Емоційні стани особистості. Форми переживання емоцій

Емоції (франц. emotion, від лат. emovere - збуджувати, хвилювати) - особливий клас психічних процесів і станів, пов'язаний з інстинктами, потребами та іншими сполуками.

Загальне уявлення про емоційні стани

Емоційні стани людини зумовлені соціальними умовами існування і мають особистісний характер. Якість переживань, зумовлених почуттями, залежить від того особистісного змісту і значення, яке має для людини предмет. Звідси почуття пов'язані не тільки із зовнішніми властивостями об'єкта, що сприймаються безпосередньо, а й з тими знаннями і поняттями, які має людина про нього. Почуття мають дієвий характер, вони або спонукають або пригнічують активність людини. Почуття, які спонукають активність, називаються стенічними, почуття, які пригнічують її – астенічними.

Емоції і почуття – це своєрідні стани психіки, що накладають відбиток на життя, діяльність, вчинки і поведінку людини. Якщо емоційні стани визначають в основному зовнішню сторону поведінки і психічної діяльності, то почуття впливають на зміст і внутрішню сутність переживань, зумовлених духовними потребами людини.

До емоційних станів відносять: настрої, афекти, стреси, фрустрації і пристрасті.

Настрій

Найбільш загальний емоційний стан, що охоплює людину протягом певного періоду часу і надає істотний вплив на її психіку, поведінку і діяльність. Настрій може виникати повільно, поступово, а може охопити людину швидко і раптово. Він буває позитивним чи негативним, стійким або тимчасовим.

Позитивний настрій робить людину енергійною, бадьорою і активною. Будь-яка справа при хорошому настрої вдається, все виходить, продукти діяльності мають високу якість. При поганому настрої все валиться з рук, робота йде мляво, допускаються помилки і брак, продукти виходять низької якості.

Настрій має особистісний характер. У одних суб'єктів настрій буває найчастіше хорошим, в інших – поганим. На настрій дуже впливає темперамент. У сангвініків настрій завжди бадьорий, мажорний. У холериків настрій часто змінюється, хороший настрій раптом змінюється на поганий. У флегматиків настрій завжди рівний, вони холоднокровні, впевнені в собі, спокійні. Меланхолікам часто властивий негативний настрій, вони всього бояться і побоюються. Будь-яка зміна в житті вибиває їх з колії і викликає депресивні переживання.

Будь-який настрій має свою причину, хоча іноді здається, що він виникає сам по собі. Причиною настрою може бути становище людини в суспільстві, результати діяльності, події в особистому житті, стан здоров'я тощо. Настрій, пережитий однією людиною, може передаватися іншим людям.

Афект

Короткочасний емоційний стан, який швидко виникає і бурхливо протікає. Негативно впливає на психіку і поведінку людини. Якщо настрій це порівняно спокійний емоційний стан, то афект це емоційний шквал, що раптово налетів і зруйнував нормальний душевний стан людини.

Афект може виникнути раптово, але може також готуватися поступово на основі акумуляції накопичених переживань, коли вони починають переповнювати душу людини.

У стані афекту людина не може розумно керувати своєю поведінкою. Охоплена афектом вона іноді робить такі дії, про які потім гірко шкодує. Усунути або загальмувати афект неможливо. Проте стан афекту не звільняє людину від відповідальності за свої вчинки, оскільки кожна людина повинна навчитися керувати своєю поведінкою в даній ситуації. Для цього необхідно в початковій стадії афекту перемкнути увагу з об'єкта, що викликав його, на щось інше, нейтральне. Оскільки в більшості випадків афект проявляється у мовних реакціях, спрямованих на його джерело, слід замість зовнішніх мовних дій здійснити внутрішні, наприклад, порахувати повільно до 20. Так як афект проявляється короткочасно, то до кінця цієї дії його інтенсивність зменшується і людина буде в більш спокійному стані.

Афект переважно проявляється у людей холеричного типу темпераменту, а також і у невихованих, істеричних суб'єктів, які не вміють керувати своїми почуттями і вчинками.

Стрес

Емоційний стан, який раптово виникає у людини під впливом екстремальної ситуації, пов'язаної з небезпекою для життя або діяльністю, що вимагає великої напруги. Стрес як і афект таке ж сильне і короткочасне емоційне переживання. Тому деякі психологи розглядають стрес як один з видів афекту. Але це далеко не так, тому що він має свої відмінні риси. Стрес, перш за все, виникає тільки при наявності екстремальної ситуації, тоді як афект може виникнути з будь-якого приводу. Друга відмінність полягає в тому, що афект дезорганізує психіку і поведінку, тоді як стрес не тільки дезорганізує, а й мобілізує захисні сили організму для виходу з екстремальної ситуації.

Стрес може робити як позитивний, так і негативний вплив на особистість. Позитивну роль робить стрес, виконуючи мобілізаційну функцію, негативну роль – шкідливо діючи на нервову систему, викликаючи психічні розлади та різного роду захворювання організму.

