Зміст

1 Назва курсу
- 1.1 Мета та завдання навчального курсу
- 1.2 Автор (автори) курсу
2 Учасники
3 Графік навчання
- 3.1 Варіант Структура
4 Зміст курсу
5 Ресурси
- 5.1 Рекомендована література
  - 5.1.1 Базова
  - 5.1.2 Допоміжна
- 5.2 Інформаційні ресурси

Назва курсу

Методика навчання біології

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:

Мета та завдання навчального курсу

Мета формування у студентів основних методичних знань, вмінь і навичок з навчання шкільного курсу біології в основній школі, орієнтованих на формування творчої особистості майбутнього вчителя з врахуванням альтернативних підходів до шкільної біологічної освіти, зумовлених становленням в Україні системи загальноосвітніх навчальних закладів різних типів. Завдання сформувати у студентів цілісні уявлення про методику навчання біології як науки, провідні напрями її розвитку і новітні досягнення; розкрити найважливіші триєдині освітні функції вчителя: (освітні, виховні, розвиваючі) в освітній практиці сучасних навчальних закладів різного типу; сформувати вміння застосовувати інтерактивні педагогічні технології під час навчання біології; визначати компоненти особистісно орієнтованої технології навчання; проводити різні види уроків, організовувати позаурочну і позакласну роботу з біології; вміння формувати в учнів науковий світогляд, біоцентричне бачення світу, розумне ставлення до свого здоров'я з боку школярів

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен

знати:питання загальної методики навчання біології, зміст та забезпечення навчання біології в основній школі. Сутність технологій, які забезпечують використання знань у практичній діяльності і повсякденному житті для збереження власного здоров'я й охорони навколишнього середовища. Умови самореалізації особистості школярів в навчально-виховній діяльності, форми організації проектної та профорієнтаційної роботи для усвідомленого вибору майбутнього профілю навчання. Зміст курсів в обсязі, достатньому для забезпечення сучасного рівня підготовки школярів, зафіксованого у державному освітньому стандарті з біології; задачі, зміст, методи, засоби та організаційні форми, які забезпечують досягнення результатів відповідно вимог державного освітнього стандарту біологічної освіти.

вміти: діяти самостійно, ініціативно; організовувати урочну й позаурочну навчально-виховну роботу в основній школі, працювати з різними видами інформації; забезпечувати виховання екологічної свідомості та організацію екологічної діяльності; досягати визначеної мети навчального процесу за допомогою різних методів і методичних прийомів; формувати в учнів науковий світогляд, екологічне мислення, розумне ставлення до свого здоров’я з боку школярів та здоров’я оточуючих людей; використовувати досягнення педагогічної, психологічної наук, вікової фізіології та шкільної гігієни, валеології та екології людини, інших наук, що дають можливість значною мірою активізувати навчально-пізнавальну діяльність майбутнього вчителя біології та завідувача предметним кабінетом. Обґрунтувати свій вибір програм та навчально-методичного забезпечення; тематично оцінювати знання, вміння і навички учнів, готувити до підсумкової атестації; запроваджувати різні форми організації учнів, методи та методичні прийоми при проведенні урочних, позаурочних та позакласних занять; організувати роботу в кабінеті біології, використовувати обладнання і технічні засоби навчання, поповнювати дидактичну базу

Робоча програма курсу

Автор (автори) курсу

Калініченко Надія Андріївна

Учасники

Сторінка координування курсу "Назва навчального курсу" викладач

Графік навчання

Варіант Структура

Змістовий модуль 1

Навчальні теми змістового модуля 1.Змістовий модуль 1. Історія шкільної біологічної освіти.

Тема 1. ВСТУП. ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ ШКІЛЬНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ. ЗМІСТ І СИСТЕМА ПОБУДОВИ ШКІЛЬНОЇ БІОЛОГІЇ.

Методика викладання біології – педагогічна наука. Взаємозв'язок педагогіки, психології і методики викладання біології. Ознаки педагогічної науки: об'єкт дослідження, методи дослідження. Завдання, які стоять перед методикою викладання біології щодо покращення професійної підготовки майбутнього вчителя біології. Короткий аналіз системи і структури побудови курсів методики біології.

ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ ШКІЛЬНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ Основна ціль викладання біології – формування разом з учителями інших предметів освіченого, активного і всебічно розвиненого покоління молоді. Освітні завдання. Озброєння учнів глибокими знаннями основ, окреслених програмою шкільної біології. Визначення місця біологічних знань в житті людини. Роль біології в науково-технічному прогресі. Виховні завдання. Формування в процесі навчання наукового світогляду, ціннісних соціальних орієнтацій і мотивів культурної поведінки. Здійснення естетичного, еколого-економічного, патріотичного, інтернаціонального, трудового, політехнічного, санітарно-гігієнічного, фізичного виховання. Розвиваючі завдання. Розвиток логічного мислення. Прищеплення учням трудових і політехнічних умінь і навиків, мобілізація розумових і фізичних сил учнів на виконаний різних пізнавальних завдань. Оволодіння знаннями, уміннями і навиками. Застосування знань і умінь у нових ситуаціях.

ЗМІСТ І СИСТЕМА ПОБУДОВИ ШКІЛЬНОЇ БІОЛОГІЇ Наука і навчальний предмет. Історичний розвиток шкільної біології. Методична переробка науки в навчальний предмет. Ідеї багаторівневої організації живої природи. Взаємозв'язок біологічних систем. Послідовність і міжпредметні зв'язки. Удосконалення шкільної біологічної освіти. Аналіз програми. Визначення основних освітніх, виховних і розвиваючих завдань. Принципі побудови шкільного курсу біології, підпорядковані цілям навчання і виховання учнів. Формування наукового світогляду на основі вивчання предметів і явищ природи у взаємозв'язку; організм як єдине ціле, єдність організму і середовища його існування, ідеї еволюції. Екологічне виховання. Політехнічна спрямованість біологічної освіти, реалізація завдань трудового виховання і профорієнтація школярів. Формування у школярів інтелектуальних, практичних і загальноосвітніх умінь.

Тема 2. ОСНОВНІ ЕТАПИ І НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МЕТОДИКИ ПРИРОДОЗНАВСТВА.

Друга половина ХVШ ст. Зародження, методики природознавства. Введення природознавства в школи Росії. Ломоносово-Зуевський напрям. М.В. Ломоносов – основоположник класно-поурочної системи в Росії. В.Ф. Зуєв як методист. Перший підручник з природознавства. Характерні риси підручника: науковість, зв'язок з практикою, простота, образність мови. Шкільне природознавство першої половини XIX ст. Реформа школи 1804 року. Описовий морфолого-систематичний напрям шкільного природознавства. Виключення природознавства з навчальних планів. Реформа 1864 року. Методичні ідеї А.Любена. Удосконалення методики природознавства. Шкільне природознавство другої половини XIX ст. Еволюційно-біологічний напрям шкільного природознавства. Роль наукових відкриттів Ч. Дарвіна. Роль педагогічних досліджень О.Я. Герда в розвитку методики природознавства, розвинення проблеми "Наука і навчальний предмет". Розвиток методики природознавства на початку XX ст. Значення праці В.В.Половцева в становленні методики природознавства. Погляди Д.М. Кайгородова на вивчення природи. Б.Є. Райков, його роль для методики природознавства. Експериментально-дослідницька робота – нове явище в практиці школи. XX століття 20-40 рр. Особливості шкільного природознавства в перші роки радянської влади. Зв'язок природознавства з життям, сільськогосподарським виробництвом. Розвиток позакласної роботи, робота шкіл за комплексною системою і методами проектів. Відсутність системи біологічних знань. Створення перших підручників, загальних і часткових методик, введення в школах систематизованих шкільних курсів біології. Розвиток методики викладання природознавства як науки. Значення методичних праць в розвитку методики викладання біології. П.І. Боровицький, М.М. Бєляев, Б.В. Всесвятський, В.Ф. Наталі, М.І. Мельников, К.П. Ягодовський, М.Я. Цузмер., І.І. Полянський, А.А. Яхонтов. XX століття 50-70 роки. Подальший розвиток радянської методики викладання біології. Радянські методисти, які відіграли найважливішу роль у визначенні змісту біологічної освіти. Розробка теорії розвитку понять, міжпредметних зв'язків. Використання ТЗН, елементів програмованого і проблемного навчання біології. Значення теоретичних праць Н.М. Верзиліна, Б.В. Всесвятського, Н.А. Рикова, В.Ф. Шалаєва, В.А. Тетюрева, В.М. Корсунської, І.Д. Зверева, В.Н. Федорової, Н.В. Падалко, Є.П. Бруновт та ін. XX століття 80-2000 роки. Розвиток проблеми активізації пізнавальної діяльності школярів. Підсилення трудової і політехнічної спрямованості виховання в процесі навчання біології. Удосконалення шкільної біологічної освіти на сучасному етапі розвитку біологічної науки. Екологічна спрямованість навчання. Здійснення зв'язку біології з сільськогосподарським виробництвом, медициною та іншими галузями. Застосування найбільш активних форм в процесі навчання біології. Розвиток творчості і самостійності школярів у засвоєнні і застосуванні знань. Значення наукових досліджень методистів І.Д. Зверева, А.Н. Мягкової, Б.Д. Комісарова, Д.І. Трайтака, І.Н. Пономарьової, І.Т. Суравегіної, А.Н. Захлібного та ін. Контроль модуля.

