Зміст

1 Назва курсу
- 1.1 Мета та завдання навчального курсу
- 1.2 Автор (автори) курсу
2 Учасники
3 Графік навчання
- 3.1 Варіант Структура
- 3.2 Варіант Календар
4 Зміст курсу
5 Ресурси
- 5.1 Рекомендована література
  - 5.1.1 Базова
  - 5.1.2 Допоміжна
- 5.2 Інформаційні ресурси

Назва курсу

Історія української літератури друга половина ХХ–початок ХХІ cтоліття)

Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки

Напрям підготовки: 6.020303 Філологія* (українська мова і література)

Факультет філології та журналістики

Мета та завдання навчального курсу

Навчальний курс «Історія української літератури (друга половини ХХ – початок ХХІ ст.)» відіграє важливу роль у підготовці філолога, готуючи його до практичного втілення ідеї гуманізації суспільства. Мета курсу – осягнення тенденцій і закономірностей розвитку української літератури другої половини ХХ – початку ХХІ ст. в європейському історико-культурному контексті. Вивчаючи цей курс, студенти повинні здобути нові та поглибити ті знання, котрі вони здобули протягом вивчення інших дисциплін, зокрема вступу до літературознавства, історії української літератури попередніх періодів, історії зарубіжної літератури, історії, філософії. Майбутні філологи повинні засвоїти зміст ключових понять і вміти оперувати ними, проектувати здобуті знання у сферу базових предметів, а також застосовувати їх у процесі професійного та духовного самовдосконалення. Завдання вивчення дисципліни:

розкрити своєрідність функціонування вітчизняної літературної парадигми кінця ХХ – початку ХХІ ст. в європейському історико-культурному контексті;
– ознайомити студентів із творчими біографіями знакових представників літературного процесу;
– осягнути здобутки українських митців другої половини ХХ – початку ХХІ ст. через призму літературних напрямів і течій;
– осмислити критичну рецепцію історико–літературного процесу цього періоду;
– розвивати вміння і навички аналізу та інтерпретації різножанрових художніх творів, дотримуватися науково обґрунтованих критеріїв оцінки літературних явищ;
– формувати вміння давати виважену оцінку стану розвитку української літератури та прогнозувати перспективи її розвитку.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

особливості розвитку української літератури в суспільно-історичному українському та європейському контексті другої половини ХХ – початку ХХІ ст.;
– основні тенденції розвитку вітчизняного мистецтва слова цього періоду;
– визначальні факти творчої біографії українських письменників другої половини ХХ – початку ХХ ст.;
– ключові ідеї літературознавчо-критичних праць відомих дослідників, які представляють рецепцію історико-літературного процесу цього періоду, в розмаїтті існуючих позицій;
– зміст пропонованих для вивчення художніх творів;
– тексти художніх творів, рекомендованих для вивчення напам’ять;

уміти:

розкривати основні закономірності функціонування та визначати іманентні риси історико-літературного процесу другої половини ХХ – початку ХХІ ст.;
– з’ясовувати своєрідність художнього мислення письменника та особливості його індивідуального стилю й ілюструвати їхні вияви у творах;
– визначати роль і місце митця в літературному процесі доби та оцінювати естетичну якість його художнього доробку;
– зіставляти літературні явища в українському та світовому мистецькому контексті, робити власні висновки та узагальнення;
– аналізувати й інтерпретувати художній твір і давати йому власну аргументовану оцінку;
– висвітлювати погляди науковців на літературні феномени даного періоду;
– орієнтуватися в сучасному літературно-мистецькому просторі, давати виважену оцінку стану розвитку сучасної української літератури та прогнозувати її перспективи в культурно-історичному контексті;
– критично осмислювати матеріал, виробляючи власну позицію в осягненні проблеми.

Робоча програма курсу

Автор (автори) курсу

Посилання на сторінки авторів

Учасники

Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Андронатій Павло Іванович, Отримати консультацію

Графік навчання

Варіант Структура

Змістовий модуль 1

Навчальні теми змістового модуля 1.

Змістовий модуль 2

Навчальні теми змістового модуля 2.

Змістовий модуль 3

Навчальні теми змістового модуля 3.

