Навчальний курс "Основи культури мовлення"

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук


Зміст

Назва курсу

Основи культури мовлення


Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень: Філологія, українська література, спеціаліст

Мета та завдання навчального курсу

Мета: збагатити й удосконалити усне та писемне мовлення студентів, виробити в них мовну майстерність.

Завдання:

  • допомогти студентам активізувати й поглибити знання норм сучасної української літературної мови на всіх її рівнях, а також подолати помилки, які найчастіше трапляються в їхньому мовленні;
  • сприяти постійному збагаченню словникового запасу студентів;
  • виробити вміння і навички оптимального слововживання відповідно до мовленнєвої ситуації;
  • сформувати навички мовленнєвого самоконтролю й самоаналізу;
  • навчити студентів дотримуватися правил мовленнєвого етикету;
  • виховати потребу й уміння користуватися словниками й довідниками.

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен

знати:

  • основні поняття курсу "Основи культури мови"
  • правила щодо орфоепічних, лексичних, морфологічних та синтаксичних норм сучасної української літературної мови;
  • норми мовленнєвого етикету;
  • правила, що стосуються культури діалогу, полілогу, публічного виступу.

вміти:

  • дотримуватися орфоепічних, лексичних, морфологічних та синтаксичних норм сучасної української літературної мови;
  • дотримуватися норм мовленнєвого етикету;
  • володіти культурою діалогу, полілогу, публічного виступу.

Робоча програма курсу

Автор (автори) курсу

Бабенко Богдана Олегівна


Учасники

Сторінка координування курсу "Назва курсу" викладач

Халхунов Сергій Олександрович

Коняшина Ірина Борисівна


Графік навчання

Варіант Структура

Змістовий модуль 1. Вступ до Культури мовлення

Мова і мовлення. Види мовленнєвої діяльності. Комунікативна (мовленнєва) ситуація та її складові. Поняття про культуру мовлення. Мовленнєва культура як частина загальної культури людини, основа її справжньої інтелігентності, «живодайний корінь культури розумової, усього розумового виховання» (В.Сухомлинський). Зв’язок культури мовлення з іншими мовознавчими дисциплінами. Основні комунікативні ознаки культури мовлення: змістовність правильність; чистота, багатство, точність, логічність, доречність, доступність, естетичність. Шляхи підвищення особистої культури мовлення. Поняття про норму сучасної української літературної мови. Характеристика норм, властивих усному та писемному мовленню (орфоепічних, акцентуаційних, лексичних, фразеологічних, граматичних, стилістичних). Про деякі деформації на фонетичному, лексичному і граматичному рівнях. Культура різних стилів мовлення. Мовленнєвий етикет. Правила мовленнєвого етикету. Словесні формули вираження ввічливості. Форми звертання до знайомих і незнайомих людей. Уживання пошанної множини. Культура діалогу. Невербальні (несловесні) засоби діалогічного мовлення: жести, міміка, інтонація, тон голосу, поза, вираз очей, просторова дистанція тощо. Дотримання мовленнєвого етикету під час телефонної розмови (ділової та приватної). Моделювання конкретних мовленнєвих ситуацій і добір до кожної з них словесних формул мовленнєвого етикету

Змістовий модуль 2. Звукова система мови

Наголос та його типи (словесний, логічний, емфатичний). Особливості словесного наголосу в українській мові, його найважливіші функції. Поняття про енклітики: прочита́в би, зо́ сміху, на столі́. Основний і додатковий (побічний) наголоси у словах: гі̀дроелѐктроста́нція, двадцятѝп’ятѝрі́чний. Подвійне (паралельне, дублетне, варіантне) акцентування окремих слів: по́милка і поми́лка, си́віти і сиві́ти, ви́соко і висо́ко. Відхилення від літературної норми в наголошенні слів. Основні чинники, що зумовлюють акцентологічні помилки. Орфоепічна правильність мовлення. Поглиблення відомостей про асиміляцію приголосних звуків. Асиміляція повна і часткова: • за дзвінкістю – футболіст [футбол΄іст]; • за м’якістю – відданість, [в’ід:ан΄іст΄]; • за місцем і способом творення – доріжці [дор΄і΄з΄ц΄і]. Типові порушення вимовних норм. Засоби милозвучності української мови. Редагування словосполучень і речень, у яких допущено порушення милозвучності.

