Графопроектор "Пеленг 2400"
Марченко Костянтин, 33 група
Зміст
Загальний опис (принцип дії), Костянтин Марченко 33 гр.
Графопроектор (інші назви — кодоскоп, оверхед-проектор) — оптичний пристрій, призначений для проектування інформації, нанесеної на спеціальну прозору плівку. Інформація на плівку наноситься за допомогою будь-якого копіювального апарата, лазерного або струминного принтера або вручну спеціальними фломастерами. У порівнянні з іншими проекційними апаратами графопроектори відрізняються невисокою ціною, простотою виготовлення демонстраційних матеріалів і великою яскравістю зображення, оскільки принцип дії приладу заснований на просвічуванні прозорої плівки з інформацією — втрат світла при цьому не відбувається. Графопроектор "Пеленг 2400" призначений для проектування на екран об'єктів, виконаних на прозорій основі (транспорантів, малюнків, записів тощо). Графпроектор працює по принципу діапроекції. Графічний матеріал, що знаходиться в кадровому вікні, проектується на екран. Так як об'єктив має дзеркало, то зображення на екрані отримується пряме, а не перевернуте. Для демонстрації потрібно встановити графпроектор на потрібну відстань від екрану, на столі або спеціальній підставці, ввімкнути його в мережу. При використанні рулонної прозорої плівки треба встановити котушку перемотуючого засобу. Графпроектор має захист від перегріву - термореле. Термореле автоматично вимикає лампу, якщо в графпроектоті підвищилася температура до максимально допустимої і прилад може вийти з ладу. Після охолодження графпроетора термореле автоматично вмикає проекційну лампу.
Історична довідка
Перші прототипи графпроектора з'явилися в 1927 році, і були вдосконалені інженером Вальтером Бауерсфельдом, що побудували в 1931 році проекційний апарат «Валтасар» (нім. Belsazar). Аналогічні апарати використовувалися в армії США під час Другої світової війни для навчання персоналу. Широке поширення графпроеторів почалося, завдяки компанії 3M, яка налагодила їх масовий випуск для навчальних закладів. У 1957 році в США була прийнята програма підтримки освіти, що стимулювала випуск графпроекторів. З кінця 1970-х років графопроектори з'явилися в більшості радянських шкіл і Вузів, де продовжували використовуватися до початку 2000-х років, коли почали витіснятися документ-камерами і інтерактивними дошками. У деяких установах експлуатація графпроекторів практикується досі, завдяки простоті і зручності у використанні, не потребують попередньої підготовки.
Технічні характеристики
Проектуючий об'єктив – один з об'єктивів в залежності від комплектації, фокусна відстань, мм /відносний отвір:
«Триплет» 350/1:4
«Перископ» 365/1:4,6
«Триплет» 400/1:5,6
Межа збільшення 4х…10х
Зміна кута проекції на екран 0°…15°
Джерело світла, лампа розжарення КГМ220-800
Світловий потік, не меше
«Триплет» 350/1:4 2400 лм
«Перископ» 365/1:4,6 2000 лм
«Триплет» 400/1:5,6 2000 лм
Розміри кадрового вікна 250×250 мм
Графічний матеріал прозора плівка: рулон (ширина 260 мм, довжина 30 м), лист 290×270 мм
Напруга живлення 220 В
Потужність 850 Вт
Габаритні розміри 360×480×980 мм
Маса, не більше 9 кг
Сфера застосування
Графопроектор "Пеленг 2400" призначений для проектування на екран об'єктів, виконаних на прозорій основі (транспорантів, малюнків, записів тощо).З кінця 1970-х років графопроектори з'явилися в більшості радянських шкіл і Вузів, де продовжували використовуватися до початку 2000-х років, коли почали витіснятися документ-камерами і інтерактивними дошками. У деяких установах експлуатація графпроекторів практикується досі, завдяки простоті і зручності у використанні, не потребують попередньої підготовки.
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
- Графопроектор
- Етапи розвитку вітчизняного фотоапаратобудування
- Общие требования к экранам и расположению проектора в помещении
- Е. А. Иофис. Фотокинотехника / И. Ю. Шебалин. — М.,: «Советская энциклопедия», 1981. — С. 70, 139. — 447 с.
- Графоскопы «Famulus» (рус.) // «Техника кино и телевидения» : журнал. — 1981. — № 1. — С. 69. — ISSN 0040-2249
- Обзор основных работ по технике профессиональной кинематографии, выполненных в 1982 году (рус.) // «Техника кино и телевидения» : журнал. — 1983. — № 5. — С. 3—20. — ISSN 0040-2249
