Зміст

1 Назва курсу
- 1.1 Мета та завдання навчального курсу
- 1.2 Користувач: Буряк Олена Федорівна
2 Учасники
3 Графік навчання
- 3.1 Варіант Структура
- 3.2 Варіант Календар
4 Зміст курсу
5 Ресурси
- 5.1 Рекомендована література
  - 5.1.1 Базова
  - 5.1.2 Допоміжна
- 5.2 Інформаційні ресурси

Назва курсу

Історія української літератури друга половина ХХ–початок ХХІ cтоліття)

Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки

Напрям підготовки: 6.020303 Філологія* (українська мова і література)

Факультет філології та журналістики

Мета та завдання навчального курсу

Навчальний курс «Історія української літератури (друга половини ХХ – початок ХХІ ст.)» відіграє важливу роль у підготовці філолога, готуючи його до практичного втілення ідеї гуманізації суспільства.

Мета курсу – осягнення тенденцій і закономірностей розвитку української літератури другої половини ХХ – початку ХХІ ст. в європейському історико-культурному контексті. Вивчаючи цей курс, студенти повинні здобути нові та поглибити ті знання, котрі вони здобули протягом вивчення інших дисциплін, зокрема вступу до літературознавства, історії української літератури попередніх періодів, історії зарубіжної літератури, історії, філософії. Майбутні філологи повинні засвоїти зміст ключових понять і вміти оперувати ними, проектувати здобуті знання у сферу базових предметів, а також застосовувати їх у процесі професійного та духовного самовдосконалення.

Завдання вивчення дисципліни:

розкрити своєрідність функціонування вітчизняної літературної парадигми кінця ХХ – початку ХХІ ст. в європейському історико-культурному контексті;
– ознайомити студентів із творчими біографіями знакових представників літературного процесу;
– осягнути здобутки українських митців другої половини ХХ – початку ХХІ ст. через призму літературних напрямів і течій;
– осмислити критичну рецепцію історико–літературного процесу цього періоду;
– розвивати вміння і навички аналізу та інтерпретації різножанрових художніх творів, дотримуватися науково обґрунтованих критеріїв оцінки літературних явищ;
– формувати вміння давати виважену оцінку стану розвитку української літератури та прогнозувати перспективи її розвитку.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

особливості розвитку української літератури в суспільно-історичному українському та європейському контексті другої половини ХХ – початку ХХІ ст.;
– основні тенденції розвитку вітчизняного мистецтва слова цього періоду;
– визначальні факти творчої біографії українських письменників другої половини ХХ – початку ХХ ст.;
– ключові ідеї літературознавчо-критичних праць відомих дослідників, які представляють рецепцію історико-літературного процесу цього періоду, в розмаїтті існуючих позицій;
– зміст пропонованих для вивчення художніх творів;
– тексти художніх творів, рекомендованих для вивчення напам’ять;

уміти:

розкривати основні закономірності функціонування та визначати іманентні риси історико-літературного процесу другої половини ХХ – початку ХХІ ст.;
– з’ясовувати своєрідність художнього мислення письменника та особливості його індивідуального стилю й ілюструвати їхні вияви у творах;
– визначати роль і місце митця в літературному процесі доби та оцінювати естетичну якість його художнього доробку;
– зіставляти літературні явища в українському та світовому мистецькому контексті, робити власні висновки та узагальнення;
– аналізувати й інтерпретувати художній твір і давати йому власну аргументовану оцінку;
– висвітлювати погляди науковців на літературні феномени даного періоду;
– орієнтуватися в сучасному літературно-мистецькому просторі, давати виважену оцінку стану розвитку сучасної української літератури та прогнозувати її перспективи в культурно-історичному контексті;
– критично осмислювати матеріал, виробляючи власну позицію в осягненні проблеми.

Робоча програма курсу

Користувач: Буряк Олена Федорівна

Посилання на сторінки авторів

Учасники

Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Андронатій Павло Іванович, Отримати консультацію

Графік навчання

Варіант Структура

'Змістовий модуль 1. Ідейно-естетичні пошуки шістдесятників'

Шістдесятництво як український суспільно-політичний, філософсько-ідеологічний, літературно-мистецький, науковий феномен. Клуб творчої молоді «Сучасник» (Київ, 1959), об’єднання «Пролісок» (Львів, 1961). Роль критики у процесі оновлення мистецтва слова (І.Світличний, І. Дзюба).