Змістовий модуль 3. Слововживання

Слововживання: «вибір слова, лексична сполучуваність (загальне ознайомлення). Різновиди лексичних помилок: уживання ненормативних слів і словосполучень, тавтологія, уживання слів у невластивому для контексту значенні, плеоназм, сплутування близьких за звучанням, але різних за значенням слів (паронімів), по-рушення лексичної сполучуваності. Багатозначність слів. Міжмовні омоніми: укр. «луна» – «відгомін», рос. «луна» – «мі-сяць»; укр. «гадати» – «думати», рос. «гадать» – «ворожити», польськ. «gаdас́» – говорити, чеськ., «gаdас» – «додумуватися». Виправлення помилок, пов’язаних з уживанням міжмовних омонімів. Синоніми як один із найважливі-ших засобів найточнішого вира-ження думки та почуття. Повто-рення відомостей про види синонімів. Синонімія та полісемія. Використання синонімів для уникнення невиправданого повторення слів. Контекстуальні синоніми. Евфемізми і перифрази. Пароніми. Виправлення помилок, пов’язаних із сплутуванням слів-паронімів. Запозичені слова. Інтернаціоналізми. Варваризми. Екзотизми. Кальки. Доречність уживання запозичених слів. Заміна їх, де потрібно, українськими відповідниками. Виправлення помилок, пов’язаних із неправильним ро-зумінням значення іншомовних слів. Ненормативна лексика: діалектизми, жаргонізми (професійні та соціальні), вульгаризми, росіянізми (здеформовані слова і словос-получення). Редагування речень, у яких уживаються ненормативні слова та словосполучення. Мовні штампи і канцеляризми. Редагування речень, у яких ужи-ваються мовні штампи і канцеляризми. Фразеологічне багатство україн-ської мови. Основні типи і джерела поповнення фразеологізмів. Фразеологічні синоніми, та антоніми. Редагування речень, у яких допущено фразеологічні помилки. Переклад текстів із фразеологізмами

Змістовий модуль 4. Граматична система мови. Морфологія

Наголошення іменників. Деякі особливості роду та числа іменників. Редагування речень, у яких допущено помилки у визначенні роду й числа іменників. Правильне вживання відмінкових форм іменників. Кличний відмінок. Утворення і вживання вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників. Поширені помилки у вживанні цих форм. Особливості наголошування і вживання окремих прикметників. Синонімічне багатство прикметників. Правильне вживання форм не-прямих відмінків кількісних чис-лівників. Зв’язок числівників з іменниками. Використання по-рядкових числівників на означення часу. Специфіка наголошування займенників. Особливості вживання займенників. Наголос у дієсловах. Відмінювання атематичних дієслів. Утворення форм наказового способу. Особливості вживання окремих дієслів. Уживання дієприкметників і діє-прислівників. Основні засоби, що допомагають уникнути вживання неприродних для української мови форм активних дієприкметників. Редагування речень із дієприкметниками і дієприслівниками. Правильний наголос у прислівниках Особливості вживання окремих прислівників. Використання у мовленні прислівників-синонімів. Уживання службових частин мови.

Змістовий модуль 5. Граматична система мови. Синтаксис

Складні випадки керування. Варіативне керування. Узгодження присудка з підметом. Редагування речень, у яких допущено помилки в узгодженні та керуванні слів. Порядок слів у реченні. Невиправна інверсія і способи її уникнення. Речення двоскладні й односкладні різних видів як синтаксичні синоніми. Уживання неповних речень. Способи заміни прямої мови непрямою. Синоніміка різних способів передачі чужого мовлення. Цитування. Синонімічні варіанти складних речень. Синоніміка складносурядних (складнопідрядних) і простих речень. Виправлення помилок, допуще-них у побудові складних речень. Аналіз текстів різних стилів з погляду використання синтаксичних засобів


Зміст курсу

Змістовий модуль 1. Вступ до Культури мовлення

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Лекція №1: Мова і мовлення

Лекція №2

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота №2

Змістовий модуль 2. Назва ...

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Лекція №2

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота №2

Змістовий модуль 3. Назва ...

