Стаття до проекту моє рідне місто або село Тішкус Артем
Лито́вська Респу́бліка, Литва́ (лит. Lietuvos Respublika, Lietuva) — держава в Північній Європі, одна з трьох країн Балтії, розташованих на східному узбережжі Балтійського моря. На півночі Литва межує з Латвійською Республікою (протяжність кордону 610 км) на сході — з Білоруссю (протяжність кордону 724 км), на південному заході з Калініградською обл. Російської Федерації (протяжність кордону 303 км), на півдні — з Польщею (протяжність кордону 110 км). На заході природними кордонами Литовської республіки є узбережжя Балтійського моря (протяжність 99 км).Столиця Литовської республіки — Вільнюс (з 1323 до 1919 року та з 1990 року до сьогодні). З 1919 по 1940 роки столицею було місто Каунас.
Литовська республіка є членом ОБСЄ та ООН (з 1991 року), Ради Європи (з 1993), НАТО (з 2002), Європейського Союзу (з 2004), з 21 грудня 2007 року — повноправний член Шенгенської угоди. З 1 липня по 31 грудня 2013 року Литва була Головою Ради Європейського Союзу.
Стародавня історія
Поява на території Литви перших людей відбулася на початку сучасного періоду голоцену кайнозойської ери (10-8 тис. років до н. е.). Майже до 8 тисячоліття до н. е. тут панувала культура епіпалеоліту. У 7—6 тисячолітті до н. е. на більшій частині сучасної Литви сформувалася культура мезоліту. Неоліт розпочався тут пізніше за час свого закінчення на території південної Месопотамії (4 століття до н. е.). Бронзові вироби з'явилися на території Литви у другій чверті 2 тисячоліття до н. е., проте їх місцеве виробництво почалося тільки близько 1500 року до н. е. Залізний вік на Литві тривав до середини 1 тисячоліття н. е.
Історія державності Литви починається з короля Міндаугаса[2], якому на початку 13 століття вдалося об'єднати литовські і деякі інші племена. Міндаугас прийняв християнство в 1251 році. За це у 1253 році він одержав від папи Інокентія IV королівську корону, але визнав васальну залежність Литви від римської курії. Період його правління був відзначений великими військовими походами, під час яких були приєднані деякі землі, на яких проживали слов'янські племена. Міндаугас був гарним дипломатом, особливо проводячи переговори з Тевтонським орденом, який багато разів нападав на литовські землі. Литовська держава, посилена реформами Міндаугаса, отримала міжнародне визнання і новий титул. У 1253 році Міндаугаса коронували королем Литви.
1413 року, після підписання Городельської унії, Вітовтом була проведена адміністративна реформа, в результаті якої Литовське князівство припинило своє існування, ставши частиною новоствореного Віленського воєводства ВКЛ. Грюнвальдська битва з Вітовтом в центрі
У період найбільшої могутності Литва включала територію нинішньої Білорусі, велику частину сучасної України, частину західноросійських земель і тягнулася від Балтійського до Чорного моря. В умовах боротьби з хрестоносцями відбувся вступ Великого князівства Литовського у союз із Польським королівством шляхом укладання Кревської унії (1385). У 1569 Литва і Польща об'єдналися в двоєдину державу — Річ Посполиту — Республіку Обох Народів. У кінці XVIII ст. держава була розділена між Росією, Австрією і Прусією, причому велика частина території Литви увійшла до складу Російської імперії.
Під час Революції 1905–1907 років був створений литовський парламент, деякі члени якого опинилися в еміграції. Один з таких, Юозас Габріс, спільно з українською еміграцією створив в Парижі Союз народів, що мав на меті сприяти національному самовизначенню східноєвропейських народів. Після розпаду Російської імперії Литва отримала незалежність, що було закріплено договором між РРФСР і Литовською республікою 12 липня 1920. У 1940 році Литва була окупована радянськими військами та приєднана до СРСР. 21 липня 1940 відбулися засідання «новообраних парламентів» Литви, Латвії, Естонії, учасники яких проголосили радянську владу в республіках та звернулися до Верховної Ради СРСР з проханням про прийняття до складу Союзу РСР. [3] У 1941-44 роках окупована німецько-фашистськими військами, з 1945 — знову стала частиною СРСР.
