Зміст

1 Назва курсу
2 Учасники
3 Графік навчання з дисципліни Теорія держави та права
4 Зміст курсу
5 Ресурси
- 5.1 Рекомендована література
  - 5.1.1 Базова
  - 5.1.2 Допоміжна
- 5.2 Інформаційні ресурси

Назва курсу

Теорія держави та права

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень: 0304 Право, 6.030402 Правознавство, бакалавр

Мета та завдання навчального курсу

Розв'язання завдань, які стоять сьогодні перед Українською державою, неможливо без підвищення ролі суспільних наук взагалі та юридичних наук, зокрема. Ті зміни, які ми переживаємо не могли не вплинути на форми, зміст, концепцію, плани навчального процесу у вищих навчальних закладах. Будь-яка юридична навчальна дисципліна, тим більше теорія держави і права, як одна з базових наук, не може не відчувати на собі вплив цих змін. Зміна державного, суспільного, господарського устрою, форми суспільної свідомості (їх змістовної сторони) об'єктивно потребує іншого теоретичного аналізу та розуміння традиційних державно-правових інститутів, тенденцій, форм їх історичного руху. Мова йде про необхідність дати сучасний теоретичний портрет предмету, який вивчається. Так як політико-правові оцінки, думки, конструкції, які практикувалися до недавнього часу, не здатні допомогти у поясненні процесів, які ми зараз спостерігаємо. Все зазначене, а також мета та завдання підготовки сучасного юриста і обумовили зміст цієї програми. Вона визначає обсяг та зміст курсу “Теорія держави і права”. Значення його вивчення обумовлюється тим, що без розуміння сутності таких явищ як держава і право, їх ролі у суспільному житті, важко орієнтуватися у сучасній ситуації, вирішувати питання державно-правової практики. Теорія держави і права належить до суспільних і гуманітарних дисциплін. Дослідження загальних специфічних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування держави і права як єдиних і цілісних систем виводить теорію держави і права на рівень фундаментальних дисциплін. В межах теорії держави і права вивчаються основні державно-правові поняття і категорії юриспруденції, якими користуються при викладанні галузевих дисциплін. Цим визначається провідна методологічна роль теорії держави і права по відношенню до історико-правових, галузевих та інших юридичних дисциплін. Теорія держави і права закладає фундамент загальної юридичної культури, юридичного мислення, формує наукову базу юридичного Теорія держави і права є наукою про загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ та їх співвідношення і взаємодію з іншими соціальними та природними явищами. Теорія держави і права являє собою фундаментальну юридичну дисципліну, оволодіння якою створює підґрунтя для вивчення інших фахових, як галузевих, так і прикладних навчальних дисциплін. Базовий характер теорії держави і права обумовлює її вивчення на першому курсі вищих юридичних закладів освіти і потребує складання державного іспиту з предмету.

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен

знати:

предмет загальної теорії держави і права;
основні та допоміжні методи дослідження держави і права;
різноманітність концепцій про походження держави і права;
поняття та ознаки держави, її форми правління і державного устрою;
поняття права, його функції, форму і соціальну сутність;
закономірності побудови правової держави;
поняття права;
структуру права і законодавства;
сутність правотворчості, правозастосування та тлумачення норм права;
поняття правомірної поведінки, правопорушення та юридичної відповідальності;
сутність законності і правопорядку.

вміти:

володіти загальнотеоретичними поняттями і категоріями;
правильно викладати свої думки про складні юридичні явища;
використовувати теоретичні знання у юридичній практиці;
знаходити необхідну юридичну та іншу суспільну літературу для поповнення своїх теоретичних знань;
давати аналіз та тлумачення нормам права, нормативно-правовим актам;
безпомилково застосовувати правові приписи при виконанні своїх службових повноважень;
використовувати правові процедури захисту прав і свобод людини;
обґрунтовувати законність і доцільність правових рішень, які приймаються.

Робоча програма курсу

Автори курсу

Супрун Володимир Миколайович к.ю.н., доцент кафедри правознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

Посилання на сторінки авторів

Учасники

Група 13-14, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Супрун Володимир Миколайович

Графік навчання з дисципліни Теорія держави та права

Змістовий модуль 1. “ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ”

ТЕМА 1. Предмет і методологія теорії держави та права.

