Стаття до проекту "Моє рідне місто або село" Дмитришина Ганна
Зміст
Історія
Передісторія
Долину річки Жовтої з її притоками, вербами, чагарниками очерету в старовину називали урочищем Жовті Води. Оскільки в деяких місцях річка омивала виходи залізної руди, і яскраво-жовта фарба — продукт окислення залізняку;— потрапляла до річки, запорізькі козаки назвали річку Жовтою, а долину біля неї— Жовтими Водами. Ця місцевість відносилася до так званого Дикого поля.
Переправа на річці Жовтій називалася Жовтим Бродом. Тут стояли козацькі зимівники, укріплені для захисту від татар.
Помилково вважається, що поблизу міста в урочищі Жовті Води 16 травня 1648 року відбулася битва українсько-татарського війська під керівництвом Богдана Хмельницького з військами Речі Посполитої під керівництвом С. Потоцького. Ця битва стала початком Українсько-польської війни 1648-57.
Селище Жовта Ріка
Наприкінці 19 століття у басейні Жовтої були виявлені багаті поклади залізних руд. У 1895 році починається розробка рудника поблизу села Весело-Іванівка. Підприємець Львов та інженер Боруцький орендували у жителів цього села 870 десятин землі. Згодом цей рудник став власністю гірничопромислового товариства «Жовта Ріка». У 1898 році видобуток руди почався на Краснокутському кар'єрі, власником якого був катеринославський купець Копилов.
Поряд із цими рудниками виникло селище Жовта Ріка. На Весело-Іванівському руднику щороку видобували по 3,5 мільйона пудів залізної руди, на Краснокутському і Коломойцевському рудниках— по 2,5 мільйона пудів. Після завершення будівництва Катерининської залізниці від селища до залізничної станції Жовті Води (зараз — станція Жовті Води І) прокладено залізничну колію довжиною 10 верст. До того часу видобуту на рудниках руду гужовим транспортом доставляли на станцію Пічугине поблизу Кривого Рогу.
Кількість працюючих робітників на рудниках змінювалась у залежності від періоду зростання чи кризи у залізорудній промисловості загалом. Так, на руднику «Жовта Ріка» спочатку налічувалось близько 200 робітників, у 1901 році — 60, але вже у 1904 році— близько 1 000. У 1912 році через скорочення попиту на руду кількість працюючих зменшилась до 600, проте у 1913 році знову зросла і становила понад 1 000 працюючих. В основному тут працювали сезонні робітники, які приїжджали сюди з навколишніх губерній та довколишніх сіл.
Робітники проживали у земляних бараках, для кваліфікованих робітників та їх сімей було збудовано декілька кам'яних будинків. На рудниках був низький рівень безпеки праці, що спричиняло часті травми робітників.
Через погані житлові умови, небезпечні умови праці у 1904–1907 роках на рудниках «Жовта Ріка» і Копилова відбулося декілька страйків.
У 1905 році відкрито рудничну початкову школу, в якій навчались діти службовців та деяких робітників заводу, а також заможних селян довколишніх сіл — Жовтого, Боголюбівки, Весело-Іванівки.
Протягом подій 1918–1920 років, рудники Жовтої Ріки не працювали. У 1920 році в селищі встановлено радянську владу. Відновлення роботи рудників розпочалося у 1924 році. Кар'єри усіх колишніх рудників були об'єднані в одне рудоуправління «Жовта Ріка».
Під час процесу індустріалізації у СРСР на руднику було збудовано механічну майстерню, паровозне депо, градирню, високовольтну лінію, дві електропідстанції, компресорну установку. У 1934 здана в експлуатацію нова шахта «Капітальна», одна з найбільших на той час у Кривбасі. Видобування руди зросло до 726 тисяч тонн у 1940 році.
У селищі було збудовано перші багатоповерхові будинки, у 1929 і 1932 роках відкрито дві лікарні. Діяло дві школи, клуб, бібліотека.
У часи Другої світової війни 13 серпня 1941 року Жовта Ріка окупована німецькими військами, звільнена від окупації радянськими військами 20 жовтня 1943 року.
У 1950 році на двох невеликих рудниках у покладах магнітного залізняка були знайдені промислові запаси уранових руд]]. У 1951 році для видобування уранової сировини у Жовтій Ріці створено Східний гірничо-збагачувальний комбінат.
Місто Жовті Води
22 травня 1957 року Указом Президії Верховної Ради УРСР селище міського типу Жовта Ріка було перейменоване в місто Жовті Води з наданням статусу міста обласного підпорядкування Дніпропетровської області.
Розвиток промисловості спричинив збільшення чисельності міста та розвиток інших сфер. У 1967 році у Жовтих Водах проживало 41,8 тисячі осіб. Діяло 11 загальноосвітніх шкіл, лікарня, поліклініка.
У 1957 році було збудовано Палац культури за проектом архітектора Александрова.
У 1963 році відкрито перший вищий навчальний заклад міста— філіал Криворізького гірничорудного інституту.
У 1978 році населення міста досягло 55 тисяч жителів.
Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
| 16 травня 1648 | битва під Жовтими Водами |
| 1895 | заснування міста Жовті Води |
| 22 травня 1957 | надання статусу міста |