Стресові стани по різному впливають на поведінку людей. Одні під впливом стресу виявляють повну безпорадність і не в змозі протистояти стресовим впливам, інші, навпаки, є стресостійкими особистостями і найкраще проявляють себе в моменти небезпеки і в діяльності, що вимагає напруження всіх сил.

Фрустрація

Глибокий емоційний стан, який виникає під впливом невдач, що мали місце при завищеному рівні запитів особистості. Вона може проявлятися у формі негативних переживань, таких як: озлобленість, досада, апатія і т.п.

Вихід з фрустрації можливий двома шляхами. Або особистість розвиває активну діяльність і досягає успіху, або знижує рівень запитів і задовольняється тими результатами, які може максимально досягти.

Пристрасть

Глибокий, інтенсивний і дуже стійкий емоційний стан, що захоплює людину цілком і повністю і визначає всі її помисли, прагнення і вчинки. Пристрасть може бути пов'язана із задоволенням матеріальних і духовних потреб. Об'єктом пристрасті можуть бути різного вигляду речі, предмети, явища, люди, якими особистість прагне володіти за будь-яку ціну.

Залежно від потреби, через яку виникла пристрасть, і від об'єкта, за допомогою якого вона задовольняється, вона може характеризуватися або як позитивна, або як негативна. Позитивна або піднесена пристрасть пов'язана з високоморальними мотивами і має не тільки особистий, а й громадський характер. Пристрасне захоплення наукою, мистецтвом, громадською діяльністю, захистом природи і т. п. робить життя людини змістовним і цікавим. Всі великі справи відбувалися під впливом великої пристрасті.

Негативна або низинна пристрасть має егоїстичну спрямованість і при її задоволенні людина ні з чим не рахується і часто здійснює антигромадські аморальні вчинки.

Форми переживання емоцій

Форми переживання емоцій:

• Настрій
• АФект
• Стрес
• Дистрес
• Фрустрація

---

Форма перживання	Характеристика
Настрій	Такий загальний емоційний стан, який не спрямований на щось конкретне. Причини настроїв можуть бути найрізноманітнішими: непідготовленість до діяльності, страх перед очікуваною невдачею, хворобливі стани, приємні звістки тощо. Іноді причини настрою людини, зазвичай поганого, приховуються в її підсвідомості. Настрій людини може бути позитивним, що виявляється у її бадьорості й високому тонусі, та негативним, який пригнічує, демобілізує, спричиняє пасивність особистості.
АФект	Прикладом афекту може бути несподіване переживання великої радості, вибуху гніву, страху особистості. Рівень поступливості людини впливам настроїв має індивідуальний характер. Особи, яким властиве самовладання, не підпадають під вплив настрою, не занепадають духом навіть у тих випадках, коли для цього є певні підстави, а навпаки, переборюють труднощі. Легкодухі особи швидко піддаються настроям, часто потребують підтримки колективу. Зміна настрою є абсолютно нормальним явищем, яке однак, не повинно бути надто частим. У стані афекту (емоційного "вибуху") порушується саморегуляція організму, яка здійснюється ендокринною системою. У цьому стані послаблюються процеси гальмування в корі великих півкуль головного мозку.
Стрес	У стресовому стані поведінка людини значною мірою дезорганізується, виявляються неадекватні емоції, спостерігаються безладні рухи, порушення мовлення, уваги, сприймання, пам'яті та мислення. Лише чітко засвоєні вміння та навички в стані стресу можуть залишатися сталими. Практичний досвід доводить, що дисциплінованість, організованість та самовладання запобігають дезорганізації поведінки за умов стресу. Однак стрес є нормальним і позитивним станом психіки, оскільки мобілізує людину на подолання проблеми, на противагу від дистресу.
Дистрес	Дистрес спричинюється довготривалим переживанням стресового стану внаслідок постійної дії проблемного або небезпечного фактора; збереженням психофізіологічного напруження навіть після усунення загрози; надмірно сильною психофізіологічною напругою, що не відповідає ступеню загрози. Переживання дистресу має негативні наслідки для людини, оскільки послаблює, морально травмує її.
Фрустрація	Фрустрація (від лат. frustration - брехня, розлад, руйнування планів) - психічний стан людини, що викликається об'єктивно нездоланними (або такими, що суб'єктивно переживаються) труднощами на шляху до досягнення мети; переживання неуспіху. Фрустрація виникає внаслідок конфліктів особистості з оточуючими, особливо в колективі, в якому людина не має підтримки, співчуття. Негативна соціальна оцінка людини, яка зачіпає її індивідуальність - її вартісність, стосунки, загрожує престижу, принижує людську гідність, - спричиняє стан фрустрації. Він часто виникає в людей з підвищеною збудливістю, з недостатньо розвиненими гальмівними процесами, у невихованих, розбещених дітей.