Настройка DNS
Після перезапуску системи у вікні «Manage Your Server» (управління сервером) і на панелі «Адміністрування» з'являться нові елементи — посилання на консолі управління Active Directory (три ікони) і DNS (одна ікона). Зупинимося докладніше на консолі управління DNS-сервером.
Дерево DNS містить список ONS-серве-ров, в нашому випадку список складатиметься з одного пункту — імені нашого сервера. Розкривши його, ми побачимо три теки — «Forward Lookup Zones» (зони прямого перегляду), «Reverse Lookup Zones» (зони зворотного перегляду, порожня тека) і «Event Viewer» .
Тека зон прямого перегляду міститиме два записи. Зона, чиє ім'я починається з _msdcs, відноситься до організації роботи системи (DC розшифровується як Domain Controller, контроллер домена), поки що нам її чіпати не потрібно, так само як і теку _msdcs в другій зоні. Вибравши другу зону, в списку справа ми побачимо її вміст — власне кажучи, всі комп'ютери, чиї імена зберігаються на нашому сервері, будуть перераховані саме там.
Додавання нових хостов відбуватиметься автоматично. Всі операційні системи Windows, починаючи з Windows 2000 Professional, підтримують коректне оновлення бази DNS-сервера в своїй локальній мережі. Нові пункти в список імен хостов на DNS-сервере можуть додаватися і за допомогою служби «Computer Browser». Уручну ж додавання нових доменів і хостов, так само як і видалення тих, що існують, походить з меню консолі «Action» або з контекстного меню правої клавіші миші.
Після запуску контроллера можна приступити до введення в домен клієнтських машин. Повторимо, що коректна робота у складі домена можлива тільки для систем рангу Professional, починаючи з Windows 2000 Professional, тобто в домені відмовляться працювати комп'ютери під управлінням операційних систем Windows 98, Windows Me або Windows XP Home Edition.
Коли ж ви додаєте в домен комп'ютер зі встановленою ОС Windows 2000 Professional або Windows XP Professional, система автоматично пошле запит DNS- серверу, а той у свою чергу додасть нову IP-адрес в список.
У мережі, що складається з комп'ютерів з фіксованими IP-адресами, робота DNS гранично проста. Проте як бути, якщо у вашій мережі IP-адреса повинні лунати динамічно? Тут ми стикаємося з певними складнощами, оскільки в цьому випадку DNS-сервер повинен оновлювати свою базу постійно, грунтуючись на даних, що отримуються від DHCP-сервера.
Втім, щоб набудувати DNS і DHCP на спільну роботу, не вимагається особливих зусиль. Досить відкрити «Scope Options» в консолі управління DHCP-сервером і вказати ім'я вашого DNS-сервера в параметрі «DNS Domain Name».
IP-адрес самого DNS-сервера може бути динамічною. В цьому випадку для кожного нового комп'ютера, що виконує серверні функції, настройка мережевих параметрів при його підключенні відбуватиметься завдяки DHCP-серверу. Також не обов'язково, щоб сервери DHCP і DNS фізично знаходилися на одному комп'ютері. Вони коректно працюватимуть, навіть якщо запущені на різних машинах.
DNS-сервер може проводити очищення списку, видаляючи з нього дані про ті хостах, які видалені з мережі. Щоб набудувати очищення списку хостов, натисніть кнопку «Aging» («Очищення») на вкладці «General» у властивостях зони — за умовчанням видалення «прострочених» імен вимкнене (потрібно поставити відповідну галочку). Крім того, там же указується параметр автоматичного оновлення («Dynamic Updates») — за умовчанням він перемкнутий в «Secure Only» і дозволяє проводити оновлення бази на основі запитів тільки від безпечних джерел.
