SIMM-30
Головна → Історія комп'ютерної техніки → Історія комп'ютерної техніки/Оперативна пам’ять → SIMM-30
Зміст
Загальний опис (принцип дії) Головко Максим 36 группа
SIMM (англ. Single in-line memory module - односторонній модуль пам'яті) - назва модулів пам'яті з однорядним розташуванням контактів, широко застосовувалися в комп'ютерних системах в 1990-і роки. Стандарти SIMM описані в збірнику JESD-21C комітету JEDEC. Мали кілька модифікацій.[1]
Історична довідка
У більшості ранніх материнських плат IBM PC-сумісних комп'ютерів використовувалися чіпи DRAM, упаковані в DIP-корпусу і встановлені в сокети. Однак в системах з процесорами 80286 використовувалося більша кількість пам'яті, і для економії місця на материнській платі і спрощення процесу модернізації окремі чіпи стали об'єднувати в модулі. У деяких системах використовувалися SIPP-модулі, але їх виявилося занадто легко зламати при установці.
Модулі SIMM були розроблені і запатентовані в 1983 році компанією Wang Laboratories. Спочатку модулі були керамічними і мали штирі.
Ранні SIMM встановлювалися в слоти, які не мають механізмів фіксації, проте досить швидко стали застосовуватися ZIF-слоти з засувками.
- Першими з'явилися 30-контактні модулі, які мають обсяг від 64 Кбайт до 16 Мбайт і восьмирозрядних шину даних, що доповнюється (іноді) дев'ятою лінією контролю парності пам'яті. Застосовувалися в комп'ютерах з ЦП Intel 8088, 286, 386. На материнських платах з процесорами 8088 модулі ставилися по одному, у випадку процесорів 286, 386SX модулі ставилися парами, на 386DX - по чотири модулі однакової ємності.
- З поширенням у багатьох комп'ютерах процесорів Intel 80486 і аналогічних, для яких 30-контактні модулі треба було ставити, як мінімум, по чотири, 30-контактні SIMM були витіснені 72-контактними модулями SIMM. 72-контактні модулі складалися, по суті, з чотирьох 30-контактних модулів з загальними лініями адреси і роздільними лініями даних, мали обсяг від 1 Мбайт до 64 Мбайт. В епоху процесорів 486 72-контактні модулі стали застосовуватися на брендових PC (Compaq, HP, Acer і інших), а з переходом на процесори Pentium - практично на всіх материнських платах всіх виробників.
Технічні характеристики
- Розрядність шини даних: 8 біт у модулів без контролю парності, 9 біт у модулів з контролем парності.
- Тип застосовуваних мікросхем динамічної пам'яті: FPM.
- Стандартні значення обсягу пам'яті модулів: 64 Кб, 256 Кб, 1 Мб, 4 Мб, 16 Мб.
- Фізичні розміри модуля: 89 мм на 13 мм, 89 мм на 25 мм.
- Крок розташування контактних площадок: 0,1 ".
- Модулі типу SIPP мають аналогічне призначення контактів і відрізняються тільки конструктивно: замість контактних майданчиків використовуються контактні штирі.
Призначення контактів модулю
| № | Назва | Опис |
|---|---|---|
| 1 | Vcc | Напруга живлення +5 В |
| 2 | CAS# | Строб адреси стовпця |
| 3 | DQ0 | Лінія даних 0 |
| 4 | A0 | Адресна лінія 0 |
| 5 | A1 | Адресна лінія 1 |
| 6 | DQ1 | Лінія даних 1 |
| 7 | A2 | Адресна лінія 2 |
| 8 | A3 | Адресна лінія 3 |
| 9 | GND | Загальний |
| 10 | DQ2 | Лінія даних 2 |
| 11 | A4 | Адресна лінія 4 |
| 12 | A5 | Адресна лінія 5 |
| 13 | DQ3 | Лінія даних 3 |
| 14 | A6 | Адресна лінія 6 |
| 15 | A7 | Адресна лінія 7 |
| 16 | DQ4 | Лінія даних 4 |
| 17 | A8 | Адресна лінія 8 |
| 18 | A9 | Адресна лінія 9 |
| 19 | A10 | Адресна лінія 10 |
| 20 | DQ5 | Лінія даних 5 |
| 21 | WE# | Запис даних |
| 22 | GND | Загальний |
| 23 | DQ6 | Лінія даних 6 |
| 24 | A11 | Адресна лінія 11 |
| 25 | DQ7 | Лінія даних 7 |
| 26 | QP | Лінія даних 9 (контроль парності, вихід) |
| 27 | RAS# | Строб адреси рядка |
| 28 | CASP# | Строб адреси стовпця парності |
| 29 | DP | Лінія даних 9 (контроль парності, вхід) |
| 30 | Vcc | Напруга живлення +5 В |
Сфера застосування
Модулі SIMM були розроблені і запатентовані в 1983 році компанією Wang Laboratories. Широко застосовувалися в комп'ютерних системах в 1990-і роки. Стандарти SIMM описані в збірнику JESD-21C комітету JEDEC.[3]
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
Сборка и ремонт ПК своими руками А.Газаров 2008р. - Страница 19
Новейшая энциклопедия Интернет В.П.Леонтьев 2003р. - Страница 758
Энциклопедия ПК. Аппаратура. Программы. Интернет В.Пасько 2004р. - Страница 84