Становлення, загальнотеоретичної науки про державу та право. Філософія права та енциклопедія права як її попередники. Наступність у розвитку загально-теоретичних державно-правових знань. Внесок мислителів України у розвиток загально-теоретичного вчення про державу та право. Роль вчених-юристів України у визначенні предмету і структури теорії держави і права як науки і навчальної дисципліни. Структура теорії держави і права як навчальної дисципліни. Завдання теорії держави і права як науки і навчальної дисципліни. Предмет теорії держави та права. Розрізнення понять, “об’єкт” і “предмет” теорії держави та права. Особливості предмету теорії держави та права як науки.(і процесу їх створення.) “ Теорія держави” і“теорія права”, їх відмінність і єдність.

Методологія теорії держави та права. Метафізика, діалектика (матеріалістична та ідеалістична), ідеалізм (об’єктивний та суб’єктивний), матеріалізм (об’єктивний та суб’єктивний), у пізнанні державно-правових явищ. Логічні прийоми загальнотеоретичного пізнання держави і права (аналіз, синтез, індукція, дедукція тощо). Загальнонаукові методи пізнання держави і права: формально-логічний метод, соціологічний метод, системно-структурний метод, конкретно-історичний метод, статистичний метод тощо). Приватно-наукові методи пізнання держави і права (метод порівняльного правознавства, метод техніко-юридичного аналізу, метод конкретизації, метод інтерпретації тощо). Функції теорії держави та права. Евристична функція. Онтологічна функція. Прогностична функція . Методологічна функція. Ідеологічна функція. Політична функція. Практично-прикладна функція.

Співвідношення теорії держави та права і філософії, соціології, політології, економічної та управлінської науки, тощо. Виникнення нових галузей наук. Поняття юридичних наук і суспільних наук. Структура юридичних наук. Історико-теоретичні науки. Співвідношення теорії держави та права з історією держави та права та історією вчень про державу та право. Галузеві науки і співвідношення з ними теорії держави та права. Спеціальні юридичні науки і співвідношення з ними теорії держави та права, зв’язок теорії держави і права і юридичної практики.

ТЕМА 2. Еволюція суспільства: виникнення держави і права.

Структура первісного суспільства. Органи влади та управління первісного суспільства. Еволюція первісного суспільства. Форма організації суспільства в епоху неоліту (“протодержава”). Особливості виникнення європейських держав. Особливості виникнення східних (азіатських) держав. Ознаки які відрізняють публічну владу первісного суспільства від держави. Теорії виникнення держави (теологічна, патріархальна, договірна, насильства, психологічна, органічна, історико-матеріалістична тощо). Загальні закономірності виникнення держави.

Нормативне регулювання суспільних відносин первісного суспільства. Виникнення права. Ознаки які відрізняють право від соціальних норм первісного устрою. Держава і права як загально-соціальні інститути. Співвідношення держави і права. Взаємозв’язок держави і права. Відносна самостійність держави і відносна самостійність права.

ТЕМА 3. Громадянське суспільство, політична система суспільства та держава.

Громадянське суспільство: поняття, структура, основні ознаки, сутність. Громадянин і громадянське суспільство. Критерії цивілізованості громадського суспільства: економічний, політичний, ідеологічний плюралізм як засади суспільного життя в Україні. Взаємозалежність і взаємодія громадянського суспільства і держави. Політична система суспільства: поняття, структура, сутність. Місце держави в політичній системі суспільства. Політика. Політична влада і державна влада. Державна влада і громадські об’єднання: комерційні і некомерційні (неприбуткові), правова основа їх взаємодії. Державна влада і правляча політична партія. Формування внутрішньої і зовнішньої політики держави. Лобізм.

ТЕМА 4. Поняття держави, її основні ознаки, сутність. Типологія держав.

Поняття держави (у світлі різних підходів щодо визначення). Основні ознаки держави. Фундаментальні елементи держави: населення (народ, нація громадяни), територія, публічна влада. Суверенітет держави. Внутрішня і зовнішня сторони суверенітету. Суверенітет народу і його втілення в демократичних державах. Національний суверенітет і право націй на самовизначення. Суверенітет у федеративній державі.

Поняття державної влади і її співвідношення з політичною владою. Класові, національні, корпоративні, загально-соціальні фактори і їх місце в державі. Методи і форми забезпечення державою інтересів суспільства, громадян, національних і соціальних спільнот (груп). Сутність держави. Аспекти сутності держави. Класове (вузькогрупове) і загальносоціальне у сутності держави. Цивілізаційний та формаційний підходи до типології держави. Види цивілізацій і відповідні їм типи держав. Особливості держав у межах одного типу. Східний тип держав. Класово-економічна сутність формаційного підходу. Основі риси і особливості держав рабовласницького, феодального, буржуазного і сучасного суспільства. Еволюція типів держав. Умови і форми переходу від одного типу держави до іншого. Конвергенція у розвитку держав різного типу.

