Всесвітня історія (навчальний курс для студентів І-го курсу КМК КНТУ)

Всесвітня історія

• Курс – 1
• Семестр – 1

---

Освітньо-кваліфікаційний рівень: молодший спеціаліст, 1-й курс

Мета і завдання дисципліни

• Формування компетентностей, які базуються на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню;
• Уміння оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом;
• Накопичення історичних знань, а на їх основні вирішення проблем, які виникають у різних життєвих ситуаціях;
• Розвивати здатність до системного мислення, яке включає індивідуальний досвід участі в навчальному процесі або вміти вчитися;
• Розуміння практично-наслідкових зв'язків розвитку суспільства й уміння їх використовувати в професійній і соціальній діяльності;
• Вміння застосовувати історичні знання і набуті уміння для практичної діяльності і суспільстві;
• Виховання у студентів соціальних компетентностей, пов'язаних з соціальною діяльністю особистості, життям суспільства;
• Виховання патріотизму і вміння жити в багато культурному суспільстві;
• Розвивати здатність студента орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя;
• Навчити оцінювати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культури, їх взаємовплив та діалог культур різних народів;
• Підготовка до активного громадянського життя в Українській державі;
• Порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб, спираючись на отримання значення, на основі альтернативних поглядів на проблеми;
• Оцінювати події людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
• Користуватися науковою термінологією;
• Скласти конспект, тези, готувати реферат, доповідь, складати список літератури за темою, брати участь у дискусії, конференції;
• Використовувати різні джерела знань: документи, науково-популярну літературу, періодичну пресу; порівнювати і критично аналізувати інформацію з різних джерел знань;
• Визначати роль людського фактора в історії, давати різнобічну характеристику історичним особам, розкривати внутрішні мотиви їхніх дій;
• Порівнювати з усіма доступними джерелами знань, вміти самостійно добувати історичну інформацію за темою;
• Вміти аргументовано, на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставиться, до протилежних думок, брати участь у дискусіях, “круглих столах”, конференціях, виявляти розбіжності у позиціях, критично ставиться до тенденційної інформації.

---

Загальні положення

Кількість годин згідно освітньо-професійної програми 104 год. Кількість годин відведених на вивчення предмету : 104 год.

• Лекції 78 год.
• Семінарські заняття 10 год.
• Самостійне вивчення 16 год.

Кількість годин на тиждень 5 год. Форма семестрового контролю залік

---

Методична допомога студентам у вивченні самостійних тем з предмету «Всесвітня історія»

Курс – 1, Семестр – 1

Тема 2. Світ на початку XX століття.

Самостійна робота

Заняття № 4. Загальна характеристика процесів у країнах Латинської Америки.

2 год. План

1. Особливості економічного та політичного розвитку регіону на початку ХХ ст.
2. Початок Мексиканської революції
3. Аргентина 1900–1914 рр.

Питання

1. Яким було корінне населення Америки?
2. Назвіть економічно найбільш розвинуті країни Латинської Америки на по-
3. чатку ХХ ст.
4. Якою була форма правління, що утвердилась у більшості країн Латинської
5. Америки на початок ХХ ст.?
6. Від яких великих держав економічно залежали країни Латинської Америки
7. до Першої світової війни та після неї?
8. Кого називали «апостолом мексиканської демократії»?
9. Як змінювався національний склад Аргентини на початку ХХ ст.?

Література

Щупак І. Я., Морозова Л. В. Всесвітня історія : підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закладів. – Запоріжжя : Прем’єр, 2010. – 272 с.: іл., карти.

---

Тема 5: Період повоєнної кризи та революції 1917-1923 рр.

Самостійна робота

Заняття № 12. Революція в Туреччині. М. Кемаль. Національні рухи в в Китаї, Індії та Африці.

2 год. План

1. Революція в Туреччині. М. Кемаль.
2. Національний рух в в Китаї.
3. Національний рух Індії.
4. Національні рухи в Африці.

