Вплив топології зв'язків і продуктивності комунікаційних пристроїв на пропускну здатність мережі

Можливість зміни топології зв'язків між вузлами мережі надає мережному інтегратору широкі можливості для підвищення пропускної спроможності як мережі в цілому так і її окремих ділянок. Навіть при фіксованих пропускних спроможностях каналів зв'язків наявність двох альтернативних каналів між якими-небудь вузлами зразу ж в два рази підвищує пропускну спроможність мережі при взаємодії цих вузлів.

Локальні мережі, що використовують тільки повторители/концентратори, повинні будуватися по цілком певній топології - загальної шини, кільця або зірки, яка визначається базовою мережною технологією, що використовується (Ethernet, TokenRing і т.п.). Проте при використовуванні мостів, комутаторів або маршрутизаторів з'являється можливість використовувати складніші топології, відмінні від стандартних. Вибір відповідної топології мережі може розв'язати багато проблем вузьких (відносно пропускної спроможності) місць мережі. Це пов'язано не тільки з наявністю додаткових каналів зв'язку, але і з тією обставиною, що мережа утворює у такому разі не одне загальне середовище, що розділяється між всіма вузлами мережі, а декілька таких середовищ, пропускна спроможність яких розділяється вже тільки між вузлами даного сегменту мережі.

Безумовно, великий вплив на пропускну спроможність мережі має і продуктивність таких комунікаційних пристроїв як мости, комутатори і маршрутизатори. Ця продуктивність повинна бути достатньою для передачі міжсегментного або міжмережевого трафіку між частинами мережі, які утворюються в результаті установки в мережу пристроїв даного типу. Втрати кадрів або пакетів мостами, комутаторами або маршрутизаторами можуть приводити до значного зниження пропускної спроможності мережі, особливо якщо відновлення загублених пакетів здійснюється пртоколами з великими значеннями тайм-ауту очікування квитанцій, як це було показано в роздiлi 2.1.6.