Навчальний курс:"Історія української літератури (друга половина ХХ-початок ХХІ століття)"

Назва курсу

Історія української літератури друга половина ХХ–початок ХХІ cтоліття)

---

Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки

Напрям підготовки: 6.020303 Філологія* (українська мова і література)

Факультет філології та журналістики

Мета та завдання навчального курсу

Навчальний курс «Історія української літератури (друга половини ХХ – початок ХХІ ст.)» відіграє важливу роль у підготовці філолога, готуючи його до практичного втілення ідеї гуманізації суспільства.

Мета курсу – осягнення тенденцій і закономірностей розвитку української літератури другої половини ХХ – початку ХХІ ст. в європейському історико-культурному контексті. Вивчаючи цей курс, студенти повинні здобути нові та поглибити ті знання, котрі вони здобули протягом вивчення інших дисциплін, зокрема вступу до літературознавства, історії української літератури попередніх періодів, історії зарубіжної літератури, історії, філософії. Майбутні філологи повинні засвоїти зміст ключових понять і вміти оперувати ними, проектувати здобуті знання у сферу базових предметів, а також застосовувати їх у процесі професійного та духовного самовдосконалення.

Завдання вивчення дисципліни:

• розкрити своєрідність функціонування вітчизняної літературної парадигми кінця ХХ – початку ХХІ ст. в європейському історико-культурному контексті;
• – ознайомити студентів із творчими біографіями знакових представників літературного процесу;
• – осягнути здобутки українських митців другої половини ХХ – початку ХХІ ст. через призму літературних напрямів і течій;
• – осмислити критичну рецепцію історико–літературного процесу цього періоду;
• – розвивати вміння і навички аналізу та інтерпретації різножанрових художніх творів, дотримуватися науково обґрунтованих критеріїв оцінки літературних явищ;
• – формувати вміння давати виважену оцінку стану розвитку української літератури та прогнозувати перспективи її розвитку.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

• особливості розвитку української літератури в суспільно-історичному українському та європейському контексті другої половини ХХ – початку ХХІ ст.;
• – основні тенденції розвитку вітчизняного мистецтва слова цього періоду;
• – визначальні факти творчої біографії українських письменників другої половини ХХ – початку ХХ ст.;
• – ключові ідеї літературознавчо-критичних праць відомих дослідників, які представляють рецепцію історико-літературного процесу цього періоду, в розмаїтті існуючих позицій;
• – зміст пропонованих для вивчення художніх творів;
• – тексти художніх творів, рекомендованих для вивчення напам’ять;

уміти:

• розкривати основні закономірності функціонування та визначати іманентні риси історико-літературного процесу другої половини ХХ – початку ХХІ ст.;
• – з’ясовувати своєрідність художнього мислення письменника та особливості його індивідуального стилю й ілюструвати їхні вияви у творах;
• – визначати роль і місце митця в літературному процесі доби та оцінювати естетичну якість його художнього доробку;
• – зіставляти літературні явища в українському та світовому мистецькому контексті, робити власні висновки та узагальнення;
• – аналізувати й інтерпретувати художній твір і давати йому власну аргументовану оцінку;
• – висвітлювати погляди науковців на літературні феномени даного періоду;
• – орієнтуватися в сучасному літературно-мистецькому просторі, давати виважену оцінку стану розвитку сучасної української літератури та прогнозувати її перспективи в культурно-історичному контексті;
• – критично осмислювати матеріал, виробляючи власну позицію в осягненні проблеми.

Робоча програма курсу

Користувач: Буряк Олена Федорівна

Посилання на сторінки авторів

---

Учасники

Сторінка координування курсу «Історія української літератури (друга половина ХХ-початок ХХІ століття)»

Графік навчання

Структура курсу

Змістовий модуль 1. Ідейно-естетичні пошуки шістдесятників

Шістдесятництво як український суспільно-політичний, філософсько-ідеологічний, літературно-мистецький, науковий феномен. Клуб творчої молоді «Сучасник» (Київ, 1959), об’єднання «Пролісок» (Львів, 1961). Роль критики у процесі оновлення мистецтва слова (І.Світличний, І. Дзюба).

Поезія доби шістдесятництва. Еволюція художнього мислення в епоху хрущовської «відлиги». Руйнування канонів соцреалістичної естетики. Своєрідність світобачення та світовідчуття поетів-шістдесятників. Експериментаторські пошуки. Розмаїття мотивів, образів, поетичних форм.

Творчість Дмитра Павличка. Життєвий і творчий шлях митця. Творчість Дмитра Павличка в історико-суспільному контексті. Еволюція художнього мислення митця (зб. «Правда кличе!» (1958), «Гранослов» (1968), «Таємниця твого обличчя» (1974), «Золоте ябко» (1998), «Наперсток» (2000)). Жанрове розмаїття творів (сонет, рубаї, псалми).