Змістовий модуль 4

Навчальні теми змістового модуля 4.

Варіант Календар

Тиждень 1

Навчальні теми для вивчення на 1-му тижні.

Тиждень 2

Навчальні теми для вивчення на 2-му тижні.

Тиждень 3

Навчальні теми для вивчення на 3-му тижні.

Тиждень 4

Навчальні теми для вивчення на 4-му тижні.

Зміст курсу

Змістовий модуль І. Назва модулю

Тема 1. Назва теми

Змістовий модуль №3. Тенденції розвитку сучасної української літератури кінця ХХ– початку ХХІ століття

(8 семестр)

ТЕМА 24. Сучасна філософська лірика

(Ігор  Римарук (1958–2008), Оксана Забужко (нар. 1960), Сергій Жадан (нар. 1974)) (23 год.)

1. Творча біографія Ігора Римарука. Риси художнього стилю. 2. Художній світ поетичної книги «Діва Обида» (2000): а) філософія людського буття: опозиція «минуще–вічне» («У найпершу ніч…», «Різдво», «Зірка», «Обнови»); б) мотив сакральності поетичного слова («Коли світанок давні вірші…»); в) художнє осягнення місії митця («Там, у садку, де здіймаються сходи…», «Стилет і стилос – повелось іздавна…», «Навколо світ, болючий знову...», «Свої слова читаю як чужі…», «Братове, хто стояв при слові у сторожі…»); д) язичницько-християнська основа ключових образів збірки («Діва Обида»). 3. Художнє осягнення людини і світу в поезії Оксани Забужко: а) філософські смисли творів «Рядок з автобіографії», «Друга спроба», «Феєрія про диригента свічок»; б) опозиція людської справжності і фальші у «Всту¬пі до естетики пози (Чернетка трактату)»; в) образ ліричної героїні, почуттєвий спектр поезій «І двері розчахнулись – і за ними…», ««Коханий» – я пишу це слово навпрошки», «…І солод слів…», «Така кругла, як глобус…»). 4. Поетичні медитації Сергія Жадана – осягнення діалектики проминального і вічного («Червень дозрівав, немов зерно…», «Музика, очерет…», «слухай але мовчи»). Питання та завдання для самоконтролю: 1. Які провідні мотиви в ліриці Ігора Римарука? 2. Розкрийте символічну назву поетичної збірки «Діва Обида». 3. Схарактеризуйте ключові образи цієї збірки. 4. Доведіть, що в Римаруковій поезії поєднуються язичницькі та християнські мотиви. 5. Визначте основні аспекти висвітлення теми «поет і поезія» в ліриці Ігора Римарука. Які оригінальні художні нюанси осмислення цієї теми? 6. Схарактеризуйте ознаки творчого почерку Оксани Забужко. 7. Визначте і схарактеризуйте ключові образи поезій. 8. Який емоційно-настроєвий діапазон творів О. Забужко? 9. У чому своєрідність художнього мислення Сергія Жадана? 10. Які домінантні художні засоби і прийоми в його поезії? 11. З’ясуйте, які функції виконує образ природи у творах С. Жадана. Література 1. Анісімова Н. «І заніміє поруч слово – мій духівник і наглядач…» (Деякі аспекти модерністичної поетики І. Римарука) // Дивослово. – 2003. – №5. – С. 4–9. 2. Анісімова Н. Іпостасі образу чоловіка в поезії Ігоря Римарука // Актуальні проблеми слов’янської філології: Міжвуз. зб. наук. статей: Лінгвістика і літературознавство. – К., 2004. – Вип. 9. – С. 149–158. 3. Анісімова Н. «...Немов крізь пальці, витекли віки...»: есхатологічна модель світу в «Бермудському трикутнику» Ігоря Римарука // Слово і час. – 2010. – №8. – С. 94–109. 4. Вісімдесятники: Антологія нової української поезії / Упоряд. І. Римарук. – Едмонтон, 1990. – 205 с. 5. Гаврилюк Н. Новітня українська поезія: відлуння екзистенціалізму // Слово і час. – 2010. – №4. – С. 78–86. 6. Голобородько Я. Поетична меритократія: Василь Герасим’юк, Ігор Римарук, Тарас Федюк. – К., 2005. 7. Даниленко В. Покоління національної депресії // Іменник. Антологія дев’яностих. – К., 1997. 8. Кріль Н. Сучасний літературний процес в Україні його перспективи // Укр. мова і літ-ра в школі – 2006. – №1. – С. 26–27. 9. Римарук І. Діва Обида. – Л.: Кальварія, 2002. 10. Тарасюк Г. «І заніміє поруч слово – мій духівник і наглядач» (рефлексії на «Діву Обиду» І. Римарука) // Літ. Україна. – 2002. – 14 березня. – С. 6. 11. Федюк Т. Реставрація зникомих літер (про Римарука) // Книжник-геуіе. – 2002. – № 4. – С. 1–4. 12. Андріяшик О. Оксана Забужко: «Пишу для таких, як сама» // Літературна Україна. – 2010. – 6 травня. – С. 7. 13. Забужко О. Диригент останньої свічки. – К.: Рад. письм., 1990. – 143 с. 14. Лобовик І. Диригент останньої свічки // Вітчизна. – 1992. – №2–3. – С.149–154. 16. Таран Л. Про О. Забужко // Укр. мова та л-ра. – 2003. – №10. – С. 12–14. 17. Ткач Л. Стверджуючись у мовомисленні (Творчість Оксани Забужко у трьох контекстах) // Урок української. – 2001. – №4. – С. 10–16. 18. Ушкалов Л. Дзеркала Оксани Забужко // Забужко О. Друга спроба: Вибране. – К., 2005. – С. 7–16. 20. Біда А. Від ломки до ломки: лірика Сергія Жадана // Слово і час. – 2002. – № 1. – С. 35–48. 21. Бойчук Б. Троїсті музиканти (Жадан – Андрухович) // Кур'єр Кривбасу. – 2005. – №183. – С. 201. 22. Голобородько Я. Сергій Жадан: критична маса естетичних альтернатив // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012 – №1. – С. 31–35. 23. Жадан С. Біг Мак. – К., 2003. 24. Жадан С. Цитатник. – К., 1995. 25. Соловей О. Солодкий привид Жадана // Кур’єр Кривбасу. – 2008. – №222–223. – С. 333–338.

