Таблиця до проекту "Розвиток пізнавальних психічних процесів дитини 3-6 років", факультет педагогіки та психології,2015.

Матеріал з Вікі ЦДУ
Версія від 16:37, 12 травня 2015; Волчанська Ярослава (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Пізнавальний процес Особливості
Мислення Мислення суттєво змінюється. Це в першу чергу,виражається в тому, що дитина ще не оволоділа новими способами мислення і розумовими діями. Розвиток відбувається поетапно, і кожний попередній рівень необхідний для наступного. Мислення розвивається від наочно-дійового до образного. Далі на основі образного починає розвиватися образно-схематичне, яке є проміжним між образним і логічним мисленнями.
Пам'ять Помітну роль у розвитку пам'яті дитини цього віку відіграє впізнавання, але все більшого значення починає набувати відтворення. Продовжується інтенсивний розвиток образної пам'яті. Для розвитку цього пізнавального психічного процесу характерним є рух від образної до словесно-логічної.

Розвивається довільне згадування. Довільне згадування передує довільному запам'ятовуванню, розвиток довільної пам'яті починається з розвитку довільного відтворення.

Уява Уява починає розвиватися на початку третього року життя. Про наявність образів як результатів уяви можна судити по тому, що діти із задоволенням слухають казки, невеликі розповіді. Розвитку відтворюючої і творчої уяви сприяють різні види продуктивної діяльності. Характерним є зростаюча довільність уяви, вона перетворюється у відносно самостійну психічну діяльність.
Сенсорний розвиток У дітей знижуються пороги відчуттів. Підвищується гострота зору і кольоровідчування, розвивається фонематичний та звуковисотний слух, зростає точність оцінок ваги предметів. Дитина оволодіває перцептивними діями, основна функція яких полягає в обстеженні об'єктів і вичлененні в них характерних властивостей, а також в засвоєнні сенсорних еталонів.