Моє рідне місто Комсомольськ (Мацко)
На цьому місці розмість статтю, у якій висвітліть свій досвід та враження, знайдені матеріали з історії рідного міста або села. Також у статтю добавте посилання на документи, що Ви створили і завантажили у різних ресурсах, таблицю (зразок поданий у завданні та нижче) та фотографії рідного краю.
При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:
- За результатами досліджень вчених формувалася у 4-3 тис. до н. е. індо-європейська культурно-історична спільнота; проходили торгівельні шляхи; починаючи від доби бронзового віку, скіфських часів до Київської Русі, формувалася українська нація.
Недалеко від Комсомольська знаходяться видатні пам'ятки прадавньої історії України — Дереївське енеолітичне поселення; Компаніївський могильник 3-4 ст. н.е; курганна група із трьох насипів «Три брати», кургани «Цегельна», «Зозулина могила», «Стогніївська могила», «Шведська могила», «Могила Стовбувата». Саме тут залишили свої сліди всі племена, які проживали на цій місцевості у 1-4 столітті н. е.: скіфи, сармати, готи, шумери, ранні слов'яни. Найдавніше поховання кочівників-датується 41-42 століттям тому. Скарби нашої землі, що зберігає в собі корені стародавніх цивілізацій, неодноразово досліджували відомі археологи старшого покоління І.Ляпушкін, Є. Махно, Д.Телегін; сучасні дослідники — Ю.Шилов, Л.Лугова, О.Супруненко, Ю.Башкатов.
З Дніпром місто пов'язано не тільки назвою і своїм місцем розташування. Комсомольськ — місто — пам'ятник. Він побудований на місці жорстоких боїв. У цьому місці в роки Німецько-радянської війни ішли в бій бійці 252-ої та 299-ої Харківської Стрілецької Дивізії. В 1967 році за рішенням Комсомольської селищної Ради в місті споруджено пам'ятник воїнам-визволителям біля підніжжя якого було запалено «вічний вогонь». Від тих, хто залишився живим, хто став спадкоємцем великої слави батьків в знак подяки загиблим, тут, де восени 1943 року проходила битва під час форсування Дніпра частинами Радянської Армії, де об мужність і відвагу воїнів розбився вал нацистських атак піднявся над Дніпром Курган Слави, 11 жовтня 1974 року до 30-річчя визволення України від нацистських загарбників тут був урочисто відкритий обеліск Слави радянським воїнам, які загинули під час форсування Дніпра.
Початок дослідження Кременчуцької магнітної аномалії видатним ученим магнітологом П. Я. Армащевським та дослідником природничих наук В. І. Вернадським відносяться до другої половини 19 століття (1882 рік). Більше ста років назад дослідниками Полтавського краю були відмічені численні магнітні аномалії, одна з яких, за словами академіка В. І. Вернадського, відрізнялася особливою інтенсивністю. Неподалік від Кременчука в сипучих пісках Дніпровського Лівобережжя незадовго до початку Німецько-радянської війни, у 1928 році, ленінградський геофізик Андрій Олександрович Строна знайшов безцінний скарб. Багатокілометровий підземний кряж ховав у собі запаси залізної руди на сотні років. Так була відкрита Кременчуцька магнітна аномалія, яка складалася з десяти родовищ залізистих кварцитів та багатих залізних руд. Через 25 років, в середині 50-х років минулого століття, доктор мінерально-геологічних наук М. Н. Доброхотов, поєднавши результати багаторічних досліджень, прийшов до висновку про доцільність промислової розробки родовищ.
На базі перших двох родовищ Горішніплавнінського та Лавриківського — в 1961 році розпочато будівництво первістка гірничо-видобувної промисловості в Полтавській області — Дніпровського (з 1981 року-Полтавського) гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК).
- Валентина Кузьмівна Рижова Голова виконкому Комсомольської селищної ради 1964-1967
Людмила Іванівна Бугаєвська Голова виконкому Комсомольської міської ради 1976-1977 Олександр Павлович Попов Голова виконкому Комсомольської міської ради — Комсомольський міський голова 1994-2007
- 6 січня 1961 року газета «Комсомольская правда» на першій полосі помістила статтю про будівництво гіганта чорної металургії країни і на його базі - нового міста. Увагу юнаків та дівчат, прагнучих до романтики, не міг залишити байдужими заклик зі сторінок газети: «Есть город Комсомольск-на Амуре, будет город Комсомольск-на-Днепре». Після публікації статті першопрохідники почали називати селище, яке будувалося, Комсомольськ-на-Дніпрі. А на будову з усієї країни тут же потяглися люди. Багато першопрохідників, які приїхали на будову в перші дні її існування, в свої спогадах підкреслювали, що саме ця стаття стала вирішальною в їх подальшому життєвому шляху. На новобудову в полтавські степи їхали з усіх кінців країни і молодь, з комсомольськими путівками в руках і комсомольським вогником в серцях, і люди старшого віку, але основна маса молодих будівельників прибувала організованими загонами.
12-24 січня 1961 року на станцію Редути прибули перші загони полтавчан, чисельністю 50 чоловік, 28 січня-49 комсомольців з Дніпропетровська, на початку лютого — групи киян і львів'ян.
Будівництво гірничо-збагачувального комбінату було оголошено ударною комсомольською будовою. Морозного січневого дня 1961 року в центрі майбутнього селища, віддаючи данину подвигові комсомольців на Амурі, встановили щит з написом: «Тут буде споруджено місто Комсомольськ-на-Дніпрі».
В наметах першопрохідники жили навесні 1961 року, прокладали під'їзні шляхи до будівельного майданчика, споруджували будинки. Під фундамент найпершого будинку муляри бригади Івана Забоборова заклали символічного листа до наступних поколінь, закликаючи зміцнювати традиції спадкоємців.
Зростало місто, з'являлися нові мікрорайони, а разом з ними, і нові вулиці. Одна з них присвячена гірникам, які прокладали шлях до підземної кладової багатющих покладів залізної руди. Назва іншої -Космонавтів — присвячувалась радянським космонавтам -першопрохідникам космосу. Одну з магістралей, що вела до корпусів комбінату, спершу назвали Фабричною, а потім перейменували у вулицю Строни. Перша ж вулиця була названа на честь молоді, що зводила Комсомольськ, Молодіжною. Згодом на карті міста з'явились вулиці Миру, Добровольського, Конституції, Леніна[2].
В зв'язку з декомунізацією та потребою перейменування міста Комсомольськ, яке виросло переважно на землях старої Келебердянської сотні Полтавського козацького полку і перебрало на себе становище головного урбаністичного осередку, логічним було б приєднати цей населений пункт до Келеберди із поширенням її славної історичної назви на об'єднане поселення.
Рідне місто або село на карті України [1] (вставити фотокопію карти)
[[Файл:[[Файл:
карта
|міні]]||міні]
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
| 11 жовтня 1974 р. | до 30-річчя визволення України від фашистських загарбників тут був урочисто відкритий обеліск Слави радянським воїнам, які загинули під час форсування Дніпра. |
| 1928 р. | ленінградський геофізик Андрій Олександрович Строна знайшов безцінний скарб. Багатокілометровий підземний кряж ховав у собі запаси залізної руди на сотні років. |
| 1961 р. | розпочато будівництво первістка гірничо-видобувної промисловості в Полтавській області – Дніпровського (з 1981 року – Полтавського) гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК). |
| 12-24 січня 1961 р. | на станцію Редути прибули перші загони полтавчан, чисельністю 50 чоловік, 28 січня – 49 комсомольців із Дніпропетровська, на початку лютого – групи киян і львів'ян. |