Поезія Ліни Костенко. Життєвий і творчий шлях письменниці. Ліна Костенко – поет-громадянин. Літературно-естетичні погляди (статті «Гуманітарна аура нації або Дефект головного дзеркала» (1999), «Геній в умовах заблокованої культури» (2001)). Провідні мотиви лірики (зб. «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961), «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987)). Образ ліричної героїні. Своєрідність художнього стилю. «Маруся Чурай» (1979) – перший історичний роман у віршах в українській літературі. Історико-фольклорна основа твору, його проблематика та жанрово-композиційні особливості. Образ головної героїні. Художнє осмислення історичного минулого України в романі «Берестечко» (1999): жанр, композиція, проблематика, образ Богдана Хмельницького.

Поезія Василя Симоненка. Творча біографія митця. Художній світ збірок «Тиша і грім» (1962), «Земне тяжіння» (1964): провідні мотиви ідейно-тематична спрямованість поезії. Особливості індивідуального стилю. Творчість Андрія Малишка («Дорога під яворами» (1964), «Серпень душі моєї» (1970)). Фольклоризм поезії.

Поезія Бориса Олійника. Філософічність лірики («Вибір» (1965), «Рух» (1973)). Провідні мотиви. Образ матері цикл «Сиве сонце моє…» (1978), «Пісня про матір», «Мати сіяла сон», «Сива ластівка» та ін.). Інтимна лірика поета («Мелодія», «Вже мою хату замітає холодний вітер…», «Був я вітром, був я лютим, був я нордом…» та ін.).

Поезія Ірини Жиленко. Сповідальність, камерність, інтимна філо¬со¬фі¬чність лірики («Автопортрет у червоному» (1971), «Ярмарок чудес» (1982), «Вечірка у старій винарні» (1994)). Образ ліричної героїні.

Ідейно-естетичні вектори розвитку української белетристики другої половини ХХ ст. Жанрове та стильове розмаїття прози, розширення тематичних обріїв. Конфлікт ідеології та художності (Олесь Гончар, Михайло Стельмах та ін.). Нова ґенерація українських прозаїків (Павло Загребельний, Євген Гуцало, Валерій Шевчук, Володимир Дрозд, Григір Тютюнник та ін.).

Проза Олеся Гончара. Творча доля письменника. Жанр роману (трилогія «Прапороносці» (1948), «Людина і зброя» (1960), «Собор» (1968, 1988) та новели («Модри камень», «За мить щастя» – зб. «Новели» (1949) та ін.). Різноплановість проблематики прози. Риси художнього стилю митця. Вияви «поетичного реалізму» у творах. Роль Олеся Гончара в духовному відродженні нації.

Проза Михайла Стельмаха. Ідейно-змістові домінанти, жанрово-стильові особливості (роман «Чотири броди» (1979)).. Автобіографічна дилогія «Гуси-лебеді летять» (1964), «Щедрий вечір» (1967).

Проза Григора Тютюнника. Життєвий і творчий шлях письменника. «Почуттєвий» максималізм митця. Художній світ новелістики: розмаїття людських доль і характерів; морально-етичні та психологічні колізії; автобіографічність (кн. «Зав’язь» (1966), «Деревій» (1968), «Крайнебо» (1975), «Коріння» (1976), повісті «Климко» (1976), «Вогник далеко в степу» (1979)). Маргінальна проблематика («Син приїхав», «Оддавали Катрю»). Оригінальність творчої манери прозаїка.

Змістовий модуль №2. Художньо-стильові особливості літератури другої половини ХХ століття

Українська історична проза. Своєрідність художнього осмислення минулого України вітчизняним письменством: Павло Загребельний («Роксолана» (1980), «Я, Богдан» (1983)), Роман Іваничук («Мальви» (Яничари) (1968) та ін.). Проблема історичної пам’яті, пошуки національної ідентичності. Проза Павла Загребельного. Жанр історичного роману у творчості митця («Первоміст» (1969), «Смерть у Києві» (1972) Євпраксія» (1975), «Тисячолітній Миколай» (1994). Історична основа й художній вимисел у творах письменника. Жанрово-стильові особливості, образна система роману-гіпотези «Диво» (1968).

Поезія Івана Драча. Етапи творчості письменника. Динаміка індивідуального стилю: новаторське і традиційне («Соняшник» (1962), «Протуберанці серця» (1965), «Балади буднів» (1967), «Корінь і крона» (1974), «Противні строфи» (2005)). Парадоксальність, віддалена асоціативність, метафоричність художнього мислення митця. Трагедійність буття української нації та людства в поемі-мозаїці «Чорнобильська мадонна» (1988). Композиційно-стильові особливості твору.

Поезія Миколи Вінграновського. Особливості світобачення та світовідчуття митця. Стилістична спрямованість – від «глобалізації» до «інтимності». Вселюдські, національні мотиви крізь призму «інтимного самоствердження» (зб. «Атомні прелюди» (1962), «Сто поезій» (1967), «На срібнім березі» (1978)).

