даних. 2. Перелік полів для кожної таб лиці, які з цих полів будуть ключовими. 3. Типи даних для кожного поля кожної з таб лиць з урахуванням можливостей конкретної СУБД. 4. Типи зв’язків між об’єктами таб лиць, якщо використовується кілька таблиць. 5. Види і кількість інших об’єктів бази даних: форм, запитів, звітів.

Створення структури бази даних на основі її моделі «сутність–зв’язок» називається відображенням моделі на базу даних.

Однією з основних властивостей поля є його Довжина. Зазвичай вона виражається в символах або знаках. Визначаючи тим самим, скільки інформації в полі може поміститься.При спробі ввести більше символів, ніж максимально можлива довжина - відбувається обмеження довжини, блокуюче подальше введення.

У програмі Access передбачено 10 різних типів даних:

Вкладення . Файли, наприклад цифрові фотографії. В один запис можна вкласти декілька файлів. Цей тип даних недоступний у попередніх версіях Access.

Лічильник . Числа, які автоматично створюються для кожного запису.

Грошовий . Грошові значення.

Дата й час . Значення дати й часу.

Гіперпосилання . Гіперпосилання, як-от адреси електронної пошти.

Поле Memo . Довгі фрагменти тексту, а також форматований текст. Поле типу Memo часто використовується, щоб зберігати докладний опис продукту.

Числовий . Числові значення, як-от відстань. Зверніть увагу, що для грошових одиниць існує окремий тип даних.

Об’єкт OLE . Об’єкти OLE, як-от документи Word.

Текстовий . Короткі алфавітно-цифрові значення, як-от прізвище або адреса.

Так/Ні . Логічні значення.

Наприклад: Країни світу(Назва, Частина світу, Площа, Кількість населення, Дата утворення, Державний устрій, Прапор, Гімн...)

28.Робота з таблицями в реляційних базах даних. Режими створення таблиць, введення даних, редагування.Приклади

Відповідь

Для створення таблиць в MS Access передбачено кілька режимів, які обираються зі списку діалогу Нова таблиця:

• Режим таблиці — застосовується для заповнення і редагування полів таблиці.

• Конструктор — режим для задання структури таблиці, тобто імен полів і типів даних.

• Майстер таблиць — створення таблиці за допомогою програми майстра.

• Імпорт таблиць — створення таблиці шляхом введення даних із зовнішнього файла (іншої бази даних, електронних таблиць).

• Зв'язування таблиць — встановлення зв'язку між базою даних Access і даними із зовнішнього файла; в цьому режимі зміни в зовнішніх даних переносяться до бази даних Access.Серед усіх режимів створення таблиць найчастіше використовують режим Конструктора.

Створення таблиці в режимі таблиці:

1. Вибрати пункт Режим таблиці (Режим таблицы).

2. Натиснути кнопку ОК.

3. Двічі клацнути в полі імені стовпця і ввести назву.

4. Ввести інформацію в рядки таблиці.

5. Натиснути на кнопці Зберегти (Сохранить).

6. Ввести ім‘я таблиці і натиснути ОК.

Після задання структури й імені таблиці можна безпосередньо ввести дані до неї. Для цього потрібно перейти в Режим таблиці. Цей режим установлюється подвійним клацанням мишею по піктограмі таблиці після відкриття бази даних. На екрані з'явиться вікно із зображенням рядків таблиці, в якому можна вводити до таблиці всі необхідні дані.

У процесі заповнення таблиці можна переміщатися між різними полями і рядками за допомогою клавіш управління курсором, а також клавіші Tab ( клавіші Shift+Tab забезпечують переміщення курсора у зворотньому напрямку).

