Плівковий фотоапарат серії «Зенит»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук

ГоловнаІсторія комп'ютерної технікиІсторія комп'ютерної техніки/Домеханічні обчислювачіПлівкові фотоапарати серії «Зенит»

Zenit4.jpg

Загальний опис (принцип дії) Лахаузов Микола, 36 група

Фотоапарати Зеніт - плівкові дзеркальні малоформатні камери аматорського рівня. Розроблялися на Красногорському машинобудівному заводі (КМЗ) (Московська область, Росія) і випускалися на ньому ж. Деякі популярні моделі крім КМЗ випускалися також і на Білоруському оптико-механічному заводі.

Фотоапарати Зеніт випускалися півстоліття 1952-2005 рр продавалися вони по всьому колишньому Радянському Союзу і навіть йшли на експорт. У кожному, навіть невеликому містечку був фотомагазин з камерами, аксесуарами, витратними матеріалами, в яких Зеніт займали почесні місця.

Історична довідка

Історія фотоапаратів «Зеніт» почалася в 1952 році, коли подальші експерименти і конструкторські розробки моделі «Зоркий» привели до появи нового дзеркального малоформатного фотоапарата. У 1955 році був випущений перший по справжньому масовий апарат сімейства «Зеніт» - «Зеніт-С», який придбав покращений затвор і синхроконтакт. Протягом усієї своєї історії фотоапарати з маркою Красногорського механічного заводу (КМЗ) йшли на експорт не тільки в країни, що розвиваються, але і в Німеччину, Італію, Австрію, Францію і Англію, де успішно конкурували з західною продукцією. «Зеніт» серії «Е» стали наймасовішими дзеркальними камерами в світі: всього їх різних модифікацій було вироблено близько п'ятнадцяти мільйонів. Фотоапарати «Зеніт» нерідко ставали лауреатами престижних премій і удостоювалися захоплених відгуків з боку громадськості, засобів масової інформації та експертів галузі. Так, наприклад, в 1979 році популярний англійський журнал для фотоаматорів «What camera?» Визнав «Зеніт-ЕМ» кращим апаратом року.

Моделі фотокамер «Зенит»
Зенит-е.png
Модель камери Початок випуску Закінчення випуску Кількість років выпуску Загальна кількість вироблених камер
Зенит 1952 1956 5 39091
Зенит-С 1955 1961 7 232949
Зенит-3 1958 1959 2 81776
Кристалл 1961 1962 2 65433
Зенит-3М 1962 1970 9 781678
Зенит-4 1964 1968 5 19740
Зенит-5 1964 1968 5 11616
Зенит-6 1964 1968 5 8930
Зенит-Е 1965 1986 22 8000000
Зенит-7 1968 1971 4 3024
Зенит-В 1968 1973 6 889617
Зенит-Д 1969 1970 2 63
Зенит-ЕМ 1972 1988 17 979140
Зенит-ВМ 1972 1973 2 1239
Зенит-16 1973 1977 5 11114
Зенит-TTL 1977 1985 9 2600000
Зенит-19 1979 1987 9 121993
Зенит-18 1980 1986 7 7001
Зенит-10 1981 1982 2 19865
Зенит-ЕТ 1982 1995 14 3000000
Зенит-11 1982 1992 11 1481022
Зенит-12сд 1983 1988 6 1000000
Зенит-Автомат 1984 1994 11 68002
Зенит-14 1987 1990 4 567
Зенит-АМ 1988 1999 12 11802
Зенит-122 1990 2005 16 1971745
Зенит-АМ2 1992 1997 6 27240
Зенит-АПК 1992 1998 7 6394
Зенит-212k 1995 2005 11 32149
Зенит-312m 1999 2005 7 84004
Зенит-412 2000 2005 6 46454
Зенит-КМ 2001 2005 5 15097

Технічні характеристики

Фотокамери «Зенит» використовують стандартну фотоплівку формату 135. Більшість моделей мають шторний затвор, розташований у фокальній площині з тканинними шторками або металічними ламелями. Дзеркальні фотокамери Зенит мають змінний об'єктив, який приєднується за допомогою одного із видів з'єднання:

  • Різьбове з'єднання М39 (моделі розроблені у 50-х та на початку 60-х років);
  • Різьбове з'єднання М42 (вперше застосовано на моделі «Зенит-Е» у 1967 р.);
  • декілька варіантів байонету власної розробки КМЗ («Старт», «Зенит-7», серія камер «Зенит-4/5/6»);

байонет «оправа K», сумісний з байонетом Pentax K (вперше на камері «Зенит-автомат», 1984 р.).

Крім однооб'єктивних дзеркальних фотокамери, розрахованих на використання плівки формату 135, були випущені і фотокамери для використання плівки формату APS (Зенит-APS, Зенит-96, Зенит-500), та цілий ряд компактних фотокамер, проте великого поширення вони не набули.

В цілому можна виділити основну лінійку розвитку фотоапаратів Зеніт. Коли кожна наступна модель удосконалює якісь характеристики попередньої, але в той же час зберігає її основні риси.

Фото, відео-матеріали

Zenit1.jpg Zenit2.jpg Zenit3.jpg

Список використаних джерел

[1]
[2]
[3]