Українська «химерна проза». Творчі пошуки митців в умовах заблокованості культури (Олександр Ільченко, Євген Гуцало, Василь Земляк, Віктор Міняйло та ін.). Українська «химерна проза» в контексті української літератури 70–80-х років. Сутнісні ознаки феномену «химерна проза». Роман «Лебедина зграя» (1971) Василя Земляка як зразок химерної прози, вияв опозиції до естетики соцреалізму. Філософічність твору. Своєрідність сюжету та композиції. Символічні образи. Проза Володимира Дрозда. Проблематика, образи, морально-психологічні колізії, переплетення реалістичного й фантастичного (повісті «Ирій» (1974), «Самотній вовк» (1983), «Спектакль» (1985), оповідання «Білий кінь Шептало»). Риси художнього стилю письменника.

Проза Валерія Шевчука. Багатогранність таланту митця. Жанрові різновиди інтелектуально-філософських творів, їх композиційні та стильові особливості («На полі смиренному» (1983), «Три листки за вікном» (1986) та ін.). Художній світ роману-балади «Дім на горі» (1983). Жанр та композиція твору. Символічність образів і притчовість мотивів. Необарокові тенденції в прозі письменника.

Поезія Ігоря Калинця. Своєрідність ідейно-естетичних пошуків митця (зб. «Пробуджена муза» (1991), «Невольнича муза» (1991), «Тринадцять алогій» (1991)).

Творчість Василя Стуса. Життя і творчість письменника: світоглядна позиція, моральний імператив. Категорії «самособоюнаповнення», «випростовування себе» у філософській концепції митця. Інтелектуалізм лірики. Провідні мотиви (зб. «Веселий цвинтар», «Зимові дерева» (1970), «Палімпсести» (1986)). Образ ліри¬чного героя. Своєрідність художнього стилю.

Поетичне постшістдесятництво. Світоглядно-стилістичні домінанти української поезії 70–80-х років. Київська школа поетів (1965–1968) як історико-літературне явище українського модернізму. Спроба реалізації в поезії «триєдності свободи» (свободи творення, свободи особистості і свободи народу). Творчі здобутки митців Київської школи: Микола Воробйов «Слуга півонії» (2003), Василь Голобородько «Калина об Різдві» (1992), «Слова у вишиваних сорочках» (1999) та ін.

Нью-Йоркська група поетів. Нові тенденції розвитку української літератури за межами України у другій половині ХХ ст. Нью-Йоркська група (1958) як історико-літературне явище діаспорної культури середини XX ст.: історія виникнення, естетичні орієнтири, філософське підгрунтя. Художні здобутки поетів Нью-Йоркської групи (Юрій Тарнавський «Поезії про ніщо та інші поезії на цю саму тему» (1970), «Без нічого» (1991), «Третя осінь» (1993)); Емма Андієвська «Народження ідола» (1958), «Атракціони з орбітами й без» (2000), «Хід конем» (2004)).

Творчість Василя Барки. Основні тенденції розвитку прози за межами України. Життєвий і творчий шлях письменника. Роман «Жовтий князь» (1963): проблематика, образна система, жанрово-стильові особливості.

Змістовий модуль №3. Тенденції розвитку сучасної української літератури кінця ХХ–початку ХХІ століття

Періодизація літератури ІІ половини ХХ століття. Нові тенденції в українській літературі порубіжжя століть. Утворення АУП (Асоціації українських письменників) (1997). Література масова і елітарна «Кінець тисячоліття» як особлива культурно-історична епоха, доба «переоцінки цінностей». Особливості постмодернізму в українській літературі кінця ХХ–початку ХХІ ст.

Сучасна поезія. Розмаїття стильових тенденцій. Філософська лірика: Ігор Римарук «Діва Обида» (2000, 2002), Оксана Забужко «Диригент останньої свічки» (1990), «Автостоп» (1994), Сергій Жадан «Цитатник» (1995), «Пепсі» (1998), Василь Герасим’юк «Осінні пси Карпат» (1999), «Серпень за старим стилем» (2000), Іван Малкович «Білий камінь» (1984), «Ключ» (1988), «Із янголом на плечі» (1997),.Василь Слапчук «Як довго ця війна тривала» (1991), «Укол годинниковою стрілкою» (1998). Поетичний андеґраунд. Маніфестування нових естетичних принципів новим поколінням митців в українській літературі кінця ХХ–початку ХХІ ст. Літературні угрупування («ЛуГоСад» (1984), «Бу-Ба-Бу» (1985), «Нова дегенерація» (1991), «Пропала грамота» (1991) та ін.). Епатажність, бурлеско-травестійна стилістика поезії Юрія Андруховича («Казкар», «Астролог», «Пісня мандрівного спудея» та ін.), Віктора Неборака (Літаюча голова», «Поцілунок», «Пісенька про Лядю-Бо», та ін.), Олександра Ірванця («До французького шансоньє», «Тінь великого класика» та ін.). Карнавально-іронічна поезія Івана Лучука, Назара Гончара, Романа Садловського.