Заповнюючи таблиці, можна використовувати звичайні прийоми редагування, що використовуються при роботі в текстових редакторах.Для редагування структури таб лиці використовують елементи керування групи Записи вкладки Основна та групи Поля та стовпці вкладки Режим таблиці тимчасової вкладки Робота з таб лицями

29.Пошук упорядкування та фільтрування даних у сучасних базах даних.Приклади

Відповідь

Для зміни порядку сортування слід виконати таку послідовність дій: 1. Відкрити таб лицю бази даних, дані в якій потрібно відсортувати. 2. Установити курсор у межах поля, за даними якого буде виконано сортування записів. 3. Виконати Основне  Сортування й фільтр  За зростанням (За спаданням).

Досить часто користувачі здійснюють пошук необхідних даних у базах даних: залізниці, бібліотеки, пошукового сервера Інтернету та ін. У СУБД Access 2007 пошук у базі даних здійснюється подібно до пошуку в Excel 2007. Для пошуку потрібних даних необхідно: 1. Відкрити файл бази даних, у якій потрібно здійснити пошук. 2. Відкрити таб лицю або форму, у яких здійснюватиметься пошук. 3. Виконати Основне  Пошук  Знайти. 4. У вікні Пошук і заміна (рис. 3.57) на вкладці Знайти у полі Знайти ввести зразок даних, за яким здійснюватиметься пошук. 5. Вибрати у списку Пошук у ім’я поля таб лиці або форми, у якому буде здійснено пошук. 6. Установити у списку Зіставити одне із значень: Усе поле, Будь-яка частина поля, Початок поля. 7. Установити у списку Пошук один з напрямів пошуку: Усі, Угору, Вниз. 8. Установити за потреби відповідні позначки прапорців для пошуку з урахуванням регістру та пошуку з використанням шаблонів уведення(Шукати поля як форматовані). 9. Вибрати кнопку Знайти далі. Для переходу до наступних записів, значення яких відповідають пошуковому запиту або параметрам пошуку, слід послідовно натискати кнопку Знайти далі.Значення у списку Пошук встановлюють напрям пошуку від поточного запису: Угору – до першого запису, Вниз – до останнього запису і Усі – по всій таблиці (формі).

Для фільтрування даних використовують елементи керування групи Сортування й фільтр вкладки Основне. Наприклад, для знаходження записів про країни, у яких державний устрій монархія або конституційна монархія.Під час проведення фільтрування з використанням кнопки Фільтр є можливість задати більш складні умови фільтрування.

30.Формибази даних. Зміна фону, шрифту, розташування підписів до полів, самих полів.Приклади

Відповідь

Форми служать для введення, редагування даних. Зручність при роботі з формами полягає в тому, що у формі одночасно розташований один запис з вибраної таблиці, де кожен атрибут міститься у окремому вікні введення. Щоб добитися естетичного вигляду, об'єкти на формі вирівнюють чи переміщують у режимі конструктора. Для вирівнювання вибраних об'єктів використовують команду Вирівняти з меню Формат. Для переміщення вибраного об'єкта вказівник миші треба навести на його межу і, коли він набуде вигляду долоні, виконати перетягування. Поле буде переміщатися разом зі своїм підписом. Щоб ці елементи перемістити окремо, вказівник потрібно навести на верхній лівий маркер поля або підпису, де він має набути вигляду вказівного пальця піднятого вгору, і виконати переміщення.

31.Запити при роботі з базами даних. Призначення та основні типи запитів. Приклади

Відповідь

СУБД Microsoft Access дозволяє вибрати з таблиць запитів ту частину записів, які задовольняють певним критеріям. За допомогою запитів можна здійснювати пошук потрібних даних. Запит – це створений набір певних критеріїв, за якими проводиться вибірка даних. Основні типи запитів:  запити на вибір даних;  запити на зміну даних;  перехресні запити;  запити з параметрами.

32.Створення та використання звітів для опрацювання даних бази даних.Приклади.