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Лекція №2

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота №2


Ресурси

Рекомендована література

Базова

1. Словники

  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К., Ірпінь, 2001.
  2. Короткий тлумачний словник української мови /За ред. Д.Г.Гринчишина. – К., 1988.
  3. Словник української мови в 11 т. – К., 1970-1980.
  4. Ставицька Леся. Короткий словник жаргонної лексики української мови. – К., 2003.

2. Підручники

  1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Л., 1990.
  2. Бабич Н.Д. Навчи мене, вчителю розмовляти. – К., 1992.
  3. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура мови. – Л., 2003.
  4. Капелюшний А. О. Практична стилістика української мови. – Л., 2001.

Допоміжна

1. Словники

  1. Головащук С. І. Словник-довідник з правопису та словов-живання. – К., 1989.
  2. Гловащук С.І. Складні випадки наголошення /Словник-довідник/. – К., 1995.
  3. Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. – К., 1986.
  4. Деркач П.М. Короткий словник синонімів української мови. – Львів – Краків – Париж, 1993.
  5. Караванський С. Російсько-український словник складної лексики. – К., 1998.
  6. Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Короткий словник перифраз. – К., 1985.
  7. Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Словник фразеологічних синонімів. – К., 1988.
  8. Кочерган М.П. Словник російсько-українських міжмовних омонімів. – К., 1996.
  9. Російсько-український словник:у 3 т. – К., 1968.
  10. Словник-довідник вживання літери «Ґ». – Л., 1993.
  11. Словник-довідник з культури мови. – Л., 1997.
  12. Словник іншомовних слів /За ред. О.С.Мельничука. – К., 1974.
  13. Словник труднощів української мови /За ред. С.Я.Єрмоленко. – К., 1989.
  14. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови: У 2 т. – К., 1984.
  15. Українська літературна вимова і наголос: Словник-дослідник. – К., 1973.


