Фасилітація. Відомості про фентезі

Фе́нтезі (англ. fantasy — фантазія) — літературний жанр фантастичної літератури, дія якого відбувається у вигаданому світі, де чудеса і вигадка нашого світу є реальністю[1].

Магія й інші надприродні явища не обов`язково повинні бути головними елементами сюжету, теми чи місця дії, проте в будь-якому випадку вони присутні у творі як частина картини світу. Багато історій цього жанру відбуваються у вигаданих світах, де чари є звичною справою. Як правило, від наукової фантастики і літератури жахів фентезі відрізняється відсутністю (псевдо)-наукових та макабричних тем, хоча усі три жанри мають багато спільного.

У популярній культурі переважає умовно середньовічна форма жанру фентезі, особливо після всесвітнього успіху трилогії «Володар Перснів» Дж.Р.Р. Толкіна. Проте в ширшому, вульгарному розмовному значенні фентезійний жанр включає в себе твори багатьох письменників, художників, кінорежисерів і музикантів — починаючи від стародавніх міфів та легенд і закінчуючи сучасними творами, популярними серед широкого загалу.

Також у наші дні фентезі — це жанр в живописі, кінематографі, відеоіграх і настільних іграх.

Риси фентезі

Найголовнішими рисами жанру є фантастичні елементи, включені у внутрішньо цілісне місце дії, а незмінною темою — запозичення з міфології та фольклору. Така структура допускає існування будь-якого фантастичного елементу: він може бути прихованим, або проникати в на вигляд реальний світ, може втягувати героїв у світ із саме такими елементами, або може відбуватися у вигаданому світі, в якому такі елементи є невід'ємною частиною.[3] По суті, фентезійний світ керується законами, які сам створює, дозволяючи використання магії та інших фантастичних прийомів, однак залишаючись внутрішньо цілісним.

Жанри

Героїчна фентезі

Письменники:

   Роберт Говард — Конан
   Майкл Муркок — автор «Саги про Ельріке Мелнібонейського», «Хронік родини фон Бек», «Хронік Корума».

Висока (епічна) фентезі

Твори цього жанру витримано в серйозному тоні. Ці епічні полотна в основному описують боротьбу з надприродними силами зла. Жанр характеризується наявністю фантастичних рас (ельфи, гноми, гобліни), концепції магії, докладними мапами місць дії, пророцтвами, що віщують лихо, винайденими мовами й багатотомними розмірами.

Письменники:

   Дж.Р.Р.Толкін — «Володар Перстенів»
   Джордж Мартін — «Пісня льоду та полум'я»
   Тед Вільямс — «Орден Манускрипту»
   Роберт Джордан — «Колесо Часу»
   Глен Кук — «Хроніки Чорного загону» та «Імперія Жаху».
   Анджей Сапковський — «Відьмак (серія романів)»
  

Ігрова фентезі

Ігрове фентезі натхненно рольовими іграми. Звичайно книги цього жанру схожі на опис подій, що відбулися у грі — група героїв подорожує по світу, підкоряючись рольовим правилам (наприклад, у накладенні заклинань).

Письменники:

   Трейсі Хікман і Маргарет Вейс знамениті сагою про «Спис Дракона» («Дракони осінніх сутінків», «Дракони Зимової ночі», «Дракони весняного світанку» і «Дракони літнього полудня») і його продовженнями («Близнюки» тощо).
   Стівен Рокс «Країна Квітів і кольорові світи» Прекрасно написана книга про вигадану країну Квітів, де діють герої-квіти й безліч невідомих читачеві міфологічних сутностей. Абсолютно новий світ, де реальність зливається з вигадкою, а вигадка переходить у реальність.

Історична фентезі

Цей піджанр тісно пов'язаний з альтернативною історією. Дія звичайно відбувається в минулому, на тлі відомих історичних місць, подій або епох, але з додаванням таких елементів фентезі, як магія або міфологічні істоти.

Письменники:

   В історичній фентезі вирізнилася Мері Стюарт своїми романами «Кришталевий грот», «Порожні пагорби» і «Останнє чарівництво», це альтернативний варіант історії Мерліна й короля Артура.
   Сергій Лук'яненко — дилогія «Шукачі неба»
   Анджей Сапковський — «Саґа про Рейневана»
   Джордж Мартін — «Пісня льоду та полум'я»

Гумористична фентезі

Книги цього жанру в основному гумористичні по змісту й тону. У них часто висміюються штампи фентезі, пародіюються відомі добутки.

Письменники:

   Террі Пратчетт — «Плаский світ»
   Джек Венс — «Вмираюча земля»
   Роберт Аспрін — «Міфологія»
   Макс Фрай — «Лабіринти Ехо»