Змістовий модуль 2

Навчальні теми змістового модуля 2.Змістовий модуль 1. Історія шкільної біологічної освіти.

Тема 1. ВСТУП. ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ ШКІЛЬНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ. ЗМІСТ І СИСТЕМА ПОБУДОВИ ШКІЛЬНОЇ БІОЛОГІЇ.

Методика викладання біології – педагогічна наука. Взаємозв'язок педагогіки, психології і методики викладання біології. Ознаки педагогічної науки: об'єкт дослідження, методи дослідження. Завдання, які стоять перед методикою викладання біології щодо покращення професійної підготовки майбутнього вчителя біології. Короткий аналіз системи і структури побудови курсів методики біології.

ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ ШКІЛЬНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ Основна ціль викладання біології – формування разом з учителями інших предметів освіченого, активного і всебічно розвиненого покоління молоді. Освітні завдання. Озброєння учнів глибокими знаннями основ, окреслених програмою шкільної біології. Визначення місця біологічних знань в житті людини. Роль біології в науково-технічному прогресі. Виховні завдання. Формування в процесі навчання наукового світогляду, ціннісних соціальних орієнтацій і мотивів культурної поведінки. Здійснення естетичного, еколого-економічного, патріотичного, інтернаціонального, трудового, політехнічного, санітарно-гігієнічного, фізичного виховання. Розвиваючі завдання. Розвиток логічного мислення. Прищеплення учням трудових і політехнічних умінь і навиків, мобілізація розумових і фізичних сил учнів на виконаний різних пізнавальних завдань. Оволодіння знаннями, уміннями і навиками. Застосування знань і умінь у нових ситуаціях.

ЗМІСТ І СИСТЕМА ПОБУДОВИ ШКІЛЬНОЇ БІОЛОГІЇ Наука і навчальний предмет. Історичний розвиток шкільної біології. Методична переробка науки в навчальний предмет. Ідеї багаторівневої організації живої природи. Взаємозв'язок біологічних систем. Послідовність і міжпредметні зв'язки. Удосконалення шкільної біологічної освіти. Аналіз програми. Визначення основних освітніх, виховних і розвиваючих завдань. Принципі побудови шкільного курсу біології, підпорядковані цілям навчання і виховання учнів. Формування наукового світогляду на основі вивчання предметів і явищ природи у взаємозв'язку; організм як єдине ціле, єдність організму і середовища його існування, ідеї еволюції. Екологічне виховання. Політехнічна спрямованість біологічної освіти, реалізація завдань трудового виховання і профорієнтація школярів. Формування у школярів інтелектуальних, практичних і загальноосвітніх умінь.

Тема 2. ОСНОВНІ ЕТАПИ І НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МЕТОДИКИ ПРИРОДОЗНАВСТВА.

