Історія комп'ютерної техніки/FDD
Электроника НГМД-6021, 5,25"
Дисковод для гнучких дисків діаметром 5,25 дюйма (mini-floppy) створений компанією Shugart Associates колишнього інженера IBM Алана Шугарта в 1976 році. Радянський накопичувач на гнучких магнітних дисках був розроблений орієнтовно в 1986–1987 роках, входив до складу діалогового обчислювального комплексу ДВК-3 (2 шт.), а також до складу зовнішнього накопичувача НГМД-6022 (2 шт.).
Накопичувач працював із звичайними гнучкими дисками діаметром 133 мм (5,25 дюйма), наприклад ГМД-130. На кожній стороні дискети розміщено по 40 доріжок. Кількість секторів нестандартна: 5 секторів для одинарної щільності запису (кодування ФМ) або 10 секторів для подвійної щільності запису (кодування МФМ). В кожному секторі по 512 байтів. Ємкість диска 200 або 400 КБ. Швидкість передачі даних 220 КБ/с. Інтерфейс НГМД-6021.
Швидкість обертання диска 300 об/хв. Час переміщення головки з доріжки на доріжку 18 мс. Пристрій досить габаритний 275x150x100 мм. Маса 3,1 кг. Споживана потужність – 25 Вт.
ЕС 5326 (ЕС 5323.01), 5,25"
Накопичувачі на гнучких магнітних дисках формату 5,25 дюйма НГМД ЕС 5326 (5323.01) випускались болгарським підприємством ДСО „ИЗОТ“ (Изчислителна, Записваща и Организационна Техника) з 1990 року. Були досить популярними в СРСР.
На кожній стороні диска розташовано по 40 доріжок (для 5323.01 – 80 доріжок), кожна доріжка має 16 секторів розміром по 256 байтів. Накопичувач призначений для роботи з дисками одинарної (SD – Single Density) та подвійної (DD – Double Density) щільності запису. Ємкість неформатованого диска 500 КБ (для 5323.01 – 1000 КБ), форматованого – 320 КБ (для 5323.01 – 640 КБ). Швидкість передачі даних 125 Кбіт/с або 250 Кбіт/с.
Інтерфейс накопичувача – стандартний 34-контактний. Для живлення використовують великий роз’єм Mate-N-Lock.
Швидкість обертання диска 300 об/хв. Час переміщення головки з доріжки на доріжку 8 мс. Щільність запису 232 біт/мм. Щільність доріжок 48 дор/дюйм (5323.01 – 96 дор/дюйм). Потужність 12 Вт.
Mitsumi D359M3, 3,5"
НГМД діаметром 3,5 дюйми вперше представлені фірмою Sony в 1983 році, а в 1984 році використані в комп’ютерах від Hewlett-Packard та Apple. IBM перейшла на нові диски у 1987 році. Спочатку диски були односторонні на 360 КБ, потім двосторонні на 720 КБ, а з 1986 поширився формат високої щільності на 1,44 МБ. Існували також дисководи на 2,88 МБ.
Диски діаметром 3,5 дюйми мали одразу кілька новацій: жорсткий корпус, автоматична шторка для захисту диска, фіксація положення диска відносно шпинделя замість індексного отвору, перемикач захисту від запису.
Інтерфейс – стандартний 34-провідний кабель, але обидва роз’єми меншого розміру.
Накопичувач на 1,44 МБ має 80 доріжок з кожної сторони, 18 секторів на доріжку, швидкість обертання 300 об/хв., швидкість передачі даних 500 Кбіт/с. Поперечна щільність запису 135 дор./дюйм. Швидкість переходу з доріжки на доріжку 3 мс, середній час доступу 94 мс. Типова потужність 1,6 Вт. Вага 400 г.