Трудове право США

Вступ

Правове регулювання праці виникло порівняно недавно — з розвитком капіталістичного засобу виробництва, тоді, коли панівною формою організації праці стала наймана праця, коли робітничий клас організовано почав вимагати від держави регулювання трудових відносин, і держава змушена була піти на поступки й розпочати регулювання окремих питань трудових відносин. Тому історично трудове право являє собою результат боротьби робітничого класу за свої економічні і соціальні права.

1. Становлення трудового законодавства США

Становлення трудового законодавства в США пройшло тривалий і важкий шлях у силу особливих історичних умов формування робочої сили в США, організації профспілки. Протягом ХІХ ст. у країні склалася судова доктрина, згідно з якою діяльність профспілки, організація робітничих страйків визнавалися незаконними.

Американські підприємці широко використовували для боротьби з організованим робітничим рухом «свободу договору», тобто договірні методи тиску на робітників.

Спроби Конгресу заборонити таку договірну практику як яскраво виражену антиробітничу заперечувалися Верховним судом США, котрий розглянув прийняття такого закону як неприпустиме втручання у відносини власності, що є неконституційним.

До кінця XIX — початку XX ст. Америка перетворюється на країну класичного корпоративного капіталізму, у якій без всяких обмежень діяли гігантські трести, монополії, які обмежували свободу ринкової конкуренції, диктували такі умови існування приватному підприємництву, що призводили до задушення їхніх конкурентів, до розорення середнього і дрібного бізнесу [2, с. 704].

2. Трудове законодавство після Громадянської війни 1861-1865 рр.

Громадянська війна призвела до серйозних змін в економічній, політичній і правовій системі Сполучених Штатів. Вона знищила рабовласництво, ліквідувала залишки докапіталістичних соціальних структур, завдяки Гомстед-акту остаточно вирішила аграрне питання шляхом передачі раніше націоналізованих земель Північного Заходу у власність фермерів.

Остаточно утвердився так званий американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві, де основною фігурою стає капіталістичний фермер. У цьому відношенні війна Півночі з Півднем може вважатися продовженням і завершенням буржуазної революції, що була розпочата війною за незалежність.

Негри, що не мали роботи, визнавалися бродягами, за що рішенням суду вони каралися штрафами, а при їх несплаті - примусовими роботами на плантаціях. Так виникло "кримінальне рабство", яке зводило в могилу майже половину засуджених. Страх перед звинуваченням у бродяжництві примушував негра найматися на будь-яку роботу за найменшу платню.

Десятиліття після Громадянської війни характеризувалися урядовою корупцією та жорстокими методами ведення ділових операцій в міру того, як капіталісти вступили в руйнівну боротьбу за монопольне регулювання швидко виникаючих галузей промисловості. В цей період "баронів-грабіжників" (так називали промислових магнатів) було багато інтриг, вбивств та хабарників серед законодавців [8, с. 215].

3. Розвиток трудового права США за часів “нового курсу”. Закон Вагнера.

У 1933 році було вжито надзвичайних заходів щодо боротьби з безробіттям. Уряд і створені ним нові федеральні структури організували систему молодіжних таборів і різноманітні громадські роботи, які фінансувалися державою (наприклад, будівництво шляхів).

З 1935 року встановилася федеральна система страхування, яка вперше в історії США передбачала допомогу з безробіття і пенсії по старості.

До цього періоду належить становлення трудового права. Законом від 1933 року закріплялося право на створення професійних об’єднань, які розглядалися як посередники у соціально-трудових відносинах. Остаточна легалізація профспілкової діяльності утвердилася в законі Вагнера від 5 липня 1935 року [3, с. 390].

Закон про трудові відносини (Закон Вагнера), прийнятий у 1935 р., не тільки вперше в історії США проголосив офіційне визнання прав профспілок, а й передбачив законодавчі гарантії цих прав. У ст. 7 Закону перелічувалися права робітників.

4. Закон Тафта-Хартлі 1947 року

Закон Вагнера (прийнятий у 1935 р. у кризовій ситуації, переслідував не в останню чергу політичні цілі Ф. Рузвельта перед черговими виборами) створив певний дисбаланс політичних сил, обмежуючи свободу дій, «нечесну трудову практику» лише підприємців, що не могло не викликати протесту з їх боку.

Боротьба навколо Закону 1935 р. почалася одразу ж після його прийняття. До неї включилися антирузвельтівська організація «Американська ліга свободи», яка виникла в цей час, такі великі організації американського бізнесу, як «Національна асоціація промисловців», «Торгова палата» тощо.

До 1937 р. боротьба велася за визнання закону неконституційним, потім за перегляд його Конгресом, у якому за наступні 10 років було розглянуто 200 відповідних законопроектів. У 1947 р. такий перегляд відбувся, був прийнятий Закон Тафта-Хартлі, чинний і дотепер [2, с. 715]. Закон Тафта-Хартлі був покликаний створити механізм покладення краю незаконним страйкам, а також запобігати політизації профспілок.

Висновок

Трудове законодавство — як федерації, так і штатів — визначає лише загальні напрямки і правила боротьби за встановлення умов праці. Самі ці умови та норми праці регулюються в колективних договорах.

Таким чином, колективні договори посідають вагоме місце у трудовому праві і в самій профспілковій практиці.

Важлива роль у процесі укладання колективних договорів належить Національному управлінню з питань трудових відносин та відповідним спеціалізованим адміністративним органам штатів.

Список використаної літератури:

1. Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн. 22е вид. перероб. й доп. : Навч. посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2008 — 730 с.

2. Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. / 5-те вид., перероб. і допов. — К.  : Істина, 2005. - 768 с.

3. Маймескулов Л.М. Історія держави і права зарубіжних країн : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Л. М. Маймескулов, Д. А. Тихоненков, В. В. Россіхін, С. І. Власенко ; за ред. Л. М. Маймескулова. – Х. : Право, 2011. – 520 с.

4. Г.І. Трофанчук Історія держави і права зарубіжних країн. Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 400 с.

5. История государства и права зарубежных стран. В 2-х ч. Под ред. Крашенинниковой Н.А. и Жидкова О.А. - Учебное пособие - 2004 – 624с.

6. Страхов М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підручник/ Микола Страхов,; Нац. юридична акад. України ім. Ярослава Мудрого, Акад. правових наук України. - 2-е вид., переробл. і доп.. - К.: Видавничий дім, 2003. - 582 с.

7. Омельченко І. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчально-методичний посібник/ Ірина Омельченко, Олег Сорокін, Валентин Череватий,; Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького, 2000. - 132 с.

8. Шевченко О. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник для студ. юрид. вузів та фак./ Олександр Оксентійович Шевченко,; Відп. ред. І.Д.Борис. - К.: Вентурі, 1997. - 303 с.