Сучасна проза. Пошуковість і експериментаторство сучасної белетристики, її жанрове та стильове розмаїття (Євген Пашковський, Юрій Іздрик, Василь Кожелянко, Олесь Ульяненко, Тарас Прохасько та ін.) Художнє осягнення проблем буття сучасної людини в новелах Галини Пагутяк («Ранок без вечора», «Потрапити в сад», «Душа метелика»). Притчовість, філософічність творів. Ліни Костенко «Записки українського самашедшего» (2011): національна й загальнолюдська проблематика, особливості форми викладу. Проза Василя Шкляра. Роман «Чорний ворон» (2009): історична основа, жанрово-композиційна специфіка, система образів, ідея. Проза Олександра Жовни. Художні пошуки письменника. Морально-філософські проблеми та колізії у повістях «Експеримент», «Її тіло пахло зимовими яблуками…» та оповіданнях «Вдовушка», «Маленьке життя», «Стрекоза», «Наталочка». Своєрідність творчої манери: містицизм і психологізм. Проза Юрія Андруховича. Особливості світобачення та естетична платформа письменника. Карнавальна модель світу в романах («Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), «Дванадцять обручів» (2003) та ін.). Переосмислення функцій мистецтва і митця: від відповідальності перед суспільством до відповідальності перед мовою. Своєрідність поетики: карнавальність, інтертекстуальність, фрагментарність, еклектика, поєднання масового й елітарного, пародіювання, гра зі словом. Проза Оксани Забужко. Філософсько-естетичні погляди письменниці. Творчість О. Забужко в контексті феміністичної прози («Польові дослідження з українського сексу» (1996), «Казка про калинову сопілку» (2000), зб. «Сестро, сестро» (2003), «Музей покинутих секретів» (2009)). Філософські категорії життя і смерті, добра і зла, любові і ненависті у творах. Риси художнього стилю. Проза Марії Матіос. Проблематика та жанрово-стильове розмаїття белетристики. Художній світ роману-драми «Солодка Даруся» (2005). Художнє осягнення вічної теми любові і ненависті в сімейній сазі в новелах «Майже ніколи не навпаки» (2007). Новаторство письменниці.

Напрями і течії в сучасній українській драматургії. Тенденції розвитку української драматургії і театру в ІІ половині ХХ–початку ХХІ ст.. Експериментальна драма: жанрово-стильові і тематичні домінанти. Постмодерні драматургічні концепції людини і світу. Експериментальна драма: жанрово-стильові і тематичні пошуки (Світлана Новицька «Крейзі», Ігор Бондар-Терещенко «Пастка на миші» та ін.). Неда Неждана. П’єса «І все-таки я тебе зраджу» як сюрреалістична версія біографії Лесі Українки. Художнє осмислення екзистенційних проблем.

Варіант Календар

Тиждень 1

Навчальні теми для вивчення на 1-му тижні.

Тиждень 2

Навчальні теми для вивчення на 2-му тижні.

Тиждень 3

Навчальні теми для вивчення на 3-му тижні.

Тиждень 4

Навчальні теми для вивчення на 4-му тижні.

---

Зміст курсу

Змістовий модуль 1. Ідейно-естетичні пошуки шістдесятників

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Лекція №2

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота

Навчальний курс "Історія української літератури (друга половина ХХ-початок ХХІ століття)".Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота №2

Змістовий модуль №2. Художньо-стильові особливості літератури другої половини ХХ століття

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Лекція №2

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота №2

Змістовий модуль №3. Тенденції розвитку сучасної української літератури кінця ХХ–початку ХХІ століття

Тематика лекцій

Лекція 19. Тема 19. «Кінець тисячоліття» як особлива культурно-історична епоха, доба «переоцінки цінностей». Особливості постмодернізму в українській літературі кінця ХХ–початку ХХІ ст. (2 год.).

Лекція 20. Тема 20. Сучасна поезія. Розмаїття стильових тенденцій. Філософська лірика: Ігор Римарук, Оксана Забужко, Сергій Жадан, Василь Герасим’юк. Поетичний андеґраунд. Маніфестування нових естетичних принципів новим поколінням митців в українській літературі кінця ХХ–початку ХХІ ст. Літературні угрупування («ЛуГоСад», Бу-Ба-Бу, «Нова дегенерація», «Пропала грамота») (2 год.).

Лекція 21. Тема 21. Сучасна проза. Пошуковість і експериментаторство сучасної белетристики. Її жанрове та стильове розмаїття (Василь Шкляр, Олександр Жовна, Євгенія Кононенко, Галина Пагутяк та ін.) (2 год.).

Лекція 22. Тема 22. Проза Юрія Андруховича. Особливості світобачення письменника. Карнавальна модель світу у белетристиці митця («Рекреації», «Московіада», «Перверзія», «Дванадцять обручів») (2 год.).

Лекція 23. Тема 23. Проза Оксани Забужко. Філософсько-естетичні погляди письменниці. Творчість О. Забужко в контексті ґендерного дискурсу ( «Польові дослідження з українського сексу», «Казка про калинову сопілку», зб. «Сестро, сестро», «Музей покинутих секретів»). Риси художнього стилю (2 год.).

Лекція 24. Тема 24. Проза Марії Матіос. Проблематика та жанрово-стильове розмаїття белетристики. Художній світ роману-драми «Солодка Даруся» та сімейної саги в новелах «Майже ніколи не навпаки». Новаторство письменниці (2 год.).

