Стаття до проекту "Моє рідне місто або село" Крицької Олени
Новгоро́дка — селище міського типу в Україні, центр Новгородківського району Кіровоградської області. Населення близько 6100 чоловік.
Географія
В географічному відношенні селище міського типу Новгородка відноситься до Придніпровської височини і являє собою денудировану рівнину.
Новгородка розташована в долині річки Кам'янки.
Селище лежить за 37 км на південний схід від обласного центру — міста Кіровограда, і за 13 км від залізничної станції Куцівка.
Населення.
В селищі проживає близько 6100 чоловік, переважно українці. Відсоток інших національних груп в загальній кількості населення незначний, проте є представники таких національностей як росіяни, білоруси, молдовани, вірмени, грузини та інші.
Історія.
Землі Куцівки (Новгородки) входили до складу Запорозької Січі. Після ліквідації Запорозької Січі Куцівка стала державним поселенням. Історична хронологія селища починається з 1768 року. Тоді цей населений пункт був зимівником Куцівкой, заснований запорожським полковником Афанасієм Куцим. Перші мешканці — запорозькі козаки Дядковського куреня, згодом також переселялися вихідці з Полтавської губернії. З 1821 року Куцівка - військове поселення, центр округу. В 1822 року Куцівка перейменована на селом Новгородку на честь Новгородського полку, що тут квартирував. Після ліквідації військових поселень Новгородка — державне село, яке в 1860 року отримало статус містечка і стало центром волості. Східну околицю Новгородки, де розташовувався Новгородський полк, жителі селища і тепер називають «штабом», а заглибину річки Кам'янки, де стояла лазня для військових — «банею». На початок XIX століття Новгородка була вже великим поселенням, що розміщувалося на берегах річки Кам'янки та на схилах балок Тернової та Котенкової. Простягалася Новгородка на 10 верств у довжину. Містечко було волосним центром. Хати здебільшого глиняні, вкриті соломою або очеретом. Лише наприкінці дев'яностих років сюди прибув фельдшер, почала працювати аптека, а в 1909 році — лікарня на 20 ліжок. Серед селян лютували хвороби. Так під час епідемії дизентерії і скарлатини в 1899 року загинуло 11% населення, з кожних 100 новонароджених помирало 40. У 1873 році відкрилася земська школа, згодом — 2 церковно-парафіяльні школи. З 6129 жителів у 1886 році грамоту знало 463, з них — 42 жінки. Станом на 1886 рік у містечку, центрі Новгородківської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 4928 осіб, налічувалось 819 дворових господарств, існувала православна церква - Церква Святої Трійці, єврейський молитовний будинок, школа, 17 лавок, винний склад, постоялий двір, винний склад, відбувались 4 ярмарки на рік: Олексіївська 17 березня, Вознесенська, Іллінська 20 липня та 8 листопада, базари по п'ятницях та неділях. В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки визвольних змагань на початку лютого 1918 року в містечку встановлено радянську владу. Почалася чорна смуга в історії села і її жителів - репресії 1918-1921, голод 1921-1922, знищення церкви і земської освіти, розкуркулення і колективізація 1929-1931, Голодомор 1932-1933, репресії 1937-1938, ІІ світова війна 1941-1944, репресії 1944-1952, голод 1946-1947 років... Після такого геноциду українського народу, населення Новгородки зменшилось в рази. 7 серпня 1941 року німецькі війська захопили Новгородку. Німці розстріляли 32 радянських активістів, вивезли до Німеччини понад 400 юнаків і дівчат, грабували населення. В боях за Новгородку з боку Червоної Армії загинули 1720 радянських бійців і офіцерів. 10 березня 1944 року в Новгородці відновлено радянську владу. Під час ІІ світової війни були знищені школи, громадські будівлі, приміщення сільськогосподарського технікуму, житлові будинки, міст на шляху Кіровоград - Кривий Ріг. У таких важких умовах починалася відбудова села. Будувалися заклади освіти, культури. Було побудовано молокозавод, завод мінеральних вод, будувалися житлові будинки. Значна увага приділялася розвитку сільського господарства. З 1991 року районий центр Новгородка в складі незалежної України. Земельні угіддя орендують агрофірми і дрібні фермери.