Поезія доби шістдесятництва. Еволюція художнього мислення в епоху хрущовської «відлиги». Руйнування канонів соцреалістичної естетики. Своєрідність світобачення та світовідчуття поетів-шістдесятників. Експериментаторські пошуки. Розмаїття мотивів, образів, поетичних форм.

Творчість Дмитра Павличка. Життєвий і творчий шлях митця. Творчість Дмитра Павличка в історико-суспільному контексті. Еволюція художнього мислення митця (зб. «Правда кличе!» (1958), «Гранослов» (1968), «Таємниця твого обличчя» (1974), «Золоте ябко» (1998), «Наперсток» (2000)). Жанрове розмаїття творів (сонет, рубаї, псалми).

Поезія Ліни Костенко. Життєвий і творчий шлях письменниці. Ліна Костенко – поет-громадянин. Літературно-естетичні погляди (статті «Гуманітарна аура нації або Дефект головного дзеркала» (1999), «Геній в умовах заблокованої культури» (2001)). Провідні мотиви лірики (зб. «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961), «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987)). Образ ліричної героїні. Своєрідність художнього стилю. «Маруся Чурай» (1979) – перший історичний роман у віршах в українській літературі. Історико-фольклорна основа твору, його проблематика та жанрово-композиційні особливості. Образ головної героїні. Художнє осмислення історичного минулого України в романі «Берестечко» (1999): жанр, композиція, проблематика, образ Богдана Хмельницького. Поезія Василя Симоненка. Творча біографія митця. Художній світ збірок «Тиша і грім» (1962), «Земне тяжіння» (1964): провідні мотиви ідейно-тематична спрямованість поезії. Особливості індивідуального стилю. Творчість Андрія Малишка («Дорога під яворами» (1964), «Серпень душі моєї» (1970)). Фольклоризм поезії.

Поезія Бориса Олійника. Філософічність лірики («Вибір» (1965), «Рух» (1973)). Провідні мотиви. Образ матері цикл «Сиве сонце моє…» (1978), «Пісня про матір», «Мати сіяла сон», «Сива ластівка» та ін.). Інтимна лірика поета («Мелодія», «Вже мою хату замітає холодний вітер…», «Був я вітром, був я лютим, був я нордом…» та ін.).

Поезія Ірини Жиленко. Сповідальність, камерність, інтимна філо¬со¬фі¬чність лірики («Автопортрет у червоному» (1971), «Ярмарок чудес» (1982), «Вечірка у старій винарні» (1994)). Образ ліричної героїні.

Ідейно-естетичні вектори розвитку української белетристики другої половини ХХ ст. Жанрове та стильове розмаїття прози, розширення тематичних обріїв. Конфлікт ідеології та художності (Олесь Гончар, Михайло Стельмах та ін.). Нова ґенерація українських прозаїків (Павло Загребельний, Євген Гуцало, Валерій Шевчук, Володимир Дрозд, Григір Тютюнник та ін.). Проза Олеся Гончара. Творча доля письменника. Жанр роману (трилогія «Прапороносці» (1948), «Людина і зброя» (1960), «Собор» (1968, 1988) та новели («Модри камень», «За мить щастя» – зб. «Новели» (1949) та ін.). Різноплановість проблематики прози. Риси художнього стилю митця. Вияви «поетичного реалізму» у творах. Роль Олеся Гончара в духовному відродженні нації.

Проза Михайла Стельмаха. Ідейно-змістові домінанти, жанрово-стильові особливості (роман «Чотири броди» (1979)).. Автобіографічна дилогія «Гуси-лебеді летять» (1964), «Щедрий вечір» (1967).

Проза Григора Тютюнника. Життєвий і творчий шлях письменника. «Почуттєвий» максималізм митця. Художній світ новелістики: розмаїття людських доль і характерів; морально-етичні та психологічні колізії; автобіографічність (кн. «Зав’язь» (1966), «Деревій» (1968), «Крайнебо» (1975), «Коріння» (1976), повісті «Климко» (1976), «Вогник далеко в степу» (1979)). Маргінальна проблематика («Син приїхав», «Оддавали Катрю»). Оригінальність творчої манери прозаїка.

Змістовий модуль №2. Художньо-стильові особливості літератури другої половини ХХ століття

Українська історична проза. Своєрідність художнього осмислення минулого України вітчизняним письменством: Павло Загребельний («Роксолана» (1980), «Я, Богдан» (1983)), Ро¬ман Іваничук («Мальви» (Яничари) (1968) та ін.). Проблема історичної пам’яті, пошуки національної іденти¬чності. Проза Павла Загребельного. Жанр історичного роману у творчості митця («Первоміст» (1969), «Смерть у Києві» (1972) Євпраксія» (1975), «Тисячолітній Миколай» (1994). Історична основа й художній вимисел у творах письменника. Жанрово-стильові особливості, образна система роману-гіпотези «Диво» (1968). Поезія Івана Драча. Етапи творчості письменника. Динаміка індивідуального стилю: новаторське і традиційне («Соняшник» (1962), «Протуберанці серця» (1965), «Балади буднів» (1967), «Корінь і крона» (1974), «Противні строфи» (2005)). Пара¬док¬саль¬ність, віддалена асоціативність, метафоричність художнього мислення митця.

Трагедійність буття української нації та людства в поемі-мозаїці «Чорнобильська мадонна» (1988). Композиційно-стильові особливості твору.

Поезія Миколи Вінграновського. Особливості світобачення та світо¬від¬чуття митця. Стилістична спрямованість – від «глобалізації» до «інтимності». Вселюдські, національні мотиви крізь призму «інтимного самоствер¬джен¬ня» (зб. «Атомні прелюди» (1962), «Сто поезій» (1967), «На срібнім березі» (1978)). Українська «химерна проза». Творчі пошуки митців в умовах заблокованості культури (Олександр Ільченко, Євген Гуцало, Василь Земляк, Віктор Міняйло та ін.). Українська «химерна проза» в контексті української літератури 70–80-х років. Сутнісні ознаки феномену «химерна проза». Роман «Лебедина зграя» (1971) Василя Земляка як зразок химерної прози, вияв опозиції до естетики соцреалізму. Філософічність твору. Своєрідність сюжету та композиції. Символічні образи. Проза Володимира Дрозда. Проблематика, образи, морально-психологічні колізії, переплетення реалістичного й фантастичного (повісті «Ирій» (1974), «Самотній вовк» (1983), «Спектакль» (1985), оповідання «Білий кінь Шептало»). Риси художнього стилю письменника. Проза Валерія Шевчука. Багатогранність таланту митця. Жанрові різновиди інтелектуально-філософських творів, їх композиційні та стильові особливості («На полі смиренному» (1983), «Три листки за вікном» (1986) та ін.). Художній світ роману-балади «Дім на горі» (1983). Жанр та композиція твору. Символічність образів і притчовість мотивів. Необарокові тенденції в прозі письменника. Поезія Ігоря Калинця. Своєрідність ідейно-естетичних пошуків митця (зб. «Пробуджена муза» (1991), «Невольнича муза» (1991), «Тринадцять алогій» (1991)). Творчість Василя Стуса. Життя і творчість письменника: світоглядна позиція, моральний імператив. Категорії «самособоюнаповнення», «випростовування себе» у філософській концепції митця. Інтелектуалізм лірики. Провідні мотиви (зб. «Веселий цвинтар», «Зимові дерева» (1970), «Палімпсести» (1986)). Образ ліри¬чного героя. Своєрідність художнього стилю. Поетичне постшістдесятництво. Світоглядно-стилістичні домінанти української поезії 70–80-х років. Київська школа поетів (1965–1968) як історико-літературне явище українського модернізму. Спроба реалізації в поезії «триєдності свободи» (свободи творення, свободи особистості і свободи народу). Творчі здобутки митців Київської школи: Микола Воробйов «Слуга півонії» (2003), Василь Голобородько «Калина об Різдві» (1992), «Слова у вишиваних сорочках» (1999) та ін. Нью-Йоркська група поетів. Нові тенденції розвитку української літератури за межами України у другій половині ХХ ст. Нью-Йоркська група (1958) як історико-літературне явище діаспорної культури середини XX ст.: історія виникнення, естетичні орієнтири, філософське підгрунтя. Художні здобутки поетів Нью-Йоркської групи (Юрій Тарнавський «Поезії про ніщо та інші поезії на цю саму тему» (1970), «Без нічого» (1991), «Третя осінь» (1993)); Емма Андієвська «Народження ідола» (1958), «Атракціони з орбітами й без» (2000), «Хід конем» (2004)). Творчість Василя Барки. Основні тенденції розвитку прози за межами України. Життєвий і творчий шлях письменника. Роман «Жовтий князь» (1963): проблематика, образна система, жанрово-стильові особливості.