ТЕМА 25. (10 год.) Творчість Галини Пагутяк (нар. 1958) (5 год.) 1. Художнє осягнення проблем буття сучасної людини в новелах Галини Пагутяк («Ранок без вечора», «Потрапити в сад», «Душа метелика»). Притчовість, філософічність творів. Питання та завдання для самоконтролю: 1. Які проблеми домінантні у творах Галини Пагутяк? 2. У чому виявляється філософічність її новелістики? Які філософські напрями, течії – джерело її художньо-філософської концепції людини? 3. Розкрийте символіку образу саду в новелі «Потрапити в сад». 4. Витлумачте метафоричну назву новели «Душа метелика». 5. Визначте риси художнього стилю Галини Пагутяк. Література 1. Голобородько Я. Ірраціо-WORLD Галини Пагутяк // Кур’єр Кривбасу. – 2008. – №222–223. – С. 288–297. 2. Голобородько Я. Ірраціональні модуси Галини Пагутяк. Літературознавчий есей // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – №11. – С. 2–6. 2. Гребенюк Т. Форми художньої умовності у прозі Галини Пагутяк // Дивослово. – 2013. – №5 – С. 43–48. 4. Логвіненко Н. «Одна з найсамобутніших і найтаємничіших мислителів новітньої літературної доби». Вивчення фантастичних творів Галини Пагутяк // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – №11. – С. 35–40. 5. Мельник Н. Проникнення в іншу реальність (Україн¬ська магічна новела наприкінці XX ст.) // Слово і час. – 1998. – №11. 6. Мовчан Р. Чи легко потрапити в сад? // Дзвін. – 1990. – №11. 7. Тебешевська-Качак Т. Жанрово-стильові домінанти «експерименталь¬ної прози» Галини Пагутяк // Вісник Прикарпатського університету. Філологія. – Івано-Франківськ, 2007. – Вип. 13–14. – С. 86–94.