ТЕМА 5. Форма держави.

Поняття форми держави. Її структура: форма правління, форма державного устрою, форма державного (політичного) режиму, їх поняття та основні риси. Співвідношення типу, сутності і форми держави. Прогресивні та регресивні зміни форми держави певного типу.

Форми правління у рабовласницькій, феодальній, буржуазній та соціалістичній державі. Монархія і республіка як класичні форми правління держави в історії і сучасності. Види монархічних форм правління: історія та сучасність. Сучасні монархії: абсолютна, конституційна (парламентська), змішана. Види республіканських форм правління: історія та сучасність. Парламентська, президентська, парламентсько-президентська та президентсько-парламентська республіка, критерії їх розрізнення. Форма правління в Україні. Поняття форми державного устрою. Національно-державний та адміністративно-територіальний устрій держави. Унітарна держава, її основні ознаки. Унітарна держава з елементами федералізму. Автономія в унітарній державі. особливості України як унітарної держави. Автономна Республіка Крим. Федеративна держава, принципи її утворення та правова основа. Особливості суверенітету і територіальної цілісності федеративної держави. Взаємовідношення між федеральними органами державної влади і органами влади суб’єктів федерації. Види федерацій. Конфедерація: поняття та ознаки. Принцип державного суверенітету і конфедерація. Історична доля конфедерації. Співдружність держав, регіональні, економічні, політичні, військові та інші союзи, асоціації, об’єднання тощо держав, їх відміна від унітарної та федеративної держави (СНД, Організація Об’єднаних Націй, НАТО тощо). Державний (політичний) режим: поняття, види. Чинники, що впливають на вид політичного режиму. Демократичний політичний режим: поняття, різновиди, основні ознаки. Антидемократичний режим: поняття, основні ознаки, різновиди.

ТЕМА 6. Функції держави.

Поняття функцій держави. Визначення основних напрямів діяльності держави. Класифікація функцій держави, їх взаємозумовленість і взаємозв’язок. Функції сучасної Української держави і функції державних органів: їх відмінність і взаємозв’язок. Правові форми здійснення державою своїх функцій. Загальносоціальні, національні і класові фактори у змісті функцій держави. Критерій прогресу в розвитку функцій держави.

ТЕМА 7. Механізм та апарат держави.

Поняття механізму держави, державного апарату. Роль механізму держави у забезпеченні здійснення її функцій. Структура механізму сучасної держави та її правова основа. Державні органи, установи, підприємства і організації, їх місце і роль у механізмі держави. Державні і недержавні (комерційні) організації: специфічні риси їх функціонування у механізмі держави. Особливості механізму федеративної та унітарної держави. Поняття державного органу, його ознаки і поняття. Система державних органів в України. Централізація і децентралізація в організації та функціонуванні державних органів. Розподіл праці (спеціалізація) у системі органів держави. Професійність державного апарату.

ТЕМА 8. Загальне вчення про демократію.

Поняття та ознаки демократії. Функції і принципи демократії. Форми та інститути демократії. Референдум як особливий інститут демократії. Поняття, принципи та види виборів. Види виборчих систем. Взаємодія демократії та самоврядування, ознаки, що відрізняють демократію від самоврядування. Демократія, як загальнолюдська цінність. Демократія та права соціальних меншин.

ТЕМА 9. Права людини і громадянина.

Історія ідеї прав людини. Теорія трьох поколінь прав людини. Поняття основних прав людини і громадянина. Міжнародні стандарти в галузі прав людини. Взаємозв’язок прав людини і громадянина. Система основних прав і свобод людини і громадянина. Поняття і система обов’язків людини і громадянина. Права дитини: поняття та система.

ТЕМА 10. Соціальна, правова держава.

Правова держава в історії політико-правової думки. Правова держава як мета демократичних рухів. Поняття правової держави. Сучасна правова держава: теорія та досвід. Ознаки правової держави: верховенство права та закону; розподіл влад; охорона прав та свобод громадян; взаємна відповідальність держави та особи; соціальна та юридична захищеність особи; конституційна законність та конституційний контроль; взаємозв'язок держави з громадським суспільством. Проблеми та шляхи формування правової держави в Україні. Історія виникнення соціальної держави. Поняття, види та ознаки соціальної держави. Україна як соціальна держава.