Відповідь

Звіти – це вибрані й оформлені певним чином дані, які зазвичай повинні бути представлені на папері. СУБД надає можливість створення і друку підсумкових документів — звітів — за наявною в БД інформацією. Для цього використовується так званий генератор звітів, який дозволяє сформувати зовнішній вигляд остаточного документа. Тут можна також задати впорядковування і угрупування даних по тих або інших значеннях і сформувати підсумкові значення для конкретних полів. Слід зазначити, що дані для форм і звітів беруться як з конкретних таблиць, так і із запитів. За допомогою Microsoft Office Access 2007 можна створювати різноманітні звіти, від простих до складних. Перш за все слід визначити джерело записів, на якому базуватиметься звіт. Незалежно від того, чи є звіт простим списком записів, чи згрупованим зведенням щодо продажу за регіонами, спочатку необхідно визначити, в яких полях містяться потрібні для звіту дані та в яких таблицях або запитах розташовані ці поля.

Після того визначення джерела записів зазвичай простіше за все створити звіт за допомогою майстра звітів. Майстер звітів — це засіб Access, який допомагає сформувати звіт на основі відповідей, отриманих на поставлені запитання.

33.Комп’ютерні презентації, їхнє призначення та види. Створення комп’ютерних презентацій, опрацювання об’єктів презентацій

Відповідь

Електронні документи, що підготовлені для перегляду на екрані комп'ютера і містять матеріали інформаційного та рекламного характеру називаються комп'ютерними презентаціями.

Прикладні програми, призначені для створення комп'ютерних презентацій, називаються системами опрацювання презентацій, або редакторами презентацій.

Види презентацій: слайдові потокові.

Слайдова презентація розробляється і демонструється як послідовність слайдів. Слайд презентації - це окрема екранна сторінка, що може містити текстові, графічні, відео- та звукові об'єкти, гіперпосилання.

Основні програми роботи із слайдовими презентаціями: Microsoft Office PowerPoint, OpenOffice.org Impress, Powerbullet Presenter, ProShow Producer, PPT CREATE, Quick Slide Show, MySlideShow

Інтернет-ресурси віддаленої обробки та демонстрації слайдових презентацій: Google Presentations (http://docs.google.com) Prezi.com (http://prezi.com) Zoho Show (http://show.zoho.com) SlideRocket (http://www.sliderocket.com) Spresent (http://www.spresent.com)

Потокова презентація призначена для неперервного відтворення послідовності об'єктів із заздалегідь визначеним часом показу кожного з них. Послідовність об'єктів називають потоком. Потокові презентації ще називають відеофільмом.

Основні програми роботи із потоковими презентаціями: Adobe Flash, Microsoft Movie Maker, AnFX Visual Design, Virtual Tour Builder

Основні можливості систем опрацювання комп’ютерних презентацій: включення до слайдів презентації текстів, графічних зображень, відео- і звукових об’єктів; редагування та форматування об’єктів презентації; використання шаблонів і стилів оформлення слайдів; застосування ефектів анімації до об’єктів презентації; налаштування послідовності та тривалості відтворення об’єктів; налаштування режимів демонстрації слайдів на екрані монітора або з використанням мультимедійного проектора; демонстрація створеної презентації; підготовка до друку слайдів презентації на принтері; збереження презентації у файлах різних форматів для відтворення з використанням різних програмних продуктів; включення до файлів презентацій засобів відтворення презентації для демонстрації її на комп’ютері, на якому не встановлена жодна система опрацювання презентацій, та ін.

Ідея створення спеціальної програми для підготовки презентаційних матеріалів з використанням комп’ютера належить американському вченому Роберту Гаскінсу. Він у 1984 році запропонував концепцію такої програми. Протягом наступних трьох років у співавторстві з Денісом Остіном і Томом Рудкіним для комп’ютера Apple Macintosh була розроблена програма Presenter. На завершальному етапі розробки цю назву змінили на PowerPoint. У 1987 році програма була куплена корпорацією Microsoft. Перша програма призначалася для підготовки чорно-білих прозорих плівок.