Питання

1. Як Ви вважаєте, чому Ататюрк є національним героєм Туреччини?
2. Яка подія відбулася 4 травня 1919 р. в Китаї?
3. Назвіть ім'я лідера індійського національно-визвольного руху в 1920-х рр.
4. Назвіть провідну політичну партію Індії.
5. Як проходила перша кампанія громадянської непокори в Індії?
6. Як здійснювали колоніальну політику європейські держави в Африці?
7. Розкажіть про шлях Туреччини до досягнення незалежності і суверенітету.
8. Охарактеризуйте ситуацію в Китаї після закінчення Першої світової війни.
9. У чому полягали основні відмінності програмних цілей Гоміндану і КПК?
10. У чому полягали особливості китайської революції?
11. Які основні реформи здійснив уряд Чан Кайші?
12. Визначте сутність тактики ненасильницького опору М. Ганді.
13. З якими проблемами стикалися африканські країни, коли метрополії надавали їм більше самостійності?

Література

1. Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історіям 10 клас. – К.: Прем’єр, 2010
2. Щупак І.Я. Всесвітня історіям 11 клас. – К.: Прем’єр, 2011
3. Ладиченко Т.В. Всесвітня історіям 11 клас. – К.: Грамота, 2011

---

Тема 8: Світ у період економічної криз (1929-1933 рр.) та подолання її наслідків.

Самостійна робота

Заняття № 24. Китай, Індія, Японія. Арабський світ. Близькосхідна проблема в 1930-х роках

2 год. План

1. Суспільно-політичний та економічний розвиток Японії, Китай, Індія.
2. Арабський світ. Близькосхідна проблема.

Література

1. Полянський П.Б. Всесвітня історіям 10 клас. – К.: Генеза, 2010
2. Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історіям 10 клас. – К.: Прем’єр, 2010
3. Щупак І.Я. Всесвітня історіям 11 клас. – К.: Прем’єр, 2011
4. Ладиченко Т.В. Всесвітня історіям 11 клас. – К.: Грамота, 2011

---

Тема 8: Світ у період економічної криз (1929-1933 рр.) та подолання її наслідків.

Самостійна робота

Заняття № 26. Особливості розвитку освіти і науки. Культура у 1930-х роках.

2 год. План

1. Удосконалення системи освіти.
2. Найважливіші досягнення науки.
3. Технічний прогрес.
4. Основні ідеї та напрями розвитку мистецтва у першій половині XX ст.
5. Театр, кіно.
6. Олімпійський рух.
7. Відмінності в розвитку культури у демократичних і тоталітарних державах.

Література

1. Полянський П.Б. Всесвітня історіям 10 клас. – К.: Генеза, 2010
2. Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історіям 10 клас. – К.: Прем’єр, 2010

---

Тема 10. Друга Світова війна

Самостійна робота

Заняття № 32: Формування Антигітлерівської коаліції. Ленд-ліз. Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух Опору.

2 год. План

1. Формування Антигітлерівської коаліції. Ленд-ліз
2. Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух Опору.

Запитання

1. Якими були цілі основних учасників війни?
2. У чому полягають основні відмінності між цілями війни краї Троїстого пакту і Антигітлерівської коаліції?
3. Чи не кривив душею Й. Сталін, погоджуючись із положенням Атлантичної хартії?
4. Чи вдалося побудувати мир, риси якого були окреслені в Атлантичній хартії?
5. Назвіть країни Європи, які були окуповані нацистами.
6. У якій країні Європи рух Опору набув найбільшого розвитку?
7. Що зумовлювало розкол у діяльності руху Опору?
8. Які політичні сили відіграли провідну роль у діяльності руху Опору?
9. Які країни самостійно звільнилися від нацистського поневолення?