Друга половина ХVШ ст. Зародження, методики природознавства. Введення природознавства в школи Росії. Ломоносово-Зуевський напрям. М.В. Ломоносов – основоположник класно-поурочної системи в Росії. В.Ф. Зуєв як методист. Перший підручник з природознавства. Характерні риси підручника: науковість, зв'язок з практикою, простота, образність мови. Шкільне природознавство першої половини XIX ст. Реформа школи 1804 року. Описовий морфолого-систематичний напрям шкільного природознавства. Виключення природознавства з навчальних планів. Реформа 1864 року. Методичні ідеї А.Любена. Удосконалення методики природознавства. Шкільне природознавство другої половини XIX ст. Еволюційно-біологічний напрям шкільного природознавства. Роль наукових відкриттів Ч. Дарвіна. Роль педагогічних досліджень О.Я. Герда в розвитку методики природознавства, розвинення проблеми "Наука і навчальний предмет". Розвиток методики природознавства на початку XX ст. Значення праці В.В.Половцева в становленні методики природознавства. Погляди Д.М. Кайгородова на вивчення природи. Б.Є. Райков, його роль для методики природознавства. Експериментально-дослідницька робота – нове явище в практиці школи. XX століття 20-40 рр. Особливості шкільного природознавства в перші роки радянської влади. Зв'язок природознавства з життям, сільськогосподарським виробництвом. Розвиток позакласної роботи, робота шкіл за комплексною системою і методами проектів. Відсутність системи біологічних знань. Створення перших підручників, загальних і часткових методик, введення в школах систематизованих шкільних курсів біології. Розвиток методики викладання природознавства як науки. Значення методичних праць в розвитку методики викладання біології. П.І. Боровицький, М.М. Бєляев, Б.В. Всесвятський, В.Ф. Наталі, М.І. Мельников, К.П. Ягодовський, М.Я. Цузмер., І.І. Полянський, А.А. Яхонтов. XX століття 50-70 роки. Подальший розвиток радянської методики викладання біології. Радянські методисти, які відіграли найважливішу роль у визначенні змісту біологічної освіти. Розробка теорії розвитку понять, міжпредметних зв'язків. Використання ТЗН, елементів програмованого і проблемного навчання біології. Значення теоретичних праць Н.М. Верзиліна, Б.В. Всесвятського, Н.А. Рикова, В.Ф. Шалаєва, В.А. Тетюрева, В.М. Корсунської, І.Д. Зверева, В.Н. Федорової, Н.В. Падалко, Є.П. Бруновт та ін. XX століття 80-2000 роки. Розвиток проблеми активізації пізнавальної діяльності школярів. Підсилення трудової і політехнічної спрямованості виховання в процесі навчання біології. Удосконалення шкільної біологічної освіти на сучасному етапі розвитку біологічної науки. Екологічна спрямованість навчання. Здійснення зв'язку біології з сільськогосподарським виробництвом, медициною та іншими галузями. Застосування найбільш активних форм в процесі навчання біології. Розвиток творчості і самостійності школярів у засвоєнні і застосуванні знань. Значення наукових досліджень методистів І.Д. Зверева, А.Н. Мягкової, Б.Д. Комісарова, Д.І. Трайтака, І.Н. Пономарьової, І.Т. Суравегіної, А.Н. Захлібного та ін. Контроль модуля.

Змістовий модуль 3

Навчальні теми змістового модуля 3.Модуль 3. Індивідуальне і поглиблене вивчання біології. Виховання засобами навчального предмета.

Тема 7. ВИХОВАННЯ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ. ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ БІОЛОГІЇ В МАЛОКОМПЛЕКТНИХ ШКОЛАХ. ФАКУЛЬТАТИВНІ КУРСИ ТА ПОГЛИБЛЕНЕ ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЇ.

ВИХОВАННЯ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ Основні виховні завдання. Формування наукового світогляду. Патріотичне, інтернаціональне, екологічне, естетичне, санітарно-гігієнічне, трудове і фізичне виховання. Виховання моралі та культури поведінки в процесі навчання біології.

СОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ БІОЛОГІЇ В МАЛОКОМПЛЕКТНИХ ШКОЛАХ Особливості викладання біології в малокомплектній сільській школі. Специфіка змісту, матеріальної бази, організаційних форм і методів навчання в школах такого типу. Врахування вікових особливостей учнів і малої наповненості класів у межах відведеного на вивчення біологічних дисциплін часу. Прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів. Застосування найбільш ефективних форм і методів навчальної роботи в школах різних типів.

ФАКУЛЬТАТИВНІ КУРСИ ТА ПОГЛИБЛЕНЕ ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЇ Завдання і зміст факультативних курсів у середній загальноосвітній школі. Особливості проведення факультативних занять у школі. Аналіз програм факультативів з біології і програм з поглибленого вивчення біології. Значення поглибленого вивчення біології для всебічного розвитку особистості і профорієнтаційної спрямованості школярів. Контроль за самостійною роботою.