Проект з "ОІ та ІКТ" і "Археології": "Доба середньої бронзи" - 12 групи ФІП, Високіх, 2014
Зміст
Доба середньої бронзи
Ідея проекту
Мета роботи полягає у введені в науковий обіг та систематизації матеріалів з пам'яток доби середньої бронзи.
Автор проекту
Матеріали проекту
Колекція закладок
Інтернет ресурси проекту
Доба середньої бронзи Бронзова доба Поселення доби середньої бронзи. Майдан Моквинський
Додаткові матеріали проекту
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали
| Назва культури | Дата | Характеристика |
|---|---|---|
| Бабинська культура | ІІІ—ІІ тис. до н.е. | Бабинську культуру репрезентують поселення, могильники, святилища, скарби бронзових речей та випадкові знахідки. Найвища щільність та виразність пам'яток показова для земель Донеччини, Слобожанщини, Середньої Наддніпрянщини, Запоріжжя, Таврії, Причорномор'я.
Поселення, а їх відомо понад 200, розташовані на низьких надзаплавних терасах (сад ім. Т. Шевченка в Дніпропетровську, Бабине ІІІ, Лівенцівка), мисових надтерасних виступах (Роздольне) та високих пагорбах (Княжа гора, Хортиця, Кременчук). |
| Середньодніпровська культура | Від XXVI—XXV до XVIII—XV століть до н.е. | На початку ХХ століття В. О. Городцов на Правобережжі Середнього Дніпра виділив придніпровську культуру, яку незабаром перейменував в середньодніпровську. Вивченням цієї культури в різний час займалися Т. С. Пассек, П. М. Третяков, С. С. Березанська, М. М. Бондар, К. П. Бунятян та інші дослідники. Повну характеристику середньодніпровської культури дав І. І. Артеменко. Її населення займало значну територію — все Середнє і Верхнє Подніпров'я. Могильники та поселення цієї культури відомі у Черкаській, Житомирській, Київській, Чернігівській та Сумській областях — на території України, а за її межами — у Східній Білорусії (у Гомельській, Могильовській, Вітебській та Мінській областях), а також у прилеглих областях Росії (Брянській, Смоленській, Калузькій). |
| Городоцько-здовбицька культура | XXIV—XXII ст. до н.е. | Населення провадило осілий спосіб життя, основними видами господарства були землеробство і скотарство. У складі стада переважала велика рогата худоба, розводили також дрібну рогату худобу, свиней і коней. Потреби в їжі задовольнялися також рибальством і полюванням. Полювали на оленя, бобра і кабана, що слугувало додатковим джерелом отримання хутра і шкіри.
Посуд виготовляли ручним ліпленням з глини з домішкою грубозернистого піску, а іноді і перепаленого товченого кременю. Для кераміки городоцького етапу характерні горщики з кулястим тулубом і злегка увігнутим дном, амфорки з циліндричною шийкою і двома ручками, а також миски. Посуд здовбицького етапу відрізняється великим асортиментом форм, серед яких горщики, амфорки, кубки і черпаки. Посудини прикрашені у верхній частині подвійними або потрійними горизонтальними рядами чи підковоподібними відбитками тонкого шнура, короткими насічками або дрібними заглибленнями, відтягнутими валиками з насічками або нігтьовими вдавленнями. Миски не орнаментовані. Поверхні посудин підлощені. |
