Гайдамацький рух в історії рідного краю (виконано лютий 2015 р.)

Матеріал з Вікі ЦДУ
Версія від 17:38, 2 березня 2015; Олександр Пасічняк (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук


Назва проекту

Центральна Україна у ХVIII столітті

Автори проекту

Пасічняк Олександр

Тема дослідження

Гайдамацький рух в історії рідного краю

Проблема дослідження

Чому гайдамацький рух набув поширення (ХVІІІ ст.) на теренах сучасної Кіровоградщини? Та яким чином гайдамацький рух залишив свій слід в історії рідного краю та народній пам’яті?

Гіпотеза дослідження

Мета дослідження

Дослідити гайдамацький рух у регіональному вимирі та його наслідки в історії нашого краю

Результати дослідження

Народні перекази, легенди та пісні про гайдамацький рух, зібрані в ХІХ столітті істориками та етнографами в Центральній Україні, ряд топонімів, свідчать про глибокий слід, залишений гайдамацтвом в історії регіону та народній пам’яті. Ліси Чорний, Чюта, Нерубайка та Круглик та запорозькі степи були улюбленим місцем організації гайдамацких загонів. Гайдамаки з'являлися в цих місцевостях вигляді численних скопищ, які досягали цифри декількох сотень, іноді тисячі і більше людей: вони під керівництвом ватажків-запорожців, досвідчених у військовій справі, були забезпечені хорошим озброєнням і кіньми, іноді набували навіть стрункого вигляду війська, запасаючись гарматами та прапорами. Гайдамаччина, в першу чергу була наслідком низького рівня добробуту, життя українців, соціально-економічного нерівноправ'я, а потім вже релігійно-політичного гніту. Кіровоградщина – єдиний регіон, топонімія якого зберегла ім'я козака Мамая: річка Мамайка, Мамаїв яр, Мамаєва балка, село Мамайка. У с. Цибулеве Знам’янського р-ну встановлено у 2005 р. єдиний в Україні пам’ятник козаку Мамаю. Сам козак Мамай – це не вигадка народної фантазії. Наприклад, в джерелах середині 18 ст. було відомо щонайменше 3 гайдамацькі ватажки, під іменем Мамай. Всі вони пов'язані з нашим краєм. При цьому, іноді, деякі гайдамаки брали собі ім'я Мамая спеціально задля наведення жаху на панів. Поляки навіть, в часи гайдамаччини, виставляли цю картину в багатолюдних місцях, щоб залякати інших, Мамаю подібних богатирів. До нас дійшло багато легенд про гайдамацькі скарби, захованих в нашому краї. Дослідники критично відносяться до цих легенд. В. Гошкевич стверджує, що “водились иногда деньги и у „голодранців“ гайдамак; но деньги у них не залеживались: они также легко сбывали их, как и „наживали“. Архімандрит Арсеній підкреслював, що «гайдамаки были поэты, вероятно, плохих стихов и не писали!»

Для боротьби з гайдамацтвом була створена російською владою форпостна система. Величезна кількість цих форпостів знаходилася у багатьох містечка, селах нашого краю на протязі 30-х — 60-х рр. ХVІІІ ст.. Поселенням балканських народів в Центральній Україні ( т. з. військово-землеробське поселення Нова Сербія) та побудовою фортеці св. Єлизавети російський уряд переслідував ціль “искоренить гайдамаков”. Вся історія Центральної України другої третини ХVІІІ ст. пройшла під знаком боротьби з гайдамацтвом, цим і визначалася політика російського двору по відношенню до зазначеного регіону. Остаточних ударів по гайдамацькому рухові було завдано придушенням Коліївщини (1768) та зруйнуванням Запорізької Січі (1775)

Висновки

В результаті дослідження ми дізналися, що:

- Центрально-український регіон, завдяки своєму географічному, політичному та соціально-економічному становищу був сприятливим місцем для існування гайдамацького руху;

- Історія гайдамаччини на теренах сучасної Кіровоградщини знайшла своє широке відображення у численних переказах, легендах, актових джерелах;

- Гайдамацький рух примусив царський уряд забудувати наш край військовими укріпленнями, потім військовим поселеннями Нової Сербії (шанцями) та збудувати фортецю св. Єлизавети.

Корисні ресурси

Козак Мамай. – Режим доступу: http://intercossacks.org.ua/index.php/kultura/khudozhnij-albom-kozak-mamaj

Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім.. Д.І. Чижевського. – Цифрова бібліотека краєзнавчої літератури (Електронний читальний зал). – Режим доступу: http://library.kr.ua/elib/


Сторінка проекту Назва проекту

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка