ЛР№12-13 / Відео / Обробка зображень та мультимедіа
Лабораторна робота 12,13
Тема: Відео
Мета: Вивчення представлення рухомого зображення
Завдання:
- Вивчити представлення відео стандартів VideoCD або DivX, VideoDVD, HD-video.
- По одному формату з цих стандартів коротко описати (ітого 3 формата).
- Зберегти відео в кожному з форматів.
- 25-м кадром додати в відео фразу "Поставте мені п'ятірку".
Зміст
Практичне завдання
- "Тайна 25-го кадру:" MYSTERYYYY
- Відеофайли
VideoCD
Video Compact Disc (VCD) — формат запису цифрового аудіо-відео потоку на компакт-диск. Стандарт VCD 1.1 було впроваджено 1993 року концернами Philips i Sony. У 1995 році було прийнято вдосконалений стандарт VCD 2.0. У 1995 році компаніями Philips, Sony, Toshiba, та Panasonic був розроблений "наступний" формат запису цифрового відео – DVD.
Технічні характеристики
Відео
- Кодек: MPEG-1
- Формат:
- NTSC: 107:80 (на 0,3% відрізняється від 4:3)
- PAL/SECAM: 4:3
- Роздільна здатність:
- NTSC: 352x240px
- PAL/SECAM: 352x288px
- Кількість повних кадрів на секунду:
- NTSC: 29,97 (30/1,001) lub 23,976 (24/1,001)
- PAL/SECAM: 25
- Бітрейт: 1150 кб/с (сталий)
Якість відео, записаного у стандарті VCD, загалом має відповідати VHS, але артефакти при стисненні можуть її погіршити.
Відеоформат VCD сумісний з більшістю стандартів DVD-Video, за винятком відео, що записані із частотою 23,976 кадрів на секунду (стандарт DVD-Video вимагає, щоб потік відео MPEG-1 мав частоту кадрів рівну 25 або 29,97 кадрів на секунду).
Аудіо
- Кодек: MPEG-1 Audio Layer II
- Частота дискретизації: 44.1 кГц
- Канали: два моно або один стерео
- Бітрейт: 224 кб/с (сталий)
Як і у більшості CD стандартів, аудіо VCD несумісне зі стандартом DVD-Video через різницю у частоті дискретизації — VCD використовує 44.1кГц, тоді як DVD вимагає 48кГц.
Video DVD
Digital Versatile Disc або Digital Video Disc — (DVD) — носій інформації у вигляді диска, зовні схожий з компакт-диском, однак має можливість зберігати більше інформації за рахунок використання лазера з меншою довжиною хвилі, ніж для звичайних компакт-дисків. Як вже було зазначено, був розроблений у 1995 році компаніями Philips, Sony, Toshiba, та Panasonic.
Технічні характеристики
Відео
- Кодек: H.262/MPEG-2 (MPEG-1 також підтримується)
- Роздільна здатність:
- NTSC: 720×480
- PAL: 720×576
- Кількість повних кадрів на секунду:
- NTSC: 29.97 або 23.976 кадрів в секунду
- PAL: 25 кадрів в секунду
- Бітрейт: від 2000 до 9800 Кбіт/с (часто - динамічний)
- Наявність субтитрів
Аудіо
- Багатоканальний "об'ємний" звук.
- 8 цифрових потоків аудіо (варіантів звукового супроводу для різних мов)
- 8x2 стерео
- можна реалізувати 5.1 або 7.1 звук
- 8 цифрових потоків аудіо (варіантів звукового супроводу для різних мов)
- Формати: PCM, DTS, MPEG чи Dolby Digital (AC-3)
Детальніше розписано: тут
DivX
DivX — відеокодек, різні версії якого відповідають стандартам MPEG-4 part 2, MPEG-4 part 10 (MPEG-4 AVC H. 264), HEVC (H. 265). DivX 8 включає ряд удосконалень, розрахованих на роботу з відео високої чіткості у форматі H.264 і контейнерів MKV.
Конкуренцію йому складає некомерційний XviD (відповідно, назва вийшло зворотним написанням DivX). Cклад пакету:
- DivX Plus Player
- Безкоштовна версія програвача для відтворення файлів у форматах DivX, AVI, MKV, MP4, MOV з функцією DivX To Go (швидке перенесення відео з комп'ютера на різні пристрої, що підтримують DivX (DVD-плеєри, телевізори, ігрові консолі тощо)).
- DivX Plus Codec Pack
- Безкоштовний набір кодеків для відтворення DivX і MKV файлів в будь-якому програвачі.
- DivX Plus Web Player
- Програма для програвання потокових DivX, AVI і MKV файлів, інтегрується в популярні браузери.
- DivX Plus Converter
- Конвертер відео (15-ти денна пробна версія).
MPEG-1
MPEG-1 означає групу стандартів на цифрове стиснення аудіо й відео, прийняту MPEG (Moving Picture Experts Group — Групою Експертів в області Відео). MPEG-1 відео використається у форматі Video CD.
MPEG-1 audio layer 3 — це повне ім'я досить популярного формату стиснення аудіо MP3. З появою дешевшого і потужнішого апаратного забезпечення для кодування/декодування були розроблені досконаліші формати MPEG-2 і MPEG-4. Алгоритми цих форматів складніші й вимагають більших обчислювальних потужностей, однак вони дозволяють досягти більшої ефективності кодування, тобто кращого співвідношення якість/bitrate.
MPEG-1 складається з кількох частин:
- Синхронізація й мультиплексування аудіо й відео (MPEG-1 Program Stream).
- Кодек для відео із прогресивним розгорткою.
- Кодек для звука. Стандарт MPEG-1 визначає три рівні стиснення звуку.
- MP1 або MPEG-1 частина 3 рівень 1 (англ. MPEG-1 Audio Layer 1)
- MP2 или MPEG-1 частина 3 рівень 2 (англ. MPEG-1 Audio Layer 2)
- MP3 або MPEG-1 частина 3 рівень 3 (англ. MPEG-1 Audio Layer 3)
- Процедури тестування продуктивності.
- Еталоне ПО (Reference software).
Найбільшим недоліком MPEG-1 відео є підтримка тільки прогресивної розгортки. Через цей недолік свого часу досить швидко отримав визнання більш універсальний стандарт MPEG-2.
MPEG-2
MPEG-2 означає групу стандартів на цифрове стиснення аудіо й відео, прийняту MPEG (Moving Picture Experts Group — Групою Експертів в області Відео) у 1994 році. Стандарт MPEG-2 переважно використовується для кодування відео й аудіо при мовленні, включаючи супутникове мовлення і кабельне телебачення. MPEG-2 з деякими модифікаціями також активно використовується як стандарт для стиснення DVD. Використання MPEG-2 вимагає сплати ліцензійних відрахувань власникам патентів через MPEGLicensing Association.
MPEG-4
MPEG-4 — міжнародний стандарт, який використовується переважно для стиснення цифрового аудіо та відео. Він з'явився в 1998 році і включає в себе групу стандартів стиснення аудіо і відео і суміжні технології, схвалені ISO - Міжнародною організацією зі стандартизації / IEC Moving Picture Experts Group (MPEG). Стандарт MPEG-4 в основному використовується для мовлення (потокове відео), запису фільмів на компакт-диск і в відеотелефонії. MPEG-4 включає в себе багато функцій MPEG-1, MPEG-2 та інших подібних стандартів, додаючи такі функції, як підтримка мови віртуальної розмітки VRML для показу 3D об'єктів, об'єктно-орієнтовані файли, підтримка управління правами і різні типи інтерактивного медіа. AAC (Advanced Audio Codec - або Покращений Аудіо Кодек) був стандартизований як доповнення до MPEG-2 (рівень 3), був також розширений і включений в MPEG-4.