Стаття до проекту "Моє рідне місто або село" Вешневецької Євгенії

Баварія в цілому

Бава́рія (нім. Freistaat Bayern) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в південно-східній частині країни. Столиця — місто Мюнхен. Сусідами землі є Гессен (262 км), Тюрингія (381 км), Саксонія (41 км), Баден-Вюртемберг (829 км), а також Чехія (357 км), Австрія (816 км) та Швейцарія (19 км). Утворена 8 грудня 1946 року. Площа — 70.551,57 км². Населення — 12,563 млн (31 липня 2013). На теренах землі розмовляють німецькою. Основу населення складають три народності — баварці, франконці та шваби. Релігія — 70% католики, 26% протестанти. Форма правління — парламентська республіка, самоврядний штат федерації. ХСС очолюють земельний уряд. Голова уряду — Горст Зеєгофер (ХСС). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 15 вересня 2013 року, в ньому представлені такі партії: ХСС (101 депутатів), СДПН (42), Вільні виборці (19), Зелені (18). Має 6 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 465,50 млрд € (2012), а валовий внутрішній продукт на душу населення — 36.701 € (2012). Борг землі становить 41,649 млрд € (31 грудня 2012). Рівень безробіття — 4,4 % (лютий 2014). Міжнародний код — DE-BY.Найважливіші міста Баварії: Мюнхен, Аугсбург, Вюрцбург, Нюрнберг, Регенсбург, Інгольштадт і Ерланген.

Історія Баварії

Задовго до нової ери і до приходу на ці землі римлян на території нинішньої Баварії жили стародавні кельти. І тільки після відходу римських легіонів, в V столітті нашої ери, ці місця заселяють вихідці з Богемії, що носила в ті часи ім'я Бойерланд. Тому як вони, так і переселилися сюди пізніше остготи, лангобарди і тюринги стали називатися байоварамі, потім баварами і, нарешті, баварцями, а сама країна - Баварією. Після створення Священної Римської імперії баварські герцоги реально претендували на владу в ній. Але тільки Людвігу IV Баварському, що належав до династії Віттельсбахів, вдалося в 1314 році отримати корону імператора. Наступним представником цієї родини, який зумів проявити себе на політичній арені, був герцог Максиміліан. На період його правління припав один з найбільш складних для Європи періодів - Тридцятирічна війна 1618 - 1648 років. Після того як в 1608 році послідовники протестантизму об'єдналися в Унію, католики, у свою чергу, створили Лігу, на чолі якої встав Максиміліан. Зі своїм полководцем Тіллі він виграє першу битву Тридцятилітньої війни - битва біля Білої Гори. Але незабаром удача змінила переможцям. Католики були розгромлені, шведські війська захопили Мюнхен. 6 жовтня 1648 Максиміліан завдав ще одна поразка шведам в районі Дахау, хоча ця битва не могла вже нічого вирішити. Для Німеччини Тридцятирічна війна обернулася ганьбою і трагедією: країна розпалася на окремі князівства. В 1741 році баварському курфюрсту Карлу Альбрехту вдається домогтися титулу імператора Священної Римської імперії, проте під час воєн за австрійську спадщину (1740 - 1748 рр.) Баварію тричі окупують австрійці, а в 1792 році французькі війська захоплюють рейнське лівобережжі Пфальца. Баварія виявляється в кліщах. І тоді на політичну сцену виходить Максиміліан IV Йосип. Уміло лавіруючи між двома сторонами, він в 1800 році уклав з Францією світ, а в 1805 році прийняв з візитом Наполеона Бонапарта. У результаті угоди з 1806 року Баварія стала королівством, а Максиміліан - королем. Його дочка Августа виходить заміж за прийомного сина Наполеона - Євгенія Богарне. Незабаром 30000 баварців вирушають на російський фронт допомагати французької армії і гинуть при відступі наполеонівських військ з Росії. Така виявилася плата за корону. Після розгрому Бонапарта Максиміліан переходить на бік австрійців, що дозволяє йому за Віденським договором 1815 зберегти своє королівство. У 1825 році на престол сходить син Максиміліана - Людвіг I, який розгортає широке будівництво в столиці. У Мюнхені з'являється проспект Людвігштрассе, будується за античним зразкам комплекс музеїв - Пінакотека, Гліптотека, Пропілеї. І раптом, коли королю пішов вже шостий десяток, в поле його зору потрапляє молода танцівниця Лола Монтец. Міністри і університетські професори домагаються її висилки, а самому Людвігу це пригоду варто корони: в 1848 році він зрікається престолу на користь сина. Максиміліан II поводиться як ліберальний і прогресивний політик: він влаштовує в баварській столиці перший на німецькій землі промислову виставку, за прикладом батька будує новий проспект Максиміліанштрасе ... Однак не всі плани короля здійснилися: перешкодила його раптова смерть в 1864 році. Новим правителем стає Людвіг II - старший син Максиміліана, якому в той час було всього 19 років. У 1866 році Баварія зазнає поразки в швидкоплинної війні з Пруссією. І коли в 1871 році, після перемог Пруссії спочатку над Австрією, а потім над Францією, вирішується питання про створення об'єднаної Німецької імперії, Людвіг II Баварський змушений підписати лист про визнання імператором Вільгельма I. Суверенітет Баварії був ущемлений, почуття незалежності баварців ображено. Однак Людвіг захоплений іншим: музикою Вагнера і особистістю самого композитора. Монарх виступає покровителем музиканта і будує в баварських Альпах фантастичні замки, навіяні образами вагнерівських опер. Будівництво не тільки виснажує власні кошти Людвіга, але і майже розоряє державну скарбницю. Уряд намагається видалити короля з політичної арени і оголошує його недієздатним. 13 червня 1886 тіло Людвіга знайшли у водах Штарнберзького озера: на вечірню прогулянку він відправився без охоронців і в замок вже не повернувся. Сьогодні цей монарх-романтик користується неймовірною популярністю в Баварії. Його образ неодноразово відображений у творах скульптури та живопису. А на згадку про його улюбленому композитора в Байройті проводиться престижний Вагнерівський фестиваль, запрошення на який меломани чекають по десять років. Після смерті Людвіга II влада перейшла до його дядька - 65-річному Луітпольда. Оскільки тоді був живий розумово неповноцінний молодший брат Людвіга II, Луітпольда стає принцом-регентом і править в Баварії до 1912 року. Потім престол переходить до його сина Людвігу III. Після поразки Німеччини в Першій світовій війні, на тлі політичної кризи і листопадової революції 1918 року, Людвіг тікає з країни, і таким чином багатовікове правління будинку Віттельсбахів в Баварії завершується. 7 квітня 1919 в Баварії була проголошена Радянська республіка, яка проіснувала зовсім недовго - всього три тижні. А після утворення в липні 1919 року Веймарської республіки Баварія стала однією з її земель. У 1923 році в Мюнхені відбувається гітлерівський "пивний" путч, що захлинувся майже миттєво. Проте всього через 10 років нацисти приходять до влади вже легально - в результаті виборів. Баварія стає "серцем" її руху, але в результаті загальної централізації німецької держави остаточно втрачає самостійність і незалежність. Після закінчення Другої світової війни в Нюрнберзі організовується судовий процес над військовими злочинцями. Таким чином, нацистський рух, яке зародилося в Баварії, було тут же й засуджено. У 1946 році Баварія прийняла нову конституцію і при утворенні в 1949 році Федеративної Республіки Німеччини увійшла до її складу.

