Електронна обчислювальна машина ВЕОМ-6
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Розробка ВЕОМ-6 завершена в кінці 1965 року. Головний конструктор - Сергій Олексійович Лебедєв, заступники головного конструктора - В. А. Мельников, Л. Н. Корольов. У 1968 році розпочато випуск на заводі Рахункової-аналітичних машин (САМ) в Москві.
Особливості ВЕОМ-6:
Елементна база - транзисторний парафазного підсилювач з діодним логікою на вході. Тактова частота - 10 МГц. 48-бітове машинне слово. Швидкодія - близько 1 млн операцій в секунду (найбільш продуктивна американська система CDC 6600, що випускалася з 1964 року, забезпечувала швидкодію того ж порядку). Конвеєрний центральний процесор (ЦП) з окремими конвеєрами для пристрою управління (УУ) і арифметичного пристрою (АУ). Конвеєр дозволяв поєднувати обробку декількох команд, які перебувають на різних стадіях виконання. 8-шарова фізична організація пам'яті. Віртуальна адресація пам'яті і розгортаються регістри сторінкової приписки. Поєднане АУ для цілої і плаваючою арифметики. Кеш на 16 48-бітових слів: 4 читання даних, 4 читання команд, 8 - буфер записи. Система команд - 50 24-бітових команд (по дві в слові). Споживана потужність - 50 кВт. Площа, необхідна для розміщення машини - 225 кв. м. Орієнтовна вартість ВЕОМ-6 - 530000 рублів [1]. За розробку і впровадження в народне господарство БЕСМ-6 в 1969 році наступним людям була присуджена Державна премія СРСР в галузі науки і техніки: С. А. Лебедєв, В. А. Мельников, Л. Н. Корольов, А. А. Соколов, В. Н. Лаут, М. В. Тяпкін, Л. А. Зак, В. І. Смирнов, А. Н. Томілін, В. І. Семешкіної, В. А. Іванов.
Історична довідка
ВЕОМ-6 (Велика Електронно-Рахункова Машина) - радянська електронна обчислювальна машина серії ВЕОМ, перша радянська суперЕОМ на елементній базі другого покоління - напівпровідникових транзисторах. ВЕОМ-6 випускалася серійно з 1968 по 1987 рік, всього було випущено 355 машин [11]. На початку 1980-х у складі поставки Ельбрус-1 випускалася в 2,5-3 рази швидша версія БЕСМ-6, на інтегральних мікросхемах - Ельбрус-1К2 або СВС (Система, Відтворювальна Систему, неофіційна назва) [12]. Як периферійних пристроїв використовувалися компоненти Ельбрус. Також в систему був введений інтерфейс EC ЕОМ, що дозволяло підключати відповідну периферію.
Технічні характеристики
Одной из первых операционных систем для БЭСМ-6 был Диспетчер-68 (Д-68). По сути Д-68 — ядро операционной системы, обеспечивавающее мультипрограммный режим пакетной обработки заданий, управление виртуальной памятью, управление внешними запоминающими устройствами и устройствами ввода-вывода. Д-68 послужил основой для ОС реального времени НД-70 («Новый диспетчер-70»).
Разработана в ИТМиВТ под руководством профессора Л. Н. Королёва при участии В. П. Иванникова и А. Н. Томилина. Большим коллективом разработчиков под руководством В. Ф. Тюрина в 1971 г. была создана операционная система ДИСПАК, удачно решавшая вопросы работы в режиме разделения времени, которая затем использовалась почти на всех ЭВМ типа БЭСМ-6 вплоть до 90-х годов. Существовали и другие операционные системы: ИПМ, НД-70, БАМОС, УНИОС.
В конце 1970-х гг. была разработана диалоговая система «Краб».
Кроме мониторной системы «Дубна», были созданы другие мониторные системы для ЭВМ типа БЭСМ-6: Димон, Пульт, ДМС, Темп, Интеграл, УПО.
Сфера застосування
Широкое распространение получила библиотека векторной графики Графор.
В Вычислительном центре АН СССР в Лаборатории программирования под руководством В. М. Курочкина был создан транслятор с языка АЛГОЛ 60 сначала для ЭВМ БЭСМ-2, позже - для ЭВМ БЭСМ-6. Он на протяжении многих лет служил важным инструментом для решения прикладных задач из различных областей естественных наук, широко использовался во многих организациях СССР.
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
↑ Справочник по ЭВМ и аналоговым устройствам. Грубов В. И., Кирдан В. С. К., "Наук. думка", 1977 ↑ Ежегодник Большой Советской Энциклопедии, 1970 г. / Гл. ред. Л. С. Шаумян. — М.: Советская Энциклопедия, 1970. — С. 590, 591, 593, 594, 596, 601—604, 608. — 608 с. — 47 500 экз. ↑ Машина электронная вычислительная общего назначения БЭСМ-6 — на сайте Виртуального компьютерного музея Смирнов А. Д. Семейство БЭСМ-6 // Архитектура вычислительных систем: Учеб. пособие для вузов. — М.: Наука. Гл. ред. Физ.-мат. лит., 1990. — С. 149—164. — 320 с. — ISBN 5-02-013997-1. Мазный Г. Л. Программирование на БЭСМ-6 в системе «Дубна» / Под редакцией Н. Н. Говоруна. М.: Наука, 1978. (Библиотечка программиста) https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%AD%D0%A1%D0%9C-6