34.Вимоги щодо структури, змісту й оформлення презентації.

Відповідь

1. Вимоги до змісту мультимедійної презентації:

• відповідність змісту презентації поставленим дидактичним цілям і завданням;

• дотримання прийнятих правил орфографії, пунктуації, скорочень і правил оформлення тексту (відсутність точки в заголовках і т.д.);

• відсутність фактичних помилок, достовірність представленої інформації;

• лаконічність тексту на слайді;

• завершеність (зміст кожної частини текстової інформації логічно завершено);

• об'єднання семантично пов'язаних інформаційних елементів у групи, які цілісно;

• стислість і лаконічність викладу, максимальна інформативність тексту;

• розташування інформації на слайді (переважно горизонтальне розташування інформації, зверху вниз по головній діагоналі; найбільш важлива інформація повинна розташовуватися в центрі екрану; якщо на слайді картинка, напис повинен розташовуватися під нею; бажано форматувати текст по ширині; не допускати «рваних» країв тексту);

• наявність не більше одного логічного наголосу: почервоніння, яскравість, обведення, миготіння, рух;

• інформація подана привабливо, оригінально, звертає увагу учнів.

2. Вимоги до візуального і звукового ряду:

• використання тільки оптимізованих зображень (наприклад, зменшення з допомогою Microsoft Office Picture Manager, стиснення за допомогою панелі налаштування зображення Microsoft Office);

• відповідність зображень змісту;

• відповідність зображень віковим особливостям учнів;

• якість зображення (контраст зображення по відношенню до фону; відсутність «зайвих» деталей на фотографії або картинці, яскравість і контрастність зображення, однаковий формат файлів);

• якість музичного ряду (ненав'язливість музики, відсутність сторонніх шумів);

• обґрунтованість і раціональність використання графічних об'єктів.

3. Вимоги до тексту:

• читання тексту на тлі слайда презентації (текст виразно видно на тлі слайда, використання контрастних кольорів для фону і тексту);

• кегль шрифту відповідає віковим особливостям учнів і повинен бути не менше 24 пунктів;

• відношення товщини основних штрихів шрифту до їх висоти орієнтовно становить 1:5; найбільш зрозуміле відношення розміру шрифту до проміжків між літерами: від 1:0,375 до 1:0,75;

• використання шрифтів без зарубок (їх легше читати) і не більше 1-2-х варіантів шрифту;

• довжина рядка не більше 36 знаків;

• відстань між рядками усередині абзацу 1,5, а між абзаців - 2 інтервали;

• підкреслення використовується лише в гіперпосиланнях.

4. Вимоги до дизайну:

• використання єдиного стилю оформлення;

• відповідність стилю оформлення презентації (графічного, звукового, анімаційного) змісту презентації;

• використання для фону слайда психологічно комфортних тонів;

• фон повинен бути елементом заднього (другого) плану: виділяти, відтіняти, підкреслювати інформацію, розміщену на слайді, але не затуляти її;

• використання не більше трьох кольорів на одному слайді (один для фону, другий для заголовків, третій для тексту);

• відповідність шаблону до представленої теми (в деяких випадках може бути нейтральним) ;

• доцільність використання анімаційних ефектів.

5. Вимоги до якості навігації:

• працездатність елементів навігації;

• якість інтерфейсу;

• доцільність та раціональність використання навігації.

6. Вимоги до ефективності використання презентації:

• забезпечення всіх рівнів комп'ютерної підтримки: індивідуальної, групової, фронтальної роботи учнів;

• педагогічна доцільність використання презентації;

• врахування санітарних вимог до використання технічних засобів (тривалість безперервної роботи за комп'ютером для учнів 1-х класів не більше 10 хв, 2-4-х класів - 15 хв; тривалість безперервного перегляду презентації - не більше 20 хв);

• творчий, оригінальний підхід до створення презентації.

7. Презентація не повинна бути монотонною і громіздкою (оптимально це 10-20 слайдів).

8. Якість методичного супроводу: вказівка даних автора, докладні методичні рекомендації для вчителів, або детально описаний сценарій уроку. 9. На титульному слайді вказуються дані автора (ПІБ і назву навчального закладу), назва матеріалу, дата розробки. Можливий варіант використання колонтитулів. Інше розміщення даних автора припустимо у випадку, якщо воно заважає сприйняттю матеріалу на титулі.

10. На останньому слайді вказується перелік використаних джерел, активні і точні посилання на всі графічні об'єкти. На завершальному слайді можна ще раз вказати інформацію про автора презентації.

35. Середовище редактора слайдових презентацій. Створення, редагування та форматування текстових і графічних об’єктів слайду. Збереження презентацій.

Відповідь

Вставлення, редагування та форматування текстових об’єктів. На слайдах тексти можуть розміщуватися в написах, усередині фігур і в таблицях. Під час створення презентації на основі шаблонів написи на слайдах уже створено і для введення тексту необхідно вибрати відповідний напис (рис.). Якщо користувач збирається розмістити на слайді новий напис і ввести до нього текст, то потрібно виконати такий алгоритм: 1. Вибрати слайд, на якому буде розміщено новий напис. 2. Виконати Вставлення Текст Напис. 3. Виділити на слайді прямокутну область напису, в яку буде введено текст. 4. Увести у створений напис потрібний текст. Усі операції, пов’язані з введенням, виділенням, редагуванням та форматуванням тексту в написі, а також операції з самим написом (зміна розмірів, переміщення, оформлення рамки і заливки, видалення) виконуються так само, як і аналогічні операції в текстовому процесорі Word 2007. Крім уведення тексту з клавіатури, під час створення презентацій використовують вставлення фрагментів тексту, створених в інших прикладних програмах. При цьому використовується Буфер обміну операційної системи. Якщо копіювання здійснюється з однієї з програм, що входять до складу Microsoft Office, то може бути використаний Буфер обміну Office. Слід зазначити, що вставлений текст автоматично форматується відповідно до формату символів обраного шаблону. Вставлення інших об’єктів можна здійснювати з використанням кнопок вставлення об’єктів, які розміщуються всередині написів, створених під час вставлення слайдів певних типів.

Вставлення, редагування та форматування графічних об’єктів. PowerPoint 2007 має аналогічні інструменти для роботи з об’єктами векторної графіки. Однак набір фігур, які можна вставити на слайд після виконання Вставлення Зображення Фігури, значно розширено. Додані групи інструментів Прямокутники, Фігури для формул, Кнопки дій доповнені новими інструментами групи Основні фігури, Зірки та стрічки, а також зменшено кількість інструментів у групі Виноски. У PowerPoint 2007 відсутня можливість створення полотна. Вставлення растрових і векторних зображень з файлів або з колекції кліпів з використанням кнопок групи Зображення на вкладці Вставлення виконуються так само, як і в текстовому процесорі Word 2007. Відмінною є можливість вставити графічні об’єкти, використовуючи кнопки Додати рисунок з файлу та Графіка з групи, що розміщується всередині написів під час створення нових слайдів презентації. Створювати, редагувати і форматувати графічні об’єкти можна, використовуючи елементи керування групи Рисунок вкладки Основна. Для форматування графічних об’єктів використовуються елементи керування тимчасової вкладки Формат додаткового розділу Знаряддя для зображення. З’являється ця вкладка на Стрічці після виділення графічного об’єкта. Більшість елементів керування на вкладці Формат такі самі, як і в програмі Word 2007, окрім елементів керування групи Упорядкування. У цій групі відсутні елементи Розташування та Обтікання текстом, а натомість додано елемент Область виділення. На відміну від текстового процесора Word 2007 у PowerPoint 2007 вставлений графічний об’єкт одразу розміщується поверх текстових об’єктів. Графічний об’єкт не можна розмістити всередині текстового напису, і тому для розміщення тексту навколо графічного об’єкта в PowerPoint 2007 слід використовувати кілька окремих текстових написів. Як і текстові документи, презентації можуть містити об’єкти WordArt. Але якщо у Word 2007 основні дії з редагування і форматування об’єкта WordArt здійснюються перед його вставленням до документа, то в PowerPoint 2007, навпаки, основні операції здійснюються після вставлення. Для вставлення об’єкта WordArt слід виконати Вставлення Об’єкт WordArt і вибрати один із шаблонів оформлення. Після цього користувач повинен безпосередньо на слайді ввести текст об’єкта і здійснити інші налаштування, використовуючи елементи керування тимчасової вкладки Формат додаткового розділу Засоби малювання. Вставлення інших графічних об’єктів, таких як Діаграми та SmartArt, здійснюється так само, як і в текстовому процесорі Word 2007. Збереження презентації (наявної) з тією самою назвою на тому самому носію здійснюють, використавши вказівку меню Файл / Зберегти або натиснувши клавіші Ctrl + S. Інакше для збереження використовують вказівку меню Файл / Зберегти як або натискання клавіш Ctrl + Shift + S.