2. Підручники, посібники, статті

  1. Авксентьєв Л.Г. Особливості семантики фразеологічних одиниць сучасної української мови //Укр. мова і л-ра в школі. – 1986. – № 3. – С. 29-32.
  2. Антисуржик /За заг. ред. О.Сербенської. – Л., 1994.
  3. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К., 1991.
  4. Бабич Н.Д. Стилістика фразеологічних одиниць //Укр. мова і л-ра в школі. – 1979. – №11. – С. 17-22
  5. Баган М. «Ох, не однаково мені, як ми говоримо» /Сценарій лінгвістичної гри// Укр. мова та л-ра. – 2001. – № 19. – С. 11-12.
  6. Баранник Д.Х. Про мовні штампи //Укр. мова та л-ра в школі. – 1963. – № 6. – С. 85-87.
  7. Барановська Л. До теоретичних засад формування культури мовлення //Педагогіка і психологія. – 1997. – № 3. – С. 33-37
  8. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. – К., 2004.
  9. Богдан С. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. – К., 1998.
  10. Бондар Д.Р., Пентилюк М.Т. Лексичні недоліки в мовленні учнів і шляхи подолання їх //Укр. мова і л-ра в школі. – 1980. – № 11. – С. 42-48.
  11. Бортняк А. Ну, що б, здавалося, слова… /Бесіди про культуру української мови. – К., 1994.
  12. Ботвина Н. Міжнародні культурні традиції: мова та етика ділового спілкування. – К., 2000.
  13. Бублєйник Л.В. робота над лексичною синонімікою під час перекладу //Укр. мова і л-ра в школі. – 1970. – №2. – С. 62-66.
  14. Бугай Надія. Віч-на-віч із телефоном //Урок української. – 2002. – № 8. – С. 28-30.
  15. Ващук В.О. Конструкції з прийменником ПО //Укр. мова і л-ра в школі. – 1971. – № 4. – С. 65-69.
  16. Винницький В.М. Наголос у сучасній українській мові. – К., 1984.
  17. Вихованець І.Р. Таїна слова. – К., 1990.
  18. Волкотруб Г.И. Практична стилістика сучасної української мови: Використання морфологічних засобів мови. – К., 1998.
  19. Гальчук В. Проблеми культури мовлення: вчора і сьогодні //Укр. мова та література. – 1998. – № 36. – С. 3.
  20. Гальчук В. Матеріали для завдань з культури мовлення //Там само. – 2005. – № 42. – С. 17-32.
  21. Гамрецький І. Мовленнєво-публіцистична культура учнів: один із аспектів //Дивослово. – 1999. – № 12. – С. 14-15.
  22. Гладіна Г. Основа аналізу ненормативних лексем //На матеріалі новел Григорія Косинки //Укр. мова та л-ра. – 1999. – № 41. – С. 11.
  23. Глазова О., Кузнєцов Ю. Типові помилки при вживанні фразеологізмів. Фразеологічні відповідники в різних мовах. Контамінація. Ремінісценція: Плани-конспекти факультативних занять //Метод, діалоги. – 2006. – № 1. – С. 15-19.
  24. Гнаткевич Ю. Уникайте русизмів у мові //Літ. Україна. – 1993. – 7 січня.
  25. Головащук С. Дещо про мову й сучасне мовлення //Там само. – 1997. – 18 вересня.
  26. Горецький П.И. Окремі складні випадки слововживання //Укр. мова і л-ра в школі. – 1966. – № 7. – С. 78-80.
  27. Гуревич А., Перехейда О. Вікторина «Пароніми» //Дивослово. – 1996. – № 10. – С. 56.
  28. Дерев’янко Л. Вивчаємо фразеологізми //Укр. мова та л-ра. – 2000. – № 2. – С. 9-12.
  29. Демський М.Т. Фраземна паронімія //Укр. мова і л-ра в школі. – 1988. – № 1. – С. 28-32.
  30. Дорошенко С.І. Основи культури і техніки усного мовлення. – Х., 2002.
  31. Друм Т. Сленг: погляд зсередини //Дивослово – 1998. – № 12. – С. 59-60.
  32. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності: стилістика та культура мови. – К., 1999.
  33. Єрмоленко С.Я.Вивчення жаргонізмів //Укр. мова та л-ра. – 2004. – № 38. С. 11-13.
  34. Єрмоленко С. Рухливе обличчя мови. Вивчення невербальних засобів у спілкуванні //Там само. – 2005. – № 42. – С. 10-11.
  35. Жовтобрюх М.А. Основа і принципи української літературної мови //Там само. – 1976. – № 6. – С. 63-67.
  36. Жовтобрюх М.А. Синтаксичні конструкції з прийменником ПО //Там само. – 1986. – № 8. – С. 54-55.
  37. Загнітко А. Слово у душі – душа у слові. – Донецьк, 1997.
  38. Зорізвчак Роксолана. Боліти болем слова нашого. – Л., 2005.
