Зміст

1 Назва курсу
- 1.1 Мета та завдання навчального курсу
- 1.2 Автор (автори) курсу
2 Учасники
3 Графік навчання
- 3.1 Варіант Структура
4 Зміст курсу
- 4.1 Змістовий модуль І. Пізнавальна функція психіки
  - 4.1.1 Теоретичний матеріал
  - 4.1.2 Практичні завдання та самостійна робота
- 4.2 Змістовий модуль ІІ. Регулятивна та інструментальна функції психіки
  - 4.2.1 Теоретичний матеріал
  - 4.2.2 Практичні завдання та самостійна робота
5 Ресурси
- 5.1 Рекомендована література
  - 5.1.1 Базова
  - 5.1.2 Допоміжна

Назва курсу

Психологія

0401 Природничі науки

Напрями підготовки:

6.040104 Географія*, 6.040102 Біологія*, 6.040101 Хімія*

Освітньо-кваліфікаційний рівень:Бакалавр

Мета та завдання навчального курсу

Метою вивчення курсу «Психологія» є формування у студентів системи знань про психологічні особливості людини як об’єкта педагогічної та суб’єкта учбової діяльності, розуміння ними складного психічного і духовного життя дитини, самовдосконалення і самовиховання майбутніх учителів як фахівців-професіоналів. Метою вивчення курсу «Психологія» є формування у студентів системи знань про психологічні особливості людини як об’єкта педагогічної та суб’єкта учбової діяльності, розуміння ними складного психічного і духовного життя дитини, самовдосконалення і самовиховання майбутніх учителів як фахівців-професіоналів.

Завданнями курсу є:

формувати у студентів уявлення про природу суб'єктивної реальності людини, про структуру особистості, умови функціонування і розвитку психічних процесів;
сприяти набуванню знань майбутніх педагогів про умови і механізми розвитку дитини на різних етапах онтогенезу, про особливості створення спеціальних умов для розвитку школярів, про організацію навчально-виховного процесу з урахуванням специфіки вікового розвитку учнів;
формувати знання про фундаментальні психологічні структури, про становлення особистості в її діяльнісних, суспільних і свідомих вимірах;
формувати уміння у майбутнього педагога проводити психологічні дослідження психічних процесів, визначати рівень розвитку особистості дитини на кожному віковому етапі.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

предмет, завдання, методи психологічної науки;
закономірності перебігу пізнавальних, емоційних, вольових психічних процесів;
класифікації психічних явищ, особливості та властивості психічних функцій;
психологічні особливості спілкування, міжособистісних взаємин, основи конфліктології;
основні теорії психічного розвитку дитини;
закономірності психічного розвитку людини від народження до періоду юності, а також особливості психічного розвитку дорослої людини;
психологічні закономірності навчання, виховання зростаючої особистості;
психологічні особливості педагогічної діяльності учителя.

вміти:

застосовувати психологічні методи для вивчення психологічних особливостей людини: спостереження, психодіагностичні методи;
самостійно опановувати психологічну літературу з тем курсу;
пояснювати різноманітні явища у психічній реальності людини;
аналізувати ситуацію розвитку та особливості психічного розвитку дітей у різні періоди дошкільного і шкільного життя;
виявляти причинно-наслідкові зв’язки між поведінковими виявами школярів та особливостями соціокультурного середовища, що їх оточує;
застосовувати методи і методики для дослідження психічних особливостей людини; застосовувати знання з психологічних основ навчання і виховання у роботі зі школярами.

Робоча програма курсу

Автор (автори) курсу

УЛИЧНИЙ ІГОР ЛЮБОМИРОВИЧ

Учасники

Сторінка координування курсу "Назва навчального курсу" викладач

Графік навчання

Варіант Структура

Змістовий модуль 1. Пізнавальна функція психіки

Тема 1. Предмет, завдання, методи і структура сучасної психології. Природничо-наукові основи психології

Загальна психологія як наука про закономірності і функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності тварин та людини. Фундаментальні проблеми психології: психофізіологічна; психопраксична; психогностична та психосоціальна. Етапи становлення предмету психології як науки. Предмет і завдання сучасної психології. Психіка як предмет психології. Закономірності виникнення, розвитку і прояви психіки, а також психічні процеси, стани та властивості людини як об’єкт психологічної науки. Сучасний стан психологічної науки. Галузі сучасної психології. Міждисциплінарні зв’язки загальної психології з іншими науками. Місце психології в системі наук. Методологічний простір психології. Принципи психології. Методи дослідження загальної психології.

