Стаття до проекту "Інформаційне суспільство", Бабенко Катерина

Дзюбко Людмила Віталіївна, канд. психологічних наук., старший науковий співробітник лабораторії психології навчання ім. І.О. Синиці Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України

Сучасна психологічна наука широко використовує різні види соціально-психологічного тренінгу (СПТ) як для діагностики, так і для навчальних цілей.

Особливе значення СПТ має в професійній підготовці та вдосконаленні роботи вчителя і шкільного психолога, як фахівців, які повинні мати комунікативні здібності, уміння і навички, вміти будувати розвиваючу педагогічну взаємодію. СПТ є також засобом експериментального моделювання ситуацій у спілкуванні для подолання шкільної дезадаптації, особливо на її ранніх етапах, що набула останнім часом широкого розповсюдження.

Наші власні дослідження і дослідження колег дозволяють зробити висновок, що джерелом утруднення адаптації до шкільного життя є загальна ситуація розвитку в цілому і, зокрема, мікросоціальна ситуація існування дитини. За нашими даними, віднесення дорослими дітей до «дезадаптованих» є наслідком неусвідомленого поділу і програмування під дією механізму каузальної атрибуції. Феномен каузальної атрибуції діє на людину без усвідомлення нею цього явища й не піддається без спеціального навчання рефлексивному відстеженню. Тому величезне значення в сучасних умовах має проблема підготовки вчителів та шкільних психологів до гуманістично-орієнтованого спілкування з дитиною вже з перших днів її систематичного шкільного навчання.

Виходячи з цього, ми вирішили опертися на центральну ланку мікросоціальної ситуації буття дитини в школі – на вчителя і шкільного психолога, сформувати в останніх такі професійні вміння, які б полегшували адаптивне самосприйняття дитини і нейтралізували б патогенний вплив соціально-психологічної ситуації в цілому. Для цього була розроблена тренінгова програма з практичного оволодіння навичками усвідомленого застосування просоціальних експектацій.

Розроблений нами тематичний соціально-психологічний тренінг (ТСПТ) для вчителів і шкільних психологів, спрямований на формування у них відповідної індивідуально-професійної рефлексії. Він складається з двох етапів. Перший – робота в тренінговій групі, під час якої студенти ознайомлювалися з проявами каузальної атрибуції; навчалися помічати і визначати різні емоції; вчилися пояснювати і використовувати рефлексивні уміння і навички розпізнавання, кваліфікування й довільного використання перцептивної каузальної атрибуції (зокрема, просоціального змісту); відпрацьовували різні комунікативні техніки. Результати першого етапу призвели до «пом’якшення» системи уявлень і установок учасників тренінгу; до зміни деяких особистісних позицій; до більш довільного, усвідомленого використання механізму каузальної атрибуції, вже не як соціально-психологічного феномена, який не усвідомлюється і фактично диктує комунікаторам певний спосіб поведінки, а як комунікативного засобу, що дає змогу позитивно трактувати різні стани і поведінку іншої людини.

На другому етапі ТСПТ ми звернулися до відпрацювання комунікативних технік у студентів безпосередньо з дітьми. Учасники тренінгу вчилися будувати висловлювання таким чином, щоб вони в максимальній мірі відповідали внутрішній семантиці, темпоритму і синтаксичним особливостям дитячої мови, а також програмували просоціальні очікування у дитини. Спостереження за використанням студентами набутих умінь і навичок під час практичної професійної діяльності дозволило виявити такі особливості. 1. Студенти намагалися зацікавити дітей не тільки словами, структуруванням тексту, а й тоном, темпом мовлення, мімікою, пантомімікою; своїми діями прагнули викликати у дітей вербальну антиципацію. 2. В їх інструкціях до дітей з визначеною частотою і послідовністю зустрічалися висловлювання, що містять диспозиційні атрибуції, які проектують входження дитини в ситуацію предметно-пізнавальної, предметно-навчальної діяльності. Під час практичної професійної діяльності студенти використовували такі типи атрибутивних інтерпретацій як мотиваційні, настановчі, когнітивні, власне експектаційні, альтруїстичні.

Порівняння результатів професійної діяльності студентів, які пройшли і які не пройшли ТСПТ показав: студенти, які пройшли навчання на ТСПТ змогли забезпечити гуманістично орієнтоване і просоціально спрямоване спілкування в рамках навчальної ситуації (Критерій: самопочуття- самооцінка дітей. Достовірність результатів за критерієм χ-квадрат). Висновки

Формування комунікативної рефлексії у фахівців, що працюють з дітьми та формування у них відповідних комунікативних умінь (наприклад таких, які викликають просоціальні експектації) позитивно змінює структуроутворення психосоціальної ситуації, що дозволяє моделювати психологічні ситуації, які стимулюють потенційні особистісні ресурси дитини, сприяє покращанню самопочуття-самооцінки школярів та підвищенню ефективності проживання комунікативної ситуації у навчанні.

Запропонований моделюючий ТСП тренінг дає змогу вчителю та шкільному психологу усвідомити комунікативні установки, довільно побудувати просоціальні звертання до дітей, гуманізувати ситуацію спілкування, оберігати дитину від мікротравм у стосунках та, в перспективі, виконувати психопрофілактичну функцію, застерігаючи відхилення дітей від магістрального шляху психічного розвитку у навчанні.

Отже, ми пропонуємо внести в професійне навчання вчителів і шкільних психологів відсутній дотепер конструктивний компонент професійної підготовки: психологічні основи інтерпретації педагогом і психологом поведінки й особистості дитини в школі.

Структура і зміст запропонованого ТСПТ можуть бути використані для професійної підготовки студентів та вдосконалення роботи вчителів і шкільних психологів у середніх і вищих навчальних закладах, а також у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників.