Зміст

1 Назва курсу
- 1.1 Мета та завдання навчального курсу
- 1.2 Автор (автори) курсу
2 Учасники
- 2.1 Варіант Структура
3 Зміст курсу
4 Ресурси
- 4.1 Рекомендована література
  - 4.1.1 Базова
  - 4.1.2 Допоміжна
- 4.2 Інформаційні ресурси

Назва курсу

Моніторинг та педагогічний контроль в системі освіти

напрям підготовки: 01. Освіта
спеціальність: 011. Науки про освіту
факультет педагогіки та психології

Мета та завдання навчального курсу

Мета викладання навчальної дисципліни - формування у студентів уявлень про сучасний стан моніторингу та педагогічного контролю в системі вищої освіти: розвиток педагогічного мислення, здатності до аналізу педагогічних явищ; пізнавальні - вивчення теоретичних основ педагогічного контролю; практичні - формування готовності до використання педагогічних умінь та навичок у своїй практичній діяльності.

Завданням вивчення навчального курсу є оволодіння студентами знань з історії розвитку інформаційних технологій, усвідомлення можливості й необхідності використання інформаційно-комунікаційних засобів у навчанні та наукових дослідженнях, формування практичних навичок роботи із сучасними інформаційними технологіями. Вивчення цього курсу дозволить по-новому використовувати сучасні інформаційні технології у власному навчанні та майбутній професійній діяльності, зорієнтує майбутніх перекладачів на реалізацію спільних телекомунікаційних проектів.

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен

знати:

предмет, завдання, основні категорії педагогічного контролю;
предмет, завдання моніторингу;
проблеми і методи їх досліджень;
класифікацію, форми і методи побудови тестових завдань;
сутність європейської кредитно-трансферної системи (EСTS);
діагностику вихованості студентів;

закони, закономірності і принципи процесу навчання; основні види і методи контролю за процесом і результатами навчання; сутність рейтингової системи оцінювання тощо.

вміти:

володіти методами і формами побудови тестових завдань;
проводити комп’ютерне тестування та обробляти його результати;
користуватися шкалою оцінювання EСTS;
будувати рейтинг студентів;
здійснювати різні форми контролю знань студентів вищих навчальних закладів;
здійснювати педагогічне стимулювання самостійної роботи студентів;
використовувати нові технології та активні методи навчання;
аналізувати причини неуспішності студентів у навчанні та визначати дидактичні засоби боротьби з невдачами тощо.

Робоча програма курсу

Автор (автори) курсу

Чередніченко Наталя Юріївна

Учасники

ПВШ16 (науки про освіту педагогіка вищої школи 2016 рік вступу, магістр) викладач Чередніченко Наталя Юріївна

Варіант Структура

Змістовий модуль 1. Загальні питання моніторингу навчальної діяльності.

ТЕМА 1: Поняття педагогічного моніторингу. Мета. Задачі. Класифікації Особливості моніторингу і передумови його ефективності. Визначення поняття моніторингу. Задачі педагогічного моніторингу. Види педагогічного моніторингу. Схеми і моделі моніторингових досліджень.

ТЕМА 2: Педагогічний моніторинг як інструмент керування навчально- виховним процесом (Об’єкт дослідження навчально-виховний процес) Моніторинг навчально-виховного процесу на прикладі школи. Специфіка моніторингу якості освіти навчального закладу Використання рейтингу в моніторингових дослідженнях. Становлення моніторингових досліджень. Класифікації освітнього моніторингу. Тест як основна форма моніторингу знань учнів. Поняття педагогічного тесту. Форми тестових завдань. Модель педагогічного тестування.

ТЕМА 3: Етапи моніторингових досліджень Нормативно-установчий етап. Аналітико-діагностичний етап. Прогностичний етап. Діяльнісно-технологічний етап. Проміжний діагностичний етап. Кінцевий діагностичний етап.

ТЕМА 4:. Створення моніторингової системи (2 год.). Визначення показників ефективності. Групи показників ефективності. Стабільність інструменту моніторингу. Розповсюдження моніторингової інформації. Технологія проведення майбутніми вчителями природничо-математичних дисциплін моніторингу навчальних досягнень учнів як складової моніторингу навчальної діяльності.

Змістовий модуль 2. Загальні основи педагогічного контролю в системі освіти

ТЕМА 1: Педагогічний контроль у навчальному процесі. Зв'язок нової навчальної дисципліни з курсами психології, педагогіки й методики навчання. Мета вивчення дисципліни "Педагогічний контроль в системі освіти". Контроль у системі навчання, вимоги до нього й засоби контролю. Загальні критерії оцінювання (уміння, навички, знання). Рівні навчальних досягнень студентів. Педагогічний суб’єктивізм та його причини (суб’єктивні нахили, установки, цінності, орієнтації, рівень підготовки, недостатнє знання критеріїв тощо). Співвідношення між поняттями "контроль" і "діагностика". Поняття результатів навчання. Характеристика ступеня засвоєння змісту навчання та певних якостей студента, що формуються в нього у процесі навчання. Таксономія цілей Б. Блума. Виявлення, вимір і оцінювання результатів навчання. Оцінка й самооцінка в навчанні. "Якість підготовки", "рівень підготовки" і "якість освіти". Показники якості освіти: знання, уміння, навички; загально-навчальні й спеціальні навчальні вміння; способи когнітивної діяльності, метазнання; показники особистісного розвитку; рівень розвитку інтелектуальних, емоційних, вольових, мотиваційної сторін особистості студентів; професійна компетентність викладача та його ставлення до роботи.

ТЕМА 2: Зміст, форми, методи і види контролю якості освіти Принципи контролювання успішності (об’єктивність, систематичність, гласність). Види й функції контролю. Види оцінювання навчальних досягнень студентів (тематичне, підсумкове). Методи контролю знань студентів. Значення, функції (освітня, виховна, розвиваюча, діагнос-тична, стимулююча, оцінювальна, прогностична) та об'єкт контролю. Види контролю: попередній, поточний, періодичний, тематичний, підсумковий. Новітні методи контролю знань студентів. Критерії та норми знань студентів: обсяг знань, міцність знань, оперативність знань, гнучкість знань, системність знань, якість знань. Проблема оцінки знань студентів. Аналіз причин неуспішності студентів та дидактичні засоби боротьби з невдачами у навчанні.

ТЕМА 3: Психологічні відмінності навчальної оцінки і відмітки

Поняття оцінки як результату, і як процесу. Співвідношення оцінки і відмітки. Поняття парціальної оцінки (за Б.Г. Ананьєвим). Об'єктивність оцінки. Існуючі підходи до оцінки результатів навчання, критерії й принципи. Суб’єктивні тенденції оцінювання. Стимулювання до отримання оцінки, відмітки. Заохочення і покарання як методи стимулювання. Педагогічна оцінка як стимул. Ефективність педагогічної оцінки.

Змістовий модуль 3. Тестові технології оцінювання навчальних досягнень студентів

ТЕМА 1: Розвиток системи тестування в Україні та за кордоном. Етапи розвитку педагогічного тестування у США. Правила підготовки матеріалів для тестового контролю. Межі застосування тестового контролю у педагогіці. Особливості теорії педагогічних вимірів (ITR). Розвиток тестів наприкінці XX в. і на сьогодні. Розвиток тестування в закордонних країнах А. Біне (A. Binet). В. Штерн {W.Stern), Э. Торн-Дайк (Е. Thorndike), Р. Годдард (R. Goddard), П. Йеркс (P. Yerkes) і Л. Терман (L.Terman). Становлення тестів у психології, освіті. Розвиток класичної (традиційної) теорії педагогічного тестування в XX ст. Створення сучасної теорії тестів. Сучасний період в історії розвитку тестів.

ТЕМА 2: Психолого-педагогічні аспекти тестування. Вплив умов проведення тестування. Проблема впливу тривожності на результати тесту - емоційність і заклопотаність. Тести досягнень і тести здібностей. Соціально-етичні аспекти тестування: можливість помилок, що можуть вплинути на подальшу долю студента; згода брати участь у тестуванні; забезпечення конфіденційності тощо. Причини труднощів для викладачів у процесі роботи з тестами. Які тести необхідно розробляти й застосовувати викладачам? Фактори, що впливають на інтерпретацію результатів тестування. Основні положення класичної теорії тестів. Точності виміру за допомогою тестів. Надійність тесту. Методи оцінки надійності тесту. Валідністъ тесту.

ТЕМА 3: Поняття тесту. Види тестів. Форми тестових завдань. Основні положення сучасної теорії конструювання тестів. Галузь педагогічного контролю навчальних досягнень студентів за допомогою тестових технологій, починаючи від процесу розробки тесту й закінчуючи видачею результатів тестування. Педагогічний тест. Тестове завдання. Передтестове завдання. Педагогічне тестування. Вхідне тестування. Інтерпретація результатів тестування (нормативно-орієнтованого й критеріально-орієнтованого). Особливості тестування як сучасного засобу оцінювання результатів навчання. Основні етапи створення тестових завдань. Класифікація тестів. За процедурою створення, спрямованістю, характером дій, провідною орієнтацією, ступенем однорідності завдань, залежно від цілей використання. Критеріально-орієнтовані й нормативно-орієнтовані тести. Типи й форми тестових завдань: "відкриті" і "закриті". Вимоги до їх конструювання. Структура тестового завдання. Принципи підбору відповідей (суперечливість, протилежність, однорідність, кумуляція, сполучення, градуювання, подвоєне протиставлення). Принципи відбору змісту тестових завдань (значимість, наукова вірогідність, відповідність змісту тесту рівню сучасного стану науки, репрезентативність, варіативність, системність, комплексність і збалансованість змісту тесту, взаємозв'язок змісту й форми). Основні положення сучасної теорії конструювання тестів.

ТЕМА 4: Комп'ютерне тестування й обробка результатів. Інтерпретація результатів тестування. Загальні уявлення про комп'ютерне тестування. Коли необхідно звертатися до комп'ютерного тестування. Форми здійснення комп'ютерного тестування. Переваги й недоліки комп'ютерного тестування. Типові психологічні й емоційні реакції студентів на комп'ютерне тестування. Вплив на виконання тесту попереднього рівня комп'ютерного досвіду. Вплив інтерфейсу користувача на результати комп'ютерного тестування. Можливості інноваційних завдань у комп'ютерному тестуванні. Основні напрямки інновацій у процесі розробки завдань. Проблеми, що виникають у процесі використання завдань підвищеної складності у комп'ютерному тестуванні. Порівняльна характеристика інноваційних форм завдань при комп'ютерному тестуванні. Підрахунок балів студентів. Основні компоненти процесу автоматизованого компонування тесту. Комп'ютерна генерація паралельних варіантів тесту фіксованої довжини. Адаптивне тестування і його можливості. Переваги адаптивного тестування. Стратегії адаптивного тестування. Вхід і вихід з адаптивного тестування. Надійність, валідність і довжина тесту при адаптивному тестуванні. Рівні інтерактивності. Найпростіший інтерактивний режим у локальній мережі й Інтернеті. Середній і високий рівні інтерактивності в online-тестуванні. Цілі інтерпретації, проблема коректності у процесі аналізу даних тестування. Рівні інтерпретації результатів тестування. Моделі для аналізу й інтерпретації даних тестування. Вплив репрезентативності вибірки на обґрунтованість інтерпретації результатів тестування. Вимоги до використання результатів тестування в управлінні якістю освіти. Надійність даного тестування. Послідовність опрацювання результатів тестування.

Змістовий модуль 4. Болонський процес та європейська кредитно-трансферна система (EСTS)

ТЕМА 1: Європейська кредитно-трансферна система накопичення – EСTS. Характерні особливості ECTS. Базові елементи системи: інформація (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємна угода (між закладами-партнерами і студентом), використання кредитів ECTS (визначення навчального навантаження студентів). Основні документи ECTS: інформаційний пакет, навчальний пакет,навчальний контракт, перелік оцінок дисциплін. Загальні умови користування ECTS. Зобов’язання з боку навчального закладу. Кредити ECTS: структура, призначення, зв’язок з академічним навантаженням студента (години занять). Особливості призначення і присвоєння кредитів ECTS. Координатори ECTS: університетський координатор, факультетський координатор. Зміст та структура інформаційного пакету навального закладу, факультету, навчальної дисципліни, змістового кредиту. Структура курсу з присвоєння ступенів (структурно-логічна схема, навчальний план). Опис дисципліни курсу. Шкала оцінювання ECTS. Європейська система "полегшеної шкали оцінювання" навчальних досягнень студента. Сумісність різних систем оцінювання із шкалою ECTS.

ТЕМА 2: Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ECTS) у вищу освіту України. Узгодження і поєднання національних компонентів вищої освіти різних країн із вимогами Болонського процесу щодо створення Зони європейської вищої освіти. Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі. Відмінність та подібність систем вищої освіти України і Європейських держав. Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу: адаптація законодавства, структурні зміни освіти, запровадження у систему вищої освіти Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS), проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації є: розроблення структурно-логічних схем підготовки фахівців за усіма напрямами та спеціальностями; запровадження модульної системи організації навчального процесу, системи тестування та рейтингового оцінювання знань студентів; організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів; введення граничного терміну навчання за програмою навчання, включаючи граничний термін бюджетного фінансування; створення нового покоління галузевого покоління галузевих стандартів вищої освіти; розроблення індивідуальних графіків навчального процесу; зарахування на навчання до вищого навчального закладу тільки за напрямками підготовки; вдосконалення наявного та створення нового навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення навчання в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу; формування програм навчання усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників та освітньо-професійних програм підготовки, які передбачають можливі зміни співвідношення обсягів кредитів освітньої та кваліфікаційної підготовки; введення інституту викладачів-кураторів індивідуальних програм навчання.

ТЕМА 3: Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України. Основні заходи з підготовки та програма проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації. Розроблення та експериментальна перевірка технології застосування елементів Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECST) в системі вищої освіти України та створення сучасної системи управління якістю освітньої діяльності суб’єктів навчального процесу. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах України в кредитно-модульній системі підготовки фахівців. Поняття про кредитно-модульну систему організації навчального процесу як модель організації навчального процесу; заліковий кредит як одиницю виміру навчального навантаження; модуль як задокументовану завершену частину освітньо-професійної програми; змістовий модуль як систему поєднаних навчальних елементів, відповідних певному навчальному об’єктові. Структура і вимоги до складання основних компонентів КМСОНП: інформаційний пакет; договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом; академічна довідка. Формування та реалізація індивідуального навчального плану студента. Контроль за індивідуальним планом студента. Форми організації навчання в умовах КМСОНП. Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП. Контроль успішності студента та шкала оцінювання навчальних досягнень студента і викладача. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання.