Навчальний курс:"Історія української літератури (друга половина ХХ-початок ХХІ століття)"
Зміст
- 1 Назва курсу
- 2 Учасники
- 3 Графік навчання
- 4 Зміст курсу
- 5 Ресурси
Назва курсу
Історія української літератури друга половина ХХ–початок ХХІ cтоліття)
Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки
Напрям підготовки: 6.020303 Філологія* (українська мова і література)
Факультет філології та журналістики
Мета та завдання навчального курсу
Навчальний курс «Історія української літератури (друга половини ХХ – початок ХХІ ст.)» відіграє важливу роль у підготовці філолога, готуючи його до практичного втілення ідеї гуманізації суспільства.
Мета курсу – осягнення тенденцій і закономірностей розвитку української літератури другої половини ХХ – початку ХХІ ст. в європейському історико-культурному контексті. Вивчаючи цей курс, студенти повинні здобути нові та поглибити ті знання, котрі вони здобули протягом вивчення інших дисциплін, зокрема вступу до літературознавства, історії української літератури попередніх періодів, історії зарубіжної літератури, історії, філософії. Майбутні філологи повинні засвоїти зміст ключових понять і вміти оперувати ними, проектувати здобуті знання у сферу базових предметів, а також застосовувати їх у процесі професійного та духовного самовдосконалення.
Завдання вивчення дисципліни:
- розкрити своєрідність функціонування вітчизняної літературної парадигми кінця ХХ – початку ХХІ ст. в європейському історико-культурному контексті;
- – ознайомити студентів із творчими біографіями знакових представників літературного процесу;
- – осягнути здобутки українських митців другої половини ХХ – початку ХХІ ст. через призму літературних напрямів і течій;
- – осмислити критичну рецепцію історико–літературного процесу цього періоду;
- – розвивати вміння і навички аналізу та інтерпретації різножанрових художніх творів, дотримуватися науково обґрунтованих критеріїв оцінки літературних явищ;
- – формувати вміння давати виважену оцінку стану розвитку української літератури та прогнозувати перспективи її розвитку.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
- особливості розвитку української літератури в суспільно-історичному українському та європейському контексті другої половини ХХ – початку ХХІ ст.;
- – основні тенденції розвитку вітчизняного мистецтва слова цього періоду;
- – визначальні факти творчої біографії українських письменників другої половини ХХ – початку ХХ ст.;
- – ключові ідеї літературознавчо-критичних праць відомих дослідників, які представляють рецепцію історико-літературного процесу цього періоду, в розмаїтті існуючих позицій;
- – зміст пропонованих для вивчення художніх творів;
- – тексти художніх творів, рекомендованих для вивчення напам’ять;
уміти:
- розкривати основні закономірності функціонування та визначати іманентні риси історико-літературного процесу другої половини ХХ – початку ХХІ ст.;
- – з’ясовувати своєрідність художнього мислення письменника та особливості його індивідуального стилю й ілюструвати їхні вияви у творах;
- – визначати роль і місце митця в літературному процесі доби та оцінювати естетичну якість його художнього доробку;
- – зіставляти літературні явища в українському та світовому мистецькому контексті, робити власні висновки та узагальнення;
- – аналізувати й інтерпретувати художній твір і давати йому власну аргументовану оцінку;
- – висвітлювати погляди науковців на літературні феномени даного періоду;
- – орієнтуватися в сучасному літературно-мистецькому просторі, давати виважену оцінку стану розвитку сучасної української літератури та прогнозувати її перспективи в культурно-історичному контексті;
- – критично осмислювати матеріал, виробляючи власну позицію в осягненні проблеми.
Користувач: Буряк Олена Федорівна
Посилання на сторінки авторів
Учасники
Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Андронатій Павло Іванович, Отримати консультацію
Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Андронатій Павло Іванович, Отримати консультацію
Графік навчання
Варіант Структура
'Змістовий модуль 1. Ідейно-естетичні пошуки шістдесятників'
Шістдесятництво як український суспільно-політичний, філософсько-ідеологічний, літературно-мистецький, науковий феномен. Клуб творчої молоді «Сучасник» (Київ, 1959), об’єднання «Пролісок» (Львів, 1961).
Роль критики у процесі оновлення мистецтва слова (І.Світличний, І. Дзюба).
Поезія доби шістдесятництва. Еволюція художнього мислення в епоху хрущовської «відлиги». Руйнування канонів соцреалістичної естетики. Своєрідність світобачення та світовідчуття поетів-шістдесятників.
Експериментаторські пошуки. Розмаїття мотивів, образів, поетичних форм.
Творчість Дмитра Павличка. Життєвий і творчий шлях митця. Творчість Дмитра Павличка в історико-суспільному контексті. Еволюція художнього мислення митця (зб. «Правда кличе!» (1958), «Гранослов» (1968), «Таємниця твого обличчя» (1974), «Золоте ябко» (1998), «Наперсток» (2000)). Жанрове розмаїття творів (сонет, рубаї, псалми).
Поезія Ліни Костенко. Життєвий і творчий шлях письменниці. Ліна Костенко – поет-громадянин. Літературно-естетичні погляди (статті «Гуманітарна аура нації або Дефект головного дзеркала» (1999), «Геній в умовах заблокованої культури» (2001)).
Провідні мотиви лірики (зб. «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961), «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987)). Образ ліричної героїні.
Своєрідність художнього стилю.
«Маруся Чурай» (1979) – перший історичний роман у віршах в українській літературі. Історико-фольклорна основа твору, його проблематика та жанрово-композиційні особливості. Образ головної героїні.
Художнє осмислення історичного минулого України в романі «Берестечко» (1999): жанр, композиція, проблематика, образ Богдана Хмельницького.
Поезія Василя Симоненка. Творча біографія митця. Художній світ збірок «Тиша і грім» (1962), «Земне тяжіння» (1964): провідні мотиви ідейно-тематична спрямованість поезії. Особливості індивідуального стилю.
Творчість Андрія Малишка («Дорога під яворами» (1964), «Серпень душі моєї» (1970)). Фольклоризм поезії.
Поезія Бориса Олійника. Філософічність лірики («Вибір» (1965), «Рух» (1973)).
Провідні мотиви. Образ матері цикл «Сиве сонце моє…» (1978), «Пісня про матір», «Мати сіяла сон», «Сива ластівка» та ін.).
Інтимна лірика поета («Мелодія», «Вже мою хату замітає холодний вітер…», «Був я вітром, був я лютим, був я нордом…» та ін.).
Поезія Ірини Жиленко. Сповідальність, камерність, інтимна філо¬со¬фі¬чність лірики («Автопортрет у червоному» (1971), «Ярмарок чудес» (1982), «Вечірка у старій винарні» (1994)). Образ ліричної героїні.
Ідейно-естетичні вектори розвитку української белетристики другої половини ХХ ст. Жанрове та стильове розмаїття прози, розширення тематичних обріїв.
Конфлікт ідеології та художності (Олесь Гончар, Михайло Стельмах та ін.).
Нова ґенерація українських прозаїків (Павло Загребельний, Євген Гуцало, Валерій Шевчук, Володимир Дрозд, Григір Тютюнник та ін.).
Проза Олеся Гончара. Творча доля письменника. Жанр роману (трилогія «Прапороносці» (1948), «Людина і зброя» (1960), «Собор» (1968, 1988) та новели («Модри камень», «За мить щастя» – зб. «Новели» (1949) та ін.).
Різноплановість проблематики прози. Риси художнього стилю митця. Вияви «поетичного реалізму» у творах.
Роль Олеся Гончара в духовному відродженні нації.
Проза Михайла Стельмаха. Ідейно-змістові домінанти, жанрово-стильові особливості (роман «Чотири броди» (1979)).. Автобіографічна дилогія «Гуси-лебеді летять» (1964), «Щедрий вечір» (1967).
Проза Григора Тютюнника. Життєвий і творчий шлях письменника. «Почуттєвий» максималізм митця. Художній світ новелістики: розмаїття людських доль і характерів; морально-етичні та психологічні колізії; автобіографічність (кн. «Зав’язь» (1966), «Деревій» (1968), «Крайнебо» (1975), «Коріння» (1976), повісті «Климко» (1976), «Вогник далеко в степу» (1979)). Маргінальна проблематика («Син приїхав», «Оддавали Катрю»). Оригінальність творчої манери прозаїка.