36. Середовище редактора слайдових презентацій. Змінення дизайну слайдів. Використання тем, кольорів, шрифтів, ефектів, стилів фону. Приклади.

Відповідь

Застосування різних тем для слайдів

Щоб надати індивідуальний стиль, виконайте оформлення слайда. Шаблони оформлення електронних документів вибираються до всіх або до обраних слайдів.

Шаблон презентації - це готовий варіант, який включає: стиль електронного документа, набір параметрів шрифтів, фонових зображень, положення рамок, схеми розміщення наповнювачів і колірні схеми. Щоб використовувати шаблон оформлення для всього документа, виберіть на панелі інструментів вкладку "Дизайн слайда" і з переліку ескізів необхідний, і клацніть по ньому мишкою. Зовнішність презентації автоматично зміниться.

Щоб застосувати обраний стиль до одного слайду, необхідно у вікні "Дизайн слайда" викликати контекстне меню і в переліку команд вибрати "Застосувати до виділених слайдів". Програма оформлення слайдів автоматично внесе зміни в виділений об`єкт.

Алгоритм створення презентації на основі шаблону: Відкрити програму PowerPoint. За замовчуванням у вікні відкривається слайд в режимі "звичайний", Т. Е. Порожній титульний слайд. вибрати "створити". В панелі "створення слайда" вибрати "встановлений шаблон" і тему для презентації, натиснувши кнопку "створити". Застосування для оформлення колірної схеми

Кольорове оформлення слайда змінюється користувачем виходячи з індивідуальних переваг і призначення презентації. Колірна схема (вісім кольорів) застосовується для акцентування фону, заливки, тіні, текстових блоків, гіперпосилання. Шаблон за замовчуванням містить кольорову схему. При бажанні вона змінюється, з цією метою цього виберіть команду "Дизайн / Кольори" або "Дизайн / Створити нові кольори теми". Основні рекомендації при виборі колірної схеми: необхідно, щоб колірна гамма поєднувалася з квітами текстових написів; для фону, тексту і графіки використовуйте контрастні кольори і не більше трьох: для фону, заголовка і тексту. Зміна стилю фону

Після обраної теми можна поміняти текстуру або заливку фону. Виберіть на панелі завдань "Дизайн / Стилі тла" або у вільній області слайда викличте контекстне меню і натисніть "формат тла". Щоб фоном зробити фотографію або малюнок, виберіть "Формат фону / Заливка / Малюнок" або "Текстура / Вставити з / вибрати файл" та натисніть "Застосувати до всіх". Стиль фону не повинен відволікати увагу слухачів від інформації доповідача. оформлення тексту

Оформлення слайда включає додавання текстової інформації (заголовків, підзаголовків, звичайного тексту, маркованих і нумерованих списків), його редагування і форматування.

Щоб вести інформацію в заповнювач, потрібно клацнути по рамці лівою кнопкою миші і надрукувати текст. Можна вставити текст з буфера обміну, якщо текст був скопійований. Для розташування текстових блоків в будь-якому місці слайда, виберіть команду "Вставка / Напис".

При додаванні текстової інформації в графічні об`єкти і застосуванні оформлення (повороту, тіней, відображення і світіння), виберіть піктограму "напис" і додайте текст. Краще для кращого сприйняття використовувати не більше трьох різних шрифтів.

Для оформлення слайда і виділення фрагментів тексту можна додати об`єкт WordArt: написи в презентації стануть яскравими та незабутніми. Для цього вибрати Вставка / WordArt. Застосування різних ефектів для слайдів і об`єктів

До слайду можна застосувати відео- або звуковий ефект анімації. Для цього в області завдань "Дизайн" вибрати потрібний ефект (вицвітання і розчинення, смуги, зрушення і наплив, поява) і налаштувати швидкість переходу (швидко, середньо, повільно). Для застосування ефекту до всіх слайдів скористайтеся командою "Застосувати до всіх". Для додавання ефекту до об`єктів презентації (фігурам, кресленнями, малюнками, текстом, діаграм) виділяєте правою кнопкою миші об`єкт і вибираєте команду "Налаштування анімації / Додати ефект". Однак слід врахувати, що анімаційні ефекти не повинні відволікати від сприйняття інформації і змісту презентації.

Для інформаційної презентації достатньо 10-15 слайдів з лаконічною інформацією, без помітних зображень, з ефектами анімації, які витримані в єдиному стилі.

Оформлення слайда - важливий крок для подання інформації в структурованому вигляді з використанням мультимедійних засобів.

37. Середовище редактора презентацій. Способи демонстрації слайдів. Приклади.

Відповідь

Режим Сортувальника слайдів дає змогу переглянути слайди презентації у вигляді ескізів, які відображають картину всієї презентації. Після завершення створення та редагування слайдів Сортувальник слайдів дозволяє за потреби змінити порядок слайдів, видалити чи приховати окремі з них або додати нові.

Вибір кнопки Показ слайдів активує демонстрування презентації, починаючи з поточного слайда

Розпочати показ презентації також можна, виконавши команду Показ слайдів —> Розпочати показ слайдів (тут вибрати одну з кнопок — З початку або 3 поточного слайда).

Окрім того, розпочати показ презентації з першого слайда можна натисканням клавіші F5 або виконавши команду Вигляд —> —> Режими перегляду презентації —> Показ слайдів. Під час демонстрування презентації об’єкти презентації можуть з’являтися автоматично через певний інтервал часу або після клацання мишки, натискання кнопки Пропуск, кнопок керування курсором (залежно від налаштувань).

Припинити показ презентації можна, натиснувши кнопку Esc.

38. Середовище редактора слайдових презентацій. Налаштування об’єктів (анімація, звук, час, тощо) слайду.

Відповідь

Анімація — це динамічний візуальний ефект, доданий до текстового або графічного об'єкта слайда (текст або зображення, що рухається, виділення кольором, іншим шрифтом тощо). Додати анімацію можна до окремих об'єктів на слайді, до слайда в цілому та групи слайдів. У РоwerPoint об'єкти можуть у встановленому порядку з'являтися на слайді, змінюватися впродовж демонстрації, а по завершенні анімації — зникати. Також можна встановити час показу кожного з об'єктів. До одного об'єкта можна застосувати одночасно кілька ефектів анімації. Анімацію можна задавати у режимі сортувальника слайдів або у звичайному режимі. Ефекти анімації, які задаються у режимі сортувальника, застосовуються до всіх об'єктів слайда, за винятком об'єктів Заголовок і Фон. Ефекти анімації у звич; режимі задаються для кожного об'єкта окремо. При додаванні анімації слід враховувати наступні рекомендації: 1. Ефекти анімації не повинні суттєво впливати на тривалість презентації. 2. Ефектів анімації не повинно бути занадто багато. 3. Об'єкти з ефектами анімації повинні з'являтися у такій послідовності: спочатку заголовок, потім підзаголовок, а вже потім текстові та графічні об'єкти.