  39. Іваненко З.І. Односкладні речення як синонімічні паралелі двоскладних //Укр. мова і л-ра в школі. – 1985. – № 8. – С. 38-43.
  40. Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. – Дрогобич, 1994.
  41. Караванський С. Секрети української мови. – К., 1994.
  42. Караванський С. Ще одна пошесть /Про іншомовні слова //Укр. мова та л-ра. – 1999. – № 1. – С. 6.
  43. Караванський С. Чи пусте діло наголос? //Там само. – 1999. – № 46. – С. 5.
  44. Караванський С. Словничок-рятівничок від мавпування //Там само. – 2000. – № 34. – С. 9-12.
  45. Караванський С. Українські та «двомовні наголоси //Там само. – 2000. – № 44. – С. 10-11.
  46. Караванський С. пошук українського слова, або Боротьба за національне «Я». – К., 2001.
  47. Карасевич В. У боротьбі за мовленнєву культуру немає дрібниць. – Освіта України. – 1988. – 1 січня.
  48. Качкан Ю., Корнієнко І. «Фільтруй базар», або Ще раз про культуру мовлення школярів /Мова та мовлення в школі очима учнів, батьків та вчителів //Укр. мова та л-ра. – 2001. – № 14. – С. 11-12.
  49. Кисіль Г.Г., Дуфинський М.В. Культура сучасної української літературної мови. – К., 2005.
  50. Кобилянський І.Д. Перифраза як засіб емоційно-образного висловлення думки //Укр. мова і л-ра в школі. – 1986. – № 1. – С. 51-55.
  51. Коваль А.П. Про культуру української мови. – К., 1961.
  52. Коваль А.П.Слово про слово. – К., 1986.
  53. Козачук Г.О. Числова відповідність між підметом і простим присудком //Укр. мова і л-ра в школі. – 1984. – № 12. – С. 31-35.
  54. Колесникова Ірина. Іншомовне слово в національній термінології: За і проти /Погляди на роль чужомовної лексики //Укр. мова та л-ра. – 2005. – 24.
  55. Кононенко В.І. Сполучуваність слів і культура мовлення //Укр. мова і л-ра в школі. – 1976 – № 9. – С. 38-46.
  56. Костенко Ліна. Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала //Укр. мова та л-ра. – 2000. – № 3. – С. 1-4.
  57. Кочан І.М., Токарська А.С. Культура рідної мови /Зб. Вправ і завдань. – Л., 1996.
  58. Кочерган М.П. Лексична сполучуваність як засіб розмежування значень слова //Укр. мова і л-ра в школі. – 1978. – № 11. – С. 19-27.
  59. Кочерган М.П. Слово і контекст: Лексична сполучуваність і значення слова. – Л., 1980.
  60. Красноголовець В. Слово і мовна культура дієслова зворотної дії //Укр. мова та л-ра. – 1998. – № 16. – С. 2-3.
  61. Кузнєцова М. Суржик і мовлення //Урок української. – 2001. – № 6. – С. 22-24.
  62. Культура мови і культура в мові: Зб. наук. пр. – К., 1991.
  63. Культура мови на щодень /За ред. С.Я.Єрмоленко. – К., 2000.
  64. Культура української мови /За ред. В.М.Русанівського. – К., 1990.
  65. Куляс П. Народна школа української мови //Дивослово. – 1998 – № 6 – С. 16-20; № 8. – С. 13-14; № 10 – С. 16-20; № 12. – С. 13-14.
  66. Куляс П. Редагування – справа потрібна і цікава: Практичні завдання //Там само. – 2003 – № 2. – С. 51-56.
  67. Курило О. Уваги до сучасної української літературної мови. – К., 2004.
  68. Ленець К. Літературна норма і сучасна мовна практика //Укр. мова та л-ра. – 1998. – № 29-32. – С. 9-10.
  69. Лесюк М. Словник русизмів у сучасній українській мові //Дивослово. – 1994 – № 5-6. – С. 15-23.
  70. Мановицька А.Я. Стилістично зумовлене узгодження присудка з підметом //Укр. мова і л-ра в школі. – 1976. – № 11. – С. 73-77.
  71. Мановицька А.Д. Наголос і його роль у мові //Там само. – 1980. – № 4. – С. 65-68.
  72. Матрос С.А. Молодіжний сленг: міф чи реальність? //Вивчаємо українську мову та літературу. – 2004. – № 32. – С. 2-3.
  73. Марун М. Чи є тотожним поняття мова і мовлення //Дивослово. – 1999 – № 6. – С. 11-13.
  74. Масенко Л. Народна мова чи мовна патологія? //Урок української. – 1999. – № 7-8. – С. 14-17.
  75. Масенко Л. Суржик як соціолінгвістичний феномен //Дивослово. – 2002. – № 3. – С. 11-13.
