Огляд життя і творчості М. Смотрицького

Матеріал з Вікі ЦДУ
Версія від 08:46, 8 грудня 2015; 3973994 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Упродовж століть Мелетій Смотрицький – одна із найяскравіших постатей ранньо¬ модерної історії Східної Європи (талановитий письменник, вчений-філолог, ерудит, людина всебічної європейської освіти, резонансний церковний діяч) – викликала неослабне зацікавлення в гуманітаристиці. М. Смотрицькому присвячено безліч науко¬ вих праць, загальних і конкретних досліджень, які охоплювали велике коло проблем від творчої спадщини до особливостей біографії та діяльності. Однак, досі не існує синтетичного наукового дослідження, яке б повноцінно охоплювало нагромаджену базу джерельних свідчень та навіть всю гаму публікацій, присвячених постаті. Щоправда, деякі вчені коротко порушували історіографічний аспект проблеми (М. Грушевський1 , М. Соловій2, Е. Прокшина3, С. Бабич4 ). Останній здійснив акту¬ альний огляд сучасної історіографії, але, фактично, не зміг осягнути ширшого кола сучасних досліджень, оскільки це мало стосувалося завдань його теми. Саме тому розгляд постаті Мелетія Смотрицького є важливим для сучасної історіографії, адже охоплюватиме не оглянутий великий масив інформації, присвячений різноманітним сторонам життя та діяльності ранньомодерного діяча. Відтак, дана стаття є спробою узагальнення і систематизації наукової літератури про життя і діяльність Мелетія Смотрицького на сучасному етапі. Сучасну історіографію творчої спадщини та діяльності Мелетія Смотрицького слід вочевидь починати не з рубежа 80 – 90-х рр., як це прийнято в історіографії, а з 1987 р., коли в США в “Гарвардській бібліотеці давнього українського письменства” було видано зібрання творів письменника способом факсимільного відтворення тексту у двох томах (з розлогою передмовою Девіда Фріка). До першого тому увійшли “Тренос”, “Казання на погреб… Леонтія Карповича”, дві версії “Верифікації невинності”, “Обо¬ рона верифікації”, “Еленхус”, “Апологія пергринації до Східних країв”, “Протестація Проти Собору… 1628 р….”, “Паренезис”, “Екзетезис”5 ; до другого – текст “Учительного Євангелія”6. Незважаючи на спосіб видання, практично всі основні твори письменника і поле¬ міста отримали нове життя, позаяк їх оригінальні публікації XVII ст. давно ста¬ ли бібліографічною рідкістю. У 90-х рр. ХХ – на початку ХХІ ст. твори М. Смо¬ трицького час від часу видавались в Україні7 , Білорусі8 та Росії9 , але ці видання, без перебільшення, мають спорадичний характер, окремі з них, призначені для широкого загалу, надруковані у фрагментах чи перекладені національними мовами (тож не пре¬ тендують на науковість). Все ж, парадоксом є те, що, наприклад, найвідоміший твір М. Смотрицького “Тренос” жодного разу не перевидавався повністю. Тобто, сучасна археографія спадщини Мелетія Смотрицького бажає бути кращою. Розглядаючи праці сучасних дослідників, присвячені Мелетію Смотрицькому треба зважати на їх певну специфіку. Поряд з тим, що ним цікавилися як закордонні, так і вітчизняні дослідники, історіографія питання вирізняється дослідженням дуже різноманітних аспектів спадщини Смотрицького. Так, мовознавці зосереджують свою увагу переважно на дослідженні граматики, літературознавці – на особливості полеміки і символів в його творах, історики ж розглядають, у більшості, його релігійну діяльність в тогочасних умовах та її вплив на історію церкви і суспільства. Відповідно, філософи здійснюють огляд його світоглядних парадигм.