Змістовий модуль №2. Художньо-стильові особливості літератури другої половини ХХ століття
Українська історична проза.
Своєрідність художнього осмислення минулого України вітчизняним письменством: Павло Загребельний («Роксолана» (1980), «Я, Богдан» (1983)), Роман Іваничук («Мальви» (Яничари) (1968) та ін.). Проблема історичної пам’яті, пошуки національної ідентичності.
Проза Павла Загребельного. Жанр історичного роману у творчості митця («Первоміст» (1969), «Смерть у Києві» (1972) Євпраксія» (1975), «Тисячолітній Миколай» (1994). Історична основа й художній вимисел у творах письменника. Жанрово-стильові особливості, образна система роману-гіпотези «Диво» (1968).
Поезія Івана Драча. Етапи творчості письменника. Динаміка індивідуального стилю: новаторське і традиційне («Соняшник» (1962), «Протуберанці серця» (1965), «Балади буднів» (1967), «Корінь і крона» (1974), «Противні строфи» (2005)). Парадоксальність, віддалена асоціативність, метафоричність художнього мислення митця.
Трагедійність буття української нації та людства в поемі-мозаїці «Чорнобильська мадонна» (1988). Композиційно-стильові особливості твору.
Поезія Миколи Вінграновського. Особливості світобачення та світовідчуття митця. Стилістична спрямованість – від «глобалізації» до «інтимності». Вселюдські, національні мотиви крізь призму «інтимного самоствердження» (зб. «Атомні прелюди» (1962), «Сто поезій» (1967), «На срібнім березі» (1978)).
Українська «химерна проза». Творчі пошуки митців в умовах заблокованості культури (Олександр Ільченко, Євген Гуцало, Василь Земляк, Віктор Міняйло та ін.). Українська «химерна проза» в контексті української літератури 70–80-х років. Сутнісні ознаки феномену «химерна проза».
Роман «Лебедина зграя» (1971) Василя Земляка як зразок химерної прози, вияв опозиції до естетики соцреалізму. Філософічність твору. Своєрідність сюжету та композиції. Символічні образи.
Проза Володимира Дрозда. Проблематика, образи, морально-психологічні колізії, переплетення реалістичного й фантастичного (повісті «Ирій» (1974), «Самотній вовк» (1983), «Спектакль» (1985), оповідання «Білий кінь Шептало»). Риси художнього стилю письменника.
Проза Валерія Шевчука. Багатогранність таланту митця.
Жанрові різновиди інтелектуально-філософських творів, їх композиційні та стильові особливості («На полі смиренному» (1983), «Три листки за вікном» (1986) та ін.).
Художній світ роману-балади «Дім на горі» (1983). Жанр та композиція твору. Символічність образів і притчовість мотивів. Необарокові тенденції в прозі письменника.
Поезія Ігоря Калинця. Своєрідність ідейно-естетичних пошуків митця (зб. «Пробуджена муза» (1991), «Невольнича муза» (1991), «Тринадцять алогій» (1991)).
Творчість Василя Стуса. Життя і творчість письменника: світоглядна позиція, моральний імператив.
Категорії «самособоюнаповнення», «випростовування себе» у філософській концепції митця. Інтелектуалізм лірики. Провідні мотиви (зб. «Веселий цвинтар», «Зимові дерева» (1970), «Палімпсести» (1986)). Образ ліри¬чного героя. Своєрідність художнього стилю.
Поетичне постшістдесятництво. Світоглядно-стилістичні домінанти української поезії 70–80-х років. Київська школа поетів (1965–1968) як історико-літературне явище українського модернізму. Спроба реалізації в поезії «триєдності свободи» (свободи творення, свободи особистості і свободи народу).
Творчі здобутки митців Київської школи: Микола Воробйов «Слуга півонії» (2003), Василь Голобородько «Калина об Різдві» (1992), «Слова у вишиваних сорочках» (1999) та ін.
Нью-Йоркська група поетів. Нові тенденції розвитку української літератури за межами України у другій половині ХХ ст. Нью-Йоркська група (1958) як історико-літературне явище діаспорної культури середини XX ст.: історія виникнення, естетичні орієнтири, філософське підгрунтя.
Художні здобутки поетів Нью-Йоркської групи (Юрій Тарнавський «Поезії про ніщо та інші поезії на цю саму тему» (1970), «Без нічого» (1991), «Третя осінь» (1993)); Емма Андієвська «Народження ідола» (1958), «Атракціони з орбітами й без» (2000), «Хід конем» (2004)).
Творчість Василя Барки. Основні тенденції розвитку прози за межами України. Життєвий і творчий шлях письменника. Роман «Жовтий князь» (1963): проблематика, образна система, жанрово-стильові особливості.
Змістовий модуль №3. Тенденції розвитку сучасної української літератури кінця ХХ–початку ХХІ століття
Періодизація літератури ІІ половини ХХ століття.
Нові тенденції в українській літературі порубіжжя
століть. Утворення АУП (Асоціації українських письменників) (1997). Література масова і елітарна «Кінець тисячоліття» як особлива культурно-історична епоха, доба «переоцінки цінностей».
Особливості постмодернізму в українській літературі кінця ХХ –початку ХХІ ст.
Сучасна поезія. Розмаїття стильових тенденцій.
Філософська лірика: Ігор Римарук «Діва Обида» (2000, 2002), Оксана Забужко «Диригент останньої свічки» (1990), «Автостоп» (1994), Сергій Жадан «Цитатник» (1995), «Пепсі» (1998), Василь Герасим’юк «Осінні пси Карпат» (1999), «Серпень за старим стилем» (2000), Іван Малкович «Білий камінь» (1984), «Ключ» (1988), «Із янголом на плечі» (1997),.Василь Слапчук «Як довго ця війна тривала» (1991), «Укол годинниковою стрілкою» (1998).
Поетичний андеґраунд. Маніфестування нових естетичних
принципів новим поколінням митців в українській літературі кінця ХХ–початку ХХІ ст. Літературні угрупуван¬ня («ЛуГоСад» (1984), 'Бу-Ба-Бу (1985), «Нова дегенерація» (1991), «Пропала грамота» (1991) та ін.). Епатажність, бурлеско-травестійна стилістика поезії Юрія Андруховича («Казкар», «Астролог», «Пісня мандрівного спудея» та ін.), Віктора Неборака (Літаюча голова», «Поцілунок», «Пісенька про Лядю-Бо», та ін.), Олександра Ірванця («До французького шансоньє», «Тінь великого класика» та ін.). Карнавально-іронічна поезія Івана Лучука, Назара Гончара, Романа Садловського.
Сучасна проза. Пошуковість і експериментаторство сучасної белетристики, її жанрове та стильове розмаїття (Євген Пашковський, Юрій Іздрик, Василь Кожелянко, Олесь Ульяненко, Тарас Прохасько та ін.)
Художнє осягнення проблем буття сучасної людини в новелах Галини Пагутяк («Ранок без вечора», «Потрапити в сад», «Душа метелика»). Притчовість, філософічність творів.
Ліни Костенко «Записки українського самашедшего» (2011): національна й загальнолюдська проблематика, особливості форми викладу.
Проза Василя Шкляра.
Роман «Чорний ворон» (2009): історична основа, жанрово-композиційна специфіка, система образів, ідея.
Проза Олександра Жовни. Художні пошуки письменника. Морально-філософські проблеми та колізії у повістях «Експеримент», «Її тіло пахло зимовими яблуками…» та оповіданнях «Вдовушка», «Маленьке життя», «Стрекоза», «Наталочка». Своєрідність творчої манери: містицизм і психологізм.
Проза Юрія Андруховича. Особливості світобачення та естетична платформа письменника. Карнавальна модель світу в романах («Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), «Дванадцять обручів» (2003) та ін.).
Переосмислення функцій мистецтва і митця: від відповідальності перед суспільством до відповідальності перед мовою. Своєрідність поетики: карнавальність, інтертекстуальність, фрагментарність, еклектика, поєднання масового й елітарного, пародіювання, гра зі словом.
Проза Оксани Забужко. Філософсько-естетичні погляди письменниці. Творчість О. Забужко в контексті феміністичної прози
(«Польові дослідження з українського сексу» (1996), «Казка про калинову сопілку» (2000), зб. «Сестро, сестро» (2003), «Музей покинутих секретів» (2009)). Філософські категорії життя і смерті, добра і зла, любові і ненависті у творах. Риси художнього стилю.
Проза Марії Матіос. Проблематика та жанрово-стильове розмаїття белетристики. Художній світ роману-драми «Солодка Даруся» (2005).
Художнє осягнення вічної теми любові і ненависті в сімейній сазі в новелах «Майже ніколи не навпаки» (2007). Новаторство письменниці.
Напрями і течії в сучасній українській драматургії. Тенденції розвитку української драматургії і театру в ІІ половині ХХ–початку ХХІ ст.. Експериментальна драма: жанрово-стильові і тематичні домінанти. Постмодерні драматургічні концепції людини і світу. Експериментальна драма: жанрово-стильові і тематичні пошуки (Світлана Новицька «Крейзі», Ігор Бондар-Терещенко «Пастка на миші» та ін.). Неда Неждана. П’єса «І все-таки я тебе зраджу» як сюрреалістична версія біографії Лесі Українки. Художнє осмислення екзистенційних проблем.
Варіант Календар
Тиждень 1
Навчальні теми для вивчення на 1-му тижні.
Тиждень 2
Навчальні теми для вивчення на 2-му тижні.
Тиждень 3
Навчальні теми для вивчення на 3-му тижні.
Тиждень 4
Навчальні теми для вивчення на 4-му тижні.
Зміст курсу
Змістовий модуль 1. Ідейно-естетичні пошуки шістдесятників
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Текст заголовка
Змістовий модуль №2. Художньо-стильові особливості літератури другої половини ХХ століття
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Змістовий модуль №3. Тенденції розвитку сучасної української літератури кінця ХХ–початку ХХІ століття
Тематика лекцій=
Лекція 19. Тема 19. «Кінець тисячоліття» як особлива культурно-історична епоха, доба «переоцінки цінностей». Особливості постмодернізму в українській літературі кінця
ХХ–початку ХХІ ст. (2 год.).
Лекція 20. Тема 20. Сучасна поезія. Розмаїття стильових тенденцій.
Філософська лірика: Ігор Римарук, Оксана Забужко, Сергій Жадан, Василь Герасим’юк.
Поетичний андеґраунд. Маніфестування нових естетичних принципів новим поколінням митців в українській літературі кінця ХХ–початку ХХІ ст. Літературні угру¬пу¬ван¬ня («ЛуГоСад», Бу-Ба-Бу, «Нова дегенерація», «Пропала грамота»)
(2 год.).
Лекція 21. Тема 21. Сучасна проза. Пошуковість і експериментаторство сучасної белетристики. Її жанрове та стильове розмаїття (Василь Шкляр, Олександр Жовна, Євгенія Кононенко, Галина Пагутяк та ін.) (2 год.).
Лекція 22. Тема 22. Проза Юрія Андруховича. Особливості світобачення письменника. Карнавальна модель світу у белетристиці митця («Рекреації», «Московіада», «Перверзія», «Дванадцять обручів») (2 год.).
Лекція 23. Тема 23. Проза Оксани Забужко. Філософсько-естетичні погляди письменниці. Творчість О. Забужко в контексті ґендерного дискурсу ( «Польові дослідження з українського сексу», «Казка про калинову сопілку», зб. «Сестро, сестро», «Музей покинутих секретів»). Риси художнього стилю (2 год.).
Лекція 24. Тема 24. Проза Марії Матіос. Проблематика та жанрово-стильове розмаїття белетристики. Художній світ роману-драми «Солодка Даруся» та сімейної саги в новелах «Майже ніколи не навпаки». Новаторство письменниці (2 год.).
Лекція 25. Тема 25. Напрями і течії в українській драматургії. Тенденції розвитку української драматургії і театру в ІІ половині ХХ – початку ХХІ ст.. Постмодерні драматургічні концепції людини і світу. Експериментальна драма: жанрово-стильові і тематичні пошуки (Світлана Новицька, Неда Неждана, Ігор Бондар-Терещенко «Пастка на миші», Олександр Ірванець та ін.) (2 год.). Лекція №2
Практичні завдання
Самостійна робота
Ресурси
Рекомендована література
Базова
Допоміжна
Інформаційні ресурси
---