  76. Матвієнко А. На вибір: Про синоніми //Там само. – 1998 – № 5. – С. 45.
  77. Медведев Ф.П. Українська фразеологія /Чому ми так говоримо. – Х., 1978.
  78. Мельничайко В.Я. Розгляд граматичної синоніміки складних речень //Укр. мова і л-ра в школі. – 1970 – № 1. – С. 66-72.
  79. Михайлюк В. Переклад у формуванні культури ділового мовлення //Дивослово. – 1999 – № 5 – С. 26-29.
  80. Михайлюк В. Моделювання як важливий засіб формування культури ділового мовлення //Там само. – 1999 – № 7 – С. 28-31.
  81. Михайлюк В. Фразеологічні особливості ділового мовлення //Укр. мова та л-ра. – 1999 – № 44 – С. 11.
  82. Мойсієнко А. Перифраза в Шевченковому тексті //Дивослово. – 1997 – № 3 – С. 23-25.
  83. Мовчун Л. Значеннєві межі варіювання прийменника-префікса В/У/ //Там само. – 1999 – № 4 – С. 6-8.
  84. Непийвода Н. Синонімія виражальних засобів наукового стилю //Там само. – 1997 – № 2 – С. 18-21.
  85. Непийвода Н. Сам собі редактор //Укр. мова та л-ра. – 1997 – № 16 (Додаток).
  86. Огієнко І. Наочна таблиця милозвучності української мови //Дивослово. – 1996 – № 5 – С. 16-22.
  87. Огієнко Г. Наука про рідномовні обов’язки. – Л.,2001.
  88. Онкович Г. Фразеологізми як національно-культурний компонент українознавства //Дивослово. – 1994 – № 9 – С. 12-16.
  89. Осташ Н. Виховання культури усного літературного мовлення //Укр. мова і л-ра в школі. – 1980 – № 11 – С. 63-65.
  90. Ощипко І.Й. Практична стилістика сучасної української літературної мови: Лексика і фразеологія. – Л., 1968.
  91. Ощипко Г.Й. Практична стилістика сучасної української літературної мови: Синтаксис. – Л., 1964.
  92. Павлова І. Лексика конфесійного стилю //Дивослово. – 2001 – № 1 – С. 18-24.
  93. Палихата Е. Лінгвістичні особливості діалогічного мовлення //Дивослово. – 1995 – № 3 – С. 29-31.
  94. Пасемко І. Лінгвопуризм і сучасні мови //Там само. – 2000 – № 12 – С. 17-19.
  95. Пентилюк М.Л. Синонімічні засоби української мови //Укр. мова і л-ра в школі. – 1997 – № 2 – С. 76-83.
  96. Пентилюк М.І. Варіантні форми як засіб евфонії //Там само. – 1987 – № 1 – С. 63-67.
  97. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К., 1994.
  98. Пентилюк М.І. Виховуємо чуття мови /Дещо про засоби милозвучності // Укр. мова і л-ра в школі. – 2004 – № 2 – С. 5-8.
  99. Передрій Г.Р., Смолянінова Г.М. Лексика і фразеологія української мови. – К., 1983.
  100. Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. – К., 1976.
  101. Пиркало С. Походження сучасного українського молодіжного сленгу // Укр. мова та л-ра. – 1998 – № 25-28.
  102. Поліщук Я. Металінгвістичний феномен суржику //Там само. – 2003 – № 24 – С. 3-12.
  103. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради. – К., 1999.
  104. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль, 2000.
  105. Пристай Б. Про подвійне наголошення слів //Дивослово. – 1997 – № 5-6 – С. 37-38.
  106. Прокопова П.В. Розмова по телефону /Заняття факультативу //Позакласний час. – 1999 – № 17-18 – С. 69-72.
  107. Радевич-Винницикий Я. Україна:від мови до нації. – Дрогобич, 1997.
  108. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування. – Л., 2001.
  109. Радчук В. Двомовний Янус України // Укр. мова та л-ра. – 1999 – № 37 – С. 6.
  110. РадчукВ. Суржик як недопереклад //Там само. – 2000 – № 11 – С. 11-12.
  111. Радчук В. Імплементація чи впровадження? Соціолінгвістика: мовний паркан і що за ним //Там само. – 2000 – № 41 – С. 11.
  112. Радчук В. Мова в Україні: стан, функції, перспективи //Дивослово. – 2002 – № 2 – С. 2-5.
  113. Регушевський С.С. Перифрази в українській мові //Укр. мова і л-ра в школі. – 1984 – № 4 – С. 41-42.
  114. Рильський М.Т. Ясна зброя /Статті про мову. – К., 1971.
  115. Романюк Є. Наголос в українській мові /Правильне наголошування загальновживаних слів /Урок культури мовлення в 10 класі //Укр. мова та л-ра. – 1999 – № 35 – С. 3-4.
  116. Романюк Є. Орфоепічні норми сучасної української літературної мови /Урок культури мовлення у 10 класі //Укр. мова та л-ра. – 2000 – № 44 – С. 8-10.
  117. Романюк Є. Уживання запозичених слів /Урок дослідження у 10 класі //Дивослово. – 2003 – № 2 – С. 36, 45-46.
  118. Руда О. Суржик, або самовпевненість //Укр. мова і л-ра в школі. – 2000 – № 41 – С. 9-12.
  119. Самійленко В.І. Дбаймо про фонетичну красу мови //Самійленко В.І. Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Переспіви та переклади. Статті та спогади. – К., 1990.
  120. Семчинський С. Калькування як засіб збагачення і засмічування мови //Укр. мова та л-ра. – 1998 – № 45 – С. 1-2.
  121. Семчинський С. Синонімія в літературній мові та індивідуальному мовленні //Там само. – 1998 – № 42 – С. 5.
  122. Семчук Д. Курс практичної стилістики та культури мов-лення //Там само. – 2003 – № 21-23.
  123. Сербенська О., Волощак М. Актуальне інтерв’ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей. – К., 2001.
  124. Сербенська О. Культура усного мовлення /Практикум. – Л., 2003.
  125. Сидоренко В.С. Виробляти навички правильної літературної вимови //Укр. мова і л-ра в школі. – 1980 – № 6 – С. 41-47.
  126. Синиця І.О. Психологія писемної мови учнів. – К., 1965.
  127. Синиця І.О. Фразеологічний словник усного мовлення учнів //Укр. мова і л-ра в школі. – 1973 – № 10 – С. 59-63.
  128. Синиця І.О. Психологія усного мовлення. – К., 1974.
  129. Скорик О.С. Уникати штампів і канцеляризмів //Укр. мова і л-ра в школі. – 1979 – № 4 – С. 49-53.
  130. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К., 1973.
  131. Ставицька Л. Про взаємодію жаргону і сленгу //Укр. мова та л-ра. – 2000 – № 15 – С. 7-8.
  132. Стельмахович М. Український мовленнєвий етикет //Дивослово. – 1998 – № 3 – С. 20-21.
  133. Степанишин Б. Іншомовна лексика в українському мов-ленні: Чи можна /і чи треба/ обходитись без чужоземних слів? //Київ – 2002 – № 11 – С. 152-155.
  134. Стишов О. Як позбутися кальок? //Урок української. – 2002 – № 11-12 – С. 20-21.
  135. Татаренко О.О. Контамінація як причина мовних змін і помилок //Укр. мова і л-ра в школі. – 1998 – № 3 – С. 44-47.
  136. Татаревич Г. Етикет і ментальність //Дивослово. – 1998 – № 3 – С. 18-19.
  137. Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К., 1986.
  138. Тоцька Н.І. Засоби милозвучності української мови //Урок української. – 2003 – № 10 – С. 29-32.
  139. Ужченко В.Д. Вивчення фразеології в середній школі. – К., 1990.
  140. Федик О.С., Серажим К.С. Про недуги рідного слова //Укр. мова і л-ра в школі. – 1991 – № 10 – С. 47-50.
  141. Федоренко В. Лайливість – це хвороба // Укр. мова та л-ра. – 2004 – № 38 – С. 22-25.
  142. Федьорко С. «Класична бичка» Горпина: Класики в перекладі на сленг //Там само. – 2003 – № 24 – С. 13-14.
  143. Феллер М. Чи може суржик стати мовою? //Там само. – 2001 – № 40.
  144. Формановськая Н.И. Вы сказали «Здравствуйте!». – М., 1987.
  145. Формановськая Н.И. Речевой этикет и культура общения. – М., 1989.
  146. Хоменко Л. Увага: орфоепія //Укр. мова та л-ра. – 1999 – № 13 – С. 10-11.
  147. Чак Є. Барви нашого слова. – К., 1989.
  148. Чак Є. Складні випадки правопису та слововживання. – К., 1998.
  149. Чукіна В. Стилістичні можливості синтаксичних синонімів //Укр. мова та л-ра. – 1997 – № 21 – С. 7-8.
  150. Цимбал Я. Вітаймося! Шануймося! /Про мовленнєвий етикет //Там само. – 1999 – № 14 – С. 12.
  151. Шиприкевич В.В. Про деякі аспекти естетики мови //Укр. мова і л-ра в школі. – 1984 – № 5 – С. 31-34.
  152. Щокін Г.В. Як читати людей за їх зовнішнім виглядом. – К., 1993.
  153. Юніцька Н. Культура спілкування і мовленнєвий етикет українського народу //Укр. мова і л-ра в школі. – 2004 – № 3 – С. 39-40.
  154. Якименко Н. Невербальні засоби ділового спілкування //Дивослово. – 2003 – № 5 – С. 42-45.

Інформаційні ресурси

---