Стаття до проекту "Моє рідне місто чи село" Новікова Вікторія

Матеріал з Вікі ЦДУ
Версія від 10:21, 18 жовтня 2016; 4566783 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Bbee748655f6ad06deb6a647d030857da2228e1b.jpg


Більше сотні літаків і кораблів з екіпажами і пасажирами на борту зникла по незрозумілих причинах в районі побережжя Флоріди в тому, що користується поганою славою так званому Бермудському трикутнику. Що за дивна і зловісна сила діє в цьому районі?

Це було 5 грудня 1945 року. Чотирнадцять льотчиків 19-ої ескадрильї зайняли свої місця в п’яти винищувачах-бомбардувальниках військово-морського флоту США. О 2 годині після полудня літаки піднялися зі своєї бази, аби взяти участь в ученнях над Атлантикою.

Всього ж льотчиків повинно було бути п’ятнадцять. Але одному з них із сповна вагомої причини було дозволено бути відсутнім на ученнях.

Ескадрилья, ведена лейтенантом Чарльзом Тейлором, зробивши поправку на легкий північно-східний вітер, обернула на схід, у напрямку до Багамських островів.

Літакам, в кожному з яких було палива на 1000 миль (запас з поправкою на будь-які помилки), належало пролетіти 160 миль на схід, потім обернути на північ, потім узяти курс на південний захід і повернутися на базу. Під час польоту льотчики повинні були тренуватися в метанні бомб по цілях, розташованих на побережжі в місцевості під дивною назвою мілини Курчат.

З тих пір бомбардувальники і їх екіпажі немов у воду канули.


Map bermud.jpg


Втім, так воно, вочевидь, і було, тому що 16мая 1991 року американські шукачі скарбів, що намагалися виявити іспанський галион, зробили дивну знахідку. Упірнаючи з дослідницького корабля, вони виявили літаки (а вірніше те, що від них залишилося) зниклою багато років тому ескадрильї. Це відкриття поклало початок легендам про одну з найграндіозніших світових загадок - загадці Бермудського трикутника.

Таємничі вогні і дивні аварії

Моряки по-різному називають Бермудський трикутник: "трикутником смерті", "морем, що приносить біду", "кладовищем Атлантики".

Впродовж багатьох століть мандрівники раптово потрапляли тут то в таємничі штилі, то в раптові люті шторми.

Ще Христофор Колумб, виявившись в цій частині океану, записав в своєму

судновому журналі, що команда відмітила на воді особливі, випромінюючі світло плями. Це таємниче свічення - світлі плями на воді, покриті піною, - регулярно спостерігається і сьогодні. Інколи це свічення буває настільки сильним, що його можна бачити навіть з космосу.

Американські астронавти, що стартують на "Аполло-12", докладали, що під час старту в районі Бермудського трикутника ними було відмічено незвичайне мерехтіння.

Дивні штилі, вири і несподівані шторми - про все це розповідали сміливці, що побували в небезпечній зоні. Так само як і про незрозумілу несправність всіх приладів, стрілки компасів, що скажено оберталися, локальні погіршення погоди, льотчиків, що збивали з пантелику. Про загадкові зміни в довкіллі попереджав таємничий жовтий туман, що застилав горизонт.

Військово-морський флот США, що втратив п’ять своїх літаків, до цих пір не визнає Бермудський трикутник небезпечною зоною, а берегова охорона США наполягає на тому, що більшість трагедій і зникнень можуть бути пояснена унікальними властивостями океану в цьому районі. До них можуть бути віднесені і швидка течія Гольфстрім, і не позначені на картах в цій частині Атлантичного океану підводні каньйони, і сильні шторми, які починаються абсолютно раптово. Бермудський трикутник деколи є реальною фізичною загрозою необережним навігаторам на морі і в повітрі, оскільки це одне з двох місць на Землі, де стрілка компаса показує не на магнітний полюс нашої планети. Унаслідок цього суду і літаки можуть рухатися в неправильному напрямі, а їх команди і не підозрювати про це. Можливо, саме тому навіть морським мешканцям тут ніяково: рибаки не раз спостерігали дивну картину - риб, плаваючих вгору черевом.