Роман «Чорний ворон» (2009) Василя Шкляра (нар. 1951) (10 год.) 1. Творчість Василя Шкляра в контексті сучасної масової літератури. 2. Роман «Чорний ворон» (2009): історична основа, проблематика, система образів, жанрові особливості. Питання та завдання для самоконтролю: 1. В одному з інтерв’ю Василь Шкляр висловив думку, що «література не повинна бути відображенням життя. Це, так би мовити, паралельний світ». Чи дотримується письменник цього принципу у творчості? 2. Які жанрово-композиційні особливості роману «Чорний ворон»? 3. Визначте тему та коло проблем роману. 4. Схарактеризуйте систему образів крізь призму реалістичного, романтичного, містичного. Література 1. Бриних М. Василь Шкляр. Таємниця – це тільки магніт // Україна молода. – 2008. – №34 (20 лютого). – С. 10. 2. Бриних М. Ключ у країні зламаних замків. Постскриптум до сьомого видання культового роману Василя Шкляра // Літ. Україна. – 2008. – № 3 (24 січня). – С. 6. 3. Долженкова І. Останній романтик // Сучасність. – 2010. – №3. – С. 186–193. 4. Кривопишина А. Часопросторові (хронотопні) характеристики сюже¬тів романів Василя Шкляра «Ключ» та «Елементал» // Вісник Черка¬ського університету. – Черкаси, 2007. – Вип. 118. – С. 74–76. 5. Лілік О. «Жодна катастрофа не ставить хрест на меті». Матеріали до вивчення роману Василя Шкляра «Залишенець» (Чорний ворон) // Українська література в загальноосвітній школі. – 2010. – №7–8. – С. 37–41. 6. Логвиненко О. Що таке український бестселер? (Обговорення романів Василя Шкляра «Ключ» та «Елементал») // Літ. Україна. – 2002. – 18 кві¬тня. – С. 5. 7. Матіос М. Василь Шкляр – «кілер» авторитетів? // День. – 2004. – 16 чер¬вня. – С. 7. 8. Наєнко М. Ще про «Чорного ворона» і вороння... // Літературна Україна. – 2011. – 17 березеня. – С. 4. 9. Роздобудько І. Василь Шкляр: «Честолюбие – это уверенность в собственных силах, а тщеславие – болезненное желание убедить в этом других» // Академия. – 2003. – №2. – С. 38–44. 10. Штонь Г. Кураж вседозволеності // Сучасність. – 2010. – №3. – С. 194–203.