Схеми анімації Для полегшення роботи з анімацією в РоwerPoint представлений певний готовий набір схем анімації. Використання цих схем забезпечує єдиний стиль (однакові ефек¬ти для кожного слайда), простоту і швидкість створення анімації. Схема анімації — це послідовність заготовлених ефектів, які застосовуються до об'єктів слайда. Зазвичай, схема анімації містить ефект для заголовка слайда і ефект для всього тек¬сту або окремих абзаців тексту на слайді.

Для того, щоб задати схему анімації, слід: 1. Вибрати слайд. 2. Вибрати команду Ефекти анімації меню Показ слайдів. 3. У вікні області завдань Конструктор слайдів, що відкрилося, вибрати команду Ефекти анімації. 4. У вікні, що відкрилося, вибрати потрібний варіант у списку Застосувати до виділених слайдів. Звертаємо вашу увагу: при підведенні вказівника до елемента списку схем анімації з'являється контекстна підказка, яка описує результат дії ефекту (рис. 55). Вибрана схема буде застосована до поточного слайда. Для того, щоб застосувати схему анімації до всіх слайдів, необхідно вибрати кнопку Застосувати до всіх слайдів. Для попереднього перегляду ефектів анімації можна скористатися командами Перс або Показ слайдів Змінити швидкість анімаційного ефекту

Швидкість ефекту визначається значення параметра Тривалість .

На слайді виберіть анімаційний ефект, який потрібно змінити.

На вкладці анімація у групі Параметри часу в полі Тривалість введіть число секунд, яке потрібно анімаційний ефект до останньої. Відтворення звуку та фільму Щоб задати значення параметрів відтворення звуку, наприклад: початок та зупинка відтворення, безперервне відтворення, гучність, слід: 1. Вибрати звук у списку області завдань Настройка анімації. 2. Відкрити меню за допомогою кнопки, що розташована праворуч від вибраного звуку. 3. У меню, що відкрилося, вибрати команду Параметри ефектів. 4. У вікні Звук: відтворення, що відкрилося, задати значення параметрів. Вкладка Ефект Параметр 1 Початок відтворення. За замовчуванням відтворення звуку розпочинається з початку файлу.

Для зміни значення слід вибрати одне зі значень: • 3 останньої позиції; • За часом та в полі лічильника встановити значення початку відтворення.

2. Зупинка виконання звукових файлів за замовчуванням відбуваєть¬ся при клацанні кнопки миші. Для зміни значення слід вибрати одне з наступних значень: • Після поточного слайда; • Після та в полі лічильника встановити кількість слайдів

Параметри звуку

  1. Параметри відтворення. Дозволяє відрегулювати рівень гучності звучання. Для цього слід вибрати кнопку  Гучність звуку та встановити потрібну гучність.

2. Параметри відображення. Щоб приховати спеціальний значок гучномовця під час демонстрації, слід встановити позначку прапорця Приховувати значок звуку під час показу. Для встановлення значень параметрів відтворення фільму потрібно виконати алго-ритм, аналогічний алгоритму налагодження значень властивостей відтворення звуку: 1. Вибрати фільм у списку області завдань Настройка анімації. 2. Відкрити меню за допомогою кнопки, що розташована праворуч від вибрано¬го ефекту. 3. У меню, що відкрилося, вибрати команду Параметри ефектів. 4. У вікні Фільм, що відкрилося, задати значення параметрів. 5. Вибрати кнопку ОК.