Література

1. Великая Отечественная война 1941 —1945: Словарь-справочник / Н. Г. Андроников, А. С. Галидан, М. М. Кирьян и др.; Подобщ. ред. М. М. Кирьяна,— М.: Политиздат, 1988.
2. Война 1941—1945. Фактьі и документи. / Под ред. О. А. Ржешевского.— М., 2004.
3. Дейтон Л. Вторая мировая: ошибки, промахи, потери.— М., 2000.
4. Лиддел Гарт Б. Г. Вторая мировая война.— М., 1999.
5. От «Барбароссьі» до «Терминала»: Взгляд с Запада: Перевод / Сост. Е. Я. Трояновская.— М.: Политиздат, 1989.
6. Трубайчук А. Друга світова війна. Коротка історія.— К., 1995.
7. Знциклопедия для детей. Дополнительньш том. История XX века. Зарубежньїе страньї / Гл. ред. В. А. Володин.— М,: Аванта, 2002.
8. Ширер У. Крах нацистской империи.— Смоленск, «Русич», 2003.

---

Тема 14: Країни Центральної та Східної Європи 1945-ХХІ ст.

Самостійна робота

Заняття № 44. Росія у 90-х роках ХХ ст. – на початку ХХІ століття.

2 год. План

1. Суспільно-політичний і економічний розвиток Росії 1991- поч. ХХІ ст.

Запитання

1. Яким був задум радикальної економічної реформи в Росії? Які протиріччя виявились у ході її здійснення? Які її основні наслідки?
2. Визначте особливості політичного процесу і державного будівництва в Росії в 1991-1999 рр. Чому, на Ваш погляд, у ці роки на парламентських виборах КПРФ
3. займала провідні позиції? Які основні зміни в політичному процесі і державному будівництві відбулися після обрання В. Путіна президентом Росії?
4. Які були передумови виникнення чеченської кризи в 1994 р.? Які фактори призвели до нової війни на Північному Кавказі в 1999 р.? Які заходи на сучасному етапі вживає російське керівництво для нормалізації обстановки в Чечні?
5. Охарактеризуйте основні цілі, тенденції й особливості зовнішньополітичного курсу Росії в 1991-2004 рр.
6. Як розвивалися українсько-російські відносини після розпаду СРСР? Визначте основні досягнення в розвитку двосторонніх відносин на сучасному етапі. Які основні проблеми в них збереглися на рубежі століть?

Література

1. Пантелеев М., Саватеев А. Современный мир. — М., 1999.
2. Расин Б. Н. Структурные кризисы в экономике современного капитализма.— Вильнюс, 1989.
3. Сергеев Е. К. Новейшая история. Подробности. 1945—1999.— М., 2000.

---

Тема 15: Країни Азії і Африки в другій половині ХХ на початку ХХІ століття.

Самостійна робота

Заняття № 47. Розвиток Китаю, Індії, Японії.

2 год. План

1. Японія 1945-поч. ХХІ ст..

• 1.1. Американська окупаційна політика в Японії.
• 1.2. Японське «економічне диво». Етапи економічного розвитку Японії.
• 1.3. Політичний розвиток Японії.
• 1.4. Зовнішньополітичний курс Японії.

1. Китай 1945-поч. ХХІ ст..

• 2.1. Завершення громадянської війни. Проголошення КНР.

1. Індія 1945-поч. ХХІ ст..

• 3.1. Утворення Індії та Пакистану.
• 3.2. Розвиток Республіки Індія у 1950— 1980-ті рр.
• 3.3. Індія у 1990-ті рр. XX ст. — на початку XXI ст.

Запитання

1. У якому році Індія здобула незалежність?
2. Хто став першим прем’єр-міністром Індії?
3. Що є підґрунтям до індо-пакистанського протистояння?
4. Що таке «курс Неру»? Які його складові?
5. Які особливості індійської демократії?
6. Чи можна вважати Індію регіональною наддержавою?

Література

1. Войны второй половины XX века / Авт.-сост. А. Н. Гордиенко. Минск, 1998. (Энциклопедия военного искусства).
2. Гренвилл Дж. История XX века. Люди. События. Факты. — М.: Аквариум, 1999.
3. Дюпюи Р. Э., Дюпюи Т. Н. Всемирная история войн. Кн. 4. 1925 – 1997 гг. — С.-П.; М., 1998.
4. Дюрозель Ж. Б. Історія дипломата від 1919 року до наших днів.— К.: Основи, 1995.
5. Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года: В 2 кн. — М.: Международные отношения, 2000.
6. XX век. Краткая историческая энциклопедия. Т. 1, 2.— М.: Наука, 2001.
7. Пырлин Е. Д. 100 лет противоборства. Генезис, эволюция, современное состояние и перспективы решения палестинской проблемы.— М., 2001.

---

Тема 16: Розвиток культури у 1945 – ХХІ ст.. Глобальні проблеми людства.

Самостійна робота

Заняття № 48. Характеристика глобальних проблем сучасності та шляхи їх подолання.

2 год. План

1. Глобалізація
2. Загальна характеристика глобальних проблем сучасності
3. Міжнародний тероризм.

Запитання

1. Дайте визначення поняття «глобалізація»? Які основні передумови виникнення і розвитку глобалізаційних процесів?
2. У чому полягають основні протиріччя глобалізації? Які головні цілі учасників антиглобалістського руху?
3. У чому полягає сутність глобальних проблем сучасності?
4. Охарактеризуйте в загальних рисах основні глобальні проблеми сучасності.
5. Які, на Ваш погляд, шляхи вирішення глобальних проблем сучасності? Які зусилля для цього повинне докласти світове співтовариство?
6. Дайте визначення поняття «тероризм»? Які його джерела? У чому полягає різниця між внутрішнім тероризмом і міжнародним?
7. Охарактеризуйте основні напрямки сучасного тероризму.
8. Наведіть приклади найбільш масштабних терористичних актів за останній час.
9. Визначте основні тенденції в сучасному тероризмі.
10. Які заходи на сучасному етапі вживаються світовим співтовариством для консолідації зусиль у боротьбі проти міжнародного тероризму?

Література

1. Пантелеев М., Саватеев А. Современный мир. — М., 1999.
2. Расин Б. Н. Структурные кризисы в экономике современного капитализма.— Вильнюс, 1989.
3. Сергеев Е. К. Новейшая история. Подробности. 1945—1999.— М., 2000.
4. Сергеев II. В. Мировое хозяйство и международные экономические отношения,— М., 1998.
5. Спиридонов И. А. Мировая экономика.— М., 1997.
6. Хопкинс К. Двадцатый век.— М., 1997.
7. Энциклопедия для детей. Дополнительный том. История XX века. Зарубежные страны / Гл. ред. В. А. Володин.— М.: Аванта+, 2002.

---

---

Тема: «Розвиток освіти, науки, техніки. Світова культура у 1920-х рр.»

План.

1. Вдосконалення системи освіти.
2. Найважливіші досягнення науки.
3. Технічний прогрес.
4. Основні напрямки в розвитку світової літератури.
5. Основні ідеї і напрямки у розвитку мистецтва у 1920-х роках.
6. Театр і музика. Кіно. Спорт.

Література

1. Полянський П.Б. Всесвітня історіям 10 клас. – К.: Генеза, 2010
2. Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історіям 10 клас. – К.: Прем’єр, 2010
3. Щупак І.Я. Всесвітня історіям 11 клас. – К.: Прем’єр, 2011
4. Ладиченко Т.В. Всесвітня історіям 11 клас. – К.: Грамота, 2011

Методичні рекомендації

При підготовці семінарського заняття студенти повинні акцентувати увагу на такі аспекти розвитку науки, культури і освіти. У повоєнні роки розгортається новий етап в розвитку культури. З одного боку, стрімко зростає значення науки і техніки для подальшого розвитку суспільства. А з іншого - у світі, де вкрай загострилися суперечності між окремими країнами, де не були вирішені проблеми повоєнного облаштування, досягнення інженерної та наукової думки сприяли вдосконаленню зброї і нарощуванню її виробництва. Водночас численні досягнення у науці та техніці, створення багатьох нових технологій сприяли розгортанню у другій половині XX ст. науково-технічної революції, зростанню добробуту широкого загалу в країнах Європи та Північної Америки. Освіта

• Великим досягненням в СРСР було подолання неписьменності.
• Відбувається демократизація середньої освіти.
• Розширюється підготовка кваліфікованих працівників промисловості, транспорту, енергетики через систему професійної освіти.
• Розширюється мережа вищих навчальних закладів, стрімко зростає кількість фахівців з вищою освітою.
• Розвиток освіти стає запорукою прискореного наукового і технічного прогресу.

Наука  Наука випереджає розвиток техніки і перетворюється в головну умову подальшого технічного прогресу.  Лідером у розвитку науки стає природознавство (фізика); гуманітарні науки відстають у своєму розвитку.  Фізикою був досягнутий значний прогрес у вивченні атома та атомного ядра:

• створено квантову механіку;
• відкрито нейтрон, ізотопи;
• отримано штучну радіоактивність;
• відкрито розщеплення ядер урану за допомогою теплових нейтронів.

 Зроблені нові відкриття в астрономії та астрофізиці:

• відкрито і доведено спостереженнями нестаціонарність Всесвіту;
• розпочато дослідження космічних променів;
• встановлено структуру Галактики, її обертання; визначені відстані між галактиками;
• відкрито протонний цикл як джерело енергії зірок;
• відкрито дев'яту планету Сонячної системи - Плутон;
• створено радіотелескоп.

Виникли нові науки - хімічна фізика, біохімія, біофізика, геохімія):

• були отримані в чистому вигляді ферменти (прискорювачі хімічних реакцій);
• розпочалось систематичне вивчення вітамінів (а потім налагоджено їх виробництво);
• досягнуті значні успіхи у вивченні антибіотиків (стрептоміцин, пеніцилін) і виробництві їх синтетичних аналогів (стрептоцид, сульфідин, сульфазол).
• набуло розвитку дослідження вірусів за допомогою рентгенівських променів, структур клітину за допомогою «мічених атомів» (ізотопів);
• ретельніше вивчається атмосфера Землі (радіозонди);
• починається вивчення морських глибин (батісфера);
• комплексно досліджуються віддалені райони Землі (Північ).

Техніка Зростає кількість виробленої електроенергії, збільшується потужність електричних станцій, ускладнюється мережа електропостачання. Електрика впроваджується не тільки в промисловості, транспорті, сільському господарстві, але й у побуті. Поширення двигунів внутрішнього згоряння (автомобільна, тракторна промисловість, морський і річковий транспорт; авіація, військова техніка). Створені рідинні ракетні, повітряно-реактивні двигуни. Відбувається стрімкий розвиток машинобудування:

• - впровадження напівавтоматичних та автоматичних верстатів, електрозварювання,
• - стандартизація виробів;
• - автоматизація робочих операцій, створення перших автоматичних верста-тних ліній.
• - Розвиваються чорна та кольорова металургія:
• - мартенівський спосіб;
• - електроплавильні печі;
• - зростання виробництва алюмінію.

Розвиток хімічної технології:

• - синтез аміаку; метанолу-деревинного спирту;
• - виробництво синтетичного рідкого палива і синтетичного каучуку;
• - виготовлення штучного волокна і пластичних мас.
• Спостерігається значний прогрес у літа-кобудуванні, що зробив можливим далекі безпосадочні польоти!
• Поява і розвиток радіотехніки:
• - використання коротких та ультракоротких радіохвиль на міжконтинентальних відстанях;
• - розробка методів радіонавігації; радіо-локації;
• - виникли телебачення; звуковий та ко-льоровий кінематограф.

Література Зростає кількість письменників, стають більш різноманітними форми творчості, художні засоби та прийоми відображення дійсності, відбувається швидка зміна художніх стилів. Закінчення світової війни спонукало письменників до перегляду попередніх критеріїв і цінностей; зумовило появу авангардизму (руйнівне новаторство; відкидання попередніх традицій; засудження буржуазного суспільства). Представники авангардизму А. Жид (Франція), Д. Джойс (Ірландія), Ф. Кафка (Австрія), Д. Лоуренс, Т. Еліот (Англія), У. Фолкнер (США), А. Деблін (Німеччина), Г. ДАннунціо (Італія) та ін. З 20-х років спостерігається зміцнення реалізму - напряму в літературі і мистецтві, що прагнув дати правдиве художнє відображення дійсності. Представники реалізму старшого покоління: Б. Шоу, Г. Уеллс, Дж. Ґолсуорсі (Англія), Р. Роллан (Франція), Т. Драйзер (США), С. Цвейг (Німеччина), І. Бунін, О. Купрін (російська еміграція) та ін.

Представники реалізму нового покоління: Р.Мартен дю Гар, Ф.Моріак (Франція); С. Льюіс, Ю. О'Ніл (США); Л. Фейхтвангер, Г. Манн, Т. Манн (Німеччина) та ін. У розвитку літератури визначна роль належала письменникам, що пройшли через фронти світової війни. Серед них визначаються дві течії: прибічники революційного виходу з війни: А. Барбюс (Франція), Дж. Рід (США), С. Цвейг (Німеччина) та ін. «втрачене покоління», яке засуджувало навколишню дійсність, але не бачило сенсу в її перетворенні: Е. Хемінгуей (США), Е. Ремарк (Німеччина), Р. Олдінгтон (Англія) та ін. У 20 - 30-ті роки в радянській літературі утверджується та зміцнюється «.соціалістичний реалізм» - «правдиве, історично конкретне зображення дійсності в її революційному розвитку», що має на меті «ідейну переробку і виховання трудящих у дусі соціалізму» (з резолюції І Всесоюзного з'їзду радянських письменників, серпень 1934 р.). Соціалістичний реалізм стверджувався у подоланні (іноді адміністративному) інших літературних течій. Представники соціалістичного реалізму: в прозі - О. Горький, М. Шолохов, Л. Леонов, О. Толстой, Ф. Панфьоров, М. Островський, В. Катаєвта ін.; у драматургії - В. Білль-Білоцерковський, К. Треньов, В. Виш- невський, М. Погодін та ін.; у поезії - В. Маяковський, М. Асєєв, В. Луговськой, Е. Багрицький та ін. Соціалістичний реалізм набув визнання і за межами СРСР. Він був сприйнятий Б. Брехтом (Німеччина), Л. Арагоном, П. Елюаром (Франція), П. Нерудою (Чилі) та ін. Всесвітнє визнання отримують письменники Азії: Р.Тагор (Індія), Лу Сінь (Китай), Н. Хікмет (Туреччина)та ін.

Мистецтво Основні ідеї та напрямки розвитку мистецтва у першій половині XX ст. Модернізм - множинність несхожих один на одного різнорідних, строкатих і суперечливих художніх напрямів (експресіонізм, абстракціонізм, дадаїзм, сюрреалізм, кубізм, футуризм, примітивізм), об'єднаних принциповою світоглядною спільністю (світ - жорстокий і абсурдний; супе-речності і конфлікти - нерозв'язні й безвихідні; людина - самотня, її дії безглузді). Модернізм в образотворчому мистецтві - заперечення зображувальності, абстракціонізм. Модернізм у музиці - заперечення звукової організації - мелодії, гармонії, поліфонії; конкретна музика. Модернізм у театрі - відсутність осмисленого мовлення, логіки розгортання драматичної дії. Експресіонізм (від лат. ехргеззіо - виразність) поєднував жах перед навколишнім світом, здичавінням, деградацією зі сподіваннями на оновлення світу. О. Дікс, Г. Гросс (Німеччина), М. Громер (Франція). Абстракціонізм (від лат. аЬзІгасІиз - відокремлений) прагнув виразити «внутрішній голос» митця, недоступні глибини людського духу. В. Кандинський (Росія), група «Стиль». Формується у 10 - 20-ті роки. У 1922 р. припиняє своє існування дадаїзм, що виник у 1916 р. у США та Швейцарії («дада» - безглузде дитяче мовлення). Основна увага приділялась випадковим процесам, хворобливій уяві, принципам алогічного мислення, пропагуванню сваволі у суспільному житті та мистецтві. Засновники Т. Тцара, М. Дютан (Франція), П. Клєє (Німеччина), Г. Арп (Швейцарія), X. Міро (Іспанія). У1924 р. виникає сюрреалізм («надреаЛізм»), що оспівував абсолютний бунт, непокору і звертався до світу підсвідомого, важких сновидінь, галюцинацій хворобливої уяви. Представники А. Бретон, І. Тангі (Франція), М. Ернст (Німеччина), Р. Магрітт, П. Дельві (Бельгія), С. Далі (Іспанія) та ін. Ж У повоєнні роки як напрями салонного мистецтва продовжували існувати кубізм, футуризм, примітивізм, що виникли у довоєнні часи. Ж В 20-ті роки набуває розвитку реалізм в образотворчому мистецтві: П. Боннар, М. Утрілло, А. Матісс (Франція), Е. Хоппер, Р. Кент (США) та ін., у скульптурі: А. Майоль, М. Жімон та ін. (Франція), Г. Кольбе (Німеччина), Ян Штурса (Чехословаччина) та ін. Ж 20 - 30-ті роки в СРСР, а також серед співчуваючих йому діячів культури набуває розвитку соціаліс- тичний реалізм. В образотворчому мистецтві: Д. Моор, К. Юон, Б. Кустодієв, М. Греков, І. Бродський, М. Нестеровта ін. У скульптурі: С. Коньонков, В. Мухіна, С. Мєркуловта ін. За межами СРСР-творчість художників-монументапістів К. Ороско, Д. Рівери, Д. Сікейроса (Мексика). Розвиток театру  Пожвавлення театральної діяльності у повоєнні роки. Ж Складаються дві великі школи (системи):

• реалістична, пов'язана з діяльністю К. Станіславського (СРСР);
• умовна (експресіоністська), що сформувалася під впливом В. Мейєрхольда (СРСР), Б. Брехта (Німеччина).
• Розвиток кіно
• Відбувається становлення кіномистецтва; виникає центр американського кінобізнесу Голівуд (передмістя Лос-Анджелеса у штаті Каліфорнія, США); виробництво фільмів стає частиною американської економіки та національного експорту.
• Явищем світового кіно стають фільми за участю Ч.Чапліна.
• Наприкінці 20-х років посилюється вплив радянського кіно (С. Ейзенштейн, В. Пудовкін, Г. Апександров).

Розвиток спорту Демократизація спорту, зростання аматорського спортивного руху у повоєнні роки. Ж Розвиток у Західній Європі та США професійного спорту, його комерціалізація. Відновлення Олімпійського руху (в Новий час розпочався у 1896 р.); було проведено п'ять олімпіад: VII (1920 р., Антверпен); VIII (1924 р., Париж); IX (1928 р., Амстердам); X (1932 р., Лос-Анджелес); XI (1936 р., Берлін). Демократичне суспільство Культура є засобом заповнення дозвілля людини. Культура розвивається окремими громадянами та їх об'єднаннями при опосередкованій участі держави. Розмаїття форм, напрямів, течій у мистецтві, що відбиває розмаїття суспільних інтересів; опосередкований суспільний контроль над творчістю (визнання митця, вільний доступ до засобів масової інформації тощо). Строкатість ідейного змісту творів мистецтва - від гуманізму до войовничого антигуманізму, що готує тоталітаризм фашистського напряму. Тоталітарне (соціалістичне) суспільство Культура є засобом формування «нової людини». Культура є державною справою; держава намагається визначати напрями розвитку культури, безпосередньо корегує культурний процес; визначає його форми. Відбувається намагання ідейно консолідувати і уніфікувати культуру; переслідування культурної творчості, що не вкладається в офіційні рамки (від замовчування до фізичного знищення митців). Відбувається намагання втілення і пропагування гуманістичних ідеалів, і водночас оспівуються антигуманні засоби досягнення світлих цілей.