Лекція 25. Тема 25. Напрями і течії в українській драматургії. Тенденції розвитку української драматургії і театру в ІІ половині ХХ – початку ХХІ ст.. Постмодерні драматургічні концепції людини і світу. Експериментальна драма: жанрово-стильові і тематичні пошуки (Світлана Новицька, Неда Неждана, Ігор Бондар-Терещенко «Пастка на миші», Олександр Ірванець та ін.) (2 год.).

Лекція №19

Лекція №20

Лекція О.Забужко.

Тези О.Забужко.

Лекція №21

Лекція №22

Лекція №23

Лекція №24

Лекція №25

Змістовий модуль №3. Тенденції розвитку сучасної української літератури кінця ХХ– початку ХХІ століття

(8 семестр)

ТЕМА 24. Сучасна філософська лірика

(Ігор  Римарук (1958–2008), Оксана Забужко (нар. 1960), Сергій Жадан (нар. 1974)) (23 год.)

1. Творча біографія Ігора Римарука. Риси художнього стилю. 2. Художній світ поетичної книги «Діва Обида» (2000): а) філософія людського буття: опозиція «минуще–вічне» («У найпершу ніч…», «Різдво», «Зірка», «Обнови»); б) мотив сакральності поетичного слова («Коли світанок давні вірші…»); в) художнє осягнення місії митця («Там, у садку, де здіймаються сходи…», «Стилет і стилос – повелось іздавна…», «Навколо світ, болючий знову...», «Свої слова читаю як чужі…», «Братове, хто стояв при слові у сторожі…»); д) язичницько-християнська основа ключових образів збірки («Діва Обида»). 3. Художнє осягнення людини і світу в поезії Оксани Забужко: а) філософські смисли творів «Рядок з автобіографії», «Друга спроба», «Феєрія про диригента свічок»; б) опозиція людської справжності і фальші у «Всту¬пі до естетики пози (Чернетка трактату)»; в) образ ліричної героїні, почуттєвий спектр поезій «І двері розчахнулись – і за ними…», ««Коханий» – я пишу це слово навпрошки», «…І солод слів…», «Така кругла, як глобус…»). 4. Поетичні медитації Сергія Жадана – осягнення діалектики проминального і вічного («Червень дозрівав, немов зерно…», «Музика, очерет…», «слухай але мовчи»). Питання та завдання для самоконтролю: 1. Які провідні мотиви в ліриці Ігора Римарука? 2. Розкрийте символічну назву поетичної збірки «Діва Обида». 3. Схарактеризуйте ключові образи цієї збірки. 4. Доведіть, що в Римаруковій поезії поєднуються язичницькі та християнські мотиви. 5. Визначте основні аспекти висвітлення теми «поет і поезія» в ліриці Ігора Римарука. Які оригінальні художні нюанси осмислення цієї теми? 6. Схарактеризуйте ознаки творчого почерку Оксани Забужко. 7. Визначте і схарактеризуйте ключові образи поезій. 8. Який емоційно-настроєвий діапазон творів О. Забужко? 9. У чому своєрідність художнього мислення Сергія Жадана? 10. Які домінантні художні засоби і прийоми в його поезії? 11. З’ясуйте, які функції виконує образ природи у творах С. Жадана. Література 1. Анісімова Н. «І заніміє поруч слово – мій духівник і наглядач…» (Деякі аспекти модерністичної поетики І. Римарука) // Дивослово. – 2003. – №5. – С. 4–9. 2. Анісімова Н. Іпостасі образу чоловіка в поезії Ігоря Римарука // Актуальні проблеми слов’янської філології: Міжвуз. зб. наук. статей: Лінгвістика і літературознавство. – К., 2004. – Вип. 9. – С. 149–158. 3. Анісімова Н. «...Немов крізь пальці, витекли віки...»: есхатологічна модель світу в «Бермудському трикутнику» Ігоря Римарука // Слово і час. – 2010. – №8. – С. 94–109. 4. Вісімдесятники: Антологія нової української поезії / Упоряд. І. Римарук. – Едмонтон, 1990. – 205 с. 5. Гаврилюк Н. Новітня українська поезія: відлуння екзистенціалізму // Слово і час. – 2010. – №4. – С. 78–86. 6. Голобородько Я. Поетична меритократія: Василь Герасим’юк, Ігор Римарук, Тарас Федюк. – К., 2005. 7. Даниленко В. Покоління національної депресії // Іменник. Антологія дев’яностих. – К., 1997. 8. Кріль Н. Сучасний літературний процес в Україні його перспективи // Укр. мова і літ-ра в школі – 2006. – №1. – С. 26–27. 9. Римарук І. Діва Обида. – Л.: Кальварія, 2002. 10. Тарасюк Г. «І заніміє поруч слово – мій духівник і наглядач» (рефлексії на «Діву Обиду» І. Римарука) // Літ. Україна. – 2002. – 14 березня. – С. 6. 11. Федюк Т. Реставрація зникомих літер (про Римарука) // Книжник-геуіе. – 2002. – № 4. – С. 1–4. 12. Андріяшик О. Оксана Забужко: «Пишу для таких, як сама» // Літературна Україна. – 2010. – 6 травня. – С. 7. 13. Забужко О. Диригент останньої свічки. – К.: Рад. письм., 1990. – 143 с. 14. Лобовик І. Диригент останньої свічки // Вітчизна. – 1992. – №2–3. – С.149–154. 16. Таран Л. Про О. Забужко // Укр. мова та л-ра. – 2003. – №10. – С. 12–14. 17. Ткач Л. Стверджуючись у мовомисленні (Творчість Оксани Забужко у трьох контекстах) // Урок української. – 2001. – №4. – С. 10–16. 18. Ушкалов Л. Дзеркала Оксани Забужко // Забужко О. Друга спроба: Вибране. – К., 2005. – С. 7–16. 20. Біда А. Від ломки до ломки: лірика Сергія Жадана // Слово і час. – 2002. – № 1. – С. 35–48. 21. Бойчук Б. Троїсті музиканти (Жадан – Андрухович) // Кур'єр Кривбасу. – 2005. – №183. – С. 201. 22. Голобородько Я. Сергій Жадан: критична маса естетичних альтернатив // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012 – №1. – С. 31–35. 23. Жадан С. Біг Мак. – К., 2003. 24. Жадан С. Цитатник. – К., 1995. 25. Соловей О. Солодкий привид Жадана // Кур’єр Кривбасу. – 2008. – №222–223. – С. 333–338.

ТЕМА 25. (10 год.) Творчість Галини Пагутяк (нар. 1958) (5 год.) 1. Художнє осягнення проблем буття сучасної людини в новелах Галини Пагутяк («Ранок без вечора», «Потрапити в сад», «Душа метелика»). Притчовість, філософічність творів. Питання та завдання для самоконтролю: 1. Які проблеми домінантні у творах Галини Пагутяк? 2. У чому виявляється філософічність її новелістики? Які філософські напрями, течії – джерело її художньо-філософської концепції людини? 3. Розкрийте символіку образу саду в новелі «Потрапити в сад». 4. Витлумачте метафоричну назву новели «Душа метелика». 5. Визначте риси художнього стилю Галини Пагутяк. Література 1. Голобородько Я. Ірраціо-WORLD Галини Пагутяк // Кур’єр Кривбасу. – 2008. – №222–223. – С. 288–297. 2. Голобородько Я. Ірраціональні модуси Галини Пагутяк. Літературознавчий есей // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – №11. – С. 2–6. 2. Гребенюк Т. Форми художньої умовності у прозі Галини Пагутяк // Дивослово. – 2013. – №5 – С. 43–48. 4. Логвіненко Н. «Одна з найсамобутніших і найтаємничіших мислителів новітньої літературної доби». Вивчення фантастичних творів Галини Пагутяк // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – №11. – С. 35–40. 5. Мельник Н. Проникнення в іншу реальність (Україн¬ська магічна новела наприкінці XX ст.) // Слово і час. – 1998. – №11. 6. Мовчан Р. Чи легко потрапити в сад? // Дзвін. – 1990. – №11. 7. Тебешевська-Качак Т. Жанрово-стильові домінанти «експерименталь¬ної прози» Галини Пагутяк // Вісник Прикарпатського університету. Філологія. – Івано-Франківськ, 2007. – Вип. 13–14. – С. 86–94.

Роман «Чорний ворон» (2009) Василя Шкляра (нар. 1951) (10 год.) 1. Творчість Василя Шкляра в контексті сучасної масової літератури. 2. Роман «Чорний ворон» (2009): історична основа, проблематика, система образів, жанрові особливості. Питання та завдання для самоконтролю: 1. В одному з інтерв’ю Василь Шкляр висловив думку, що «література не повинна бути відображенням життя. Це, так би мовити, паралельний світ». Чи дотримується письменник цього принципу у творчості? 2. Які жанрово-композиційні особливості роману «Чорний ворон»? 3. Визначте тему та коло проблем роману. 4. Схарактеризуйте систему образів крізь призму реалістичного, романтичного, містичного. Література 1. Бриних М. Василь Шкляр. Таємниця – це тільки магніт // Україна молода. – 2008. – №34 (20 лютого). – С. 10. 2. Бриних М. Ключ у країні зламаних замків. Постскриптум до сьомого видання культового роману Василя Шкляра // Літ. Україна. – 2008. – № 3 (24 січня). – С. 6. 3. Долженкова І. Останній романтик // Сучасність. – 2010. – №3. – С. 186–193. 4. Кривопишина А. Часопросторові (хронотопні) характеристики сюже¬тів романів Василя Шкляра «Ключ» та «Елементал» // Вісник Черка¬ського університету. – Черкаси, 2007. – Вип. 118. – С. 74–76. 5. Лілік О. «Жодна катастрофа не ставить хрест на меті». Матеріали до вивчення роману Василя Шкляра «Залишенець» (Чорний ворон) // Українська література в загальноосвітній школі. – 2010. – №7–8. – С. 37–41. 6. Логвиненко О. Що таке український бестселер? (Обговорення романів Василя Шкляра «Ключ» та «Елементал») // Літ. Україна. – 2002. – 18 кві¬тня. – С. 5. 7. Матіос М. Василь Шкляр – «кілер» авторитетів? // День. – 2004. – 16 чер¬вня. – С. 7. 8. Наєнко М. Ще про «Чорного ворона» і вороння... // Літературна Україна. – 2011. – 17 березеня. – С. 4. 9. Роздобудько І. Василь Шкляр: «Честолюбие – это уверенность в собственных силах, а тщеславие – болезненное желание убедить в этом других» // Академия. – 2003. – №2. – С. 38–44. 10. Штонь Г. Кураж вседозволеності // Сучасність. – 2010. – №3. – С. 194–203.

Проза Олександра Жовни (нар. 1960) (15 год.) 1. Творчий доробок Олександра Жовни в літературі й кінематографі. Ори¬гіна¬льність творчої манери митця. 2. Проблема «митець і суспільство» в оповіданнях «Вдовушка» і «Маленьке життя»: а) особли¬вості сюжетобудови; б) образи Каті і Пилипка: світоглядні та естетичні орієнтири; в) роль художньої деталі у творі. 3. Епістолярна повість «Її тіло пахло зимовими яблуками…»: форма оповіді, відтворення жіночої і чоловічої психології. Питання та завдання для самоконтролю: 1. Визначте риси художнього стилю Олександра Жовни. 2. Що забезпечує популярність творів прозаїка? Які елементи масової літератури наявні в його творах? 3. Митець стверджує, що його літературний кумир – Антон Чехов. А з якими українськими письменника відчувається спорідненість творчої манери О. Жовни? 4. Наталя Панаєва критикує прозаїка за традиційність висвітлюваних тем: «Оповідання... як кажуть у вузьких колах молодих письменників, на тему «дідизму» і «бабизму». Чи погоджуєтеся Ви з цією думкою? Чому? 5. За словами Володимир Панченка: «Не знайдете у Жовни тієї суміші мефістофельського садонізму, українського „мазохізму”, нестримної еротичної екзальтації і «блатного» молодіжного сленгу. Олександр нерідко будує свої сюжети на інтризі незвичайного випадку, пригоді, в них є свої сюрпризи і загадки, несподівані розв’язки, часом – серпанок містики». Доведіть або заперечте це твердження. Наведіть приклади. Література 1. Бондар В. Рання проза: пошуки власного стилю / Жовна О. Маленьке життя. – Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2004. – С. 3–10. 2. Габор В. Його степова зоря. Проза нової та найновішої ґенерації (О. Жовна з Кіровоградщини) // Кур’єр Кривбасу. – 1996. – №12 (67–68). 3. Голик О. «Як навчити відчувати душу, розуміть, що десь комусь болить»: Інтегрований урок за оповіданням О.Жовни «Маленьке життя» у 5-му класі // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2008. – №6. – С. 36–47. 4. Жовна О. Вдовушка. – Кіровоград, 1996. – 271 с. 5. Жовна О. Експеримент. – Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2003. – 246 с. 6. Жовна О. Її тіло пахло зимовими яблуками: Оповідання та повісті. – Львів: ЛА «Піраміда», 2008. – 388 с. 7. Корінь А. Письменник, чиї пророцтва збуваються // Кіровоградська правда. – 2000. – 18 січня. 8. Куценко Л. Це диво називають воскресінням // Дзвін. – 1994. – № 1. – С. 144–146. 9. Небеленчук І. Оповідання О.Жовни «Маленьке життя» в контексті літератури рідного краю // Українська література в загальноосвітній школі. – 2011. – №1. – С. 22–27. 10. Олександров Г. Експеримент Романа Балаяна за мотивами «Експерименту» Олександра Жовни // Народне слово. – 2003. – 27 березня. – С. 3. 11. Панченко В. Запрошення до потойбіччя / Жовна О. Вдовушка. – Кіровоград, 1996. – С. 3–5. 12. Панченко В. О. Жовна // Дніпро. – 1991. – № 5. – С. 142. 13. Поліщук Я. Нещасливі коханці й блудні сини Жовни // Новомиргородщина. – 2009. – 23 січня. – С. 7. 14. Соколова В. Інтрига, пригода, сюрпризи і загадки. Складові творчого портрету Олександра Жовни // Народне слово. – 2000. – 31 серпня. – С. 3 15. Чернишенко Н. Готика дивосвіту Олександра Жовни // Україна - Центр. – 1995. – 12 червня. – С. 4. 16. Шевчук В. З темних джерел життя: Українська готична новела ХХ століття // Літературна Україна. – 1995. – №4,5. – С. 2–3. 17. Шевчук В. Підсумки року літературного // Літ. Україна. – 1995. – 18 травня. 19. Яровий О. Старомодна зворушливість добра // Народне слово. – 1997. – 11 вересня. – С. 3.