Тема 2 . Проблема і природа психічного

Форми відображення дійсності: фізична, біологічна, психічна. Психіка як функція високоорганізованої матерії. Взаємозв’язок психіки з нервовою системою. Функціональна асиметрія великих півкуль головного мозку. Рефлекс як основна форма взаємодії організму із середовищем. Умовні і безумовні рефлекси. Розвиток психіки у філогенезі: елементарна чутливість, предметно-перцептивний рівень, інтелект. Взаємозв’язок рівня розвитку психіки і форм поведінки тварин. Свідомість як вищий рівень розвитку психіки: зміст і умови виникнення. Відмінності між психікою тварин і свідомістю людини. Структура свідомості. Свідоме і несвідоме. Неусвідомлювані психічні явища: передсвідоме, підсвідоме, надсвідоме. Форми прояву психіки: психічні процесі, психічні стани, психічні властивості особистості.

Тема 3. Діяльність і психічні процеси

Поняття про діяльність. Предметний характер людської діяльності. Потреби і мотивація діяльності. Єдність свідомості й діяльності.Структура діяльності. Дії та рухи. Керівництво дією та його контроль. Інтеріоризація та екстеріоризація діяльності. Основні види діяльності та їх характеристика. Освоєння діяльності. Формування навичок і основні закономірності вправ. Структура і взаємодія навичок. Виникнення вмінь. Звички.

Тема 4. Відчуття

Поняття про відчуття. Походження відчуття. Значення відчуттів в житті людини. Особливості відчуттів: модальна специфічність, інтенсивність, просторова локалізація, тривалість, емоційний тон. Рефлекторна природа відчуттів. Чуткість та її вимірювання. Якісні характеристики відчуттів. Поняття абсолютного та різницевого порогів відчуттів. Психофізичні закони. Адаптація відчуттів, її види і механізми. Взаємодія відчуттів та сенсибілізація. Контраст відчуттів та його виду. Послідовний образ. Синестезія. Класифікація видів відчуттів. Екстеро-, пропріо- та інтероцептивна чуткість. Протопотичні та епікритичні відчуття.

Тема 5. Сприймання

Розуміння сприймання. Відмінність сприймання від відчуттів. Явища об'єктивації у сприйманні. Фактори, що виявляють інтеграцію відчуттів, цілісні образи сприймання: близькість елементів, які сприймаються один до одного, їх схожість, природне продовження, замкненість, "загальна доля". Сприймання і дії. Рух та його роль у всіх видах сприймання. Цілісність, предметність, обдуманість, константність, вибірковість сприймання. Фігура і фон у сприйманні. Апперцепція та установка у сприйманні. Види сприймання. Сприймання простору, часу, форми об'єктів, рухів і подій.

Тема 6. Пам’ять

Поняття про пам'ять. Роль пам'яті у житті й діяльності людини. Пам'ять і єдність особистості. Об'єктивні та суб'єктивні фактори ефективності пам'яті. Основні параметри оцінки роботи пам'яті: об'єм, тривалість, готовність, стійкість до перешкод. Психофізіологічні механізми пам'яті. Основні процеси пам'яті: запам'ятовування, відтворення, зберігання та забування. Мимовільне і довільне запам'ятовування. Взнавання, мимовільне і довільне відтворення і припам’ятовування. Механізми зберігання інформації в пам'яті. Теорії забування. Боротьба забування. Види пам'яті. Механічна і смислова пам'ять. Довільна і мимовільна пам'ять. Рухова, емоційна, образна і словеснологічна пам'ять. Оперативна і постійна пам'ять. Миттєва, короткочасова та довгочасова пам'ять. Індивідуальні різниці пам'яті у людей. Порушення пам'яті. Розвиток пам'яті. Теорія пам'яті: асоціативна, біхевіорістська, гештальтистська, психоаналітична. Пам'ять в когнітивній психології. Діяльнісна теорія пам'яті. Пам'ять в руслі системного підходу в психології

Тема 7. Мислення і мовлення

Поняття про мислення як вищої форми пізнавальної діяльності. Зв'язок мислення з чуттєвим пізнанням. Мислення і мовологічні форми мислення. Мислення як процес рішення задач. Характеристика основних етапів рішення мислительної задачі. Операції мислення: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікація, систематизація, конкретизація.Види мислення та їх характеристика. Практично дійове, наочно-образне і словесно-логічне мислення. Теоретичне і практичне мислення. Продуктивне і репродуктивне мислення. Аналітичне та інтуітивне мислення. Індивідуальні особливості мислительної діяльності людей. Теорії мислення в психології: асоціативна, біхевіорістська, гештальтистська, діяльнісна, інформаційно-кібернетична Мовлення, його значення в житті та діяльності людини. Мовлення як засіб спілкування та узагальнення. Мова і мовлення. Види мовлення. Зовнішнє та внутрішнє мовлення. Мова усна, письмова та афективна, діалогічна й монологічна. Психофізіологічні механізми мовлення. Порушення мовлення. Мовлення як засіб комунікаційного обміну, значення та суть. Розвиток мовлення у дитини. Егоцентрична мова дитини як проміжна форма між внутрішнім і зовнішнім мовленням. Теорії засвоєння мови і розвитку мовлення

