Стаття до проекту з ОІ та ІФК "Порівняльна характеристика давньогрецької боротьби та сучасної греко-римської боротьби" Непоти Р.В.

Порівняльна характеристика давньогрецької боротьби та сучасної греко-римської боротьби

Ідея проекту

Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті. Які види спорту існують на сьогоднішній день

Автор проекту

Непота Роман

Відео

https://www.youtube.com/watch?v=lJbQVyoZsnc

Порівняльна характеристика

Спільне: 1. Перемагав той борець, хто кине противника на землю 2. Захвати проводяться тільки руками, без участі ніг 3. Велика увага приділялась фізичній підготовці 4. Спортмени переможці отримували винагороди та славу

Відмінне: 1. В Стародавній Греції не було вагових категорій 2. В сучасній боротьбі спортмени діляться на вагові та вікові категорії 3. Сучасна боротьба відрізняеться екіпіровкою та сам підхід до спорту 4. Техніка боротьби в сучасності більш розвинута, більший арсенал прийомів, кращі умови для тренування

Історія виникнення боротьби

Стародавня Греція - колиска розвитку багатьох видів спорту, і боротьба, як вид спорту, досягла справжнього розвитку саме в Греції. Боротьба була включена з 704 року до н.е. в програму Олімпійських ігор. Вона входила в класичне п'ятиборство - пентатлон: біг, метання списа, метання диска, стрибки і боротьба. Знаменитий грецький атлет Тесеус був засновником перших правил: перемагав той борець, хто кине противника на землю три рази.

У Греції велике значення приділялося професійної підготовки борців, там були організовані перші школи з підготовки спортсменів. Прийоми боротьби широко використовувалися і в підготовці воїнів. Багато видатних мужі Стародавньої Греції були борцями і учасниками Олімпійських ігор - Мілон Кротонский (шестикратний чемпіон Олімпійські ігор), Піфагор, Платон, Піндар, Алкінад.

Римляни перейняли у греків захоплення боротьбою. У них боротьба демонструвалася в поєднанні з кулачним боєм, а в гладіаторських боях - з озброєним боєм, переможці цих боїв ставали народними кумирами.

[[

]]

Але в кінці IV століття школи гладіаторів занепадають і закриваються, припиняють своє існування і Олімпійські ігри.

Лише тільки наприкінці XVIII початку XIX століття в Європу повертається греко-римська боротьба. Тепер місцем її розвитку стає Франція, де й були закладені сучасні правила гри: в греко-римської боротьби захвати проводяться тільки руками, без участі ніг; перемагає в сутичці той, кому вдається покласти противника на обидві лопатки на килим, або ж до перемоги призводить перевагу одного із суперників у 10 балів.

Греко-римська боротьба європейський вид єдиноборства, в якому спортсмен повинен, за допомогою певного арсеналу технічних дій (прийомів), вивести суперника з рівноваги і притиснути лопатками до килима. У греко-римській боротьбі, на відміну від вольній, заборонені технічні дії ногами (зачепи, підніжки, підсічки) і захвати ніг руками. Класична боротьба народилася в Древній Греції і отримала розвиток в Римській імперії, а сучасний вигляд греко-римської боротьби сформувався у Франції в першій половині XIX століття.

З +1896 року греко-римська боротьба входить у програму Олімпійських ігор, з 1898 року проводяться чемпіонати Європи, з 1904 року - чемпіонати світу. У Міжнародній федерації боротьби - ФІЛА (FILA; заснована в 1912 році) складається понад 120 країн (1997).

Міжнародною федерацією боротьби найбільшим борцем греко-римського стилю XX століття був визнаний російський спортсмен Олександр Карелін,

що є 3-кратним олімпійським чемпіоном, 9-кратним чемпіоном світу, 12-кратним чемпіоном Європи і 13-кратним чемпіоном СРСР і Росії