ТЕМА 29. (10 год.) Драматургія Ігора Бондара-Терещенка (нар. 1964) (2 год.) 1. Радіоп’єса «Пастка на миші» І. Бондара-Терещенка: а) модель постіндустріального світу як замкнутого простору; символічні образи; б) опозиція «маскулінне – фемінне»: прийом маски, підтекстові смисли діалогу і ситуації. Питання та завдання для самоконтролю: 1. Доведіть, що п’єса – зразок постмодерністської драми. 2. Витлумачте підтекст діалогу чоловіка і жінки . 3. Яка функціональна роль символічних образів у драмі? 4. Поясніть художній смисл фіналу п’єси. Література 1. Бондарева О. Міф і драма у новітньому літературному контексті: поновлення структурного зв’язку через жанрове моделювання. – К., 2006. – С. 339–341. 2. Шаповал М. У пошуку героя, або як побачити різницю // У пошуку театру. Антологія молодої драматургії. – К., 2003. – С.535–544. 3. Когут О. В. Архетипні образи: Він і Вона в сюжетах сучасної української драматургії // http://bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=10351&chapter=1 4. Мірошниченко Н. Сучасна українська драматургія: деструкція міфів та пошук нових територій // Дніпро. – 2009. – №1. – С. 116–119. 5. Мафтин Н. У пошуках новітньої Мельпомени: «Міфоепічний маньєризм» сучасної української драматургії: рецензія // Слово і час. – 2007. – №2. – С. 84–88. 5. Даниленко В. Театр у шухляді: Чи існує сучасна українська драма? // Кур'єр Кривбасу. – 2006. – №199. – С. 173–179.

---

Ресурси

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ І. Основна

1. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. (Підручник) / За ред. В. Дончика. – К., 1998.

2. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.: Посібник / За ред. В. Дончика. – К., 1993 – 1995.

3. Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.: У 4 кн. – К., 1994–1995.

4. Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття: У 4 кн. – К., 2001.

5. Харчук Р. Б. Сучасна українська проза: Постмодерний період: Навч. посібник. – К., 2008.

6. Незнайома. Антологія української «жіночої» прози та есеїстки другої половини ХХ – поч. ХХІ ст.. / Авт. проект, упоряд., вступне слово, примітки Василя Габора. – Львів: ЛА «Піраміда», 2005. – 600с.

7. Іменник. Антологія дев’яностих / Упоряд. А. Кокотюха, М.Розумний. – К.: Смолоскип, 1997. – 432с.

8. У пошуку театру. Антологія молодої драматургії. – К., 2003.

9. Літературознавча енциклопедія: У 2 т. / Автор-укладач Ю. Ковалів. – К., 2007.

10. Мала Українська енциклопедія Української Актуальної літератури: Повернення деміургів // Плерома. – Івано-Франківськ, 1998.

ІІ. Додаткова

1. Бондаренко О. Міф і драма у новітньому літературному контексті: поновлення структурного зв’язку через жанрове моделювання. – К., 2006.

2. Бондар-Терещенко І. Текст 1990-х: герої та персонажі. Тернопіль, 2003.

3. Голобородько Я. Артеґраунд. Український літературний істеблішмент: Збірка статей. – К., 2006.

4. Гримич Г. Загадка творчого бунту: Новелістика українських шістдесятників: Літературно-критичний нарис. – К.: Український письменник, 1993. – 248с.

5. Гундорова Т. Кітч і література (травестії). – К., 2008.

6. Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодерн. – К., 2005.

7. Марко В. Стежки до таїни слова: Літературознавчі й методичні студії: Навчальний посібник. Для студентів філологічних спеціальностей. – Кіровоград, 2007.

8. Моклиця М. Модернізм як структура: Філософія. Психологія. Поетика. – Луцьк, 2002.

9. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1997.

10. Павличко С. Теорія літератури. – К., 2002.

11. Павлишин М. Канон та іконостас: Літературно-критичні статі. – К., 1997.

12. Пахаренко В. Нарис української поетики: Навч. посіб. – К., 1997.

13. Поліщук Я. Література як геокультурний проект: Монографія. – К., 2008.

14. Тарнашинська Л. Сюжет доби: дискурс шістдесятництва в українській літературі ХХ століття. – К.: Академперіодика, 2013. – 678 с.

15. Ткачук М. Інтерпретації: літературно-критичні статті, творчі портрети українських поетів ХХ століття. – Тернопіль, 1999.

ІІІ. Інформаційні ресурси

1. ukrlit.kma.mk.Ua – «Сучасна українська література» (твори сучасних авторів та літературознавчі матеріали про них).

2. www.lib.proza.com.ua – «Бібліотека сучасної української літератури» (твори сучасних українських і зарубіжних авторів).

3. www.book.courier.com.ua – «Книжковий кур'єр» (літературно-критичні матеріали та тексти художніх творів).

4. www.elitprofi.com.ua/gazeta – «Книжник-рев'ю» (літературно-критичні матеріали та тексти художніх творів).

5. www.krytyka.kiev.ua – «Критика» (літературно-критичні матеріали).