У 1940-50-х литовські партизани боролися проти радянської влади. Національні виступи почалися в 1970-х, загострившись наприкінці 1980-х. Незалежність визнана у вересні 1991. До складу ООН і НБСЄ ввійшла в 1992. До складу НАТО — у 2002, до Європейської Спільноти — у 2004.
26 серпня 1991 року Україна та Республіка Польща визнали незалежність Литви.
Литва є найбільшою за площею та кількістю населення державою з трьох балтійських країн. Знаходиться на відрогах Східноєвропейської рівнини, сьогоднішній ландшафт сформувався в останній Льодовиковий період і має рівнинний характер з невисокими моренами. В Литві є понад 3 тис. озер, розташованих в основному в східних частинах країни. Найбільша ріка — Неман (лит: Nemunas, біл: Нёман). З заходу країна омивається Балтійським морем. Клімат повільно переходить від морського на узбережжі в континентальний на сході країни з вологими і помірними зимою та літом. Лісами вкриті близько 30% території.
За розрахунками деяких сучасних географів біля литовського села Пурнушкес (26 км на північ від Вільнюса) знаходиться географічний центр Європи (54°54′ пн. ш., 25°19′ сх. д.).
Мовна ситуація
Державною та найбільш розповсюдженою мовою є литовська. Окрім неї населенням також використовуються такі мови:
російська — близько 344 000 осіб польська — 258 000–400 000 осіб білоруська — близько 63 000 осіб українська — близько 45 000 осіб татарська — близько 5 100 осіб (див. Татари-липки) їдиш — близько 4 000 осіб латиська — близько 4 000 осіб караїмська — 120 осіб[4]
Більшість росіян з'явилась у Литві після Другої світової війни і після початку другої окупації Прибалтики Радянським Союзом. Також у 1940-1950-ті роки через належність місцевого населення до антирадянського руху опору (відомий як Лісові брати) багато з литовців, латишів та євреїв було депортовано до Сибіру та малозаселених територій. Сьогодні спостерігається зворотна тенденція: серед литовців російською добре володіють старші люди, у той як час молодь значно краще володіє англійською.
Якість життя
З 2012 р. тривалість життя становила 70,7 років для чоловіків і 80,7 — для жінок, дитяча смертність становила 6,2 на 1000 народжених. Щорічний приріст населення збільшився на 0,3% в 2007 р. На 30,4 чоловік зі 100 000, у Литві спостерігається різке зростання самогубств в пострадянські роки, що становить найвищий рівень самогубств у світі. У 1996 р. він був в розмірі 49,1 на 100 000 населення в світі. Литва також має найвищий рівень убивств в ЄС.
Відносини з Україною Динамічно розвиваються литовсько-українські відносини, що регулються Договором про дружбу і співробітництво від 8 лютого 1994 року. Під час Помаранчевої революції в Україні президент Литви В. Адамкус входив до групи міжнародних посередників і був одним з ініціаторів проведення "круглого столу" між владою і опозицією в Україні. Нині Литва є одним з активних прибічників вступу України до ЄС і НАТО. Надання такої підтримки Україні є складовою сучасної геополітичної доктрини Литви, одним з важливих елементів якої є сприяння інтеграції до Північноатлантичного альянсу інших пострадянських держав, передусім України, з тим, щоб не лише кордони держав Балтії були останнім форпостом НАТО на шляху потенційної російської загрози. Адже попри інтенсивний діалог Росія—НАТО офіційний Кремль залишається не лише противником подальшого розширення Альянсу на схід, а й подекуди активно застосовує політичні й економічні важелі для здійснення тиску на Балтійські держави.
Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
| 1767 | запорізький полковник Андрій Кийнаш доповів Кошеві (козацькому управлінню), що недалеко від річки Сугоклія засноване поселення Малий Бобринець. |
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Google Диск;
- Посилання на власний фотоальбом у Google Диск;
- Посилання на власний блог у Blogger;
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Моє рідне місто або село
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