Проза Олександра Жовни (нар. 1960) (15 год.) 1. Творчий доробок Олександра Жовни в літературі й кінематографі. Ори¬гіна¬льність творчої манери митця. 2. Проблема «митець і суспільство» в оповіданнях «Вдовушка» і «Маленьке життя»: а) особли¬вості сюжетобудови; б) образи Каті і Пилипка: світоглядні та естетичні орієнтири; в) роль художньої деталі у творі. 3. Епістолярна повість «Її тіло пахло зимовими яблуками…»: форма оповіді, відтворення жіночої і чоловічої психології. Питання та завдання для самоконтролю: 1. Визначте риси художнього стилю Олександра Жовни. 2. Що забезпечує популярність творів прозаїка? Які елементи масової літератури наявні в його творах? 3. Митець стверджує, що його літературний кумир – Антон Чехов. А з якими українськими письменника відчувається спорідненість творчої манери О. Жовни? 4. Наталя Панаєва критикує прозаїка за традиційність висвітлюваних тем: «Оповідання... як кажуть у вузьких колах молодих письменників, на тему «дідизму» і «бабизму». Чи погоджуєтеся Ви з цією думкою? Чому? 5. За словами Володимир Панченка: «Не знайдете у Жовни тієї суміші мефістофельського садонізму, українського „мазохізму”, нестримної еротичної екзальтації і «блатного» молодіжного сленгу. Олександр нерідко будує свої сюжети на інтризі незвичайного випадку, пригоді, в них є свої сюрпризи і загадки, несподівані розв’язки, часом – серпанок містики». Доведіть або заперечте це твердження. Наведіть приклади. Література 1. Бондар В. Рання проза: пошуки власного стилю / Жовна О. Маленьке життя. – Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2004. – С. 3–10. 2. Габор В. Його степова зоря. Проза нової та найновішої ґенерації (О. Жовна з Кіровоградщини) // Кур’єр Кривбасу. – 1996. – №12 (67–68). 3. Голик О. «Як навчити відчувати душу, розуміть, що десь комусь болить»: Інтегрований урок за оповіданням О.Жовни «Маленьке життя» у 5-му класі // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2008. – №6. – С. 36–47. 4. Жовна О. Вдовушка. – Кіровоград, 1996. – 271 с. 5. Жовна О. Експеримент. – Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2003. – 246 с. 6. Жовна О. Її тіло пахло зимовими яблуками: Оповідання та повісті. – Львів: ЛА «Піраміда», 2008. – 388 с. 7. Корінь А. Письменник, чиї пророцтва збуваються // Кіровоградська правда. – 2000. – 18 січня. 8. Куценко Л. Це диво називають воскресінням // Дзвін. – 1994. – № 1. – С. 144–146. 9. Небеленчук І. Оповідання О.Жовни «Маленьке життя» в контексті літератури рідного краю // Українська література в загальноосвітній школі. – 2011. – №1. – С. 22–27. 10. Олександров Г. Експеримент Романа Балаяна за мотивами «Експерименту» Олександра Жовни // Народне слово. – 2003. – 27 березня. – С. 3. 11. Панченко В. Запрошення до потойбіччя / Жовна О. Вдовушка. – Кіровоград, 1996. – С. 3–5. 12. Панченко В. О. Жовна // Дніпро. – 1991. – № 5. – С. 142. 13. Поліщук Я. Нещасливі коханці й блудні сини Жовни // Новомиргородщина. – 2009. – 23 січня. – С. 7. 14. Соколова В. Інтрига, пригода, сюрпризи і загадки. Складові творчого портрету Олександра Жовни // Народне слово. – 2000. – 31 серпня. – С. 3 15. Чернишенко Н. Готика дивосвіту Олександра Жовни // Україна - Центр. – 1995. – 12 червня. – С. 4. 16. Шевчук В. З темних джерел життя: Українська готична новела ХХ століття // Літературна Україна. – 1995. – №4,5. – С. 2–3. 17. Шевчук В. Підсумки року літературного // Літ. Україна. – 1995. – 18 травня. 19. Яровий О. Старомодна зворушливість добра // Народне слово. – 1997. – 11 вересня. – С. 3.

ТЕМА 29. (10 год.) Драматургія Ігора Бондара-Терещенка (нар. 1964) (2 год.) 1. Радіоп’єса «Пастка на миші» І. Бондара-Терещенка: а) модель постіндустріального світу як замкнутого простору; символічні образи; б) опозиція «маскулінне – фемінне»: прийом маски, підтекстові смисли діалогу і ситуації. Питання та завдання для самоконтролю: 1. Доведіть, що п’єса – зразок постмодерністської драми. 2. Витлумачте підтекст діалогу чоловіка і жінки . 3. Яка функціональна роль символічних образів у драмі? 4. Поясніть художній смисл фіналу п’єси. Література 1. Бондарева О. Міф і драма у новітньому літературному контексті: поновлення структурного зв’язку через жанрове моделювання. – К., 2006. – С. 339–341. 2. Шаповал М. У пошуку героя, або як побачити різницю // У пошуку театру. Антологія молодої драматургії. – К., 2003. – С.535–544. 3. Когут О. В. Архетипні образи: Він і Вона в сюжетах сучасної української драматургії // http://bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=10351&chapter=1 4. Мірошниченко Н. Сучасна українська драматургія: деструкція міфів та пошук нових територій // Дніпро. – 2009. – №1. – С. 116–119. 5. Мафтин Н. У пошуках новітньої Мельпомени: «Міфоепічний маньєризм» сучасної української драматургії: рецензія // Слово і час. – 2007. – №2. – С. 84–88. 5. Даниленко В. Театр у шухляді: Чи існує сучасна українська драма? // Кур'єр Кривбасу. – 2006. – №199. – С. 173–179.

Самостійна робота №1

Самостійна робота №2