Тема 8. Уява

Поняття про уяву. Розрізнення образів фантазії від образів пам'яті і сприйняття. Фантазування як специфічний вид діяльності людини. Функції уяви. Прийоми синтезування фантастичних образів. Види уяви: довільна і мимовільна, репродуктивна і творча. Сновиди, галюцинації та марення як види уяви. Мрії. Уява і творчість. Стадія творчого процесу. Індивідуальні особливості уяви. Два види творчої фантазії: конкретний (образний) і абстрактний (логічний), їх зв'язок з домінуванням у людини лівої або правої півкулі мозку. Теорії уяви.

Змістовий модуль 2. Регулятивна та інструментальна функції психіки

Тема 9. Увага

Явище й визначення уваги. Увага як вибіркова направленість та зосередженість психічної діяльності. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки уваги. Психофізіологічні механізми уваги. Види уваги. Якості уваги: об'єм, стійкість, коливання, переключення, концентрація. Види неуважності. Теорії уваги

Тема 10. Емоції та почуття.

Поняття про емоції. Значення емоції в житті людини. Основніфункції емоції. Розрізнення між емоціями людини і тварини. Усвідомлення емоцій. Класифікація емоцій і почуттів. Стенічні і астенічні емоції. Позитивні, негативні та амбівалентні емоції. Емоційні процеси, стани та якості особистості. Класифікація базових емоцій за К. Ізардом. Основні форми емоційних переживань: емоція у вузькому розумінні слова, афект, стрес, настрій, пристрасть. Вищі почуття людини. Види почуттів: інтелектуальні, моральні, естетичні та практичні. Причини і збудники емоцій. Вираження емоцій. Вплив емоцій на пізнавальні процеси і діяльність. Теорії емоцій

Тема 11. Психологія переживань

Психологічний зміст процесу переживання. Переживання і шляхи подолання стресу. Переживання фрустрації. Переживання психологічних конфліктів. Переживання криз та кризових станів. Психічна травма та шляхи її подолання. Горе як процес переживання.

Тема 12. Воля

Загальне поняття про волю. Ознаки волі. Значення волі в житті людини, в організації та регуляції її діяльності. Функції волі. Природа вольової дії. Воля, свідомість і мовлення. Структури вольового акту: виникнення потягу до дії та його зіткнення з перепонами, боротьба мотивів, прийняття рішення та здійснення наміру. Механізм вольового зусилля. Система вольових якостей особистості. Стимуляція волі і проблема формування вольових якостей. Патологія вольової активності, її основні прояви та форми. Теорії волі.

Тема 13. Темперамент

Поняття про темперамент та його типи: холеричний, флегматичний, сангвінічний та меланхолічний. Темперамент та основні якості нервової системи. Тип вищої нервової системи. Історія вчень про темперамент: гуморальні, конституціональні та нейрофізіологічні теорії темпераменту. Зв'язок темпераменту та індивідуального стилю діяльності. Темперамент та особистість. Темперамент, вразливість, емоційність, імпульсивність та тривожність людини. Темперамент і характер. Темперамент та вчинки. Темперамент та здібності людини

Тема 14. Характер

Поняття про характер та його природу. Характер як система найбільш стійких рис особистості, які проявляють себе в різних видах діяльності, спілкуванні та взаємодії людини з оточуючими людьми. Характер і темперамент. Місце характеру в загальній структурі особистості. Риси характеру. Типології характеру за Е.Кречмером, Е.Фромом, К.Леонгардом. Система акцентуйованих характерів у підлітків за А.Є.Лічко. Формування характеру у дітей. Проблема перевиховання характеру

Тема 15. Здібності

Поняття про здібності. Різниця між здібностями, знаннями, вміннями та навиками. Природні та набуті здібності. Поняття обдарованості. Загальні та спеціальні здібності. Поняття задатку. Задатки як передумови здібностей. Поняття функціонального органу. Функціональний орган як анатомо-фізіологічна основа людських здібностей, яка складається прижиттєво. Розвиток здібностей. Різноплановість діяльності людини, широчінь та різноманітність сфер її спілкування – важлива умова розвитку її здібностей.