Відомі люди Баварії

Ріхард Штраус:

Відомий композитор и диригент. Батько Штрауса був першим валторністом в Придворному оперному театрі Мюнхена.

Герінг Герман Вільгельм:

Доктор та, з 1885, генерал-губернатора німецької Південно-Західної Африки. Мав впливового батька, який був особистим другом Бісмарка.

Гіммлер Генріх:

Один з головних політичних і військових діячів нацистської Німеччини, рейхсфюрер СС.

Ліон Фейхтвангер:

Відомий письменник. Фейхтвангер симпатизував сталінському комунізму і СССР.

Адміністративний устрій

Баварія має трирівневу структуру адміністративного устрою, яка включає в себе:

урядові (адміністративні) округи, або раєнції,
повіти та міста на правах повіту (вільні міста)
громади — нім. Gemeinden.

Урядові округи Раєнції є адміністративними органами, які становлять систему державної адміністрації землі і підпорядковуються безпосередньо земельному уряду. На чолі уряду округу стоїть президент округу (Regierungspräsident). Урядові округи об"єднують декілька повітів і міст на правах повіту, які в свою чергу об"єднують декілька громад. Уряди округів забезпечують здійснення безпосередньо на території округу завдань, що відносяться до компетенції земельного уряду та здійснюють його пердставництво в окрузі.

Баварія поділена на сім урядових округів:

Урядові округи Баварії

Урядовій округ		Центр	AGS	Скор.	Площа	Населення(на 2005)	Нас./км²
Верхня Баварія	Oberbayern	Мюнхен	091	OB	17.529,63 км²	4.232.962	241
Нижня Баварія	Niederbayern	Ландсхут	092	NB	10.329,92 км²	1.197.631	116
Верхній Пфальц	Oberpfalz	Регенсбург	093	Opf.	9.691,03 км2	1.090.318	113
Верхня Франконія	Oberfranken	Байройт	094	Ofr.	7.231,00 км²	1.103.239	153
Середня Франконія	Mittelfranken	Ансбах	095	Mfr.	7.244,85 км²	1.708.841	236
Нижня Франконія	Unterfranken	Вюрцбург	096	Ufr.	8.530,99 км²	1.342.308	179
Швабія	Schwaben	Аугсбург	097	Schw.	9.992,03 км²	1.789.698	179
Баварія	Bayern	Мюнхен			70.549,11 км²	12.549.997	177

Найбільші міста

Місто	Населення на 31.12.2000	Населення на 31.12.2009
Мюнхен	1 210 223	1 330 440
Нюрнберг	488 400	503 673
Аугсбург	254 982	263 646
Вюрцбург	127 966	133 195
Регенсбург	125 676	134 218
Інгольштадт	115 722	124 387
Фюрт	110 477	114 044
Ерланген	100 778	105 554
Байройт	74 153	72 575
Бамберг	69 036	69 827
Ашаффенбург	67 592	68 722
Кемптен	61 389	62 007
Ландсхут	58 746	62 735
Розенгайм	58 908	60 877
Швайнфурт	54 325	53 533
Ной-Ульм	50 188	53 034