Економіка.
Головним напрямком розвитку економіки в селищі є сільське господарство з провідною галуззю — рослинництво. Основним підприємством на території селища є агрофірма «Мюннт», основними видами діяльності якої є торгово-посередницька діяльність. Підприємство засноване 12 січня 1994 року. Основними видами продукції є хлібобулочні вироби, борошно, крупи, м'ясо. Підприємство підтримує економічні зв'язки з такими великими містами України як Київ, Донецьк, Одеса, Івано-Франківськ, Дніпропетровськ. В селищі Новгородка налічується близько 14 новостворених підприємств, найбільшими з яких є агрофірма «Перспектива» та ТОВ «Прогрес», що утворені в результаті реформування аграрного сектора економіки.
Транспорт. В селищі діє автобусний парк, що забезпечує зв'язок з обласним центром та населеними пунктами району. Новгородка розташована на трасі державного значення Н23. Завдяки транзитному автобусному сполученню вона має зручний зв'язок з такими містами як Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Вінниця, Умань, Котовськ, Ялта.
Освіта. Рівень освіти в селищі забезпечують 3 навчальні заклади, із них Новгородківський НВК, одна школа І-ІІІ ступенів та одна — І-ІІ ступенів, а також державне професійно-технічне училище № 36, в якому навчається 285 учнів.
Медичне обслуговування.
На сьогодні в Новгородці діє центральна районна лікарня на 100 ліжок, де працює 150 медичних та технічних працівників.
Культура та спорт.
В селищі функціонує 5 бібліотек, 2 будинки культури, 1 кінотеатр, 3 банки та 2 готелі. При школах та ПТУ селища діють 4 спортивних зали.
Пам'ятки
На території Новгородківського району досліджено памятку скіфського часу (Таранова могила поблизу села Інгуло-Кам'янка). Всього на державному обліку знаходиться 93 археологічні памятки, одна з яких має статус національної (Курган 1, с. Козирівка). Серед архітектурних пам'яток на території селища розташована пам'ятка місцевого значення — навчальний корпус державного професійно-технічного училища № 36. В селищі є пам'ятники воякам Червоної Армії, що загинули в 1943—1944 роках під час Великої Вітчизняної війни. Експонати з історії селища зберігаються в Новгородківському районному краєзнавчому музеї. На південь від Новгородки знаходиться заповідне урочище місцевого значення Терник, біля західної околиці селища - ботанічний заказник місцевого значення Квітуча балка.
Персоналії.
Кравцов Іван Савелійович (1914–2005) — радянський військово-морський льотчик-винищувач, Герой Радянського Союзу. Невпряга Микола Тимофійович (1925) — Герой Радянського Союзу. Семенов Дмитро Іванович (1913–2006) — Герой Радянського Союзу, заслужений меліоратор УРСР. Скопенко Віктор Васильович — Герой України, доктор хімічних наук, професор, академік НАНУ, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1985 — 2008).
Новгородка на карті України Google
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
| 1781 | Відкрилась дерев'яна Троїцька церква. |
| 12 жовтня 1811 | Сформувався Новгородський кірасирський полк. |
| 2 квітня 1832 | За доблесть, проявлену Новгородським кірасирським полком в польській кампанії, його полкове село Куцівка перейменовано на Новгородку. |
| 1873 | У селищі з'явилася земська школа. |
| січень 1930 | Ухвалено постанову про ліквідацію куркульських господарств на території краю. |
| 1932 | Утворилась машино-тракторна станція (МТС). |
| 1932-1933 | Голод. |
| 1936 | Розвиток стаханівського руху у Новгородці. |
| 7 серпня 1941 | Вхід німецьких військ до Новгородки. |
| 10 березня 1944 | Новгородка звільнена від окупації. |
| серпень 1991 | Збудовано приміщення школи №1. |
Ресурси:
- Посилання на презентацію у [1];
- Посилання на власний фотоальбом у [2];
- Посилання на власний блог у [3];
- Посилання на добірку відеоматеріалів [4];
- Посилання на опитування [5]
Сторінка проекту Моє рідне місто або село
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
